Лекція №5 Розвиток, досягнення та перспективи автоматизації бібліотек України

21 століття - ера інформаційного суспільства. Останнім часом інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, підвладний лише тим членам суспільства, хто володіє необхідними знаннями і добре підготовлений до навігації в інформаційному просторі.

З давніх часів бібліотеки одночасно були сховищами документів і основною базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки підвищується в багато разів: необхідно передати молодому поколінню знання, набуті раніше, і підготувати його до життя в суспільстві, де накопичення інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з цією роллю можна лише при умові активного використання і впровадження сучасних новітніх технологій.

Комп’ютеризована бібліотека на сьогодні виконує особливу місію - забезпечує читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів і одночасно є центром виховання інформаційної культури.

Метою інформатизації є реформування системи роботи бібліотек шляхом їх комп’ютеризації, підвищивши, тим самим їхню роль у навчально-виховному процесі, створивши умови, які сприятимуть наближенню рівня навчання до європейських і світових стандартів, забезпечивши умови для творчого пошуку викладачів, інтелектуального й духовного розвитку здібностей студентів.

Пріоритетними напрямами можна назвати такі:

-    комп’ютеризація бібліотек навчальних закладів, створення на їх базі бібліотечно- інформаційних ресурсних центрів;

-    інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсних центрів навчальних закладів у національний та світовий інформаційний простір;

-    підготовка та перепідготовка кадрів для роботи в умовах реформування й модернізації освіти.

Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а користувачам — створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Ус і ці зміни привносять комп’ютери, локальні обчислювальні мережі комп’ютерів і програмні системи, які працюють на них.

Метою автоматизації є підвищення продуктивності й ефективності праці, поліпшення якості інформаційної продукції й послуг, усунення одноманітних трудомістких і монотонних операцій.

Автоматизація бібліотеки — складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і тому повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвитку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні системи.

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх розробки, адаптації і реалізації залежить цілком від потреб вузу.

В процесі автоматизації бібліотекарю необхідно виділити такі аспекти:

· прийняття рішення та розробка проекту автоматизації;

· створення функціонального підрозділу, відповідального за хід автоматизації;

· вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;

· здійснення поетапного навчання співробітників;

· визначення технологічної і технічної бази;

· створення локальної бібліотечної мережі;

· можливість комп’ютерного обміну інформацією між бібліотеками;

· формування власних баз даних.

Як і в інших сферах людської інформаційної діяльності, бібліотечній практиці властиві всі основні переваги автоматизації:

-  усунення рутинних ручних операцій, неминучих при обробці інформації;

-   істотне прискорення процесів обробки й перетворення даних;

-  підвищення точності облікових і звітних даних;

-    розширення можливостей організації й різнобічного використання інформаційних ресурсів за рахунок, зокрема, використання високоорганізованих структур даних і систем керування ними;

-  вивільнення часу працівників для вирішення творчих завдань.

Однак, у бібліотечні технології автоматизація вносить також ряд додаткових переваг, добре відомих всім працівникам автоматизованих бібліотек. Наприклад, хіба можна зрівняти по швидкості і якісних показниках результатів ручний перебір каталожних карток у традиційному каталозі з багатоаспектним пошуком в електронному каталозі? Інший приклад - варто зіставити процеси й результати формування замовлення шляхом перегляду рекламних видань, тим або іншим шляхом, що потрапили на стіл комплектувальникові, і на основі використання CD-ROM дисків найбільших передплатних агентів видавництв. Таких прикладів може бути багато, суть одна: автоматизація потрібна бібліотекам, без автоматизації неможливий розвиток бібліотек і бібліотечної діяльності в цілому.

Цілями автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів у бібліотеці також можуть служити:

-  скорочення трудозатрат на виконання технологічних операцій, пов’язаних з комплектуванням, організацією й використанням фондів і БД, довідково - інформаційним обслуговуванням і інформаційним забезпеченням користувачів системи;

-  розширення складу надаваних користувачам послуг, зокрема, шляхом включення в роботу бібліотек нетрадиційних для них послуг інформаційного забезпечення й довідкового обслуговування, пов’язаних з підготовкою, веденням і оперативним наданням фактографічної інформації;

-   підвищення комфортності роботи користувачів, персоналу бібліотеки;

-   розширення можливостей бібліотечного й бібліографічного обслуговування;

-  сукупність всіх зазначених цілей.

Із створенням електронного каталогу в комп’ютеризованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і обробку. Електронний каталог (ЕК) — основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, навчальні матеріали, періодичні видання, дисертації, автореферати дисертацій тощо.

Комп’ютерні технології надають бібліотекам унікальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльності. Створення баз даних електронного каталогу, підтримуючи усі класичні підходи до каталогізації документів, надає користувачам більш широкі