Лекція №6 Автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС)

АБІС звичайно складається з реляційної бази даних, програмного забезпечення, що взаємодіє з базою даних, і двох графічних користувацьких інтерфейсів (один для читачів, другий для персоналу).

Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС являють собою функціонально завершені модулі, які об'єднані в загальний інтерфейс. Приблизний перелік модулів включає:

·                  придбання    фондів                     (замовлення, виставлення                      рахунків та отримання);

·                  каталогізація (внесення та бібліографічний опис примірників);

·                  обіг (видача/повернення примірників читачам);

·                  періодика (відстеження журналів та газет);

·                  OPAC — загальнодоступний електронний каталог та інтерфейс для користувачів.

Як справедливо стверджує Ф. С. Воройський, інформаційно-технічна інфраструктура сучасної АБІС має задовольняти цілу низку вимог та підтримувати:

·                  відкриті стандарти — забезпечувати інтероперабельність, а саме, підтримувати застосування стандартних протоколів взаємодії та форматів даних (стандарти ISO, ДСТУ, IEEE 1);

·                  розподілене середовище — можливість роботи системи в будь- якому мережевому середовищі — локальній, корпоративній або глобальній мережі залежно від завдань, що виконуються системою;

·                  Інтернет / Інтранет і Web-технології — використання Інтернету як транспортного середовища, а також реалізація доступу користувачів через Web браузер;

·                  архітектуру «клієнт — сервер» — система складається із СУБД, серверної частини (сервер програм) і клієнтської частини (АРМи).

Будь-яка АБІС розробляється на засадах класичного структурного програмування, у якому модульний принцип побудови системи є основним. Звичайно, кількість розроблених модулів, програм у різних системах є різною, але основні з них присутні у кожній. Зокрема, це: адміністрування, яке включає в себе функції налаштування системи та її модифікації; комплектування фонду; каталогізація; інформаційний пошук і замовлення видань; обслуговування читачів; створення інтернет /інтранет сервісів, які виконують функції пошуку, замовлення й каталогізації; забезпечення корпоративних технологій; блок реєстрації читачів; модуль міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів.

Згідно з С. А. Клейменовим, технічні та технологічні заходи щодо адміністрування комп'ютерної мережі включають: проектування мережі; підбір та закупівлю комп'ютерів, мережевого та периферійного обладнання, програмного забезпечення; налагодження й адміністрування серверів; налагодження, модернізацію й адміністрування мережі; налагодження й обслуговування комп'ютерного та мережевого обладнання; забезпечення інформаційної безпеки та резервування даних; інформаційну підтримку користувачів.

Під час планування адміністрування комп'ютерної мережі доцільно визначити такі основні функціональні обов'язки системного адміністратора:

·                  управління користувачами та їх групами, іменами та доступом до системи, мережевими службами, системними ресурсами та ліцензіями, використанням дискового простору, підсистемою друку;

·                  визначення системної політики;

·                  установка та конфігурація апаратних пристроїв, програмного забезпечення; налаштування мережі;

·                  архівування (резервне копіювання) інформації;

·                  контроль інформаційного захисту;

·                  моніторинг продуктивності системи та праці користувачів;

·                  планування навантаження на систему;

·                  документування системної конфігурації.

У додаткові обов'язки останнього повинно входити:

·                  кваліфікована   підготовка                     користувачів     до                     виконання         ними обов'язків з ведення архівів;

·                  відповіді на запитання та вимоги користувачів мережі щодо можливостей їх доступу до мережевих ресурсів;

·                  участь   у   роботах   з   розвитку   та   модернізації корпоративної мережі;

·                  ведення журналу системної інформації.

Основним способом організації інформації в АБІС є створення баз даних. База даних (скорочено — БД) — впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовуються спільно та призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД. Дані — у документальних потоках це насамперед зміст і тексти, вміщені в певну оболонку, що має формат і фізичний носій, призначену для передавання та зберігання. Це: рукописи, книги, компакт-диски, мультимедійні ресурси, цифрові об’єкти, електро- нні тексти тощо – первинна інформаційна сировина.

Головне    завдання БД —    гарантоване    збереження     значних обсягів інформації (так звані записи даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином, БД складається з двох частин: збереженої інформації та системи керування нею.

З метою забезпечення ефективності доступу записи даних організовують як множину фактів (елемент даних).

Існують структуровані та неструктуровані БД. Структуровані БД використовують структури даних, тобто структурований опис типу фактів за допомогою схеми даних, більш відомої як модель даних. Модель даних описує об'єкти та взаємовідношення між ними. Існує декілька моделей (чи типів) баз даних, основні: плоска, ієрархічна, мережна та реляційна.

До неструктурованих БД належать повнотекстові бази даних, які містять неструктуровані тексти статей чи книг у формі, що дозволяє здійснювати швидкий пошук (наприклад, як Вікіпедія).

Основна функція будь-якої бази даних організації полягає в забезпеченні безперебійного керування потоками інформації, які підтримують оперативну діяльність організації та визначають її майбутнє. Наявність комп'ютеризованої системи керування даними ще не є гарантією того, що дані ефективно використовуватимуться. Така система є лише засобом керування даними і для одержання відповідного результату має ефективно використовуватись. Отже, проблема автоматизації діяльності організації полягає не в інсталяції комп'ютерів і програмного забезпечення, а в їх ефективному використанні.

Переваги ефективного використання бази даних в організації:

·                  інтерпретація та представлення даних шляхом структурування й упорядкування необробленої («сирої») інформації;

·                  поширення інформації серед визначеного кола людей у потрібний час;

·                  захист даних і контроль доступу до даних;

·                  контроль    дублювання    даних, використання                     даних     як      на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях.

Впровадження корпоративної бази даних вимагає ретельного планування і створення відповідного структурного підрозділу, укомплектованого, в першу чергу, особами відповідальними за адміністрування бази даних. Адміністратори такого рівня повинні мати добрі навички роботи з персоналом, поєднані з глибоким розумінням специфіки організації та різних сфер її діяльності. Згідно з Р. Мюрреєм, вирішуються такі основні блоки проблем:

·                  технологічні: програмне та апаратне забезпечення;

·                  організаційні: адміністративні дії;

Автоматизоване робоче місце (АРМ) – індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці бібліотечного працівника і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних.

Автоматизоване робоче місце забезпечує бібліотекаря всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій. АРМ об'єднує програмно- апаратні засоби, що забезпечують взаємодію фахівця з персональним комп’ютером, надає можливість введення інформації та її виведення на екран монітору, принтер або інші пристрої. Як правило, АРМ є складовою частиною АБІС.

АРМ спрямоване на:

1)   вирішення певного класу завдань, об'єднаних загальною технологією обробки інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації, що характерно, наприклад, для фахівців відділу бібліографії, каталогізації;

2)    формалізацію професійних знань, тобто можливість за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції і вирішувати нові завдання в процесі накопичення досвіду роботи з системою;

3)      модульна побудова, що забезпечує сполучення АРМ з іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію і нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування;

4)   ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці і дружнього інтерфейсу спілкування з системою.

Важливе завдання АРМ – підтримка функціонування АБІС та взаємодії між іншими АРМ і зовнішніми БД. Так, для АРМ бібліографа інформація надходить із різних відділів (каталогізації, комплектування тощо), проте БД, словники, таблиці є спільними для всіх фахівців, водночас один об'єкт (документ) на різних АРМ може ідентифікуватися по-різному.

АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювальною системою, що працює як автономно, так і в мережі. Його традиційно організовують за функціональною ознакою. Воно забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.

Основними функціями АРМ можуть бути: введення, накопичення та зберігання інформації; її пошук за заданими ознаками; виконання прикладних програм оброблення інформації; видача результатів у потрібному вигляді; контроль усіх етапів оброблення інформації; автоматичне протоколювання робочих процесів; відображення інформації та результатів її оброблення на екрані комп’ютера тощо.

Для будь-якого АРМ характерні такі спільні ознаки:

o       доступність   користувача до сукупності технічних,                     програмних, інформаційних засобів;

o      розміщення обчислювальної техніки безпосередньо на робочому столі користувача;

o     можливість створення та вдосконалення проектів автоматизованої обробки даних у конкретній сфері діяльності;

o здійснення обробки даних самим користувачем. Стандартним набором АРМ АБІС є:

1.  АРМ «Адміністратор»;

2.  АРМ «Каталогізатор»;

3.  АРМ «Комплектатор»;

4.  АРМ «Абонемент» і (або) АРМ «Читач»;

5.  АРМ «Книговидача».

АБІС можуть включати і інші АРМ.

АРМ «Адміністратор» – це програмно-технічний комплекс, головними функціями якого є виконання загальносистемних завдань (диспетчеризація, злагоджена робота окремих АРМ, зв'язок з зовнішніми мережами і системами, зміст загальних баз даних в актуальному стані і т. д.). В основному з таким АРМ працює фахівець, який добре знає як загальне, так і спеціальне програмне забезпечення АБІС.

АРМ «Каталогізатор» – це програмно-технічний комплекс, пов'язаний з формуванням електронного каталогу, введенням даних відповідно до міжнародних форматів уявлення бібліографічної інформації, коригуванням та поповненням бази даних. Зазвичай в АБІС кілька АРМ «Каталогізатор» з'єднані в єдину локальну мережу, за якими сидять бібліотекарі, що спеціалізуються на формуванні каталогу (каталогізатори).

АРМ «Комплектатор» – це програмно-технічний комплекс спеціалістів, що займаються комплектуванням бібліотечного фонду.

АРМ «Абонемент» і (або) АРМ «Читач» – це програмно-технічний комплекс, призначений для обслуговування читачів і працівників бібліотеки,

 АБІС ALEPH

 Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Ієрусалим) групою програмістів, аналітиків та бібліотекарів. Підтримку робіт по створенню нових версій перебрала на себе фірма Aleph Yissum. Супроводження Aleph для користувачів здійснює фірма ExLibris, представництво якої є, зокрема, і в Києві.

Програма Aleph – це інтегрована, підтримуюча багатомовність бібліотечна програма, яка має дуже гнучкий апарат адаптації до потреб конкретної бібліотеки і забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології. Інструментальні засоби дають змогу підтримувати графічні зображення і повні тексти документів; MARC-сумісні формати; ISO- стандарти; інформаційно-пошукові мови дескрипторного й класифікаційного типів з наявною в них системою посилань; авторитетні файли; штрихові коди (бар-коди); протоколи передачі даних для роботи в локальних, корпоративних і глобальних мережах; WWW-сервер, який надає широкий спектр послуг через Інтернет.

Модулі: адміністрування; каталогізування; книговидачі; МБА; інвентаризації (за штрих-кодами); реєстрації періодики; комплектування; штрафів; пакетних завдань; сервери Web, OCLC, Z 39.50.

АБІС LIBER MEDIA

 Програмну систему Liber розроблено французькою фірмою Relais Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної системи керування базами даних Pick.

 ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та апаратури для зчитування таких кодів.

Liber має набір довідників, що служить основою для формування авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та підрубриками і семантичними зв'язками між ними.

Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря, бюджет, друковані форми, модемний зв'язок, штрихкоди.

 АБІС «УФД/Бібліотека»

 Систему, що забезпечує автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки, створено Українським фондовим домом (Київ) на базі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації. До основних функціональних можливостей відносяться: обмін записами з іншими бібліотеками у форматі USMARC; забезпечення захисту інформації за рахунок процедури реєстрації користувача на сервері з визначенням його повноважень в залежності від групи; розподіл електронного каталога та

Програмне забезпечення з відкритим кодом – це спосіб розробки програмного забезпечення, за яким вихідний код створеної програми є загальнодоступним для перегляду та зміни і поширюється безкоштовно. В англомовній літературі для позначення такого програмного забезпечення використовують абревіатури FOSS або F/LOSS (Free / Libre and Open Source Software). Основні принципи вільного відкритого програмного забезпечення були сформульовані Річардом Столлманом в 1988 році у процесі розробки операційної системи GNU і відображені в Універсальній громадській ліцензії:

1.  Свобода запускати програму в будь-яких цілях.

2.     Свобода вивчення роботи програми та адаптації її до особистих потреб. Відкритий доступ до вихідних текстів.

3.  Свобода поширення копій програми.

4.          Свобода    покращувати                  програму   і                           вільно          публікувати її вдосконалення на благо всього суспільства.

Koha – перша вільна автоматизована бібліотечна інформаційна система(АБІС). Розробка АБІС Koha почалась в 1999 році у Новій Зеландії. Першаінсталяція відбулася у січні 2000 року. Назва «koha» означає подарунок, дармовою маорі (Нова Зеландія).

Koha призначена для підтримки традиційних бібліотечних технологічнихпроцесів. Koha створена на основі бібліотечних стандартів та протоколів, щозабезпечує можливість взаємодії між Koha та іншими бібліотечними системами і технологіями.

Серверна частина АБІС Koha написана мовою програмування Perl, клієнтська частина інтерфейсу(електронний каталог) АБІС Koha написана мовою XHTML з використанням CSS 2.0. Інтерфейсдля бібліотекарів потребує налаштування роботи браузера з JavaScript.

Koha має більшість очікуваних можливостей програмного забезпечення АБІС, зокрема:

·        Інтерфейс для бібліотекарів і читачів (відвідувачів)

·        Пошук

·        Проста система контролю надходжень до фонду для маленької бібліотеки, зокрема бюджетні витрати та цінові дані (із списками видавництв і конверсією валют)

·        Модуль каталогізації з вбудованим клієнтом Z39.50

·        Книговидача та керування читачами

·        Здатність працювати з будь-якою кількістю підрозділів, відвідувачів (категорій відвідувачів),примірників (категорій примірників), валют та інших бібліотечних даних

·        Система підтримки періодики (журнали або газети)

·        Списки прочитаного для відвідувачів

У 2005 році компанія Liblime (Огайо) оновила систему Koha, до неї інтегрували підтримку Zebra - високошвидкісної контекстуальної бази даних, що збільшило швидкість пошуку в АБІС Koha та поліпшило масштабованість системи.

Koha має можливості для експорту записів із Amazon та WorldCat.

В Україні система Koha зокрема використовується у таких бібліотеках:

·        Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

·        Гадяцьке училище культури імені І. П. Котляревського

·        Київська Богословська Семінарія

·        Київський університет імені Бориса Грінченка

·        Львівська Богословська Семінарія

·        Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

·        Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Її адаптація проводилася у 2005–2006 роках. Веб-сторінка адаптації АБІС Koha для України розміщується на сайті http://www.library.lviv.ua/software/koha/.

OpenBiblio є простою у використанні системою автоматизації бібліотек, написаною мовою PHP, яка містить функції традиційної АБІС: підтримка онлайнового каталогу, книговидачі, каталогізації та управління персоналом і читачами.

Програмне забезпечення користується популярністю серед малих і сільських бібліотек по всьому світу, завдяки своїй простоті, розширеній підтримці різних мов і детальній документації. Призначена для невеликих бібліотек.

OpenBiblio має такі функціональні можливості:

Підтримка формату записів MARC21 Комплектування

Каталогізація: створення, зміна або видалення бібліографічних записів, у тому числі імпорт записів у форматах MARC і MARCXML

Онлайновий каталог публічного доступу (OPAC)

Адміністрування: налагодження та керування системою, у тому числі бібліотекою, персоналом, документами і налаштуваннями сайту

Статистичні звіти

У той час як OpenBiblio надає всі необхідні функціональні можливості для невеликої або середньої бібліотеки, вона не включає більш складні

1.      Баловсяк     Н.     Як     зберегти     дані: програми    для   резервного           копіювання інформації. Діловодство та документообіг. 2015.  № 7.  С. 62–73.

2.      Грогуль О. Інформаційно-аналітичні діяльність Рівненської державної обласної бібліотеки. Вісник Книжкової палати.  2012. № 3.  С. 19–23.

3.      Карпенко І. Третя версія АБІС «УФД/Бібліотека». Бібліосвіт. 2017. № 4. С. 34–49.

4.      Лобузіна К. Адаптація лінгвістичних засобів наукової бібліотеки до вимог інтернет- середовища та міжнародних стандартів. Бібліотечний вісник. 2017. № 4. С. 3–8.