неділя, 30 червень 2024, 15:54
Сайт: Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Курс: Історія української літератури кінця XIX ст. - поч. XX ст._Гордієнко А.М._ifmc (Історія української літератури кінця 19 ст- поч 20)
Глосарій: Глосарій
Р
РеалізмРеалізм (франц.
realisme — матеріальний, предметний) — літературний напрям, який
характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі
типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у
Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від
романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини,
основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу
соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру)
особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше
місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а
типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього
узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г.
Курбе, який у передмові до каталогу виставки своїх творів під назвою
«Реалізм» (1855), обґрунтував програмові засади напряму. Розробку
теоретичної бази продовжили письменники Шанфлорі та Л.-Е.-Е. Дюранті,
які виступили з деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» (1856—1857).
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2782-realizm-viznachennya Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua XIX ст. дало світовій
літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль, П.
Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс, У. Теккерей, Т. Гарді, Ш.
Бронте (Англія); Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов (Росія). Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко. |