Агресивністьемоційний стан і риса характеру людини, яка супроводжується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гнівом, злістю, ненавистю, ворожістю, прагненням заподіяти іншому травму (фізично або морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. Агресивність може бути спрямована і на себе |
Агресіядія або система дій людини, мотивом яких є нанесення комусь або чомусь шкоди. Саме наявність мотиву є необхідним для психологічної класифікації дій людини як агресивних. Основними формами А. є: реактивна, ворожа, інструментальна та самоагресія. Для форм А., що розвиваються в таких масових соціальних явищах, як терор, геноцид, зіткнення расових, релігійних та політичних типовими, супроводжуючими їх процесами є зараження і взаємна індукція, стереотипізації уявлень у створенні „образу ворога”. У формуванні самоконтролю над А. і у стримуванні агресивних дій велику роль відіграє розвиненість психологічних процесів емпатії, ідентифікації й децентралізації, що лежать в основі здатності до розуміння інших людей і до співпереживання їм, і що сприяють формуванню уявлень про іншу людину як унікальну цінність |
Адаптаціяпроцес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості |
Акцентуації характеру надмірна вираженість окремих рис характеру та їх поєднання, що є крайніми варіантами норми і межує з психопатіями |
Афектце сильне, короткочасне збудження, що виникає раптово, оволодіває людиною так сильно, що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки |
Бажання один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб |
Бар’єри психологічнівнутрішня завада психологічної природи (страх, тривога, невпевненість, сором тощо), яка заважає людині успішно виконати певну дію |
Безумовний рефлексвідносно постійні успадковано закріплені реакції організму на певні впливи зовнішнього середовища, що відбуваються за допомогою нервової системи |
Витісненнямеханізм психологічного захисту особистості у психоаналітичній теорії; процес, у результаті якого неприйнятні для особи думки, спогади, переживання, потяги витісняються із свідомості у сферу несвідомого |
Відчуттяпсихічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей та якостей предметів і явищ об’єктивного світу, а також станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуттів |
Віковий період |
Вміннязасвоєний суб’єктом спосіб виконання дій, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок |
Вольові якостівідносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою |
Волявнутрішня активність особистості, пов’язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення та гальмувати поведінкові реакції |
Геніальністьособистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюдську значущість. Г. включає вроджені та набуті завдатки і нахили індивіда за певних історичних умов творчості |
Готовність |
Граце вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного та професійного досвіду студентів |
Депресіяце зменшення психічної активності, що викликана перевтомою чи негативними психогенними впливами. Ознаками депресивного стану є відчай, пасивність поведінки, підвищений рівень тривожності, різке зниження самооцінки, блокування життєвих перспектив |
Диференціальна психологіягалузь психології, що вивчає психологічні відмінності (генетичні, вікові, етнічні, професійні, класові тощо) як між окремими індивідами, так і певними групами людей |
Діяльність людиниспецифічно людська форма активності, зумовлена потребами та спрямована на пізнання і перетворення світу |
Досвідсукупність знань, умінь, що здобуваються у процесі життя, на практиці |
Егоїзмточка зору, позиція, ціннісна орієнтація суб’єкта, зорієнтована на задоволення його особистих інтересів і потреб. Егоїстичні люди в процесі спілкування намагаються здобути не лише матеріальні переваги, а й принизити співрозмовника. Вони наділені такими особистісними рисами як: помста, цинізм, зрадливість тощо, що заважає конструктивній взаємодії, робить неможливим використання тактики і стратегії співробітництва. Міжособистісні контакти з егоїстичними особистостями носять деструктивний характер і супроводжуються приниженнями, стражданнями та ускладненнями |
Експериментметод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще і її можна точніше і легше оцінити. Існують такі види експериментів: природний, лабораторний |
Екстраверсія |
Емоціїце особливий клас психічних процесів, пов’язаних з потребами і мотивами, які відображають у формі безпосередньо чуттєвих переживань значимість діючих на людину явищ і ситуацій |
Емоційне вигоранняце синдром, що розвивається на основі неперервного впливу па людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, душевної і фізичної перевтоми та виснаження |
Емпатіяосягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої людини (механізм пізнання); дія індивіда, що допомагає йому по-особливому вибудувати спілкування (особливий вид уваги до іншої людини); здібність властивість, здатність проникати в психічний стан іншої людини (характеристика людини, тобто емпатійність) |
Ерудиціяглибока обізнаність, начитаність, знання літератури і проблематики в певній галузі науки. Розрізняють широту Е., коли людина виявляє вченість, компетентність у ряді наук або галузей культури, глибину Е. – коли людина всебічно і глибоко обізнана в якійсь одній галузі. Е. є свідченням високого інтелектуального розвитку людини, розвиненості її духовних сил, пам’яті |
Жестце рух тіла, який передає певний психічний стан особистості в процесі спілкування. Жестикуляція містить у собі всі жести рук та тіла, а також деякі інші дії, що несуть у собі певне змістовне навантаження. Швидкість деяких жестів залежить від віку людини |
Життєві цінностіце те, що люди вважають важливим для свого життя, про що вони мріють, до чого прагнуть |
Забуванняпроцес, зворотний запам’ятовуванню, виявляється в тому, що втрачається чіткість запам’ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможливлюється впізнання |
Заміщеннямеханізм психологічного захисту особистості як перенесення дії, спрямованої на недоступний об’єкт, на дії з доступним об’єктом |
Звичкасхильність людини до відносно усталених, стандартних способів дій |
Здібності |
Здібності загальніуспіхи людини в найважливіших видах людської діяльності (наприклад, розвиток пам’яті, інтелектуальних задатків, здатність відчувати, думати, сприймати тощо) |
Здібності комунікативніце індивідуально-психологічні особливості особистості, які характеризуються уміннями легко і швидко встановлювати контакти із суб’єктами спілкування |
Здібності організаторськісукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння організаторською діяльністю, її ефективного виконання |
Здібності спеціальнісприяють успіхам людини у специфічних видах діяльності, їх називають професійними, специфічними (наприклад, організаторські, спортивні, математичні тощо) |
Знання перевірені суспільно-історичною практикою результати процесу пізнання, відображені у свідомості людини у вигляді уявлень, фактів, суджень, теорії |
Ідентифікаціяпроцес ототожнення (уподібнення) себе з іншим індивідом або групою, основою якого є емоційний зв’язок; набуття, засвоєння цінностей, ролей, моральних якостей іншої людини, особливо батьків; копіювання суб’єктом думок, почуттів, дій іншої людини, яка є моделлю |
Ідея |
Індивідбіологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду людина; представник людського роду – homo sapiens |
Індивідуальністьнеповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. І. – особлива і не схожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей |
Інсайт (осяяння) |
Інстинкт |
Інтелектсукупність загальних розумових здібностей: здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі, адекватно його відображати, перетворювати, мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; спроможність вирішувати завдання, приймати рішення, розумно діяти, передбачати |
Інтересемоційно забарвлене ставлення до навколишнього, спрямованість людини на певний об’єкт чи певну діяльність, викликану позитивним, зацікавленим ставленням до чогось, когось |
Інтроверсія |
Інтуїціяпізнання на основі узагальненого ряду високоавтоматизованих розумових навичок |
Компетентністьце інтелектуально та особистісно зумовлена соціально-професійна життєдіяльність людини, що ґрунтується на знаннях |
Компетенціяколо обов’язків, завдань та прав індивіда, які він може вирішувати |
Комунікабельністьриса особистості, здатність її до спілкування з іншими людьми, товариськість |
Конфліктособливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами |
Креативністьтворчість, здатність до створення нового, оригінального |
Критичність мисленнявиявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них |
Лабільністьздатність до швидких змін. Л. характеризується здатністю м’язових і особливо нервових тканин відповідати на подразнення максимальною частотою імпульсів. Л. психічних станів означає їхню швидку зміну |
Маніпулюваннявид психологічного впливу, спрямованого на неявне спонукання інших (іншого) до виконання визначених маніпулятором дій |
Мисленняпроцес опосередкованого та узагальненого відображення свідомістю людини предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відносинах; вища форма відображення дійсності у психіці |
Мотивспонукальна причина дій і вчинків людини |
Мотивація |
Навичкиопанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності |
Наочно-дійове мисленнявид мислення, який полягає в тому, що розв’язання завдань включається безпосередньо в саму діяльність, здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту |
Наочно-образне мислення вид мислення, який полягає в оперуванні образами уяви |
Натхненняособливий стан людини, який характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Натхнення є однією з головних передумов процесу творчості |
Особистість |
Переконанняусвідомлювані мотиви, які спонукають людину діяти відповідно до своїх поглядів і принципів; у педагогіці – метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в нього позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно-корисної діяльності або подолання негативної поведінки |
Почуттястійке емоційне ставлення (переживання) особистості до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції – радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо |
Простраціяпсихофізіологічний стан надзвичайно низької дієздатності – фізичної або нервово-психічної |
Психічний розвитокпроцес накопичення кількісних та якісних прогресивних змін психіки, що зумовлюють формування особистості |
Психічні властивостісталі, стійкі душевні якості суб’єкта, яким притаманні закріпленість і повторюваність в структурі особистості: темперамент, характер, здібності |
Психічні процеси |
Психічні станипсихологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання |
Резильєнтністьце здатність людини впоратися зі складними життєвими подіями та відновлюватися після труднощів чи стресу. Це те, що дає психологічну силу втриматися проти викликів, які неминуче трапляються з нами |
Рефлексзакономірна реакція організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища, здійснювана через центральну нервову систему у відповідь на подразнення рецепторів. Існують вроджені (безумовні) і набуті (умовні) рефлекси |
Розумінняпроцес мислення, спрямований на виявлення (з’ясування) істотних рис, властивостей і зв’язків предметів, явищ, подій |
Розумові діїце дії з предметами, відбитими в образах, уявленнях і поняттях про них |
Самоактуалізація особистості в теорії А. Маслоу процес та результат повної реалізації талантів, здібностей і можливостей людини |
Самооцінка особистостіоцінка людиною своїх якостей, себе, рівня успішності власної діяльності, сприйняття своєї особи іншими людьми, виходячи з системи цінностей людини |
Самосвідомість |
Спілкування |
Спостереженняметод психологічного дослідження, який полягає в спостереженні за об’єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. Види спостережень: життєве і наукове, внутрішнє і зовнішнє, вільне і стандартизоване, включене і стороннє |
Сприйманняце психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів; сукупність відчуттів |
Стресостійкістьце здатність особистості бути емоційно стабільною. С. передбачає наявність сформованих умінь протистояти впливу стрес-факторів, керувати власними емоційними станами, проявляти витримку у професійній діяльності |
Схильністьстійка орієнтованість людини на щось, бажання виконувати певну діяльність |
Талантце поєднання спеціальних здібностей, що дає змогу створювати нові, суспільно значущі продукти діяльності. Передумовою таланту є задатки людини, які можуть перетворитися на реальність при наявності сприятливих соціальних факторів |
Творчістьпродуктивна людська діяльність, яка здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, що носять суспільно позитивний характер |
Темперамент |
Тривожністьемоційний стан людини, який виникає в умовах ймовірних несподіваних ситуацій: як при відстроченні, затримці приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. Тривожний стан людини характеризується стурбованістю, побоюванням, тугою |
Умінняздатність людини усвідомлено застосовувати набуті знання |
Установка стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби |
Фантазія процес створення людиною нових образів на основі пережитого. Суто людська психічна властивість, необхідний компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов’язана з мрією і уявою. Може бути реалістичною і пустою, беззмістовною. Здатність до фантазії – важлива умова творчості |
Фрустрація негативний стан організму, почуття, які виникають при блокуванні цілей, що їх особистість намагається досягнути, почуття розчарування, крах надії |
Характер комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, до інших, до самої себе |
Цікавість |
Цінність поняття, що фіксує позитивне або негативне значення будь-якого об’єкта чи явища для суб’єкта |
Щирість |
Якість знань характеристика результатів засвоєння знань, що має різні ознаки: повноту, глибину, усвідомленість, системність, гнучкість, конкретність, узагальненість, які виявляються через багатоаспектний аналіз результатів засвоєння та застосування знань |