Аналіз інвестиційних проектів_Стахів О.А._rv

Акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові пра- ва його власника (акціонера), що стосуються акціонерного това- риства, зокрема право на отримання частини прибутку акціонер- ного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання час- тини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, пра- во на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонер- них товариств.

Альтернативні витрати, або втрата доходу – економіч- ні витрати, пов’язані з втратою можливості кращого використан- ня ресурсів, задіяних у реалізації інвестиційного проєкту.

Альтернативні інвестиційні проєкти – проєкти, для яких ухвалення одного з них означає неможливість одночасної реалі- зації інших.

Аналіз чутливості – техніка аналізу проєктного ризику, що засвідчує, як зміниться значення NРV проєкту у разі заданої змі- ни вхідної змінної за інших постійних умов.

Ануїтет (фінансова рента) – це рівні грошові потоки, що здійснюються з однаковою періодичністю.

Бізнес-план – це документ, який містить маркетингову, технічну та фінансову інформацію, що обґрунтовує доцільність інвестування у новий проєкт або розширення уже існуючого бізнесу.

Безповоротні витрати – виплати, які вже зроблено і неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям проєкту.

Внутрішнє середовище проєкту – сукупність ключових елементів організації (цілі, рівні, структура, розподіл за видами діяльності, кадри).

Грошовий потік – сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових засобів, які генеруються господарською діяльністю підприємства, незалежно від джерел їх походження. Чистий грошовий потік – відображає різницю між позитивним і негативним грошовими потоками в певному періоді часу у розрізі окремих інтервалів.

Грошовий потік інвестиційного проєкту – це залежність від часу грошових надходжень і платежів у реалізації його проєкту, що визначається для всього розрахункового періоду, що охоплює часовий інтервал від початку проєкту до його припинення. 

Грошовий потік компанії – це постійний процес. У фінансовому менеджменті управління грошовими потоками – одна з найважливіших проблем. Аналіз проєктів використовує аналіз грошових потоків і методи прогнозування для підтвердження ефективності та розрахунку проєкту, а готівка є основною проблемою

проєкту.

Державні інвестиційні проєкти – це інвестиції, спрямовані на створення або відновлення основних фондів, джерелом яких є кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів, власні або позичені кошти державних підприємств, установ та організацій.

Дисконтування – приведення вартості грошей, одержаних у майбутньому, в теперішній момент часу.

Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що стосуються інвестиційного проєкту. Додаткові грошові потоки є вираженням додаткових вигод і витрат проєкту. Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні їхнім доходам, у проєктному аналізі вживається поняття грошового потоку.

Життєвий цикл інвестиційного проєкту – це період, упродовж якого інвестиційні наміри інвестора повністю реалізовано, а цілі інвестиційного проєкту досягнуто.

Інвестиційний горизонт (розрахунковий період) – це період, упродовж якого необхідно порівняти витрати та вигоди для прийняття рішення про доцільність реалізації інвестиційного проєкту.

Інвестиційний проєкт – це система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, які визначають  систему взаємопов’язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами організаційних заходів і дій, спрямованих на розвиток підприємства.

Інвестиційна привабливість підприємства – справедлива кількісна та якісна інтегральна характеристика внутрішніх і зовнішніх можливостей об’єкта потенційного інвестування залучати та використовувати інвестиційні ресурси для свого розвитку і забезпечувати максимізацію економічного ефекту суб’єктам інвестування за мінімального інвестиційного ризику.

Інвестиційна привабливість – це інтегральна характеристика підприємств із позиції перспектив розвитку, обсягу та можливостей збуту продукції, ефективності використання активів та їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стійкості.

Інвестиційна привабливість проєкту – це його інтегральна характеристика як об’єкта потенційного інвестування, з точки зору його наявного стану, можливостей розвитку, обсягів і перспектив отримання і розподілу прибутку, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства, його ділової активності та рентабельності.

Інвестиційний аналіз – це комплекс методичних і практичних прийомів і методів розробки, обґрунтування й оцінки доцільності реалізації інвестицій з метою ухвалення інвестором ефективного рішення.

Інвестиційний клімат – узагальнена характеристика сукупності соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних, соціокультурних передумов, що зумовлює привабливість і доцільність інвестування в ту або іншу господарську систему (економіку країни, регіону, корпорації).

Інфляція – процес, що характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей, який негативно впливає на інвестиційну діяльність.

Ефективність інвестиційних проєктів – це категорія, яка відображає відповідність проєкту цілям, завданням та інтересам його учасників.

Загальний грошовий потік –  це  фактичні  чисті  грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею впродовж певного періоду. Всі ці підходи можуть бути використані в проєктному аналізі, але базовою моделлю є визначення загального грошового потоку.

Коваріація між парою інвестиційних активів – вплив їхньої взаємодії на дисперсію доходності портфеля.

Коефіцієнт еластичності – відносний показник, який відображає, наскільки відсотків зміниться значення результативного показника, якщо значення факторного показника зміниться на один відсоток.

Краудфандинг – це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші чи інші ресурси, зазвичай через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій.

Майбутня вартість грошей – це сума інвестованих у теперішній час коштів, у яку вони перетворяться через певний час з урахуванням певної ставки відсотка. Визначення майбутньої вартості грошей пов’язане з процесом нарощування цієї вартості, що становить поетапне збільшення суми вкладу шляхом приєднання до первісного його розміру суми відсотка (відсоткових платежів).

Максимальний грошовий відтік (Cash Out Flow, СОF    ) –

max

максимальне за кроками розрахункового періоду значення абсолютної величини від’ємного сальдо грошового потоку від інвестиційної і операційної діяльності.

Маржинальний аналіз – методика вивчення співвідношення між витратами, обсягом виробництва (реалізації) продукції та прибутком, спрямована на прогнозування критичної та оптимальної величини кожного із цих показників за заданого значення інших.

Маржинальний дохід (Marginal Revenue, MR) – частина чистого доходу від реалізації, яка припадає на покриття постійних витрат та формування прибутку.

Метод ефективної ставки процента – це метод оцінки фінансових інвестицій, який використовується не лише за оцінки доцільності інвестицій, а й у визначенні вартості, за якою вони відображаються у фінансовій звітності.

Метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій підвищується або знижується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Методи і прийоми інвестиційного аналізу – засоби для глибокого дослідження явищ та процесів в інвестиційній сфері, а також формулювання на цій основі висновків і рекомендацій.

Номінальна сума грошей – це сума, яка не враховує зміни купівельної спроможності грошей і яку отримає інвестор через відповідний період за встановленою нормою дохідності.

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує  зобов’язання  емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України – умовами їх розміщення) строк і виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України – умовами їх розміщення).

Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми.

Оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю – це метод оцінки та обліку фінансових інвестицій, який застосовується передусім до поточних фінансових інвестицій та інших вкладень, справедливу вартість яких можна достовірно визначити на основі аналізу операцій з купівлі-продажу відповідних інвестицій на ринку.

Приватні інвестиційні проєкти – це проєкти, що реалізуються інвесторами (фізичними та юридичними особами) за рахунок інвестування власних фінансових ресурсів, зазвичай нагромадженого прибутку, задля отримання майбутньої фінансової вигоди.

Реальна грошова сума – це оцінка певної суми з урахуванням  зміни  купівельної  спроможності  грошей  унаслідок  інфляції, тобто це величина грошової маси, яку отримав би інвестор за умови, що ціни не зміняться і темп інфляції дорівнюватиме нулю.

Релевантні грошові потоки – це визначені грошові потоки, які розглядають у проєктному аналізі доцільності інвестицій та оцінки їх ефективності. Якщо проєкт упроваджують на базі наявного підприємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягти певної мети, для достовірної оцінки впливу проєкту на її фінансовий стан, результати й забезпеченість коштами необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не стосуються проєкту. Тому у розрахунках необхідно використати лише додаткові грошові потоки.

Ризик – імовірність настання події, пов’язаної з можливими фінансовими втратами чи іншими негативними наслідками для діяльності підприємства.

Ризик інвестиційного проєкту – міра непевності в одержанні очікуваного рівня дохідності за реалізації проєкту.

Сальдо реальних грошей або проєктний грошовий потік (Balance of the Real Money, BRM) – це сума чистих грошових платежів від інвестиційної, операційної і фінансової діяльності на кожному кроці розрахункового періоду.

Середньозважена вартість капіталу (Weighted Average Cost of Capital, WACC) – середня величина з необхідної прибутковості інвестицій за різними джерелами інвестиційних ресурсів, зважена за питомою вагою кожного з них у загальній сумі інвестицій.

Синергічні інвестиційні проєкти – проєкти, одночасна реалізація яких супроводжується зростанням доходів (або скороченням витрат), хоча б за одним із них.

Систематичний ризик – ризик, пов’язаний зі зміною кон’юнктури ринку під впливом макроекономічних факторів; виникає для всіх учасників цього ринку і не може бути усунений шляхом диверсифікації діяльності.

Складні відсотки –  модель  нарахування  відсотків,  в якій базою для нарахування в кожному наступному періоді є сума початкових інвестицій та нарахованих на них відсотки в попередніх періодах.

Соціальні проєкти – це проєкти, які розробляються для задоволення потреб громадян шляхом зміни соціальної ситуації, що неможливо без витрат ресурсів, сил, певної активності.

Статистичний метод – метод оцінки ризику, заснований на показниках математичної статистики, – дисперсії, стандартному відхиленні, коефіцієнті варіації.

Стійкість проєкту – це його здатність зберігати свою ефективність за різних змін умов реалізації.

Структура інвестиційних ресурсів – пропорція формування окремих джерел фінансування реалізації інвестиційних проєктів у розрізі власних, залучених і позикових видів цих джерел; впливає на дохідність і ризик інвестиційної діяльності через механізм фінансового лівериджу.

Суб’єкти інвестиційного аналізу – це користувачі аналітичної інформації, що безпосередньо або опосередковано зацікавлені в результатах і досягненнях інвестиційної діяльності підприємства.

Супутні інвестиції – вкладення в об’єкти, безпосередньо технологічно не пов’язані із забезпеченням нормальної експлуатації об’єктів прямого інвестування, і вкладення невиробничого характеру.

Сценарний аналіз – техніка аналізу проєктного ризику, яка дає змогу врахувати як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.

Теперішня вартість грошей – це сума майбутніх грошових потоків, скоригована на відсоткову ставку (ставку дисконтування).

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) – це виручка від реалізації, за якої підприємство вже не має збитків, але ще не має й прибутків, тобто прибуток дорівнює нулю.

Традиційний грошовий потік – це сума чистого доходу та нарахованої амортизації.

Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, що сприяє виникненню фінансового активу однієї сторони та фінансового зобов’язання чи інструментів у вигляді акцій іншої сторони.

Фінансовий потік – це надходження та витрати грошових коштів, повязані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Чистий потік – це загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.