Лекція №3, №4 Технології захисту інформації
Скриптові віруси
Програмний код може впроваджуватись і в інші види документів, наприклад, в HTML-сторінки, що завантажуються з мережі або локально і подаються на екрані програмою-браузером. При цьому також автоматично виконується програмний код сценаріїв (“скриптів” від англ. script – сценарій) або інших елементів (ActiveX, Java). Програмний код сценаріїв може існувати і окремо, в спеціальних файлах. Деякі мови сценаріїв дуже розвинені, їх можна вважати повноцінними мовами програмування. Наприклад, в операційній системі UNIX/Linux сценарії в якості системних команд використовуються на рівних правах з бінарними виконуваними файлами, далеко не всі користувачі знають, що саме вони запускають – скомпільовану програму чи сценарій. Сценарії можуть мати встановлений атрибут SUID. Не дивно, що в їх середовищі також можуть існувати віруси.
Скриптові віруси розглядають як підгрупу файлових вірусів. Такі віруси можуть бути написаними на різних мовах сценаріїв (VBS, JS, BAT, PHP і т.д.). Вони можуть заражати інші програми-сценарії (командні і службові файли Windows або UNIX), можуть бути компонентами багатокомпонентних вірусів, можуть заражати файли інших форматів (як, наприклад, згаданий вище HTML), якщо в них можливе виконання сценаріїв.
Крім розглянутих нами, іноді в класифікаціях згадують “поштові віруси”, які поширюються електронною поштою. В наш час переважна більшість небезпечних руйнівних програмних засобів дійсно надходить з мережі, в тому числі й електронною поштою. Однак практично всі такі засоби не є специфічними “поштовими вірусами”. Як правило, це звичайні файлові віруси, якими заражені файли, що пересилаються поштою у вигляді вкладень. Ще частіше, такі руйнівні засоби – це типові “троянські коні”. А в окремих випадках (такі випадки є найнебезпечнішими) – це мережеві хробаки.