Лекція №5 Розвиток, досягнення та перспективи автоматизації бібліотек України
Використання Internet – технологій в роботі бібліотеки
Сучасні бібліотеки - це не тільки сховища паперових документів, а й власники змішаних - традиційних і нових електронних ресурсів. Проте, на відміну від традиційних фондів, які створюються повільніше, електронні ресурси створюються значно швидше і вже сьогодні виникає проблема не їх накопичення, а їх зберігання і спільного використання. Насправді, жодна бібліотека не мріє мати все, що видається в світі, будь то традиційні книги чи електронні видання. Розуміючи утопічність цієї задачі, бібліотеки намагаються встановити зв’язок один з одним і використовувати те, що є у інших. Бібліотека нового типу - це віртуальна бібліотека, де читач знаходить не тільки те, що складає фонд даного сховища, але й має змогу миттєво отримати будь-яку інформацію із будь-якої бібліотеки світу. Таку можливість і дає бібліотекам Internet. Діяльність бібліотек багато в чому залежить від зовнішнього середовища, від того, як розвивається суспільство, які процеси в ньому відбуваються. Для того щоб визначити подальші шляхи розвитку бібліотек, необхідно, насамперед, знати потреби користувачів і порівняти можливості та готовність бібліотек щодо задоволення їх запитів.
Інтернет як інформаційний простір став конкурентом бібліотек всіх типів, у тому числі й бібліотек навчальних закладів.
Поява Інтернету й значне розширення інформаційного поля, а також розвиток технічних засобів не припускають скасування бібліотек і бібліотекарів. В американській пресі декілька років тому пролунала репліка про те, що „усе, що потрібно сучасному Інтернету - це традиційний бібліотекар”.
У бібліотеках відбувається розвиток якісно нових напрямків діяльності й послуг, пов’язаних з доступом до глобальних мереж і їх інформаційних ресурсів.
Розвиток Інтернет і технології Word Wide Web - всесвітньої павутини - відкриває для бібліотек новий рівень можливостей для обслуговування своїх користувачів. Бібліотечний Web - сайт може стати сучасним каналом доступу до різноманітних бібліотечних послуг і інформаційних ресурсів.
Головне місце на сайті - це, звичайно ж, інформаційні ресурси: електронний каталог бібліотеки; різні бази даних - від бібліографічних до повнотекстових й фактографічних; енциклопедії й словники; електронні журнали; колекції посилань на корисні ресурси Інтернет.
Web - технологія сприяє розвитку на Web - сайтах цілого ряду нових бібліотечно- бібліографічних послуг. Мова йде про довідкове обслуговування по електронній пошті. Такий сервіс сучасніший й комфортніший традиційного довідкового обслуговування.
Стрімкий розвиток Інтернету як ресурсу наукової, освітньої, довідкової інформації робить свій вплив на довідково-бібліографічне обслуговування. змінюються зміст і методи цієї діяльності. Змінюється і склад довідково-бібліографічного фонду, що доповнюється (а іноді й заміняється) електронними джерелами інформації.
Методика знаходження інформації в новому електронному середовищі по своїй логіці близька до традиційного бібліографічного пошуку. І тому саме бібліограф може стати провідним спеціалістом по освоєнню Інтернету.
Вебліографія - так можна назвати підходи бібліографів до організації ресурсів Інтернет з метою полегшення пошукової діяльності користувачів Мережі. Бібліотекарі- бібліографи не повинні залишати користувача один на один із цим „інформаційним смітником”. Вони повинні відібрати, систематизувати найцінніші й надійні мережні ресурси для того, щоб рекомендувати їх користувачам.
Форма такої рекомендації може бути різною. Сьогодні одержали поширення путівники, розміщені на Web - сайтах. Вони по своєму змісту можуть бути універсальними або тематичними. Он-лайновий путівник має тематичні розділи, деякі або всі представлені в ньому ресурси анотовані.
Путівники можуть бути результатом роботи декількох бібліотек, кооперативних зусиль. Наприклад, опис тематичних Web - ресурсів, що мають значення для викладачів і студентів: бази даних, електронні журнали й книги, списки розсилок, он-лайнові бібліотечні каталоги, статті й покажчики.
Нове століття інформаційного доступу розпочинається з поєднання Інтернет і бездротових телекомунікацій - двох найбільш потужних індустрій, що швидко розвиваються. Завдяки використанню таких стандартів як WAP-технології з’являється велика кількість нових сервісів. Перевага WAP полягає в тому, що для доступу до мережі Інтернет абоненту не потрібні комп’ютер і модем. WAP-технології дозволяють користувачам мобільного зв’язку прочитати інформацію з тих сайтів, на яких передбачена можливість доступу з мобільного телефону.
Кількість WАР-сайтів у Всесвітній мережі щодня збільшується, проте поки що цей вид сервісу, в основному, використовується в Європі у комерційній діяльності. За його
допомогою абоненти дізнаються про котирування цінних паперів, фінансові новини, стан справ у власних компаніях, відстежують рух фінансових ресурсів на банкових рахунках, керують платіжними системами, проводять електронні продажі і покупки. Не залишаються без інформації й інші категорії користувачів. Вони можуть забронювати місця в готелі, замовити квитки, дізнатися про останні новини, прогноз погоди, розклад руху транспорту тощо. Відчувши попит на інформаційні послуги, все більше компаній створюють в Інтернет два ресурси - звичайний Web-сайт і WAP-сайт.
Нещодавно одна з обласних універсальних наукових бібліотек України зареєструвала першу в Україні WAP-версію свого сайту. Інформацію про це було розміщено на пошукових сайтах, сайті Міністерства культури і мистецтв України та інших організацій. Протягом цього часу WAP-сайт бібліотеки відвідали майже тисяча користувачів. Тобто, впровадження WAP-сервісів стало вже реальністю для наших бібліотек.
Сьогодні питання використання інформаційних телекомунікаційних технологій у роботі бібліотек залишається одним з найважливіших напрямів їх діяльності. Без використання сервісів Інтернет практично не реалізуються найважливіші функції великих бібліотек. Навіть таке традиційне поняття як „комплектування фонду” змінило своє значення - все більший інтерес викликають у користувачів електронні видання, яких з кожним роком стає все більше. Задовольнити інформаційні потреби сучасних користувачів лише виданнями на традиційних носіях вже майже неможливо. Стає зрозумілим, що електронні ресурси мають багато переваг, і з метою їх ефективного використання бібліотеки об’єднуються у консорціуми. Останніми роками бібліотеки України активно використовують у своїй діяльності відомі всім бази даних - EBSCO, до консорціуму її користувачів входить близько 40 бібліотек. Учасники проекту „INTЕL” створили консорціум, який налічує понад 200 бібліотек.
Багато бібліотек користуються базами даних „Діловий світ України”, „Зодчий”,
„Бізнес інформація”, „Виробники товарів і послуг”. Великою популярністю користуються і повнотекстові бази даних нормативно-правових актів України, що знаходяться у безкоштовному онлайновому доступі на сайті Верховної Ради України (база даних „Законодавство України”, 75 тисяч записів) і на сайті „Інформтехнологія” (140 тис. записів). Перевагою першої з них є висока оперативність відображення документів і змін до них, а другої - наявність перекладу на російську та англійську мови.
Серед інформаційних ресурсів українського Інтернету є й електронні засоби масової інформації, а це - близько 200 он-лайнових газет та журналів.
Надзвичайно швидкі темпи розвитку Інтернет призвели сьогодні до того, що інформаційні ресурси Мережі, які накопичувалися роками і мають велику цінність, погано упорядковані. У зв’язку з цим при пошуку інформації виникають певні труднощі.
Існує два аспекти діяльності бібліотек з Інтернет - ресурсами: перший - це використання ресурсів, створених іншими генераторами інформації Глобальної мережі, а другий - підготовка бібліотеками власних ресурсів (електронних каталогів, повнотекстових баз даних, інформації про бібліотеку) і надання доступу до них. При цьому, формуючи свої інформаційні ресурси, бібліотеки, в першу чергу, повинні враховувати потреби користувачів.
У світлі заявлених завдань по модернізації утворення необхідно звести воєдино, сполучити навчальний зміст, бібліотечне обслуговування й технології в загальний
освітній контекст. Сучасна бібліотека – це не просто приміщення, це наукова лабораторія, зв’язок зі світом, з іншими навчальними закладами
Internet - це глобальна система, що об’єднує понад 100 тис. локальних, корпоративних і відомчих мереж, більш 10 млн. Комп’ютерів і 200 млн. користувачів. Інформаційні ресурси зберігаються в Internet на WWW-серверах, а програмна продукція на FTP-серверах. Для встановлення місцезнаходження потрібної інформації в Internet створено понад 200 спеціалізованих пошукових серверів, які можна розглядати як каталоги ресурсів глобальних комп’ютерних мереж. В Україні понад 1100 серверів. Це досить велика цифра для України.
Сучасні інформаційні Internet-технології розвиваються у бібліотеках за двома напрямками:
§ надання доступу до корпоративних каталогів бібліографічних даних;
§ створення інформаційних Web-сайтів.
Ці напрямки автоматизації бібліотечних процесів спираються на два варіанти рішень:
§ автоматизація внутрішніх бібліотечних процесів, пов’язаних з технологічним циклом традиційної роботи бібліотеки з паперовими джерелами - замовлення, обробка, зберігання, видача літератури користувачам;
§ автоматизація процесів, орієнтованих на створення повнотекстових електронних документів, їх зберігання, пошук і видача безпосередньо в електронній формі.
Крім того, Internet-технології, які використовуються при створенні сайтів, суттєво розширюють бібліотечний сервіс, поєднуючи пошук по внутрішнім ресурсам бібліотек з відсилкою користувача до інформації, яка знаходиться безпосередньо в Internet. По суті
сучасна бібліотека починає функціонувати одночасно, як зовнішня і внутрішня електронна бібліотека.
За допомогою Internet користувач може отримати наступні послуги:
1. дізнатися, які книги знаходяться у будь-якій бібліотеці світа і замовити їх;
2. ознайомитися з усіма книгами, що вийшли по видавничим електронним каталогам;
3. ознайомитися з повним бібліографічним описом видання в електронній бібліографії або у будь-якому каталозі центрів бібліографічної обробки видань;
4. користуватися багаточисельними тематичними базами даних, які акумулюють інформацію з усіх сфер практичної і наукової діяльності;
5. переглядати, а при необхідності і імпортувати на свої комп’ютери файли повнотекстових баз даних оцифрованих документів;
6. обмінюватись звуковою і мультимедійною інформацією;
7. брати участь в телеконференціях (що звучить просто фантастично).
Все це можна мати просто зараз, завдяки використанню основних режимів Internet.
В першу чергу до них відносяться базові програмні засоби:
§ електронна пошта (використовується бібліотеками для відсилки і отримання кореспонденції, доставки електронних видань в операціях МБА, в електронних конференціях);
§ віддалений доступ, який дозволяє місцевому комп’ютеру підключатися до віддаленого комп’ютера, також підключеного до Internet в якості термінала (бібліотеки користуються ним для підключення до чужих каталогів, баз даних, університетських інформаційних і громадських мереж);
§ передача файлів, або FTP (використовується бібліотеками для електронної доставки документів, „анонімного” розповсюдження інформації і передачі каталогізаційних записів).
Першою сервісною послугою Internet є електронна пошта. Електронну пошту можна використовувати у комплектуванні бібліотеки. По E-mail отримувати прайс-релізи, електронні каталоги підписки періодичних видань, відправляти замовлення на літературу в книготоргові фірми і організації. Електронна пошта використовується для отримання інформаційних і бібліотечних розсилок Міжнародного фонду Відродження.
Суттєво трансформуються і процеси бібліграфічного інформування. Internet надає можливість кардинально підвищити ефективність використання науково-інформаційних матеріалів, насамперед бібліографічних покажчиків. Завдяки Internet відкрилися можливості дистанційного навчання.
Internet надає можливість отримати не тільки бібліографічну інформацію, а й тексти першоджерел. Важливим напрямком інформаційного обслуговування першоджерелами з використанням Internet - є електронна доставка документів.
На серверах Internet представлено біля 10 тис. on-line журналів, однак лише частина з них є загальнодоступною, більшість потребують паролів та грошей для отримання текстів.
Активний розвиток Internet-технологій відкриває реальні можливості для ефективних шляхів реалізації бібліотечних систем інформаційного обслуговування користувачів в режимі on-line. Плюси Internet очевидні: тільки за допомогою глобальної інформаційної Мережі буде забезпечена загальнодоступність світових інформаційних ресурсів, тому доступ в Internet найближчим часом стане необхідним кожній бібліотеці.
Internet - це ідеальне середовище, що дає можливість географічно віддаленим організаціям створювати спільні проекти, координувати та об’єднувати свої ресурси.