Інформаційні технології в галузі_Васюра Р.В._lk

У нових умовах формування професійно значущих якостей випускника вищого навчального закладу, повинне бути орієнтованим не стільки на обсяг і повноту конкретного знання, скільки на здатність самостійно поповнювати знання, ставити і вирішувати різноманітні задачі, висувати альтернативні рішення, виробляти критерії добору найбільш ефективних з них. Досягнення цієї мети в значній мірі залежить від рівня інформаційної культури. Якщо раніше основними джерелами інформації були: спеціалізована література, періодичні видання, то сьогодні на зміну їм прийшли нові технології, такі як: публікації в Інтернеті, електронні бібліотеки, web-форуми, телеконференції, web-сайти університетів, бази даних на СD.

Вибір програмного забезпечення відіграє важливу роль для подальшого розвитку нових інформаційних технологій. Серед програмних продуктів було зроблено вибір на користь програми «УФД/Бібліотека». Сьогодні вона успішно функціонує в багатьох бібліотеках України, як вузівських, так і публічних. Саме використання цієї програми дозволило досягти відчутних результатів у створенні інтегрованої бібліотечної мережі, яка складається з двох локальних:

—    бібліотечної мережі «УФД/Бібліотека»;

—     Інтернет-мережі, що підключена до сітки.

За допомогою автоматизованої системи «УФД/Бібліотека» обробляється весь обсяг нових надходжень (комплектування фонду), обробка документів, організація доступу до електронних документів (електронних копій), ведення інформації щодо читачів та організації.

Система «УФД/Бiблiотека» призначена для вирiшення двох взаємопов’язаних задач: 1) забезпечення ефективного вiдбору документiв з будь-якого робочого мiсця установи, їх замовлення та перегляду вiдповiдних електронних копiй, 2) пiдвищення ефективностi працi спiвробiтникiв бiблiотеки за рахунок автоматизацiї основних виробничих циклiв бiблiотеки, поєднуючи поточну вiтчизняну практику (в тому числi: формати бiблiографiчних описiв, стандарти облiку, паперовi технологiї) з сучасними мiжнародними комунiкативними форматами, штрих-кодовими технологiями, цифровим пiдписом тощо.

Система передбачає засоби для здійснення таких основних дій:

• Для відбору та перегляду інформації електронного каталогу:
• Пошук документів за заданими критеріями (темами класифікаторів та значеннями полів бібліотечного опису або через зв’язки документів).
• Сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень.
• Ручний відбір документів шляхом складання переліку відібраних.
• Перегляд та друк інформації щодо документів у вигляді переліків, каталожних карток та повних бібліографічних описів.
• Перегляд інформації про наявність документів в фондах бібліотеки та інших місцях.
• Перегляд електронних копій документів в разі їх наявності.

Для каталогізації документів:

• Створення та підтримка засобів класифікації документів різного типу: класифікаторів (ББК, УДК, Дьюі), рубрикаторів, ключових слів та ін.
• Створення та підтримка авторитетних записів, різних переліків типових значень.
• Реєстрація (створення) бібліотечних описів документів відповідно держстандартам, зокрема 7.1-84, та стандартам USMARC та UNIMARC), реєстрація документів за зразком.
• Класифікація документів за обраними схемами.
• Опис зв’язків між документами (видання — номер — стаття, переклад — оригінал, серія — підсерія — випуск і т.і.)
• Внесення посилань на електронну копію документа, яка може зберігатися в базі даних системи, в локальній мережі бібліотеки, в мережі Internet.
• Поділ електронного каталогу між групами працівників бібліотеки за межами відповідальності та доступності.
• Друк каталожних карток різного типу шляхом застосування відповідних шаблонів.
• Складання бібліографічних довідок, покажчиків та інших документів шляхом застосування відповідних шаблонів.

Для комплектування бібліотеки:

• Ведення інформації про книгопостачальників та їх пропозицій щодо придбання літератури.
• Ведення інформації про потреби в літературі.
• Засоби аналізу книгозабезпеченості.
• Ведення інформації про відмовлення читачам (в т.ч. через відсутність примірників).
• Складання замовлень на придбання літератури.
• Обробка партій літератури. Розподіл примірників за місцями розподілу та збереження.
• Складання актів надходження та списання.
• Ведення книг інвентарного та сумарного обліку
• Аналіз стану фонду шляхом відбору примірників за різними ознаками та складання відповідних звітів.

Для обслуговування читачів:

• Введення та утримання інформації щодо читачів бібліотеки.
• Відбір читачів за різними критеріями (шифр, прізвище, документи, які утримувались чи утримуються тощо), сортування, перегляд та друк відібраної інформації.
• Відбір примірників замовлених документів та реєстрація видачі їх читачам.
• Реєстрація повернення документів читачами.
• Підтримка штрих-кодових технологій та технологій RFID.

Також система забезпечує:

• Наявність груп користувачів з визначеними правами на перегляд та коригування інформації
• Запис і зберігання даних про факти коригування бібліографічних описів та іншої інформації в системі.
• Експорт та імпорт бібліотечних описів документів та інформації про наявність в форматі XML.
• Експорт та імпорт бібліотечних описів документів в форматах USMARC, UNIMARC.
• Експорт та імпорт інформації про читачів та організації в форматі XML.
• Ведення інформації про відвідування бібліотеки, послуги та масові заходи.
• Налагодження параметрів для пристосування системи до поточних потреб.

Процеси автоматизації (разом з іншими факторами) викликали необхідність перегляду не лише місії та функцій бібліотек, але й їхньої організаційної структури. Бібліотечна справа великою мірою перетворилася на сферу обслуговування: книгозбірня покликана надавати якісні послуги, забезпечувати інформаційні потреби суспільства, організацій, задовольняти запити конкретної людини, незалежно від її місцеперебування чи місцеперебування інформаційних ресурсів. Книгозбірня орієнтується на модель динамічної організації, готової до структурних і технологічних змін, відкритої до співпраці, обміну ресурсами, роботи у мережах.

Важливим наслідком автоматизації стала трансформація професії бібліотекаря. Зокрема, змінилися не лише назви, але й зміст діяльності, суть багатьох посад, відповідальність працівників, посадові інструкції тощо. Серед нових функцій бібліотекарів — надання доступу до електронних ресурсів, навігація в Інтернеті, ведення домашніх сторінок бібліотек, каталогізація веб-сайтів, автоматизація довідково-бібліографічного обслуговування. Внаслідок автоматизації бібліотечної діяльності переглянуто зміст і форми професійної підготовки працівників бібліотек та інформаційного навчання користувачів.