Криміналістика_Безносюк_vn

створення обстановки, яка не відповідає події, що відбулася фактично на цьому місці. Виявленню І. з. сприяють негативні обставини, що суперечать природному ходу подій.

це обліки, які комплектуються об'єктами та даними, які безпосередньо не пов'язані з подією злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру.

прилад для виявлення відбитків пальців рук за допомогою пари йоду. Прилад для обкурювання слідів парою йоду складається з гумової груші, Й. т. та скляної лійки. Пара йоду добре виявляє сліди рук на різних поверхнях: папері, картоні, дереві, пластмасі, лакованих меблях. Обкурювання парою йоду не знищує слідів і не виключає в разі невдачі застосування інших методів. Сліди, виявлені парою йоду, швидко знебарвлюються. їх фіксують фотографуванням, а в деяких випадках закріплюють на поверхні розчином крохмалю або порошком заліза.

(франц. caliber – форма) – діаметр ствола вогнепальної зброї. Вимірюється в лініях, дюймах, міліметрах, сотих міліметра, тисячних міліметра. У мисливських дробових рушницях К. позначається умовними цифрами, тотожними діаметру каналу. У нарізного ствола К. визначається відстанню між протилежними полями нарізів.

достовірний висновок про факт незалежно від умов його існування. Може бути позитивним чи негативним.

таємне викрадення чужого майна (ст. 185 КК України); таємний спосіб вилучення майна, який припускає наявність у злочинця впевненості, що він діє непомітно для потерпілого та інших осіб. Це відрізняє К. від грабежу та розбою. У криміналістиці розрізняють: К. з приміщень, К. матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств, підприємств АПК, комунальних господарств і будівельних організацій, а також К. вантажів на залізничному, річковому, морському та повітряному транспорті; К. особистих речей громадян; кишенькові К.; К. транспортних засобів. Типові слідчі ДІЇ при розслідуванні К.: огляд місця події, допит потерпілих, допит матеріально відповідальних осіб і керівників підприємств; допит свідків; допит підозрюваного (обвинуваченого); призначення судових експертиз.

(від лат. criminalis – злочинний) – наука про закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання дослідження, оцінки і використання доказів і основані на пізнанні цих закономірностей спеціальні методи і засоби судового дослідження й запобігання злочинам. Предмет К. є багатогранним і складним. В юридичній літературі застосовуються й інші визначення предмета К., зокрема: як науки про розслідування злочинів; або науки про розкриття злочинів; або науки про сукупність технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій. Термін "К" уперше вжито наприкінці XIX ст. судовим слідчим, згодом університетським професором Г. Гроссом. Зародження К. пов'язане із соціальним замовленням держави і суспільства науці: розробити нові засоби й методи розкриття і розслідування злочинів в умовах появи професійної та організованої злочинності. Історично К. зародилася у надрах кримінально-процесуальної науки. Сучасні уявлення про зміст К. дають можливість вирізнити в її системі чотири розділи:1) загальну теорію криміналістики; 2) криміналістичну техніку; 3) криміналістичну тактику; 4) криміналістичну методику (методику розслідування окремих видів злочинів). За своєю природою К. – юридична наука. Такий погляд сформувався у 1952-1955 рр. і згодом став панівним у правовій науці. Завдання К. визначаються її соціальною функцією – своїми прийомами, методами й засобами сприяти справі боротьби зі злочинністю. Такими завданнями є: 1) вивчення закономірностей, що становлять предмет К.; 2) розробка технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій щодо збирання, дослідження і використання доказів; 3) удосконалення тактичних і методичних основ досудового розслідування і судового слідства, основ судової експертизи; 4) вдосконалення криміналістичних методів запобігання злочинам; 5) вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі злочинністю.

це дослідницький процес, який має на меті вирішити питання щодо тотожності роздільно існуючих об'єктів для наступного встановлення одиничного матеріального об'єкта та його зв'язку з розслідуваною подією.

систематизація злочинів за криміналістично значущими основами, що сприяють формуванню криміналістичних характеристик злочинів і розробці окремих криміналістичних методик; базується на кримінально-правовій класифікації і враховує спосіб вчинення і приховування злочину, особу злочинця і потерпілого, місце вчинення злочину та інші чинники.

розділ криміналістики, що є системою наукових положень і рекомендацій, які розробляються на їх основі, щодо організації і здійснення розслідування і запобігання окремим видам злочинів. К. м. вживається як синонім» методики розслідування окремих видів злочинів. Змістом К. м. є загальні положення й окремі криміналістичні методики розслідування (методика розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв, убивств, зґвалтувань тощо).