Економічна теорія (макро- та мікроекономіка )_Дивинська Ю.А._zh ...

вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки.

вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобальнопланетарному рівні.

вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військовопромисловий комплекс, торговельнопромисловий комплекс, територіальноекономічні комплекси, вільні економічні зони таін.).

це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.

аналізує окремі економічні одиниці та оперує поняттями іншого рівня абстракції, такими як галузь, фірма, домогосподарство, використовуючи такі поняття, як виробництво і ціна конкретного товару, чисельність робітників на окремому підприємстві (фірмі), видатки однієї фірми чи сім'ї, попит і пропозиція на окремий товар тощо.

з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку.

це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання і засоби виробництва.

ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємозв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реальною дійсністю.

був уперше застосований французьким меркантилістом Антуаном Монкретьеном у праці "Трактат політичної економії", написаній у 1615 р. З грецької "політикос" перекладається як державний, суспільний. Отже, цей термін у поєднанні з терміном "економія" означає науку про ведення господарства в державі" суспільстві.