Економічна теорія (макро- та мікроекономіка )_Дивинська Ю.А._zh ...

конкурентна перевага виробника певного товару за рівнем продуктивності (ефективності). Абсолютну перевагу має той, хто використовує менше ресурсів на одиницю продукції.

являє собою сукупність усіх споживних вартостей, створених суспільством за певний відрізок часу (як правило, за один рік).

це комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві та в економічній системі в цілому.

це споживання засобів виробництва і робочої сичи працівника у процесі створення суспільного продукту.

це неокласичний напрям в економічній науці, який має за мету синтезувати класичну політичну економію і маржиналізм.

це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

(від гр. оikопотіа) ввели в обіг давньогрецькі мислителі Ксенофонт і Арістотель. У перекладі з грецької він буквально означає "мистецтво ведення домашнього господарства", "домоводство" ("ойкос"  дім, домашнє господарство; "номос"  вчення, закон).

Зміна ціни відбивається на реальній купівельній спроможності споживачів. 

речі, за допомогою яких люди, використовуючи їх механічні, фізичні, хімічні та інші властивості, впливають на предмети праці. Серед них вирішальна роль належить механічним засобам праці, тобто знаряддям праці. До них належить виробничі споруди, а також залізничні, шосейні дороги, канали. Земля теж є засобом праці. В такій ролі вона виступає як місце, на якому здійснюються виробничі процеси, і як джерело природних властивостей, використовуваних у землеробстві.

є сукупністю допоміжних ланок і установ, які прискорюють та полегшують укладання та здійснення ринкових угод.