Догматизм— одностороннє, схематичне мислення, що оперує догмами, в основі якого – сліпа віра в авторитети, захист застарілих положень. |
Дуалізм— філософське
вчення, яке визнає дві першооснови світу — ідеальну та
матеріальну (дух і матерію). |
Дух— філософське поняття, що означає неречовий початок, на відміну від матеріального, природного начала. В раціоналізмі визначальною стороною духу є мислення, свідомість, в ірраціоналізмі – воля, почуття, уява, інтуїція тощо. У давньогрецькій філософії – пневма, нус, логос. |
Душа— складне поняття з області філософії і релігії, одинична, індивідуальна, безтілесна, нематеріальна сутність, що за деякими віруваннями властива живим істотам. (Філософський енциклопедичний словник В. І. Шинкарук) |
Ейдола— позначення невидимої оку міні-копії предмета у давньогрецькій психології. Потрапляючи до органів чуття, ейдола викликає уявлення про даний предмет. |
Екзистенційний— (від лат. existentia – існування) має відношення до екзистенції (людського існування) та основних модусів (проявів) людського існування — турботи, страху, рішучості, совісті. |
Експеримент— (від лат. experimentum – спроба, дослід) — дослідницька стратегія, в якій здійснюється цілеспрямоване спостереження за певним процесом в умовах регламентованої зміни окремих характеристик його перебігу. |
Експериментальна психологія— загальна назва різних видів дослідження психічних явищ за допомогою експериментальних методів. |
Елементарні психічні процеси— психічні процеси, що характеризують нижчі психічні функції (відчуття, сприймання тощо). |
Еманація— термін, що позначає походження Універсуму (Всесвіту) шляхом його витікання з безмежного першоначала, єдиного Божества. |