Українська мова за професійним спрямуванням ( ІТІ( окрім ТХ)_Гордієнко А.М._ifmc ...

Документ з незначним рівнем стандартизації, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії, є обов"язковою складовою особової справи працівника.

Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.

Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту. Анотація не розкриває зміст наукового джерела, а лише інформує про наукове джерело певного змісту й характеру. Анотація дозволяє користувачеві скласти достатнє й об'єктивне попереднє уявлення про незнайому для нього наукову публікацію і тим самим допомагає в пошуку, відборі та систематизації потрібної інформації.

Це відтворення частини протоколу, яка стосується розгляду окремого питання.

1) документ, що містить висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, рукописних робіт;

2) стисла форма письмової оцінки виконаної роботи (курсової, бакалаврської, магістерської кваліфікаційних робіт, кандидатського чи докторського дослідження). За складом реквізитів збігається з рецензією.

Самостійне оригінальне наукове дослідження студента з актуальних проблем фаху.

Документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян, різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств. Довідки можуть бути особисті й службові.

Документ на ім'я керівника установи, у якому повідомляють про певний факт, подію, подають звіт про виконання службових доручень або взятих на себе зобов'язань. За змістом доповідні записки поділяють на інформаційні, звітні, ініціативні, за походженням - внутрішні, зовнішні.

Письмове прохання, оформлене за певним взірцем, яке подають на ім'я офіційної особи або до установи чи організації з метою реалізації прав або захисту інтересів.

Письмове повідомлення про виконання певної роботи (завдань, доручень за певний проміжок часу) Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові.

Систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

Стислий писаний виклад змісту чого-небудь , складається з плану й тез, доповнених фактичним матеріалом, що у сукупності є коротким письмовим викладом змісту книжки, статті, лекції тощо.

Самостійна робота дослідницького характеру, спрямована на вивчення конкретної проблеми.

Поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.

За функціональними ознаками службові листи переділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.

За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колек- тивні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції,  циркулярний лист - низці установ, колективний лист - на одну адресу, але пишуть його від імені керівників кількох установ.

Науковий стиль української мови має свої особливості. Його основна функція - інформативна (повідомлення, пояснення, з'ясування, обгрунтування, класифікація понять, систематизація знань, аргументований доказ); завдання - передавання інформації.

Спосіб репрезентації наукової інформації, результат наукового дослідження.

Обов'язковий документ, який заповнює особа під час зарахування її на посаду, навчання, для участі в певному конкурсі тощо. Він узагальнює автобіографічні відомості працівника шляхом таблиці-анкети.

1. Це документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії особи.

2. Вступна частина основного документа (плану, програми, звіту), в якому обґрунтовується мета його створення, структура, зміст, призначення, актуальність і новизна).

Умовно пресрелізи можна переділити на два види: стандартний і спеціальний.

Стандартний пресреліз призначений для інформування про події, що заплановані в діяльності установ, організацій, підприємств, зокрема виокремлюють:

• стандарт-реліз, де вміщено інформацію для ЗМІ про повсякденні події;

• стандарт-реліз, що знайомить ЗМІ з подіями, які відбуваються періодично.

Спеціальний пресреліз складають, коли виникає потреба поінформувати про незаплановані події.

Документ, що відбиває процес і результат роботи постійних та тимчасових колегіальних органів, проведення зборів, засідань, нарад, конференцій, обговорень тощо.

За обсягом фіксованої інформації протоколи поділяють на:

• стислі - записують порядок денний, прізвища доповідачів, назву питання, формулюють ухвалу;

• повні - крім порядку денного, ухвали, стисло фіксують виступи доповідачів, інших осіб, які беруть участь у роботі колегіального органу;

• стенографічні - весь хід засідання записують дослівно.

Документ, який подають у ситуації клопотання про посаду, влаштування на нову відповідальну роботу, подання на здобуття стипендії, гранту тощо.

1) вторинний документ, результат аналітично- синтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого ви- кладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, ме- тодики, результатів дослідження та збереженням його мовностилістичних особливостей;

2) вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка.

Процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходженні найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень, фактів, доведень, результатів, висновків).

Критичний відгук (містить аналіз і оцінку) наукового керівника (консультанта), офіційних опонентів, провідної установи під час захисту кваліфікаційної роботи, кандидатської чи докторської дисертацій.

1) науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті,

2) самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику.

«Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. // Положення, що коротко і чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. // перев. мн. Коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо».

Теза у широкому розумінні - будь-яке твердження, яке стисло викладає ідею, у вузькому розумінні - деякий текст, що формулює сутність, обґрунтовує доказ. Відповідно до мети тези бувають:

вторинні,  оригінальні.

Слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.

Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові - термінологію і терміносистему.

1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство);

2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.

Документ установленого зразка, що підтверджує трудову діяльність особи і служить для встановлення загального, безперервного й спеціального стажу.

Документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника, оцінено його ділові та моральні якості. Її складають на вимогу особи або письмовий запит іншої установи.