Глосарій


Огляд глосарія за алфавітом

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Всі

Вебсторінка:  1  2  3  4  5  (Далі)
  Всі

В

Виклик до суду

 це пропозиція з’явитися в суд. Для осіб, які беруть участь у справі, як правило, явка необов’язкова, а для свідків, перекладачів та експертів — обов’язкова.


Виконавче провадження

— це сукупність дій органів державного виконання і державних виконавців, спрямованих на примусове виконання рішень суду та інших органів, які підлягають примусовому виконанню.


Виконавчі документи

 письмові, оформлені за встановленою фор­мою і змістом документи, які видаються судом та іншими юрисдикційними органами для примусового виконання постановлених ними рішень, ухвал та інших актів.


Відповідач

— це юридична чи фізична особа, яка притягується за заявою позивача до відповідальності за порушення чи оспорення прав або охоронюваних законом інтересів позивача.


Д

Державне мито

— грошовий збір, що справляється із заяв і скарг, котрі подаються юридичними і фізичними особами до суду, та за видачу їм копій документів — судових рішень, ухвал, постанов і який зараховується до бюджету місцевого самоврядування.


Докази

— будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.


Доказування

 — діяльність суду й осіб, які беруть участь у справі, по збору, дослідженню та оцінці доказів, направлена на встановлення дійсних прав і обов’язків учасників спірного правовідношення.


Допустимість засобів доказування

— вимога закону, яка передбачає для встановлення певного юридичного факту можливість використовувати засоби доказування лише встановленої форми і забороняє використання інших засобів доказування.


З

Забезпечення позову

— вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.


Заінтересовані особи

— це особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що повинні бути встановлені під час вирішення справ окремого провадження; майнові й особисті права яких залежать від юридичного факту, встановлення якого вимагає заявник; для яких після встановлення судом певного юридичного факту виникає обов’язок визначити й оформити правові наслідки та права заявника.


Законні презумпції

 — факти, що не потребують доказування, певний логічний засіб, який використовується судом, коли це передбачено законом або випливає з його змісту. Законні презумпції можуть бути спростовані.


Закриття провадження по справі

 закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності підстав, які свідчать про те, що процес виник неправомірно або його продовження є неправомірним.


Залишення заяви без розгляду

— закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена й при повторній неявці сторін. Підстави залишення заяви без розгляду визначені ст. 229 ЦПК.


Заявник

— це особа, яка звернулася до суду із заявою про встановлення певних обставин або юридичного стану особи, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення особистих або майнових прав особи для здійснення іншою особою цих прав.


Зміст позову

— вказана у позовній заяві форма захисту, тобто те, що позивач просить від суду: присудження відповідача до певних дій.


Зупинення провадження по справі

означає, що суд тимчасово призупинив розгляд справи у зв’язку з обставинами, які перешкоджають цьому розгляду, до їх усунення або виконання зацікавленими особами необхідних дій.


М

Мирова угода

— взаємоприйнятний договір про умови припинення спору про право між сторонами.


Н

Належність доказів

— це прийняття судом до розгляду тих доказів, які можуть підтвердити чи заперечити юридичні факти, які відносяться до даної справи.


Неналежна сторона

— це особа, яка не є суб’єктом спірного матеріального правовідношення, тобто не має права вимоги по спору або не зобов’язана відповідати по пред’явленому позову.




П

Підвідомчість

 визначення кола цивільних справ, які підлягають розгляду в суді.


Підстава позову

— обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.


Підсудність

— сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи і в даному конкретному суді цієї ланки. 


Позивач

— це юридична чи фізична особа, яка звертається до суду за захистом своїх суб’єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів, а також особа, в інтересах якої поданий позов.


Позов

— письмове звернення до суду юридично зацікавленої особи для захисту порушеного або оспорюваного цивільного, сімейного, трудового та ін. права.


Предмет доказування

— це обставини, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.


Предмет позову

— матеріально-правове відношення, вимога позивача до відповідача.


Преюдиційні факти

— такі факти, які не потребують доказування, існування чи відсутність яких встановлено рішенням суду по цивільній справі між тими самими особами, яке вступило в законну силу. 


Процесуальне правонаступництво

— це заміна належної сторони у спірному правовідношенні у випадку її вибуття із цивільної справи.


Процесуальне представництво

— правовідношення, в силу якого одна особа здійснює в суді процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи в межах наданих їй повноважень.


Процесуальний строк

— встановлений законом або судом час, протягом якого можуть або повинні бути здійснені процесуальні дії.




Р

Родова підсудність

— це розподіл цивільних справ, підвідомчих суду, між окремими ланками судової системи залежно від роду справ.




С

Санкції цивільного процесуального права

— найважливіші гарантії реалізації його норм. Санкції — встановлені цивільним процесуальним правом наслідки недотримання або порушення норм. Санкції включають заходи захисту і заходи відповідальності. Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов'язку. Нових, додаткових обов'язків на суб'єктів цивільних процесуальних правопорушень вони не покладають. Заходи відповідальності покладають на правопорушника новий додатковий обов'язок — відшкодувати збитки, сплатити штраф, тобто виявляються в покаранні. Ці заходи можуть також мати характер некомпенсованого позбавлення прав за протиправні цивільні процесуальні дії або бездіяльність.




Співучасть

— це участь в одному й тому самому процесі кількох позивачів чи кількох відповідачів, інтереси яких не суперечать один одному.


Суб’єкти цивільного процесуального права

— носії цивільних прав і обов’язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах.


Судове повідомлення

— повідомлення про здійснення тієї чи іншої процесуальної дії, яка має чи може мати значення для даної особи, але участь даної особи при проведенні даної дії не обов’язкова.


Судове рішення

— постанова суду першої інстанції з приводу вирішення по суті справ позовного, окремого провадження та справ, що виникають з адміністративно-правових відносин.


Судовий штраф

— грошове стягнення, яке накладається судом на учасників цивільного судочинства у випадку невиконання ними процесуальних обов’язків та негідної поведінки.




Т

Територіальна підсудність

— розподіл підвідомчих суду справ між окремими судами в середині кожної ланки.


Треті особи без самостійних вимог

— процесуально зацікавлені в результатах розгляду справи учасники процесу, які вступають у справу, що вже почалась, за ініціативою суду, сторін, прокурора або за власною ініціативою.


Треті особи із самостійними вимогами

— це матеріально і процесуально зацікавлені в результатах розгляду справи учасники процесу, які вступають у справу, що вже почалась, шляхом пред’явлення позову одній або обом сторонам.


У

Ухвала

— постанова суду, якою вирішується окреме питання судової справи.


Ф

Функціональна підсудність

— це визначення компетенції окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій.




Ц

Цивільне процесуальне право

— система правових норм, які регулюють діяльність і пов’язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні судом правосуддя по цивільних справах.


Цивільне судочинство

— врегульована цивільно-процесуальним правом діяльність суду, осіб, що беруть участь у справі, осіб, які сприяють здійсненню правосуддя по цивільних справах, а також при виконанні судових рішень та інших постанов суду.


Ціна позову

— грошова сума в гривнях, яка відображає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.



Вебсторінка:  1  2  3  4  5  (Далі)
  Всі