Історія психології_Кондратюк С.М._hm

динамічна, більш чи менш усвідомлена система уявлень людини про себе.

(від лат. anima - душа) - картина світу, в якій не лише живі, але і неживі (з т. зр. сучасної науки) об'єкти розглядаються як живі і одушевлені.

(від грец. anthropos - людина + genesis - походження) - походження і розвиток всіх видів і підвидів роду Чоловік (Homo) в органічному (генетичному, соматичному), психічному і соціокультурному відношенні.

 /людина і навчання, слово/ - погляд на людину як на вищий й досконаліший добуток природи, пізнання якого дає ключ до її таємниць.

відчування, а через них асоціації - це елементи свідомості, через які з'являються та синтезуються нові ідеї.

напрямок у західній психології, що орієнтував дослідників на вивчення різних форм людської поведінки, які розуміються як сукупність реакцій організму людини на стимули зовнішнього середовища.

ідеалістичний напрям експериментального дослідження мислення.

напрям у психології, предметом вивчення якого є походження і розвиток інтелекту у дитини, що відображається у переході від егоцентризму (центрації) шляхом децентрації до об’єктивної позиції; дослідження механізмів пізнавальної діяльності на основі клінічної бесіди.

цілісна форма, структу¬ра, цілісний образ — одне з основних понять гештальтпсихології, яке було введене для опису якісно своєрідних цілісних характеристик об¬разів чи психічних структур.

це підхід, у якому природа розглядається, як єдине матеріальне ціле, у якому є життя