Інформаційні технології в галузі (ФТЕ/ФКіС)_Добровіцька О. А._hm ...

встановлення програмного забезпечення на комп’ютер.

особа (група осіб, організація), яка має право на користування послугами обчислювальної системи.

символ чи група символів, які називають регістр, окремі частини пам’яті, інші джерела даних або місце призначення інформації.

1. Сукупність даних чи програм, які зберігаються на зовнішньому носієві, тимчасово не використовуються, але у разі потреби можуть бути віднайдені. 2. Стиснута інформація.

спеціальна плата, призначена для відтворення записаного в цифровому форматі звуку за допомогою комп’ютера, а також для оброблення та запису звуку в цифровому форматі.

1. Одиниця обсягу інформації, що дорівнює восьми бітам. 2. Послідовність восьми бітів.

1. Фундаментальна одиниця інформації, яку використовують у теорії інформації. Означає найменшу кількість інформації, необхідної для розрізнення двох рівноймовірних подій. 2. Найменша «порція» пам’яті, реалізована в ЕОМ.

1. Пам’ять для проміжного збереження даних. 2. Схема або прилад, розміщені між двома іншими приладами для згладжування змін швидкості, для забезпечення асинхронної роботи. 3. Робоча частина пам’яті під час пересилання даних.

1. Програма перегляду інформації, записаної у файлах певного формату. 2. Програма перегляду інформації з веб-сайтів у Інтернеті.

логічно і функцій¬но завершена частина веб-сайта. Як правило, представляє один html-файл (у майбутньому xml-файл) із можливостями додаткового графічного файла.

передавання сигналів селекції, призначених для встановлення зв’язку між станціями передавання даних.

допоміжна плата, за допомогою якої комп’ютер забезпечує зображення на екрані дисплея тексту, графіки, відеоматеріалів; підключається до основної (материнської) плати через спеціальне гніздо.

1. Прямокутна частина простору відображення інформації на дисплеї. 2. Засіб фрагментації повідомлень і блоків даних приладом, що визначається протоколом передавання даних.

одиниця об’єму інформації, що дорівнює 1024 мегабайтам, або 1 048 576 кілобайтам, або 1024  1024  1024 = 1 073 741 824 байтам (приблизно 1 млрд байт).

розшифровування даних і команд у комп’ю¬терній системі з метою проведення над ними певних дій.

ключове слово або словосполучення, яке використовують для короткого позначення теми документа, що зберігається в базі даних інформаційно-пошукової системи.

носій інформації у формі круглої пластини, покритої шаром матеріалу, здатний запам’ятовувати і відтворювати інформацію.

особливий пристрій, який забезпечує обертання гнучких магнітних дисків, читання і запис інформації.

пристрій відтворення текстової чи графічної інформації без її довготривалої фіксації.

частина магнітного диска, вміст якої може бути прочитаний однією головкою читання-запису за повний оберт диска без її перемикання.

файл, що містить інформацію, необхідну для програми керування роботою периферійного пристрою (драйвер дисплея, драйвер дисковода, драйвер скане¬ра тощо).

жорсткий диск для запису, тривалого зберігання і читання інформації в ЕОМ. Монтується разом із пристроєм запису і читання, невіддільний від нього.

всесвітня мережа обміну інформацією за допомогою комп’ютерів і ліній зв’язку.

1. Нові відомості, які дають можливість поліпшити процеси, пов’язані з перетворенням речовини, енергії та самої інформації. 2. Нові відомості, прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні. 3. Нові відомості, які розширюють запас знань користувача.

додаткова плата для комп’ютера, призначена для включення його в локальну мережу комп’ютерів.

надшвидкодійна (надоперативна) пам’ять, яка є проміжною між основною пам’яттю та процесором і використовується для зберігання даних, що часто викликаються програмою.

система символів для представлення різноманітних типів даних або команд у комп’ютерній системі.

одиниця обсягу інформації, що дорівнює 1024 байтам (приблизно 1000 байт).

пристрій, що складається із сукупності розташованих у певному порядку клавіш (кнопок) з літерами, які використовують для введення і реда¬гування даних, а також для керування виконанням операцій.

у комп’ютерній мережі — робоча станція з можливостями автономного оброблення даних (наприклад, персональний комп’ютер), яка для отримання інформації звертається до сервера.

процес відображення стану однієї фізичної системи через стан певної іншої системи, що проводиться з метою передавання інформації.

1. Мінімальна ділянка оперативної пам’яті комп’ютера, яка адресується і заповнюється (читається) однією командою процесора. 2. Прямокутна ділянка в електронних таблицях, обмежена горизонтальними та вертикальними лініями, куди заноситься інформація, що має конкретну адресу.

сукупність технічних засобів, які дають можливість обробляти інформацію за наперед заданими алгоритмами, записаними в програмах, та отримувати результат у необхідній формі.

диск для тривалого зберігання інформації, де запис проводять за допомогою лазерного променя, а для читання запису використовують оптичні прилади. Як правило, допускає одноразовий запис і багатократне читання.

пристрій, призначений для з’єднання між собою двох комп’ютерів мережі у процесі роботи мережі.

група машин, об’єднаних і запрограмованих для роботи як єдина інтегрована система.

символ, що вказує на екрані дисплея на активну позицію, тобто позицію, на якій відобра¬жатиметься наступний введений з клавіатури знак.

1. Пристрій для виконання певних операцій під керуванням комп’ютера. 2. Пристрій для спрощеного керування комп’ютером (маніпулятор «миша», ігрові маніпулятори типу «джойстик»).

спеціалізований комп’ютер, який задає шлях передавання інформації між комп’ютерами в мережі.

сукупність однотипних (логічно однорідних) елементів, упорядкованих за індексами, що визначають положення елемента в масиві.

зображуваний на екрані дисплея список команд чи варіантів відповіді, з якого користувач вибирає необхідний варіант, вводячи номер чи букву або вказуючи на пункт меню курсором.

1. Сукупність електронних компонен¬тів та їх з’єднань. 2. Сукупність комп’ютерів і з’єднань між ними.

штучна мова написання програм для комп’ютера.

функційний пристрій, що забезпечує модуляцію і демодуляцію сигналів; у комп’ютерах використовується для передавання інформації каналами зв’язку (телефонними, радіоканалами).

технологія подання інформації в комп’ютерних системах, яка поєднує різні форми: текстову, графічну, звукову, анімаційну, відеоінформацію.

матеріальний об’єкт, призначений для записування і зберігання даних.

1. Місце взаємодії двох процесів. 2. Апаратні та програмні засоби для підключення периферійного пристрою до комп’ютера.

спосіб передавання повідомлень між розміщеними на комп’ютерах програмними поштовими скриньками абонентів через глобальну мережу комп’ютерів.

змінна панель з електронними компонентами.

пристрій для виведення на папір або інший матеріал широкоформатної графіки; використовується переважно для виведення технічних креслень, схем.

пристрій, призначений для виведення текстової чи графічної інформації на папір або інший матеріал.

1. Надавач послуг. 2. Компанія — надавач послуг доступу в Інтернеті.

1. Комп’ютер, що надає послуги іншим користувачам мережі. 2. Програма, призначена для обслуговування користувачів у мережі.

комп’ютер в Інтернеті, який може виконувати функції передавання чи приймання інформації.

розміщення інформації в Інтернеті на орендованому дисковому просторі (досить часто хостинг буває безкоштовним).

комп’ютер, призначений для передавання інформації між різними мережами (з різними протоколами).