Цивільний процес_Жила О.В._kd

Лекція 19.

Тема: Перегляд судових рішень

 

Навчальна мета: визначення основних підстав перегляду судових рішень

Метод: лекція

Місце: навчальна аудиторія  303

Джерела і література:

1.             Цивільний процесуальний кодекс України: у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 р.

2.             Постанова Пленуму ВССУ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» /Електорнний ресурс/ [Режим доступу]: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-12

2. Курс цивільного процесу: підручник / В.В. Комаров, В.А. Бігун, В.В. Баранков та ін.; за ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 2011 р. – 1352 с.

3. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України/ За заг. ред.. Короєда С.О. – Київ.: Видавничий дім “Професіонал”, 2018. – 496 с. 

4. Практикум з цивільного процесуального права України: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за заг. ред. І.С. Ярошенко. – К. : ВД Дакор, 2016. – 348 с.        

4. Цивільний процес України : Підручник / За ред Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.Ю. Голубєвої. — К.: Істина, 2012. — 536 с.

5. Цивільний процес України: Підручник; [за загальною ред. д.ю.н., доцента М. М. Ясинка]. - К.: Алерта, 2014. - 744 с.

6. Цивільне процесуальне право: підручник/ І.С. Ярошенко,  І.О.Ізарова, О.М. Єфімов та ін.; за заг. ред. І.С. Ярошенко. – К.: КНЕУ, 2014. – 519 с.

7. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник/ за заг. ред. С.С. Бичкової. – К. : Атіка, 2006. – 384 с.

8. Цивільний процес: Навч. посіб. /А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І. Угриновська та ін. За ред. Ю. В. Білоусова. - К: Прецедент, 2005. - 293 с. (є в бібліотеці)

9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес України: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 308 с. (є в бібліотеці)

 

1. Загальна характеристика перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

2. Загальна характеристика перегляду судових рішень за виключними обставинам

3. Поворот виконання судових рішень

4. Відновлення втраченого судового провадження

 

1.    Загальна характеристика перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законо­давства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» передбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судо­вих рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Частина 1 ст. 423 ЦПК визначає коло судових рішень, які можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами. У зв’язку із цим такому перегляду підлягають рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

Перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал судових наказів може виникнути лише при наявності зазначених у ч. 1 ст. 423 ЦПК нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунк­тами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; вста­новлений вироком або ухвалою про закриття кримінального прова­дження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висно­вку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо непра­вильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухва­лення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1)    переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2)    докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або ви­ключними обставинами може бути подано:

-  з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали під­ставою для перегляду судового рішення;

-  з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили;

-  з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає пере­гляду;

-  з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 ЦПК, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;

-  з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;

-  з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

З   урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про пере­гляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана:

1)   з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішен­ням законної сили;

2)   з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 ЦПК, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з під­став, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 ЦПК, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстан­ції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунк­том 2 частини третьої статті 423 ЦПК, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

Заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими об­ставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві зазначаються:

1 ) найменування суду, якому адресується заява;

2 ) ім’я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживан­ня чи місцезнаходження;

3 ) інші учасники справи;

4 ) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;

5 ) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;

6 ) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви додаються:

1)   копії заяви відповідно до кількості учасників справи;

2)   документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин;

4)   документ, що підтверджує повноваження представника особи яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;

5)   клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, перед баченої пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК;

6)   у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії судді які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК.

Протягом п’яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 ЦПК і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Відкривши провадження за нововиявленими обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обста­винами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключни­ми обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позо­вного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може:

-  відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рі­шення в силі;

-  задовольнити заяву про перегляд судового рішення за ново­виявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

-  скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

 

2. Загальна характеристика перегляду судових рішень за виключними обставинами

Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість перегляду рішення, ухвали чи постанови суду, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили, за виключними обставина­ми. При застосуванні вказаної форми перегляду суд не може виходи­ти за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Підставами для вказаної форми перегляду, відповідно до ч. 3 ст. 423 ЦПК України, є:

-  Встановлена Конституційним Судом України неконституцій­ність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремо­го положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Заява про перегляд за цією обставиною подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Консти­туційного Суду України.

-  Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом. В цьому випадку заява про перегляд рішення за виключними обставинами подається особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

-  Встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рі­шення. З цієї підстави заява про перегляд судового рішення за ви­нятковими обставинами подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

В той же час ставити питання про подачу заяви за виключними обставинами можна ставити у строк не пізніше десяти років з дня набрання вказаними судовими рішеннями законної сили. Ці строки, і за правилами ч. 3 ст. 424 ЦПК України, не можуть бути поновлені.

Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з таких підстав, як встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, та з приводу встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, вна­слідок якого було ухвалено судове рішення, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з вказаних підстав, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Заява про перегляд судо­вого рішення з підстави встановлення міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами встановлені у ст. 426 ЦПК України. За­ява про перегляд судового рішення за виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визнача­ються у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України. До заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до встановлених вищевказаною нормою вимог, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України про залишення за­яви без руху та (або) повернення заяви.

Впродовж п’яти днів після надходження заяви до суду суддя (суд­дя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам ст. 426 ЦПК України і вирішує питання про відкриття провадження за виключними об­ставинами. Відкривши провадження за виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи. Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невід­кладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за ви­ключними обставинами, може відмовитися від такої заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за виключними обставинами, про що постановляє ухвалу. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.

Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цивільним про­цесуальним законодавством для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у по­рядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасни­ків справи. За результатами перегляду судового рішення за виключ­ними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рі­шення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

За результатами перегляду судового рішення за виключними об­ставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповід­не судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судо­вого рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне су­дове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) ска­сувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстави встанов­лення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положенням застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, та з підстави встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, вна­слідок якого було ухвалено судове рішення, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає одна з наступних рішень:

1)      ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2)      постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;

3)      приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судо­вого рішення з підстави встановлення міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною між­народних зобов’язань, приймає постанову.

Судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають за­конну силу судові рішення інших судів у цій справі. Рішення суду, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

 

3. Поворот виконання судових рішень

Питання про поворот виконання судових рішень виникає у зв’язку із скасуванням чи зміною вищестоящим Судом уже виконаних по­станов. Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованою (зміненою) постановою. По­ворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, пору­шених виконанням рішення.

Поворот виконання можливий за будь-якими справами, але за на­явності таких умов:

1) щоб позивач отримав від відповідача в поряд­ку виконання рішення майно чи гроші;

2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягнутого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1)        закриває провадження у справі;

2)        залишає позов без розгляду;

3)        відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу поверну­то на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

1)   закриває провадження у справі;

2)   залишає позов без розгляду;

3)   відмовляє в позові повністю;

4)   або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результа­тами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключни­ми обставинами він:

1)        закриває провадження у справі;

2)        залишає позов без розгляду;

3)        відмовляє в позові повністю;

4)        задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові поверта­ється все те, що з нього стягнуто на користь стягувана за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявнос­ті відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішен­ням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачу­ється.

При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомлен­ням стягувана та боржника у двадцятиденний строк з дня надходжен­ня заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

В цивільному процесуальному законодавстві передбачається осо­бливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Так, у разі скасування за нововиявленими чи виключними обста­винами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної калі­цтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було об­ґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стяг­нення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

 

4. Відновлення втраченого судового провадження

У відповідності до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, за­кінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, про­водиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути від­новлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Заява про відновлення втраченого судового провадження подаєть­ся до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 491 ЦПК України передбачається, що заява про віднов­лення втраченого судового провадження подається до суду в письмо­вій формі.

У заяві повинно бути зазначено:

-  про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;

-  які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнахо­дження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його на­явності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - якщо відповідні дані відомі заявникові;

-  номери засобів зв’язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв’язку, офіційна електронна адреса тощо) - якщо вони відомі заявникові;

-  наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;

-  документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.

До заяви про відновлення втраченого судового провадження до­даються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необ­хідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового про­вадження, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

Заява про відновлення втраченого судового провадження для ви­конання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поно­вити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає при­чини його пропуску поважними.

У разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 491 ЦПК, застосовуються правила статті 185 ЦПК.

Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана я захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертав заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Повернення заяви або залишення її без розгляду з підстав, зазна­чених у частинах першій та другій цієї статті, не перешкоджає по­вторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.

Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлен­ня втраченого судового провадження у випадках:

-  подання заяви про відновлення судового провадження, втраче­ного до закінчення судового розгляду;

-  заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п’ятою статті 491 ЦПК, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

У випадку, визначеному пунктом 1 вказаного вище абзацу, суд роз’яснює заявнику право звернутися до суду з новим позовом в уста­новленому ЦПК порядку. В ухвалі суду про відкриття провадження в новій справі у зв’язку з втратою незакінченого провадження обов’язково має бути зазначено про цю обставину (ст. 492 ЦПК України).

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового прова­дження суд бере до уваги:

1)   частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріа­ли з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового про­цесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3)   матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4)   будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судо­вого процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5)   відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6)   дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомуні­каційній системі;

7)   будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з по­відомленням учасників справи з урахуванням особливостей, перед­бачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і до­сліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст від­новленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведе­ність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втра­ченого судового провадження і роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне прова­дження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

У справі про відновлення втраченого провадження заявник звіль­няється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправ­дивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу.