Фізіологія
Фізіологія являється експериментальною наукою. Спостерігаючи і вивчаючи життєві явища, вона прагне по-перше – дати якісну і кількісну характеристику, тобто описати їх та виміряти – виразити числом і мірою, по-друге – документувати результати спостережень (у вигляді протоколів спостереження або кінофільмів і фотографій).
Отже фізіологія має три методи досліджень: спостереження, експеримент (дослід), моделювання.
Спостереження – цеметод дослідження функцій без втручання в діяльність організму, тобто він дозволяє поспостерігати за роботою того чи іншого органу, наприклад, за скороченням серця (визначити частоту скорочення, який відділ скорочується першим і т. д.). Але шляхом спостереження неможливо виявити причину скорочення серця, механізми регуляції, його діяльності. Для цього необхідний експеримент. Спостереження дозволяє впізнати зовнішній бік явища, але не розкриває його сутності. Таким чином, основним методом фізіологічного досліду є експеримент.
Експеримент – це метод дослідження функцій організму та його структур з втручанням в їх діяльність. Фізіологічний експеримент в залежності від мети та задач, що стоять перед дослідником, може бути гострим та хронічним.
Гострі експерименти передбачають дослідження функцій на ізольованих клітинах, органах, тканинах, а також у цілісному організмі тварин, які знаходяться під наркозом і відбуваються в умовах вівісекції (живосічення), що дозволяє вивчити за короткий проміжок часу певну функцію. Гострі досліди мають недоліки: наркоз, травма, крововтрата, що може змінити нормальні функції організму, короткий проміжок часу (від 1 до 12 год.).
Хронічний експериментбув введений у фізіологію російським вченим академіком І. П. Павловим, який запропонував і розробив методики проведення на тваринах оперативних втручань, що дозволяє досліджувати функції в умовах, наближених до фізіологічнихна протязі довгого часу і вивчати певні функції організму в умовах нормальної взаємодії з навколишнім середовищем. Функції органів можуть бути вивчені:
1) в цілому організмі. Для цього спочатку за допомогою хірургічних операцій роблять доступ до органу чи тканини, встановлюють датчик – тільки після видужання тварини можна спостерігати за певною функцією.
2) поза організмом при штучній ізоляції органів, тканин чи клітин і дії на них різних подразників. В якості об’єкта дослідження використовують м’язові, нервові та інші клітини, в які вживлюють мікроелектроди, за допомогою їх наносять подразнення та відводять біотопи. По зміні біоелектричної активності клітин судять про її функцію.
Форми фізіологічного експерименту різноманітні і визначаються метою дослідження. Так, при з’ясуванні впливу зовнішнього середовища на організм, його вміщують в середовище з зміненим газовим складом повітря або температурою, вологістю, освітленістю, змінюють раціон організму, підвергають його дії іонізації, радіації, опромінюють ультрафіолетовими променями; діють на нього ультразвуком або іншими факторами.