Питання до іспиту
1. «Медична ботаніка», її зв’язок з фармакогнозією та іншими професійно орієнтованими, спеціальними дисциплінами та професійною діяльності фармацевта. Роль і використання рослин.
2. Сучасне уявлення про будову рослинної клітини, її складові – протопласт і похідні протопласту. Компоненти рослинної клітини, що мають діагностичне значення при мікроскопічному аналізі рослинних об’єктів.
3. Ознаки, що відрізняють рослинні клітини від клітин тварин, грибів і ціанобактерій.
4. Пластиди, їх типи, біологічний взаємозв’язок, структура, хімічний склад. Пігменти пластид, їх значення використання.
5. Вакуолі: утворення, розвиток, вміст і значення. Склад клітинного соку, його значення і використання.
6. Клітинні включення, їх утворення, класифікація, локалізація, діагностичне значення.
7. Запасні включення, їх класифікація, місця накопичення, значення.
8. Запасні вуглеводи (крохмаль, інулін, сахароза, геміцелюлоза тощо): хімічна природа, властивості, утворення і накопичення в клітині, значення, практичне використання.
9. Види крохмалю, форма накопичення, реакції виявлення. Крохмальні зерна: утворення, будова, типи, місця накопичення, діагностичне значення, використання.
10. Інулін: форма накопичення, реакції виявлення, діагностичне значення.
11. Запасні білки: відміни від конституційних білків, локалізація в клітині, форма накопичення. Алейронові зерна: утворення, будова, типи, реакції виявлення, діагностичне значення, використання.
12. Жирна олія: хімічна природа і властивості, місця та форма накопичення в клітині, відмінності від ефірної олії, реакції виявлення, значення і практичне використання.
13. Кристалічні включення клітини: хімічна природа, утворення та локалізація, різноманітність форм, діагностичне значення, реакції виявлення.
14. Клітинна оболонка: функції, утворення, структура, хімічний склад, вторинні зміни; пори клітинної оболонки: їх утворення, будова, різновиди, призначення.
15. Характеристика, значення і використання речовин клітинної оболонки, якісні мікрореакції.
1. 16. Рослинні тканини: визначення, класифікація.
17. Твірні тканини: функції, значення, особливості будови клітин, класифікація, похідні меристем.
18. Покривні тканини: функції і класифікація.
19. Первинна покривна тканина – епідерма: функції, особливості будови.
20. Основні (базисні) клітини епідерми: будова, функції, діагностичні ознаки.
21. Продихи: функції, будова, діяльність, розміщення, положення відносно поверхні. Основні типи продихових апаратів, їх таксономічне і діагностичне значення. Зв’язок будови і функціонування продихів із екологічними чинниками.
22. Трихоми: функції, утворення, різноманітність, класифікація, морфо-фізіологічні особливості, діагностичне значення, практичне використання.
23. Покривно-всисна тканина кореня – епіблема, або ризодерма: утворення особливості будови і функціонування.
24. Вторинні покривні тканини – перидерма і кірка: їх утворення, склад, значення, використання. Будова і функції сочевичок, їх діагностичні ознаки.
25. Основні тканини – асиміляційна, запасаюча, водо- і газонакопичуюча: функції, особливості будови, топографія в органах, діагностичне значення.
26. Видільні, або секреторні структури: функції, класифікація, діагностичне значення.
27. Екзогенні видільні структури (залозисті трихоми, нектарники, осмофори, гідатоди): локалізація, класифікація, особливості будови і функціонування, таксономічне і діагностичне значення.
28. Ендогенні видільні тканини і структури (ідіобласти, вмістища виділень, ходи і канали, молочники): утворення, розміщення в органах, класифікація, функціонування, таксономічне і діагностичне значення.
29. Механічні тканини (коленхіма, склереїди, склеренхімні волокна): функції, особливості будови, розміщення в органах, класифікація, типи, таксономічне і діагностичне значення.
30. Провідні тканини: функції, класифікація.
31. Провідні тканини, які забезпечують висхідну течію води і мінеральних речовин – трахеїди і судини: утворення, особливості будови, типи, таксономічне і діагностичне значення.
32. Провідні тканини, що забезпечують низхідну течію органічних речовин – ситовидні клітини, ситовидні трубки з клітинами-супутницями: утворення, особливості будови і функціонування, таксономічне і діагностичне значення.
33. Комплексні тканини – флоема (луб) і ксилема (деревина): утворення, гістологічний склад, топографія.
34. Провідні пучки: утворення, склад, типи, закономірності розміщення в органах, таксономічне і діагностичне значення.
35. Морфологія як розділ ботаніки.
36. Органи вищих рослин. Вегетативні органи, морфолого-анатомічна та функціональна цілісність.
37. Корінь: визначення, функції, види коренів, типи кореневих систем. Спеціалізація та метаморфози коренів.
38. Зони кореня, їх будова та функції. Первинна та вторинна анатомічна будова коренів і коренеплодів: типи, особливості будови, ознаки, що мають значення для опису та діагностики коренів.
39. Пагін: визначення, функції, відмінність від кореня; складові пагону; різноманітність пагонів залежно від довжини меживузлів, способу наростання, ступеня та типу галуження, положення в просторі, форми поперечного січення стебла тощо.
40. Основні життєві форми рослин, їх характеристика, приклади.
41. Бруньки: визначення, будова, класифікація за положенням, структурою, функціями.
42. Стебло: визначення, функції, закономірності анатомічної будови, типи будови, відзнаки у будові стебла рослин трав’янистих одно- та дводольних, дерев’янистих покрито- та голонасінних. Ознаки, що мають значення для опису та діагностики стебел.
43. Листок: визначення, частини листка, особливості будови та функції. Листкорозміщення, способи прикріплення листків. Типи листків та їх морфологічна різноманітність.
44. Метаморфози пагона та його складових частин. Надземні метаморфози пагона – колючки, вуса, батоги, вусики та ін.: походження, будова, функції, діагностичне значення. Підземні метаморфози пагона – кореневище, бульба, цибулина, бульбоцибулина: будова, морфологічні типи, значення, використання.
45. Закономірності анатомічної будови листків, типи анатомічної будови листових пластинок. Вплив зовнішніх факторів на морфолого-анатомічну будову листа. Ознаки, що служать для опису і мікроскопічної діагностики листків.
46. Анатомічні особливості будови кореневищ однодольних і дводольних рослин, діагностичні ознаки.
47. Генеративні органи рослини: визначення, походження, функції.
48. Суцвіття як спеціалізований пагін, що несе квітки: частини, класифікація та характеристика. Ознаки, що служать для опису та діагностики суцвіть.
49. Квітка: визначення, походження, функції, симетрія, частини квітки.
50. Квітконіжка, квітколоже: визначення, функції, форми квітколожа та розташування на ньому частин квітки; утворення гіпантію, його участь у формуванні плода.
51. Оцвітина: її типи, характеристика складових частин – чашечки та віночка: їх функції, позначення у формулі, різноманітність типів та форм, метаморфози та редукція, діагностичне значення.
52. Андроцей: визначення. Будова тичинки, призначення її частин, їх редукція; будова і призначення пилкового зерна. Типи андроцею, позначення у формулі. Таксономічне значення андроцею.
53. Гінецей: визначення, поняття про плодолистик і маточку; будова маточки та призначення її частин. Положення зав’язі. Типи гінецею, його таксономічне значення. Будова та значення насінного зачатку.
54. Стать квітки. Домність рослин.
55. Плід: визначення, частини, їх походження та особливості будови. Морфологічний опис, діагностичне значення та застосування плодів і суплідь.
56. Насінина: визначення, частини насінини. Класифікація за наявністю і локалізацією поживної тканини, за характером поживних речовин; значення, використання.
57. Розмноження і репродукція: визначення, значення, форми. Вегетативне розмноження, його суть, способи, значення. Статеве розмноження, його типи. Значення та особливості життєвого циклу водоростей, грибів і вищих рослин.
58. Надцарство прокаріоти, відділ ціанобактерії (синьо-зелені водорості): особливості будови клітин, поширення, живлення, розмноження, значення, використання представників (спіруліна).
59. Надцарство еукаріоти.Царство гриби: особливості будови грибної клітини, екологія, живлення, розмноження, класифікація, значення. Класи аскоміцети і базидіоміцети: особливості будови тіла, розмноження. Морфологічні ознаки представників (березовий гриб або чага, мухомор червоний), їх значення, використання.
60. Відділ лишайники: поширення, особливості умов існування, морфолого-анатомічна будова слані, живлення, розмноження, екологія, значення і застосування представників.
61. Царство рослини. Водорості: поширення, будова тіла, живлення, розмноження, значення; характеристика відділу бурі водорості: особливості будови клітин і тіла, розповсюдження, значення, використання представників (ламінарія, фукус).
47. Вищі спорові рослини. Загальна характеристика відділів безсудинних і судинних: поширення, екологія, будова тіла, цикл розвитку, чергування поколінь. Морфолого-екологічні ознаки, значення і використання представників відділів: мохоподібні, або бріофіти (сфагнум);плауноподібні, або лікоподіофіти (плаун); хвощеподібні, або еквізетофіти (хвощ польовий); папоротеподібні, або поліподіофіт (щитник чоловічий, або чоловіча папороть).
48. Вищі насінні рослини: прогресивні ознаки, класифікація.
49. Відділ голонасінні: поширення, будова тіла, особливості розмноження, класифікація. Морфолого-анатомічні ознаки родин; видова діагностика, хемосистематичні ознаки, екологія, ресурси, значення і застосування представників цих родин: соснові (сосна звичайна, ялина європейська, ялиця сибірська і біла, модрина сибірська); кипарисові (яловець звичайний, туя західна); тисові (тис негній-дерево); хвойникові, або ефедрові (ефедра двоколоскова).
50. Відділ покритонасінні. Морфолого-анатомічні ознаки і поширення деяких родин. Видова морфолого-анатомічна діагностика, екологія, ресурси, наявність певних груп біологічно активних речовин, значення і застосування представників родин і родів:
o жовтецеві (горицвіт весняний);
o макові (мак снотворний, мачок жовтий, чистотіл великий);
o гречкові (рід гірчак: г. зміїний, г. перцевий, г. почечуйний, спориш звичайний, гречка посівна, рід ревінь: р. тангутський та ін., рід щавель: щ. кінський, щ. кислий);
o вересові (багно звичайне, брусниця, журавлина болотна, мучниця звичайна, чорниця);
o капустяні (рід гірчиця: г. біла, г. сарептська, г. чорна, грицики звичайні, жовтушник розлогий, капуста городня);
o розові (аронія чорноплідна, глід криваво-червоний, горобина звичайна, малина, мигдаль звичайний, перстач прямостоячий, родовик лікарський, слива колюча, суниці лісові, черемха звичайна, рід шипшина: ш. собача, ш. травнева, яблуня домашня);
o бобові (буркун лікарський, вовчуг польовий, горох посівний, квасоля звичайна, робінія псевдоакація, солодка гола, соя щетиниста);
o селерові (аніс (ганус) звичайний, болиголов плямистий, кмин звичайний, коріандр посівний, кріп пахучий, морква посівна, петрушка городня, селера пахуча, фенхель звичайний, цикута отруйна;
o пасльонові (беладона звичайна, блекота чорна, дурман звичайний, картопля, стручковий перець однолітній);
o ранникові (рід дивина: д. лікарська, д. медвежа; рід наперстянка: н. великоквіткова, н. пурпурова, н. шерстиста);
o губоцвіті, або глухокрапивові (рід лаванда: л. вузьколиста та ін., материнка звичайна, меліса лікарська, рід м’ята: м. перцева та ін., рід собача кропива: с. к. звичайна, с. к. п’ятилопатева, рід чабрець: ч повзучий та ін., шавлія лікарська);
o айстрові (деревій звичайний, ехінацея пурпурова, кульбаба лікарська, лопух справжній, нагідки лікарські, оман високий, підбіл звичайний, пижмо звичайне, полин гіркий, соняшник бульбистий, або топінамбур, рід хамоміла: х. обідрана, х. запашна, цмин пісковий, череда три роздільна, волошка синя, розторопша плямиста);
o цибулеві (цибуля городня, часник);
o тонконогові, або злакові (кукурудза звичайна, овес посівний, пшениця літня, або м’яка, пирій повзучий, рис посівний).
o Морфолого-анатомічні діагностичні ознаки, екологія, ресурси, наявність біологічно активних речовин і застосування деяких розповсюджених в Україні лікарських та їстівних рослин (алтея лікарська, береза бородавчаста, барвінок малий, бузина чорна, валеріана лікарська, гіркокаштан звичайний, дуб звичайний, жостір проносний, звіробій звичайний, калина звичайна, конвалія звичайна, кропива дводомна, крушина ламка, лепеха звичайна, липа серцелиста, обліпиха крушиновидна, подорожник великий, хміль звичайний, льон посівний).
51. Екологія рослин як розділ ботаніки. Основні умови існування організмів, екологічні фактори, їх вплив на рослини.
52. Рослинність степів, лікарські види, їх біологічні особливості.
53. Географія рослин. Поняття про ареал, формування ареалів, типи, розміри ареалів.
54. Флора і її головні елементи. Багатство і ресурси флори України.
55. Рослини релікти, ендеми і космополіти.
56. Охорона рослинного світу і лікарських рослин.