робоча навчальна програма з дисципліни
Лекції та семінари відбувається за URL:
https://zoom.us/j/5525493538?pwd=QTJrZG83L3B0WkhzUVhSWGxnUTA1QT09 ;
Пароль 11111
Мета вивчення навчальної дисципліни «Історична граматика» є розгляд історії становлення і розвитку фонетичної та граматичної структури української мови в її еволюції задля того, щоб на основі здобутків мовознавчої науки з урахуванням вимог до загальноосвітньої школи забезпечити фахову підготовку вчителя-словесника.
Зростання державотворчих і функціональних значущостей української мови зумовлює нові підходи до її наукового вивчення, в центрі якого перебувають питання її походження, діалектної диференціації, нормативної літературної практики, стилістичного розмаїття. Основу аналізу мовних фактів складають концептуальні положення порівняльно-історичного мовознавства, відповідних прийомів лінгвістичного аналізу мови, що дозволяють розгляд мовних елементів з урахуванням довготривалого мовного розвитку і формування. Водночас вивчення фактів з історії української мови здійснюються на підставі їх функціональної закріпленості та постійної тенденції до видозміни, тобто розгляд мовних фактів з погляду їх ґенези та еволюції, врахування постійної динаміки та функцій, співвідношення первинних і вторинних значущостей дозволяє глибше зрозуміти особливості системно-структурної організації сучасної української мови.
«Історична граматика української мови» вивчає походження та розвиток мови, конкретні зміни у фонетичній, морфологічній, синтаксичній підсистемах мови. Вона пояснює, яким шляхом змінювалися звуки, морфеми, синтаксичні конструкції та якими стали наслідки цих процесів, як вони виявляються у сучасній мові. Виклад починається з розділу історії фонетики та фонології, продовжується розділами історії морфології та синтаксису, але не включає історії лексики, фразеології, акцентуаційної системи.
Основними завданнями вивчення дисципліни є:
- показ процесу виникнення та розвитку української мови, вивчення змін її фонетичної системи й граматичної будови, відбитих у пам’ятках письма чи реконструйованих, їх хронологізація;
- розкриття внутрішніх законів, як успадкованих, так і тих, що виникли пізніше (на ґрунті української мови), які зумовили розвиток фонетичної системи та граматичної будови української мови в напрямі до її сучасного стану.