Структура за темами

  • Сучасна українська мова

    2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

     Мета викладання дисципліни - дати студентам-філологам необхідну кількість знань з розділу “Синтаксис складного речення” і сформувати вміння й навички практичного їх застосування.

    Курс “Синтаксис складного речення в сучасній українській літературній мові” – дисципліна, яка вивчається студентами спеціальності “Українська мова та література” на четвертому курсі. Цей розділ мовознавчої науки охоплює найважливіші поняття синтаксису як граматичного рівня мови.

    Синтаксис – найскладніша галузь мовленнєвої діяльності, що включає в себе володіння фонетичними запасами, вміння утворювати слова різними словотворчими засобами, користуватися невичерпними резервом лексичного багатства. Тому, маючи в основі зазначені попередньо мовні рівні, синтаксис дозволяє виконувати мові основну її функцію – комунікативну, створює усім мовцям ґрунт для здійснення вичерпного інформаційного контакту та формує їхню пізнавальну діяльність.

    3. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ, ВІДПОВІДНІСТЬ ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ КОМПОНЕНТАМ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

     Розв’язання поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

    1)    ознайомити студентів з основними поняттями синтаксису складного речення;

    2)    представити типологію складних речень української мови;

    3)     подати зразки розборів усіх структурних типів речень;

    4)    дати основні відомості про складне синтаксичне ціле (текст), пряму мову.

    Володіння поставленими теоретичними знаннями повинне реалізуватися у набутті системи відповідних навичок, а саме:

    –       визначати типи складних речень, встановлювати характер семантико-синтаксичних відношень між їх частинами;

    –       вміти  характеризувати члени речення;

    –       будувати структурні схеми складних речень;

    –       робити синтаксичний розбір складного речення.

     За підсумками вивчення дисципліни «Сучасна українська мова» студенти набувають наступні фахові компетентності :

    -         загальну теорію походження і функціонування мови;

    -         специфіку походження і функціонування української мови як національної;

    -         особливості усної і писемної форм мовлення;

    -         орфоепічні й орфографічні норми сучасної української літературної мови;

    -         засоби мовного етикету;

    -         ефективно користуються фонетичними, лексичними, орфоепічними, фразеологічними, морфологічними, стилістичними, синтаксичними й етичними нормами усної та письмової форми мовлення.

    Цей курс є інтенсивним введенням у практику українського мовлення. Він є критично потрібним для  студентів різних спеціальностей, оскільки допомагає набути практичних знань із сучасної української літературної мови та особливостей її функціонування. Надзвичайно важливо бути вправним у використанні різних синтаксичних конструкцій в усному та письмовому мовленні, тому саме на цьому зосереджено велику увагу. Передбачається багато практичних завдань із аналізом речень з метою набуття навичок редагування текстів. Така орієнтація курсу сприятиме в подальшому успішному написанню курсових і магістерських робіт. Пропонуються творчі завдання для набуття навичок логічної побудови тексту, аргументованого викладення думок. Основним результатом курсу є навички застосування отриманих знань у різних ділянках громадського життя, що має сприяти успішній самореалізації, допоможе активно використовувати сучасну українську мову в діловій сфері і повсякденно, впевненіше виявляти особу як суб’єкта Української держави.

     Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні: Вступ до фаху; Українська мова за професійним спрямуванням; Сучасна українська мова (фонетика, морфеміка, словотвір, морфеміка).    

     Шановні студенти!

    Вивчення дисципліни розпочнеться із ІІ модуля. Слідкуйте, будь ласка, за розкладом.


  • Змістовний модуль 1. Загальні питання методики викладання української мови

    ТЕМА 1. Складне речення і його класифікації. 

    1.      Різні погляди на природу складного речення. 

    2.Проблема класифікації складних речень.

    3.Виникнення понять перехідна категорія між простим і складним реченням.

    4.Складне речення як синтаксична одиниця.

    5.Основні ознаки складного речення: поліпредикативність, структурна цілісність, завершеність.

    6.Засоби зв’язку компонентів складного речення: інтонація, сполучникові засоби. Сполучники як засіб поєднання предикативних частин складного речення. Сполучні (відносні) та співвідносні (вказівні) слова.

    7.Основні класифікації складних речень: логіко-граматична, формально-граматична, структурно-семантична.

    8.Поділ складнопідрядних речень за логіко-граматичною класифікацією (складнопідрядні речення з підрядними підметовими, присудковими, означальними, додатковими, обставинними).

    9.Виділення складних речень за формальними ознаками: речення зі сполучниками,  сполучними словами, з розділовою паузою.

    10.Структурно-семантична класифікація складних речень. 11.Поняття про складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові складні речення. Складні речення змішаного типу.

        

  • Тема 2. Складносурядні речення.

    1. Поняття про складносурядне речення.

    2.Ознаки складносурядних речень – рівнозначність предикативних частин, їх синтаксична незалежність, поєднання сполучниками сурядності, певний порядок розміщення предикативних одиниць.

    3.Єднальні складносурядні речення.

    4.Різновиди єднальних складних речень (власне єднальні, єднально-поширювальні, єднально-перелічувальні, приєднувальні, причиново-наслідкові). 

    5.Поняття про зіставно-протиставні речення.

    6.Семантичні різновиди протиставних складносурядних речень (власне протиставні, заперечно-протиставні, обмежувально-протиставні, протиставно-колмпенсуючі). 7.Структурно-семантичні різновиди зіставних складних речень (власне зіставні, розподільно-зіставні, зіставно-наслідкові).

    8.Складносурядні речення з приєднувальними та градаційними сполучниками.

    9.Складносурядні речення, поєднані розділовими сполучниками (речення-взаємовиключення, речення-чергування, речення з модальним значенням). 

  • Змістовний модуль 2. Складнопідрядні та безсполучникові складні речення

    ТЕМА 3. Складнопідрядні речення. Основні ознаки складнопідрядних речень.

    1.Складнопідрядне речення з точки зору різних наукових вчень.

    2.Ознаки складнопідрядного речення (поєднання предикативних частин підрядним зв’язком, формальні засоби якого – сполучники, сполучні слова, співвідносні слова; сталий порядок розміщення предикативних одиниць, певне відношення видово-часових форм дієслів-присудків). 

    3.Проблема класифікації складнопідрядних речень. 

    4.Формально-граматична, логіко-граматична та структурно-семантична класифікації складнопідрядних речень. 

    5.Ознаки складнопідрядних речень розчленованої та нерозчленованої структур.

  • Тема 4. Складнопідрядні речення з підрядним займенниково-співвідносним

    1. Різні підходи до історії вивчення займенниково-співвідносних складних речень.

    2.Найхарактерніші ознаки займенниково-співвідносних складнопідрядних речень (типові займенники, займенникові словосполучення, прислівники займенникового походження). 

    3.Структурні особливості займенниково-співвідносних  речень предметно-ототожненого типу, якісно-отожнені, з просторовим значенням, речення з якісно-кількісним значенням).

    4.Трактування і вивчення займенниково-співвідносних складних речень у шкільному курсі мови.     

  • Тема 5. Складнопідрядні речення розчленованого типу. Складнопідрядне речення з підрядним місця та часу, умови та допусту.

    1.  Основні ознаки  складнопідрядних речень розчленованої структури. Сполучникові засоби.

    2.Класифікація складнопідрядних речень розчленованої структури: складнопідрядні речення з підрядними часу, місця, умови, причини і наслідку, мети, допустові, порівняльні, супровідні, компаративні, міри і ступеня.

    3.Особливості граматичної структури та семантичні різновиди складнопідрядних речень з підрядними місця (складні речення, в яких підрядна частина виступає як безпосередній показник місця або напряму дії головної частини та складнопідрядні  речення, підрядна частина яких конкретизує значення обставини місця головної частини). 

    4.Розмежування складнопідрядних місця, з’ясувальних та означальних речень.

    5. Складнопідрядне речення з підрядним часу як окремий семантичний різновид складнопідрядних речень розчленованої структури.  

    6. Різновиди часового співвідношення у складних реченнях із підрядним часу (речення, що вказують на одночасність, різночасність, часові межі та повторюваність дій і станів).Засоби вираження часових значень. Розмежування складнопідрядних речень часу та інших підрядних речень.

    7. Поняття про складнопідрядні речення з підрядними умовними.  

    8. Класифікація умовних складнопідрядних речень за наявністю додаткових значеннєвих відтінків (із власне умовними, умовно-часовими, умовно-причиновими та умовно-допустовими семантико-синтаксичними відношеннями).

    9. Поняття про складнопідрядні речення з підрядними допустовими частинами.

    10.Розмежування складнопідрядних допустових та умовних речень.  

    11. Три різновиди власне допустових речень (обмежувально-допустові, протиставно-допустові, розділово-допустові).

    12.Невласне допустові конструкції (узагальнено-допустові та умовно-допустові).

    • Тема 6. Безсполучникові складні речення.

      1. Погляди на безсполучникове складне речення у наукових працях (С.І. Дорошенка, І.Р. Вихованця та ін.).

      2.Головні ознаки безсполучникового складного речення – тісний семантичний зв’язок між предикативними одиницями, частини не поєднані сполучниками, роль інтонації, співвідношення видово-часових форм дієслів і т. ін.

      3.Поділ безсполучникових складних речень за інтонацією (перелічувальні, протиставні, зумовлювальні, пояснювальні); за характером семантичних відношень (речення з однотипними, різнотипними, однотипними та різнотипними  частинами).

      4.З’ясувально-об’єктні, умовно-часові, причинові та наслідкові безсполучникові речення. 

      • Змістовний модуль 3 Багатокомпонентні складні речення

        ТЕМА 7. Багаточленні складні речення.

        1.Поняття про багатокомпонентні складні речення.

        2.Чотири різновиди багаточленних конструкцій (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові багатокомпонентні речення та складні багаточленні речення з різними видами зв’язку).

        3.Типи синтаксичних відношень, що встановлюються між частинами складносурядних та безсполучникових багатокомпонентних речень.

        4.Типи багатокомпонентних складнопідрядних речень (із послідовною підрядністю, однорідною й неоднорідною супідрядністю).

        5.Супідрядність змішаного типу. 

      • Тема 8. Багатокомпонентні складні речення змішаного типу.

        1. Поняття про багатокомпонентні речення змішаного типу. 2.Функціонально-стилістичні можливості таких конструкцій. 3.Структурні різновиди багаточленних речень із різними видами зв’язку.

        4.Період. Інтонаційне оформлення та синтаксична побудова періодів.

        5.Синтаксичні конструкції, що можуть бути членами періоду.