Агробіорізноманіття та дизайн полікультур Арданов П.

На мою думку краще взяти другу ділянку, бо на другій ділянці більше можливостей для створення полікультурного лісосаду, на кожній ділянці є особливості умови: роза вітрів, кількість опадів, рельєф і інші. Для нейтралізації негативних факторів ділянку, наприклад постійні північні вітри, краще їх визначити заздалегідь і спроектувати ділянку з урахування цих факторів, тому на мою думку друга ділянка підходить краще, де менше дерев.

Високу ефективність полікультурного лісосаду цілком можливо забезпечити в обох випадках. На мій погляд немає принципового значення, де саме розвивати полікуль-турний лісосад – на базі існуючого садку або закласти його з нульового рівня насаджень у новому місці. В цьому випадку вирішальне значення матимуть саме ті підходи, які будуть розроблені та поступово реалізовані в обох випадках.

Конкурентний вплив дерев на рослинність буде спочатку незначним у другому випадку, але з часом ця ситуація буде змінюватися на користь дерев. Тому, для такого лісосаду треба передбачати насадження проміжних культур, основною метою яких буде покращення властивостей ґрунту для його підготовки під насадження основних культур, а також створення сприятливих умов для розвитку саджанців дерев.

У першому випадку конкурентний вплив дерев є переважним, тому рослинність необхідно буде адаптувати до «нав’язаних деревами» умов. Головне, що можна запровадити в цій ситуації, то це відновлення існуючого саду. Почати треба з інвентаризації дерев, потім визначити, які саме дерева необхідно видалити, а також прорідити сад в разі необхідності. Зрілі дерева, що не мають пошкоджень та здатні до подальшого розвитку, повинні отримати відповідне живлення через покращення властивостей ґрунту шляхом насадження необхідних культур. В разі значної деградації земель існуючого саду, можна застосовувати також й синергійні методи відновлення шляхом поєднання рослинництва й тваринництва.

Для точного визначення підходящості чи непідходящості ділянки треба більш конкретно розуміти що собою представляє «старий садок з різними деревами» і що конкретно хоче вирощувати фермер в рамках свого полікультурного лісосаду.
Адже, якщо наприклад перша ділянка представляє собою саме старий плодовий сад з плодовими культурами, які фермер і бажає вирощувати, потрібно розуміти чи вдасться йому в межі цього саду додати супутні культури, які він бажає вирощувати в цій системі, чи не викличе це конкуренцію з існуючими рослинами за воду, поживні речовини (в разі наприклад одноярусності їх кореневих систем), в якому стані знаходиться цей існуючий сад (чи не інфікований він бактеріальними та грибковими хворобами, чи не має фізичних пошкоджень дерев і тп.) адже можливо це потягне за собою додаткові витрати на його лікування та оновлення і дешевше виявиться працювати саме з молодим новопосадженим садом на іншій ділянці.
З іншого боку, якщо цей старий сад здоровий, має гарні показники плодоношення і достатньо простору між рядами дерев для висаджування рослин-компаньйонів то в його межах нововисаджені рослини матимуть додатковий захист від зайвих вітрів, додаткову вологу підтягнуту розвиненим кореневищем дерев та напівзатінок в період посух для того, щоб окріпнути в перші роки свого становлення. В цьому плані ефективною може бути ідея висадки в цей сад різних додаткових ярусів з багаторічниками типу винограду для створення вертикального ярусу для обплітання дерев (в разі не надмірної загущеності крон дерев та проникнення сонця), кущі з фундука, ожини та смородини, на межах саду з південної сторони - полуничні грядки (подібні системи з багаторічниками вже проявили свою ефективність та стійкість https://esajournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ecs2.3890, https://www.researchgate.net/publication/315590077_Temperate_agroforestry_research_considering_multifunctional_woody_polycultures_and_the_design_of_long-term_field_trials ) .

Якщо ж наприклад в плани фермера входять задачі машинообробітку ділянки за допомогою великогабаритної техніки а існуючий дизайн старого саду не дозволить йому ці задачі виконати то напевне є сенс взяти другу ділянку де він зможе вже повноцінно спланувати дизайн під всі свої потреби і розвинути наприклад мережу вже наявних там диких осередків на межі в шахматному чи коридорному порядку для того щоб створити крізь весь простір своїх посадок перелітні коридори для запилювачів, корисних ентомофагів та ін.
Також наприклад якщо говорити про такі ситуації, коли в рамках свого лісосаду фермер планує вирощувати гриби типу комерційно вигідного трюфеля то звісно тут без варіантів - йому знадобиться нова ділянка, адже трюфель здатний рости лише на деревах, заражених його спорами, що у випадку з старими деревами є досить складно, і найпростіше саме з новими молодими саджанцями наприклад фундука.
Тому багато змінних в цій ситуації, від яких залежатиме і висновок.

Варіант з наявним старим садком із різними деревами може мати певні переваги:


Існуюча деревна рослинність створює основу для майбутнього лісосаду, знижуючи початкові витрати та час на вирощування нових дерев.
Старі дерева можуть слугувати "матірними" для щеплення нових сортів або вирощування підщеп.
Ґрунт під садом, ймовірно, вже має родючий шар і мікробіоту, корисну для росту дерев.
Наявність різних видів дерев забезпечує початкове біорізноманіття.


Проте варіант з порожньою ділянкою також має переваги:


Відсутність існуючих насаджень дозволяє спроектувати лісосад "з нуля" без обмежень плануванням під наявні дерева.
Менший ризик присутності хвороб, шкідників і бур'янів з старого саду.
Можливість оптимально підібрати сумісні культури та правильно розташувати їх згідно з принципами пермакультурного дизайну.

В цілому, з довгостроковою перспективою, варіант з порожньою ділянкою може бути кращим вибором для закладення полікультурного лісосаду. Хоча і потребуватиме більших початкових зусиль з підготовки ґрунту та садіння, він дасть змогу побудувати оптимальну систему з самого початку без обмежень наявними насадженнями. Це забезпечить кращі умови для підбору культур, їх сумісності та продуктивності в майбутньому.
Втім, остаточний вибір залежатиме від конкретних умов ділянок, наявних ресурсів фермера та його переваг і цілей у веденні лісового господарства.

Обидва варіанти мають свої переваги та недоліки, тому вибір залежатиме від цілей та ресурсних можливостей фермера.

Перший варіант, із вже існуючим садком, може бути привабливішим, оскільки дерева вже вкоренилися і можуть почати приносити врожай у найближчому майбутньому. Однак старі дерева можуть створювати деякі проблеми, такі як конкуренцію за воду та поживні речовини, а також невідповідність до планованої полікультури.

Другий варіант, з майже порожньою ділянкою, дає більшу свободу для планування та вирощування різних культур у полікультурному лісосаді. Однак це вимагає витрат часу та ресурсів на початковий пристрій та посадку рослин.

Якщо фермер готовий вкласти достатньо зусиль у підготовку та догляд за новою ділянкою, то другий варіант може виявитися більш перспективним у довгостроковій перспективі, оскільки це дозволить створити лісосад із більш ефективною та різноманітною структурою посадки з урахуванням своїх потреб та цілей.