Історія східної літератури (турецька)

— жанр сатиричноï поезiï дотепного, дошкульного змiсту з несподiваною кiнцiвкою (пуантом).

— значний за обсягом монументальний твiр епiчного змiсту, в якому широко i всебiчно вiдтворено епохальний перелом у життi цiлого народу (часом багатьох народiв), вiдображенi подiï, що мають вирiшальне значення для багатьох поколiнь (наприклад, твiр У. Самчука "Волинь").

— один з родів художньої літератури (поряд з лірикою та драмою); характеризується розповідною, описовою (епічною) формою, широтою зображення подій і характерів. Основні епічні жанри — казка, легенда, епопея, роман, повість, оповідання, новела, нарис.

— невеликий за обсягом прозовий твiр, що має довiльну композицiю i висловлює iндивiдуальнi думки та враження з конкретного приводу чи питання i не претендує на вичерпне й визначальне трактування теми.