Глосарій
ГЛОСАРІЙ
Абсолютне відхилення - це показник, який характеризує на скільки одиниць змінився рівень показника порівняно з базою порівняння.
Агрегатні індекси – це індекси, які характеризують зміну певного показника в цілому по будь-якій складній сукупності.
Адитивна факторна модель – це модель, у якій зв‘язок між показниками-факторами представлений у вигляді суми.
Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Аналіз - це метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення) для більш детального вивчення.
Аналітичне групування – це групування, яке дає змогу встановлювати та вивчати причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами та їх ознаками.
Видатки бюджетних установ - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.
Виробіток одного робітника - кількість продукції, виробленої одним робітником за одиницю часу.
Виробнича програма – це комплекс завдань виробничої діяльності, які передбачають максимально можливий обсяг виробництва і продажу продукції заданого асортименту, потрібної якості у визначені терміни при найкращому використанні виробничого потенціалу та умов зовнішнього економічного середовища для стійкого насичення ринкуконкурентоспроможною продукцією та досягнення високих фінансових результатів.
Виробничі запаси – це складова частина запасів, яка використовується у процесі виробництва протягом одного виробничого циклу, повністю переносить свою вартість на вартість створеної продукції, раціональне використання якої є однією з головних передумов ефективного господарювання.
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Витрати на гривню продукції – це показник, який характеризує витратомісткість продукції і визначається як відношення загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в діючих цінах.
Відносна питома матеріаломісткість - це відношення конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів.
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов‘язань.
Групування - розподіл складних, неоднорідних сукупностей одиниць спостереження на однорідні всередині, але різні між собою групи.
Дедукція - це спосіб вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до причин.
Детермінований зв‘язок - пропорційний зв‘язок між двома чи більше параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра при відсутності будь-яких елементів випадковості.
Дохідність експорту - це сума гривневого доходу від реалізації експортної продукції (товарів, робіт, послуг), що припадає на кожну витрачену підприємством гривню на експорт продукції (товарів, робіт, послуг).
Доходи бюджетних установ - це надходження грошових коштів, отримуваних установою за рахунок державних коштів, для виконання кошторису доходів та видатків.
Доцільність імпорту - це ефект від імпорту товарів (робіт, послуг) в порівнянні з придбанням аналогічних товарів на внутрішньому ринку.
Евристичні методи – це методи, які ґрунтуються не на точних математичних розрахунках, а на досвіді, творчому мисленні та інтуїції дослідника.
Економіко-логічні методи – це група методів, які відносяться до спеціальних або традиційних прийомів економічного аналізу і спрямовані в першу чергу на визначення відхилень заданих параметрів від базових, оцінки впливу факторів на ці відхилення, узагальнення та групування аналітичних даних та ін.
Економіко-математичні методи – це група методів, які використовуються для дослідження складних стохастичних залежностей.
Економічна доцільність експорту - перевага здійснення експортної діяльності в порівнянні з аналогічними операціями на внутрішньому ринку.
Економічна інформація - економічні дані, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників характер планової та фактичної виробничо-господарської діяльності, причинно-наслідкові зв'язки між системою управління та об'єктами управління.
Економічний аналіз – це система знань для детального, глибокого та комплексного вивчення всіх сторін досліджуваного об‘єкта у взаємозв‘язку та взаємообумовленості його окремих елементів для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
Економічний показник – це числова характеристика конкретного явища чи процесу в економіці.
Експорт - це продаж продукції (робіт, послуг) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивозом або без вивозу цих товарів за митну територію України, включаючи реекспорт.
Елімінування - це спосіб дослідження, який полягає у послідовному визначенні впливу кожного фактора на результативний показник за умови незмінності інших факторів та абстрагування їх взаємного впливу.
Загальний план економічного аналізу - документ, який містить інформацію про: об'єкти, що мають вивчатися; періодичність і терміни проведення аналізу; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; джерела інформації і способи її отримання, оформлення результатів аналізу (яким чином, кому і в які терміни повинна подаватися інформація проведених аналітичних досліджень).
Змішана факторна модель - це модель, у якій зв‘язок між показниками-факторами представлений у вигляді поєднання різних видів зв‘язку (добутку, суми, ділення).
Зобов‘язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств - це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою й науковотехнічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок
Імпорт - це придбання українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням їх на територію України, включаючи придбання товарів, призначених для споживання установами і організаціями
України, розташованими за її межами.
Індивідуальні індекси - індекси, які відображають співвідношення простих одиничних показників.
Індукція - це спосіб вивчення явищ від часткового до загального, від окремих факторів до узагальнень, від причин до наслідків.
Інформаційне забезпечення економічного аналізу – це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази економічного аналізу.
Календарний фонд робочого часу - це добуток загальної кількості днів у році та кількості працівників підприємства
Календарний фонд часу роботи обладнання - добуток кількості календарних днів у році і верстато-годин на добу.
Коефіцієнт вибуття основних засобів - співвідношення вартості основних засобів, що вибули за певний період, до вартості основних засобів на початок періоду.
Коефіцієнт екстенсивного використання виробничих потужностей - співвідношення фактичного або планового фонду робочого часу до розрахункового фонду робочого часу, прийнятого для визначення виробничої потужності.
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті - це сума виробничих запасів, що авансуються на 1 грн виручки від реалізації.
Коефіцієнт змінності - відношення відпрацьованих верстато-змін до загальної кількості встановленого устаткування.
Коефіцієнт зносу основних засобів - співвідношення величини зносу до первісної вартості основних засобів.
Коефіцієнт інтенсивного використання виробничих потужностей - відношення середньодобового випуску продукції до середньодобової виробничої потужності.
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів – це кількість оборотів, що їх роблять виробничі запаси за період, який аналізується і характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню виробничих запасів.
Коефіцієнт оновлення асортименту - відношення оновлених чи повністю нових виробів до загальної кількості продукції, яка виробляється підприємством.
Коефіцієнт придатності основних засобів – співвідношення залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості.
Коефіцієнт сортності – це відношення вартості всієї випущеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випускається за ціною найвищого сорту.
Коефіцієнтом оновлення основних засобів - співвідношення вартості засобів, що надійшли за аналізований період, до їх загальної вартості на кінець року.
Конкурентоспроможність - сукупність властивостей продукції (ціна, якість, собівартість та ін.), які забезпечують їй переваги на зовнішньому ринку, сприяючи успішній реалізації в умовах конкуренції.
Конструктвина питома матеріаломісткість - це вагова характеристика виробів, яка визначається відношенням чистої ваги виробів на одиницю технічного параметра.
Кореляційно-регресійний аналіз – це метод, який використовують для виявлення форми та щільності зв’язку між різними параметрами досліджуваного об’єкта, характер функціональної залежності між якими не визначено.
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи - це основний плановий документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Кратна факторна модель - це модель, у якій зв‘язок між показниками-факторами представлений у вигляді ділення.
Критичний обсяг реалізації - гранично мінімальний обсяг поставки, що забезпечує підприємству вихід за межі банкрутства.
Макроекономічний аналіз – аналіз, спрямований на дослідження стану і розвитку світового господарства, економіки країни, регіону чи галузі.
Максимально можливий фонд робочого часу - різниця між номінальним фондом робочого часу і кількістю днів відпусток та неявок на роботу
Маржинальний дохід – це виручка від реалізації за мінусом змінних витрат.
Матеріаловіддача – це вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріалів, яка розраховується як співвідношення обсягу реалізованої продукції до суми матеріальних затрат.
Матеріаломісткість – це вартісний показник, який відображає рівень матеріальних затрат на кожну гривню реалізованої продукції та розраховується як співвідношення суми всіх матеріальних затрат до обсягу реалізованої продукції.
Матричні методи і моделі – це методи, які використовують для дослідження складних і великорозмірних економічних структур.
Метод - систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення поставленої мети.
Метод експертних оцінок – один з основних типів методів прогнозування, які ґрунтуються на припущенні, що на основі думок експертів можна побудувати адекватну модель майбутнього розвитку об‘єкта прогнозування.
Метод «мозкового штурму» - метод, який широко застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів.
Метод асоціацій та аналогій - метод, який передбачає активізацію передусім асоціативного мислення людини.
Метод економічного аналізу - науково обґрунтована система способів та спеціальних прийомів дослідження економічних явищ та процесів, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному підході.
Метод колективного блокноту – метод, який полягає у тому, що усім учасникам обговорення видається по блокноту для фіксації ідей, що виникають відносно певної проблеми.
Метод ланцюгових підстановок – це метод , який полягає у тому, що визначення впливу окремих факторів на зміну результативного (аналізованого) показника відбувається шляхом послідовної заміни базисних (планових) показників на звітні (фактичні).
Методи комплексної економічної оцінки - це методи, які використовуються для оцінки господарської діяльності підприємства на основі комплексного дослідження сукупності показників, що відображають всі або основні аспекти економічних явищ та процесів, які відбуваються на підприємстві.
Методи математичного програмування – це методи, які дозволяють оптимізувати величину показників з урахуванням умов господарювання та обмежених можливостей ресурсозабезпечення.
Методика - сукупність методів, прийомів і окремих способів, які виражають алгоритм розв‘язання аналітичної задачі чи їх комплексу.
Мікроекономічний аналіз – аналіз, спрямований на вивчення стану і розвитку підприємства чи його окремих структурних підрозділів.
Моделювання - розроблення економіко-математичної конструкції досліджуваного об’єкта на підставі визначення й опису його суттєвих характеристик (логічно, графічно, алгоритмами функцій і рівнянь), теоретичного аналізу моделі та її порівняння з об’єктом, що реально функціонує.
Морфологічний аналіз – це метод, який грунтується на підборі можливих рішень для окремих частин завдання (так званих морфологічних ознак, що характеризують досліджуваний об‘єкт) і наступному систематизованому отриманні їх поєднань (комбінуванні).
Мультиплікативна факторна модель - це модель, у якій зв‘язок між показниками-факторами представлений у вигляді добутку.
Непродуктивні витрати робочого часу - це час, витрачений на виправлення браку, виготовлення бракованої продукції, різні відхилення від нормальної роботи.
Номінальний фонд робочого часу - різниця між календарним фондом робочого часу і кількістю вихідних та святкових днів.
Норма – це мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей, яка розраховується найчастіше в днях запасу.
Норматив - поняття, похідне від норми, яке визначається як добуток норми на той показник, відносно якого визначається норма.
Нормування виробничих запасів - встановленням гранично допустимої витрат конкретного виду виробничих запасів на виробництво одиниці продукції чи виконання одиниці роботи.
Оперативний аналіз – аналіз, який спрямований на постійне спостереження правильності здійснення заходів та виконання операцій по реалізації рішень та досягненні запланованих завдань, а також своєчасне виявлення і використання внутрішніх резервів з метою забезпечення виконання і перевиконання бізнес-планів.
Організація економічного аналізу - сукупність процесів та дій для забезпечення ефективності, організованості, планомірності, обдуманого упорядкування дослідження об'єкта.
Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Параметральна питома матеріаломісткість - це відношення матеріальних затрат до загальної потужності (продуктивності, вантажопідйомності тощо).
Пасиви – це джерела формування ресурсів, які в свою чергу поділяються на власний капітал (власні джерела) та зобов‘язання (позичений капітал).
Підготовчий (технологічний) залишок виробничих запасів – це залишок, який створюється на період, необхідний для приймання, складування та підготовки до виробництва виробничих запасів.
Плановий фонд часу роботи обладнання - кількість годин, які підлягають відпрацюванню за вирахуванням планових зупинок устаткування (ремонт, у резерві тощо).
Попит – сукупність потреб, мотивацій людей стосовно певного товару чи послуг.
Порівняння – метод наукового дослідження, пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об'єктами.
Поточний залишок виробничих запасів - це залишок, який є найбільшим за розміром, він створюється для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами в період між двома черговими поставками.
Прибуток на 1 грн. матеріальних затрат - це співвідношення прибутку від основної діяльності до суми матеріальних затрат.
Програма економічного аналізу – документ, який складається відповідно до загального плану аналітичної роботи і включає розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити, послідовність проведення аналізу; методику аналізу окремих факторів; комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов'язково опрацювати під час аналізу.
Продуктивність праці - це один з найважливіших якісних показників використання трудових ресурсів і визначається виробітком продукції одним робітником за одиницю часу, а також витратами трудових ресурсів на виробництво одиниці продукції.
Режимний фонд часу роботи обладнання - кількість робочих днів у році, планового коефіцієнта змінності роботи устаткування, кількості верстатів, крім тих, які підлягають планово-запобіжному ремонту або мають бути у капітальному та поточному ремонті.
Резерви — сукупне поняття, яке означає запас чого-небудь на випадок потреби; джерело, звідки черпаються нові засоби, сили. В економічному аналізі під резервами розуміють невикористані можливості чи втрачені вигоди (приховані резерви) та певний запас можливостей (явні резерви).
Резервний (страховий) залишок виробничих запасів - це залишок, який формується на випадок можливих перебоїв у постачанні (інших непередбачених обставин).
Рентабельність експорту - це сума гривневого прибутку від експортної діяльності, що припадає на кожну витрачену підприємством гривню на експорт.
Рентабельність імпорту - це розмір прибутку від реалізації імпорту на 1 грн витрат щодо його придбання.
Рентабельність основних засобів - відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних засобів і показує, скільки прибутку припадає на 1 грн. вартості основних засобів.
Ретроспективний аналіз – це аналіз, який полягає в об‘єктивній оцінці стану об‘єкта дослідження, діагностиці невикористаних резервів його покращення, виявлення прорахунків у роботі.
Ритмічність - це рівномірний випуск продукції за графіком протягом певного періоду часу (декада, місяць, рік).
Середні величини – це показники, які застосовуються в економічному аналізі для відображення узагальнюючої характеристики якісно однорідних явищ.
Синтез – поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин.
Собівартість - це сума всіх витрат на створення продукції, виражена у грошовому виразі.
Спостереження – це пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник не впливає на розвиток подій.
Стохастичні зв‘язки - складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли тому самому значенню фактора може відповідати декілька значень результативного параметра, тобто відповідний ступінь впливу виявляється у певному співвідношенні одного фактора з іншими.
Стратегічного аналіз - аналіз, який спрямований на оцінку результатів господарської діяльності з метою визначення їх можливих значень в майбутньому.
Структурне групування – це групування, яке дозволяє виявити склад (внутрішню будову) однорідної у якісному відношенні сукупності за певними ознаками.
Темп зростання – показник, який показує яку частку займає поточний рівень показника, що аналізується порівняно з базою порівняння.
Темп приросту – показник, який показує на скільки відсотків (у скільки разів) змінився поточний рівень показника, порівняно з базою порівняння.
Технiчна озброєність працi - відношення вартостi виробничого обладнання до середньоспискового числа робiтникiв у найбiльшу змiну.
Типологічне групування – це групування, за допомогою якого у досліджуваній сукупності даних відокремлюються одноякісні в істотному відношенні групи.
Транспортний залишок виробничих запасів - це залишок, який створюється на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.
Трудові ресурси – це частина населення, яка володіє певними фізичними та розумовими здібностями, навичками та вмінням, необхідними для роботи у певній трудовій сфері.
Трудомісткість - кількість часу, що витрачається на виготовлення одиниці продукції.
Фактично використаний фонд часу роботи устаткування — це кількість фактично відпрацьованих верстато-годин.
Фактори – це причини, так звані рушійні сили будь-якого процесу, що визначають його характер чи окремі риси. В економічному аналізі під факторами розуміють причини, які призводять до тих чи інших змін у діяльності досліджуваних об‘єктів.
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.
Фонд робочого часу – це добуток чисельності працівників, кількості відпрацьованих днів одним працівником і середньої тривалості робочого дня.
Фондовіддача - відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів і показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні засоби, тобто ефективність вкладення цих коштів.
Фондомісткість – обернений показник до фондовіддачі і визначається як відношення середньорічної вартості основних засобів до вартості виробленої продукції і показує частку вартості основних засобів, що припадає на кожну гривню продукції, що випускається.
Фондоозброєність працi - відношення середньорiчної вартостi основних засобiв до середньоспискової чисельностi робiтникiв у найбiльшу змiну.
Функціонально-вартісний аналіз - аналіз, призначений для виявлення та попередження надлишкових витрат ще на стадії проектування, шляхом дослідження функцій об’єкта (продукції, технологічних процесів, виробничих та інших систем).