Глосарій
Адаптація (адаптация) – процес змінивластивостей окремих клітин або популяцій мікроорганізмів, внаслідок чого вони стають більш пристосовані до нового або зміненого середовища проживання. Механізм адаптації має фенотипову або генотипову природу.
Аероби – організми, що здатні існувати лише в кисневмісному середовищі.
Анаероби облігатні (анаэробы облигатные) – група різнорідних мікроорганізмів, які використовують анаеробний тип біологічного окислення. Метаболізм мікробів здійснюється тільки в середовищі з низьким показником окислення і невеликою концентрацією вільного кисню в середовищі проживання. Підвищення концентрації окислювачів веде до загибелі вегетативних форм анаеробів внаслідок утворення токсичних для них перекисів.
Анаероби факультативні (анаэробы факультативные) – мікроорганізми, здатні добувати енергію із субстратів аеробним (окислювальним) та анаеробним (бродильним) шляхами біологічного окислення.
Водне тіло – поверхневий водний об’єкт або його частина, яка визначається для встановлення екологічного статусу та розроблення комплексу заходів в рамках плану управління річковим басейном (Водний кодекс України).
Водний об’єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал та їх дно, а також водоносний горизонт) (Водний кодекс України).
Бактерії (бактерии) – група одноклітинних мікроорганізмів. Разом з синьо-зеленими водоростями бактерії становлять царство та надцарство прокаріотів. Будова вегетативної стадії бактерій типова для прокаріотів: клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, нуклеоїд. У частини бактерій додатково є капсула, війки, джгутики, включення. Хімічний склад бактерій подібний до хімічного складу представників рослинного світу. За типом дихання виділяють аероби, анаероби, факультативні анаероби та мікроаерофіли. Для бактерій, як і для інших організмів, характерні ріст, розмноження.
Біомаса – кількість речовини живих організмів, що припадає на одиницю площі або об'єму, виражена в одиницях маси або енергії (г/м кв, г/м куб, дж/м кв, дж/м куб).
Вид– одна з найбільш важливих таксономічних груп таксономії органічного світу. У сучасній систематиці під видом розуміють сукупність популяцій, які можуть між собою схрещуватись, мають свій генофонд, екологічно об’єднані.
Виділення (ізоляція) культури – сукупність технічних засобів отримання чи середовищі колонії чорного кольору або дають суцільне почорніння середовища.
Гетеротрофи – мікроорганізми, які отримують вуглець з органічних сполук.
Грама метод– метод диференційованого забарвлення бактерій, при якому одні бактерії забарвлюються в темно-фіолетовий колір (Гр+), а інші – в червоний (Гр-).
Грамнегативні бактерії– бактерії, які за методом Грама забарвлюються додатковим барвником у червоний колір. До них належать нейсерії, ентеробактерії, спірили, гемоглобінофільні бактерії, рикетсії, спірохети, мікоплазми, псевдомонади, вібріони.
Грампозитивні бактерії – бактерії, які за методом Грама забарвлюються основним барвником у темно-фіолетовий колір. До них належать бацили, клостридії, коринебактерії, стафілококи, стрептококи, лактобактерії, пептококи, лістерії, біль-шість актиноміцетів.
Дихання– один із шляхів біологічного окислення як джерело енергії для організмів, за якого кінцевим акцептором забраного від субстрату електрона в аеробних умовах виступає кисень, а в анаеробних – неорганічні молекули, напр., нітрати й сульфати.
Евтрофікація – збагачення водойм біогенними елементами. Може бути наслідком пиродного старіня водойми або забрудненя її стічними водами.
Esсherichia – рід паличкоподібних перитрихіальних аспорогенних грамне-гативних факультативно-анаеробних бактерій родини Enterobacteriaceae. Кишкова паличка є одним із фонових видів кишечника людини і тварин, сприяє захисту організму хазяїна від патогенних бактерій, виконує метаболічну та захисну функції. Може спричинювати захворювання у людини – ешерихіози. До них належать: колісепсис, септикопіємія, коліентерити, харчові токсикоінфекції, запальні захворювання шкіри та підшкірної клітковини, сечових, жовчних, респіраторних шляхів, отити і т. ін.
Eubacteriales – справжні бактерії, порядок організмів класу бактерій типу скотобактерій, царство прокаріотів.
Ексудат (экссудат) – мутна, багата на білок і клітини гематогенної й гістогенної природи рідина, яка утворюється в місці запалення. Для гострого запалення характерна перевага в ексудаті нейтрофілів, для хронічного – лімфоцитів і моноцитів, для алергійного – еозинофілів.
Забруднення вод – надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин. Забруднююча речовина – речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини (Водний кодекс України).
Забарвлення мікробів (окраска микробов) – фізико-хімічний процес взаємодії барвника з хімічними сполуками об’єктів, метою якого є штучне надання йому певного забарвлення.
Істотно змінене водне тіло – поверхневе водне тіло, природні характеристики якого зазнали суттєвих змін у результаті діяльності людини (Водний кодекс України).
In vitro – в умовах пробірки.
In vivo – в умовах живого організму.
Ідентифікація мікробів (идентификация микробов) – встановлення систематичного положення виділеної з будь-якого джерела культури до рівня виду чи варіанту. Ідентифікація необхідна для встановлення мікробіологічного діагнозу.
Капсула (капсула) – структура бактеріальної клітини, розташована поверх клітинної стінки. Залежно від товщини шару і міцності з’єднання з тілом розрізняють капсулу, видиму в світловий мікроскоп, мікрокапсулу (К-антиген), невидиму в світловий мікроскоп, але яку можна виявити серологічними та хімічними методами, і слизовий шар, який складається з екстрацелюлярних речовин мікроба, що тимчасово утримується на поверхні бактерії.
Коки (кокки) – збірна назва еубактерій, які мають правильну або неправильну сферичну форму.
Локалізація (локализация) – місце знаходження мікробного вогнища, первинне або вторинне місце знаходження збудника хвороби в тілі хазяїна.
Моніторинг вод – система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розробки 121 науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень (Водний кодекс України).
Мазок (мазок) – мікроскопічний препарат, який виготовляють із тканин чи бактеріального росту на твердих поживних середовищах. Мазок висушують на повітрі, фіксують різними фіксаторами, забарвлюють та мікроскопують.
Мікроаерофіли (микроаэрофилы) – група мікроорганізмів, які ростуть при зниженому, порівняно з аеробами, парціальному тиску кисню, але не ростуть в аеробних умовах.
Мікроскопія (микроскопия) – дослідження за живими та неживими об’єктами та їхніми структурними елементами за допомогою складного оптичного пристрою.
Найпростіші (простейшие) – різнорідна група еукаріотичних одноклітинних, переважно мікроскопічних організмів. Деякі представники за несприятливих умов утворюють цисти. Живуть у водоймах, грунті. Відомо їх понад 3 тис. видів, деякі з них є паразитами тварин і рослин. Підцарство Protozoa поділяють на 7 типів, 6 класів: саркодові, джгутикові, споровики, конідоспоридії, мікроспоридії, інфузорії. Захворювання в людини найчастіше спричинюють Entamoeba hystolytica, Trypanosoma sp., Lamblia, Leishmania sp., Trichomonas sp., Plasmodium sp., Toxoplasma gondii, Balantidium coli.
Нітрифікатори – група автотрофних мікроорганізмів, здатних отримувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорганічних сполук азоту.
Окиснення – в широкому розумінні – процес, при якому речовина, що окиснюється (атом, іон) позбавляється одного або декількох електронів; при цьому відбувається підвищення позитивної валентності елемента.
Оліготрофи – організми, мало вибагливі до наявності поживних речовин у середовищі існування, рослини, що ростуть на неродючих грунтах (біловус, сосна звичайна тощо).
Озеро – природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами (Водний кодекс України).
Процеси анаеробні – процеси перетворення органічних і мінеральних речовин в г. , які відбуваються при недостатньому надходженні в г, кисню або при його повній відсутності, що веде до появи відновлених або недоокиснених сполук.
Процеси аеробні – протікають в г. при достатньому надходженні кисню.
Ріка, річка – природний водотік, що тече у виробленому ним руслі й живиться за рахунок стоку з поверхневого і підземного водозбірних басейнів (Екологічна енциклопедія).
Річковий басейн – частина земної поверхні, стік води з якої послідовно через пов’язані водойми і водотоки здійснюється в море, лиман або озеро (Водний кодекс України).
Розміри мікроорганізмів (размеры микроорганизмов) – величина мікроорганізмів. Вона дуже різноманітна. Довжину і товщину бактерій, грибів, найростіших визначають у живому стані організмів за допомогою окуляр-мікрометра. Їхні параметри варіюють від кількох мкм до 100 мкм і більше (гриби, найпростіші, бактерії). Діаметр вірусів становить 20–350 нм.
Став, ставок – штучна водойма, створена шляхом виймання ґрунту в низинних ділянках рельєфу або загачування струмків чи невеликих річок. Згідно з Водним кодексом України, водойма, що має об’єм до 1 млн м3 (Екологічна енциклопедія).
Симбіоз (симбиоз) – поширене в живій природі явище закономірного, невипадкового співжиття живих істот (симбіонтів), що належать до різних систематичних груп (таксонів). На відміну від вільних організмів симбіонти залежать не тільки від умов середовища в цілому, й перебувають у тривалому, найчастіше тісному контакті один з одним. Основними формами симбіозу є коменсалізм, мутуалізм і паразитизм. Визначити чіткі межі між цими та іншими формами симбіозу неможливо, оскільки в природі між ними існують різні переходи. Між людиною і його нормальною мікрофлорою звичайно існують відносини симбіозу, які внаслідок зміни умов можуть стати конкурентними.
Таксономія – теоретична дисципліна, що досліджує принципи, методи і правила класифікації і номенклатури організмів, в тому числі мікроорганізмів.
Убіквітарні – термін, використовуваний для позначення широко поширених видів бактерій, грибів, вірусів та інших органічних форм.
Факультативний - термін, який вказує на необов'язковість або альтернативність будь-якого явища або властивості (напр., Факультативний анаероб).
Чиста культура - сукупність мікробів одного виду або варіанту, яка отримана з одного зразка матеріалу і міститься в певному обсязі середовища.