Структура за темами

  • Загальне

    Дисципліна «Основи східнослов’янської ономастики» є поглибленим тематичним продовженням курсу «Лексикологія української мови» і викладається для студентів VІ курсу спеціальності «Українська мова та література».

    Вивчення дисципліни передбачає детальний розгляд тем з теорії власних назв й одночасного проведення практичного пошуку в цій галузі мовознавства.

    Мета викладання дисципліни:

    –       подати основні теоретичні поняття з ономастики.

    –       встановити системні зв’язки у  галузях лексикології та ономастики.

    –       сформувати у студентів вміння проводити наукові дослідження у галузі власних назв. 

    Завдання з вивчення дисципліни:

    –       дати студентам ґрунтовні й фундаментальні знання з ономастики східнослов’янських мов.

    –       поглибити вивчене з лексикології української мови.

    –       виробити методику ономастичних досліджень.

    –       вдосконалити культуру усного та писемного мовлення у сфері власних назв.

    –       сприяти вмінню укладати лексикографічні праці із курсу.

    –       виховувати повагу до української літературної мови.

    Зміст дисципліни. Поняття про власну назву. Ознаки й розмежування власних і загальних назв. Методи ономастичних досліджень. Основні постаті східнослов’янської ономастики: Н.В. Подольська, О.В. Суперанська,                Ю.О. Карпенко, П.П. Чучка, Л.О. Белей, М.М. Торчинський та ін. Традиційні та нетрадиційні ономастичні класи слів. Класифікація українських антропонімів. Топонімія як розділ ономастики. Астронімія та космонімія: принципи назвотворення. Ергонімія та прагматонімія.

    Види робіт: лекції, семінарські заняття, самостійні роботи, індивідуальні роботи, колоквіуми, контрольні завдання.


  • Тема 1

    Ономастика як галузь мовознавчої науки.
    Основні класи онімів.

    1. Предмет і проблематика ономастики.
    2. Ономастика як специфічна лінгвістична дисципліна.
    3. Значення ономастичних досліджень.
    4. Основні класи онімів.

    • Тема 2

      Специфіка онімів у порівнянні з апелятивами 

      1. Історія досліджень специфіки власних назв.
      2. Функціональні, семантичні, граматичні та словотвірні особливості онімів.
      3. Основні принципи номінації (називання) реалій об’єктивного світу.
      4. Джерела виникнення онімів.

      • Тема 3

        Способи творення (деривації) онімів

        1. Особливості топонімного словотвору.
        2. Специфічні способи творення онімів.

        • Тема 4

          Історія формування і розвитку української антропонімії
          1. Українська антропонімія дохристиянського періоду.
          2. Розвиток українських особових імен після прийняття на Русі християнства.
          3. Історія українських патронімів.
          4. Розвиток українських прізвиськ та прізвищ.
          5. Історія дослідження української антропонімії.

          • Тема 5

            Теоретичні засади антропоніміки як галузі мовознавства. Особове ім’я як знак ідентифікації та індивідуалізації особи
            1.Основні проблеми сучасної антропоніміки. Апелятивні і власні назви.
            2. Способи і засоби ідентифікації особи.
            3. Статика і динаміка мови. Синхронічна та діахронічна проблематика у вивченні власних імен людей.
            4. Категорія особового імені. Особове ім’я як знак ідентифікації та індивідуалізації особи.
            5.Лексикографічні джерела як важливий чинник дослідження особових імен.
            6.Інтралінгвальні та екстралінгвальні фактори і їх вплив на репертуар імен.

            • Тема 6

              Історія формування і розвитку української ойконімії
              1. Ойконімія України давньоруського періоду.
              2. Староукраїнська ойконімія ХIV-XV ст.

              3. Назви українських поселень ХVІ-XVІІІ ст.
              4. Українська ойконімія ХІХ ст.
              5. Розвиток назв поселень у пожовтневий період.
              6. Ойконімія за часів незалежної України.

              • Тема 7