Механізм правового регулювання

це захід функціону­вання єдиної системи правого регулювання, який розкривається через взає­мозв’язки між її складовими елементами. Категорія “механізм правового регулювання” дозволяє охопити весь процес правового регулювання, представити його в системно-динамічному вигляді, розкрити його структуру, взаємозв’язок і взаємодію всіх елементів, з’ясувати їх характерні ознаки та функції. Механізм правового регулювання представляється як діяльність, “робота” складових елементів системи правового регулювання, спрямована на досягнення суспільно корисного результату, що виявляється у втіленні правових норм у життя. Він повинен розглядатись в єдності та взаємодії всіх його складових як категорія не лише збірна, але й системна. Поняття механізму правового регулювання дозволяє систематизувати юридичні засоби правового впливу на суспільні відносини, визначити місце і роль того чи іншого юридичного засобу у правовому житті суспільства. Роз­різняють змістовну та формальну ознаки механізму правового регулювання. Змістовна ознака механізму правового регулювання передбачає наяв­ність цілей правого регулювання, досягнення яких дає можливість вести мову про ефективність правого регулювання. Під цілями розуміється сукупність уявлень про моделі майбутнього результату, здатного задовольнити вихідні потреби існування можливостей, оцінених за результатами досвіду. Досягнення цілей правого регулювання здійснюється за допомогою певних засобів, що є шляхами юридичного впливу на поведінку суб’єктів. Сукупність даних засобів, які є різними за своєю природою та функціо­нальними призначенням, і складає формальну ознаку механізму правого регулювання. Характеристика правового регулювання дозволяє встановити його складові елементи, забезпечити їх єдність та взаємоузгодженість. Сучасна юридична наука характеризується наявністю двох підходів до визначення елементів механізму правового регулювання. Перший з них – широкий підхід, що характеризується наявністю сукуп­ності елементів, які беруть участь у процесі впорядкування суспільних відносин, а саме: норма права, яка означає моделі можливої та необхідної поведінки суб’єктів суспільних відносин; нормативно-правовий акт – юридичний документ, який надає право­вій нормі формально-визначеного, офіційного та обов’язкового хара­ктеру; юридичні факти – конкретні життєві обставини, які спричиняють дію норми права; правовідносини – різновид суспільних відносин, що регламентуються правовою нормою та виконують функцію взаємної правової норми з конкретним суб’єктом і функцію визначення конкретної поведінки для персоніфікованих суб’єктів; тлумачення – діяльність із визначення дійсного змісту норми права у разі її незрозумілості чи невідповідності вимогам юридичної техніки; реалізація норм права – як можливість втілення правової норми шляхом дотримання, виконання, використання та застосування; законність – як однин із принципів реалізації правових приписів через дотримання вимог норми права суб’єктами права; правосвідомість – як рівень усвідомлення суб’єктами права правових приписів; правова культура – як різновид загальної культури, що складається з духовних та матеріальних цінностей, які належать до правової дійсності; правомірна поведінка – усвідомлення діяльності суб’єктів, яка відповідає нормі права та соціально корисним цілям і знаходиться в установлених законодавством межах; протиправна поведінка – та, що суперечить правовим приписам; юридична відповідальність – міра державного примусу, яка застосо­вується до суб’єктів, які вчинили правопорушення, та пов’язана з покладенням на них нового додаткового обов’язку. Другий підхід до елементарної будови механізму правого регулювання є вузьким та включає елементи, які складають основу регулятивної функції права. Серед них виділяють: норми права, нормативно-правові акти, право­відносини, правореалізації, законність. Кожній стадії відповідають специфічні елементи механізму правового регулювання, місце яких у механізмі обумовлене їх функціональною роллю. Функціонування механізму правового регулювання відрізняється послідовні­стю: кожен з його елементів вступає в дію на певній стадії правового регулювання.

» Термінологічний словник курсу