Норми права (класифікація):

за суб’єктами, які прийняли нормативно-правові акти (законодавчи­ми; виконавчими; судовими; контрольно-наглядовими органами; громадськими об’єднаннями; трудовими колективами; всім населенням); за предметом регулювання (конституційні; адміністративні; фінан­сові; цивільні; кримінальні; цивільно-процесуальні тощо); за способом встановлення диспозиції норми (правил поведінки) – імперативні (диспозиція формується органом держави); диспозитивні (держава дозволяє суб’єктам домовитися щодо правила взаємної поведінки); за характером диспозиції – уповноважуючи (дозволяючі); зобов’язу­ючі, забороняючі; за функціональним призначенням – матеріально-правові; процесуа­льно-правові (встановлюють процедуру, регламент, процедуру правової діяльності); за терміном дії в часі – постійні; тимчасові; за сферою територіальної дії – загальні; місцеві (локальні); за колом осіб (суб’єктів), на яких норма поширює свою дію, – загальні; спеціальні; виняткові.

» Термінологічний словник курсу