Актуальні проблеми теорії держави і права_Фаст О.О.._ipsv

це сукупність правових норм, що відокремилася всередині системи права, які регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин. Однорідність тієї чи іншої сфери суспільних відносин викликає до життя відповідну галузь права (цивільне, кримінальне, адміністративне та ін.). Галузь права відбиває вищий рівень системоутворюючих зв’язків у праві, характеризується певною цілісністю, автономністю. Критеріями поділу права на галузі є предмет та метод правового регулювання. Предмет правового регулювання – це та сфера, на яку поширюється право, це матеріальний критерій розподілу права на струк­турні елементи. Метод правового регулюва­ння – це сукупність прийомів, способів і засобів впливу права на суспільні відносини. Специфіка суспільних відносин, регульованих нормами однієї галузі права, обумовлює необхідність використання при цьому певного методу, що у кожній окремій галузі є специфічним. Предмет правового регулювання відповідає на запитання, що регулює право, а метод – на запитання, як воно регулює. У межах найбільш розвинутих правових галузей виділяються підгалузі, що поєднують кілька інститутів однієї й тієї ж галузі. Зовнішнім вираженням підгалузі є наявність у ній такої групи норм, яка містить загальні принципові положення, властиві кільком (але не всім) правовим інститутам цієї галузі. Наприклад, у цивільному праві – авторське, спадкове, зобов’язальне, вина­хідницьке право; у конституційному – виборче, муніципальне, парламентське право; у фінансовому – бюджетне і податкове право; у земельному – гірське, водне, лісове право.