Глосарій

(термінологічний словник)

Абонемент бібліотечний- форма бібліотечного обслуговування, яка передбачає видачу документів для використання поза бібліотекою.

Абонент бібліотеки– фізична чи юридична особа, зареєстрована бібліотекою як її постійний користувач.

Автоматизована інформаційно-пошукова система— пошукова система, створена на базі електронно-обчислювальної техніки, призначена для автоматизованого пошуку в електронному каталозі.

Автор– особа, яка створила твір, або яка брала участь в його створенні. Автором може бути заклад або організація, від імені яких публікуються матеріали.

Авторський знак– умовне позначення прізвища автора або першого слова заголовку твору. Використовується для розстановки творів друку в алфавітному порядку.

Алфавітний (абетковий) каталог (АК)– бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються в алфавітному порядку авторів, найменувань організацій або заголовків документів.

Алфавітно-бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, в якому бібліографічні записи розташовані в алфавітному порядку індивідуальних і колективних авторів і (або) заголовків документів.

Алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу (АПП)– допоміжний апарат до систематичного каталогу, який являє собою алфавітний перелік предметних рубрик, що розкривають зміст представлених в систематичному каталозі документів із зазначенням відповідних класифікаційних індексів. Кожне слово АПП заноситься на окремі картки, які розставляються в алфавітному порядку в спеціально виділений ящик систематичного каталогу. Від підказує де, в якому розділі і під яким індексом варто шукати потрібну книгу.

Альбом– книжкове або комплектне листове видання, яке має, як правило, пояснювальний текст.

Альманах– збірник, що містить літературно-художні і (або) науково-популярні твори, об’єднані за визначеною ознакою (тема, час написання тощо).

Аналітичний бібліографічний опис– бібліографічний опис складової частини документа. Складається з двох частин, що містять відомості про складову частину і про видання, в якому вона опублікована.

Аналітично-синтетична переробка (АСП)– перебудова документів в процесі їх аналізу і добування необхідної інформації, а також оцінка, зіставлення і подача інформації у вигляді, відповідному запитові.

Анотація– коротка характеристика документа, яка пояснює його зміст, призначення, форму, інші особливості.

Анотований бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, в якому всі або більшість бібліографічних записів включають анотації

Антологія– неперіодична збірка, яка включає вибрані літературні художні твори (або уривки з них), переважно віршовані.

Аудіовізуальний документ– документ, який містить зображувальну та (або) звукову інформацію, відтворення якої вимагає відповідного обладнання. До аудіовізуальних документів належать грамплатівки, магнітні фонограми, діаматеріали і вузькоплівкові кінофільми, відеокасети, CD-Rom.

Багатотомне видання— неперіодичне видання, що складається з двох або більше нумерованих томів і становить єдине ціле за змістом і оформленням.

База даних (БД)– набір даних, достатній для поставленої мети і представлений на машинному носії в вигляді, який дозволяє здійснювати автоматизовану переробку інформації, яку він містить. База даних призначена для зберігання даних про придбані бібліотекою виданнях (монографіях, довідниках, збірниках статей і т.п.), інформації про місцезнаходження окремих екземплярів (палітурок) кожного видання і відомостей про читачів

Бестселер– книжкове видання, що видане масовим тиражем, розраховане на широкі кола читачів і користується найбільшим попитом.

Бібліограф– співробітник бібліотеки, що має спеціальну бібліографічну освіту та який організовує довідково-бібліографічну і науково-інформаційну роботу. Складає рекомендаційні списки літератури, покажчики, пам’ятки, готує і проводить перегляди літератури, інформує спеціалістів про нову літературу. Бере участь в науково-методичній, дослідницькій роботі.

Бібліографічна база даних– база даних, що містить бібліографічні записи.

Бібліографічна довідка– відповідь на разовий запит, що містить бібліографічну інформацію про наявність та (або) місцезнаходження документа (адресна довідка), про зміст бібліографічної інформації з певної теми (тематична довідка); про відсутніх чи перекручених в запиті елементах бібліографічного опису (уточнююча довідка).

Бібліографічна інформація– інформація про документи, необхідна для їхнього пошуку і використання.

Бібліографічна картотека– бібліографічний посібник, реалізований в картковій формі.

Бібліографічна послуга– результат бібліографічного обслуговування, що задовольняє потреби в бібліографічній інформації.

Бібліографічне видання– бібліографічний посібник, випущений у вигляді окремого документу в формі неперіодичного, серійного, періодичного видання або продовжуваного видання.

Бібліографічне інформування– систематичне забезпечення бібліографічною інформацією абонента відповідно до його довготривалого чинного запиту.

Бібліографічне обслуговування– забезпечення користувачів бібліографічною інформацією.

Бібліографічний запис– елемент інформації про документ, який фіксує в документальній формі відомості, що дозволяють розкрити його склад і зміст з метою бібліографічного пошуку. До складу бібліографічного запису входить бібліографічний опис, який за необхідності доповнюється заголовком, класифікаційними індексами і предметними рубриками, анотацією, шифром зберігання документа, датою завершення обробки документа, відомостями службового характеру. До складу бібліографічного запису входить бібліографічний опис, доповнюється в міру потреби заголовком, класифікаційними індексами і предметними рубриками, анотацією, шифром зберігання документа, датою завершення обробки документа, відомостями службового характеру

Бібліографічний запит– інформаційний запит на бібліографічну інформацію.

Бібліографічний огляд– усне повідомлення про набір документів, виконане у вигляді зв’язної розповіді з короткими характеристиками змісту документів. Використовується в бібліотеках як форма письмової чи усної пропаганди літератури, інформування користувачів про наявні документи.

Бібліографічний опис– сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, що встановлює порядок проходження областей та елементів, і призначених для ідентифікації та загальної характеристики документа. Бібліографічний опис допомагає зорієнтуватися при пошуці інформації в книжковому фонді бібліотеки, відображаючи коротку характеристику документа: автор, назва, рік і місце видання.

Бібліографічний покажчик– бібліографічний посібник значного об’єму із складною структурою і науково – довідковим апаратом.

Бібліографічний покажчик до видання– часина довідкового апарату видання, яка розкриває склад чи зміст творів, вміщених в даному виданні.

Бібліографічний посібник– впорядкована множина бібліографічних записів, об’єднаних за якою-небудь ознакою.

Бібліографічний пошук– інформаційний пошук, що виконується на підставі бібліографічних даних.

Бібліографічний список– список документів, складений відповідно до правил бібліографічного опису.

Бібліографія– галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є: виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку; складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою; розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.

Бібліотека- культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів, а також здійснює інші бібліотечні послуги.

Бібліотека – депозитарій– бібліотека, на яку покладений обов’язок постійного зберігання максимально повного бібліотечного фонду з метою вивільнення фондів інших бібліотек регіону від мало використовуваних творів друку та інших документів.

Бібліотека – філіал– бібліотека, яка знаходиться в підпорядкуванні Центральної бібліотеки.

Бібліотекар– працівник бібліотеки, що має спеціальну бібліотечну освіту і в обов’язки якого входить обробка, зберігання і видача літератури. Навчає користуванню книгою та іншими носіями інформації, пошуку, відбору і критичній оцінці інформації. Проводить індивідуальну і масову роботу з читачами.

Бібліотекознавство- це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка вивчає теорію, історію, методологію, методику та організацію бібліотечної справи.

Бібліотечна мережа– бібліотечна система, об’єднана спільністю завдань, організаційних рішень, рядом єдиних ознак.

Бібліотечна послуга– результат бібліотечного обслуговування, що задовольняє визначену потребу користувача бібліотеки (видача і абонування документів, надання інформації про нові надходження, довідки, виставки, консультації тощо).

Бібліотечна система– сукупність взаємодіючих бібліотек, об’єднаних на певних договірних умовах з метою більш повного задоволення запитів користувачів і ефективного використання бібліотечно-бібліографічних ресурсів.

Бібліотечна справа– галузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготовку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотек.

Бібліотечна статистика– зведення цифрових даних про діяльність бібліотек, отриманих на основі обліку за спеціально затвердженими формами, які обробляються, аналізуються і використовуються з метою управління бібліотечною справою.

Бібліотечне обслуговування– діяльність бібліотеки по пропаганді і видачі творів друку та інших документів чи їх копій, наданню допомоги в їх доборі і використанні.

Бібліотечний фонд– впорядкована зібрання документів в бібліотеці, які збираються в відповідності до її функцій і задач для зберігання і надання користувачам бібліотеки.

Бібліотечні ресурси– інформаційний, матеріально-технічний і кадровий потенціал, яким володіє бібліотечна справа, в тому числі: мережа бібліотек, бібліотечний фонд, персонал, будівлі, обладнання, фінанси.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)– таблиці систематизації документів для організації книжкового фонду. Їхнє основне завдання – розкрити зміст документів, надати їх у вигляді чіткої науково-обгрунтованої системи знань і цим максимально облегшити читачу використання бібліотечних фондів.

Біобібліографічний посібник– бібліографічний посібник, що містить біографічні відомості про певну особу чи осіб, а також бібліографічні інформацію про їхні твори і літературу про них.

Біографічний довідник– довідник, який містить відомості про життя і діяльність будь-яких осіб.

Брошура– неперіодичне або періодичне текстове книжкове видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, сполучених між собою за допомогою шиття скріпкою або ниткою.

Буклет– листкове видання у вигляді одного листка друкованого матеріалу, переважно багатокольорові аркушеві друки, складені в два або кілька згинів.

Вибірне поширення інформації (ВПІ)- поширення інформації, що з'явилася в інформаційно-пошуковій системі, відповідно з постійними інформаційними запитами споживачів інформації.

Вибрані твори– однотомне чи багатотомне видання, яке містить частину найбільш значних творів одного чи кількох авторів, які відібрані за певним принципом.

Видавництво, видавець– юридична особа (організація чи фізична особа), яка виконує підготовку до видання і випуск документа.

Видання– документ, який виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання.

Виставка бібліотечна– публічна демонстрація спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, які рекомендуються користувачам бібліотеки для перегляду і ознайомлення. Кожна виставка вирішує свою конкретні задачу і розрахована на певну читацьку категорію. Виставка передбачає безпосередній показ книг чи матеріалів, що розкривають їхній зміст, у вигляді, який легко сприймається зором. Проведення виставок - один із найтрадиційніших і найрозповсюдженніших методів розкриття бібліотечних фондів.

Вихідні дані– відомості, що інформують про місце видання, видавництво та дату видання, розміщені на титульному аркуші документу.

Відеодокумент, відеофонограма– аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить інформацію, зафіксовану на ньому за допомогою відео звукозапису.

Відеотека– організація чи служба (відділ бібліотеки), обов’язком якої є збір, зберігання та видача користувачам відео документів.

Відсоток охоплення населення бібліотечним обслуговуванням– обчислюється шляхом ділення кількості всіх користувачів бібліотек на кількість мешканців муніципальної освіти.

Внутрішньожурнальний бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, опублікований у журналі в якості самостійного матеріалу.

Внутрішньокнижковий бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, включений до складу будь-якого неперіодичного видання в якості самостійного матеріалу

Внутрішньосистемний обмін (ВСО)– передача видань для тимчасового користування з центральної бібліотеки до бібліотеки–філіалу. ВСО дозволяє замовити книгу в бібліотеці за місцем проживання, скористатися фондами інших філіалів і центральної міської бібліотеки.

Газета– це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Галузева бібліотека- бібліотека, яка задовольняє інформаційні потреби по певній галузі знання або практичної діяльності (суспільно-політична, науково-технічна, медична, сільськогосподарська та інших) на основі відповідного фонду та інформаційно-пошукового апарату.

Галузевий бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, що відображає документи по певній галузі знання.

Генеральний каталог– бібліотечний каталог, який відображає весь бібліотечний фонд, за винятком обмінних і резервних фондів.

Гіпертекстова база даних— текстова база даних, записи в якій містять зв'язки з іншими записами.

Групове інформування– бібліографічне інформування групи споживачів інформації, виділеної за певною ознакою, члени якої мають близькі за змістом інформаційні потреби.

Дата видання- дата випуску (рік, а якщо необхідно місяць і день), зазначена на документі або встановлена на основі аналізу тексту документа або з інших джерел.

Депозитарний фонд– фонд, який призначений для постійного зберігання і використання в спеціально відведених бібліотеках-депозитаріях.

Десяткова класифікація— ієрархічна класифікаційна система, в якій кожен клас може ділитися не більше ніж на десять підкласів, кожен з яких у свою чергу також поділяється на десять частин.

Джерела комплектування— організації, установи та окремі особи, за допомогою яких комплектуються фонди бібліотек, інформаційних центрів.

Дитяча бібліотека– бібліотека, яка здійснює обслуговування дітей (до 14 років) і вихователів (керівників дитячого читання).

Довідка бібліографічна– див. Бібліографічна довідка

Довідкове видання– видання, яке містить короткі відомості наукового чи прикладного характеру, розміщені в зручному для швидкого пошуку порядку та не призначені для суцільного читання.

Довідково-бібліографічне обслуговування– бібліографічне обслуговування у відповідності до разових запитів користувачів інформації

Довідково-бібліографічний апарат (ДБА)– система каталогів і картотек, а також фонд довідкових і бібліографічних видань.

Довідник- упорядкований предметний матеріал, книга, що містить узагальнені, стислі впорядковані відомості з певних галузей науки, професій, тощо; у вигляді, де потрібне гасло можна швидко знайти.

Документ– матеріальний носій даних із записаною на ньому інформацією, призначений для її передачі в просторі і часі. Документи можуть містити тексти, зображення, звуки тощо.

Документ на мікроформі- фотодокумент на плівковому чи іншому носії, який для виготовлення і використання потребує відповідного збільшення за допомогою мікрографічні техніки.

Документально-художнє видання– літературно-художнє видання, яке містить твір, в основі якого лежить документ, реальна подія чи діяльність історичної особи.

Допоміжний покажчик- частина бібліографічного посібника, яка відображає відомості про документи, з посиланням на відповідні бібліографічні записи.

Електронне видання- електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді. Електронні видання розрізняють по наявності друкованого еквівалента як: електронний аналог друкованого видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо; самостійне електронне видання, що не має друкованих аналогів.

Електронний каталог (ЕК)- машиночитний бібліотечний каталог, що працює в реальному режимі часу і наданий у розпорядження читачів.

Енциклопедичний словник- енциклопедія, матеріал в якій розташований в алфавітному порядку.

Енциклопедія- довідкове видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або всіх галузях знань і практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей, розміщених в алфавітному або систематичному порядку.

Журнал (часопис)– це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

Журнальне видання- видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці або оправі.

Загальнодоступна бібліотека– бібліотека, яка надає можливість користуватися її фондом і послугами юридичним особам незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності та громадянам без обмежень за рівнем освіти, спеціальності, релігійної приналежності.

Заголовок- назва (слово, фраза, буква або група слів, фраз і букв), наведена на документі в тому вигляді, в якому вона встановлена або затверджена автором або видавцем, і призначена для ідентифікації і пошуку документа.

Заголовок бібліографічного запису– елемент бібліографічного запису, розташований перед бібліографічним описом і призначений для впорядкування і пошуку бібліографічних записів.

Заочний бібліотечний абонемент- бібліотечний абонемент, який надає читачам можливість отримання творів друку та інших документів безпосередньо за місцем проживання або роботи шляхом пересилання поштою.

Захід– сукупність дій, організаційних форм, зорієнтованих на контактні групи користувачів з метою задоволення їх потреб в знаннях, інформації, спілкуванні, рекреації.

Збірник- видання, що містить ряд творів.

Зведений каталог- бібліотечний каталог, що відображає фонди кількох самостійних бібліотек або бібліотечної мережі регіону (галузі).

Зібрання творів- однотомне чи багатотомне видання, що містить всі або значну частину творів одного або декількох авторів, яке дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому.

Ізовидання- видання, більшу частину обсягу якого займає зображення.

Ілюстрація- графічне зображення, що пояснює або доповнює основний текст, вміщений на сторінках (аркушах), включених до пагінації документу.

Інформатизація- сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Інформаційний листок- реферативне періодичне видання, що відображає відомості про передовий виробничий досвід або науково-технічні досягнення.

Інформаційно-пошуковий тезаурус (ІПТ)- автоматизований словник, призначений для пошуку слів за смисловим змістом.

Інформація– відомості про осіб, предмети, події, факти, явища і процеси незалежно від форми подання.

Інформація бібліографічна– див. Бібліографічна інформація

Інформування– забезпечення інформацією зацікавлених користувачів.

ІРБІС- система автоматизації бібліотек, яка відповідає всім міжнародним вимогам, що пред'являються до сучасних бібліотечних систем, і в той же час підтримує всі традиції бібліотечної справи.

Календар- періодичне або неперіодичне видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати. Виділяють такі види календарів: відривний або перекидний календар, табель-календар, календар книжкового типу, календар знаменних і пам’ятних дат.

Календар знаменних дат- календар-щорічник, що включає вибірковий перелік днів року, пов'язаних з якими-небудь пам'ятними подіями та відомостями про ці події.

Картотека заголовків художньої літератури– алфавітна бібліографічна картотека, яка забезпечує пошук по заголовках творів художньої літератури.

Картотека місцевих видань– бібліографічна картотека, яка відображає видані на певній території видання.

Картотека персоналій– бібліографічна картотека, яка відображає документи, пов’язані з життям та діяльністю окремих осіб, і організована в алфавітному порядку їх імен.

Картотека рецензій– бібліографічна картотека, яка відображає рецензії, опубліковані в періодичних та продовжуваних виданнях, збірниках.

Каталог заголовків– алфавітний каталог заголовків документів.

Каталог місцевих видань– бібліотечний каталог, який відображає видані на певній території видання.

Каталожний індекс- в систематичному каталозі - класифікаційний індекс, який вказує розділ каталогу, в який повинна бути поміщена дана каталожна картка. Зазначається в лівому нижньому куті кожної картки (головної і додаткових).

Кінодокумент- аудіовізуальний документ на плівковому носії, що містить зафіксовані на ньому за допомогою кінематографічної техніки предмети у вигляді послідовно розташованих фотографічних зображень.

Кінофільм- кінодокумент на плівковому носії, що представляє собою сукупність послідовних фотографічних зображень, об'єднаних загальним сюжетом і призначених для відтворення на екрані за допомогою проектування.

Класифікаційне індексування, бібліографічна систематизація, класифікаційна систематизація, систематизація- процес вираження змісту документа та (або) запиту інформаційно-пошуковою мовою.

Класифікаційний індекс- умовне позначення розподілу будь-якої системи класифікації, якої стосується документ.

Ключове слово- слово чи словосполучення з тексту документа або запиту, яке несе в даному тексті істотне смислове навантаження з точки зору інформаційного пошуку.

Книга– друковане видання об’ємом 48 сторінок і більше.

Книговидача– абсолютний показник бібліотечної статистики, який відображає число виданих абонентам документів. Характеризує використання бібліотечного фонду.

Книжкова виставка- це реклама кращих творів з числа новинок або книг, пов'язаних спільною темою, шляхом їх безпосереднього показу читачеві. У бібліотеці існують традиційні бібліотечні виставки: персональні, тематичні, до знаменних дат і виставки нестандартні: виставка-кросворд, виставка-пошук, виставка-вікторина і т.д.

Книжкова закладка– листове видання видовженого формату, що слугує для позначання потрібної сторінки в виданні, надруковане на цупкому папері і яке містить різні зображення ті (або) рекламні відомості.

Книжкове видання- видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці або палітурці.

Комплектування фонду- сукупність процесів виявлення, відбору, замовлення, придбання, отримання та реєстрації документів, що відповідають завданням бібліотеки, інформаційного центру.

Контент– це вербальне наповнення сайту, образно і логічно пов’язане з графічними елементами та системою навігації.

Краєзнавча картотека- бібліографічна картотека, що відображає документи краєзнавчого змісту.

Краєзнавчий бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що відображає документи про певну місцевість в країні.

Краєзнавчий каталог- регіональний каталог, що відображає документи краєзнавчого змісту.

Листівка- карткове видання, надруковане з одного чи обох сторін.

Листове видання- видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення.

Літературно-мистецький журнал- журнал видання творів художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті і матеріали.

Літературно-художнє видання- видання, що містить твір (твори) художньої літератури.

Літературно-художній журнал– журнал, в якому вміщені твори художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті і матеріали.

Масова робота бібліотек– різні форми і методи усного, наочного, друкованого ті аудіовізуального інформування і рекомендації книг читачам. Форми масової роботи бувають наочні (книжкові виставки, бібліотечні плакати, відеозаписи тощо) та усні (огляди, обговорення, конференції, диспути і т.п.). Також існують ігрові форми роботи – конкурси, вікторини, літературні ігри, інсценування тощо. В своїй практиці бібліотеки для більшої успішності заходу об’єднують всі ці форми роботи, використовуючи їх комплексно.

Масове інформування- інформування широкого кола споживачів інформації щодо соціально значущих тем.

Масовий захід– заздалегідь спланований за місцем, часом, кількістю учасників і метою збір людей, який має характер свята, культурного чи рекламного заходу, або ділової зустрічі.

Медіакультура– сукупність інформаційно-комунікативних засобів, матеріальних та інтелектуальних цінностей, вироблених людством в процесі культурно-історичного розвитку, які сприяють формуванню суспільної свідомості та соціалізації особистості. Складається з понять культури передачі інформації та культури її сприйняття. Може виступати системою рівнів розвитку особистості, яка здатна сприймати, аналізувати, оцінювати медіа текст, займатися медіа творчістю, засвоювати нові знання в області медіа тощо.

Методичний семінар– форма професіонального спілкування, яка дозволяє спеціалістам колективно і гласно аналізувати гострі проблеми, приймати конструктивні рішення, націлювати суспільство на їхнє виконання, збагачуватись прогресивний досвідом. Відрізняють постійно діючі та епізодичні, універсальні та проблемні методичні семінари.

Міжбібліотечний абонемент (МБА)- абонемент, заснований на використанні документів з фондів інших бібліотек при їх відсутності в даному фонді.

Міжнародний стандартний номер книги (ISBN)- універсальний ідентифікаційний номер, що присвоюється книзі або брошурі з метою їх класифікації. ISBN призначений для ідентифікації окремих книг або різних видань та є унікальним для кожного видання книги крім репринтного. ISBN був створений у 1966 у Великобританії та з 1970 року був прийнятий як міжнародний стандарт ISO 2108. Починаючи з 1 січня 2007 року ISBN складається з 13 цифр.

Місце видання- місцезнаходження видавництва або видавця, який випустив документ.

Моновидання– видання, що складається з одного твору.

Монографія- наукове або науково-популярне книжкове видання повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авторам.

Мультимедіа- комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків — гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням.

Навчальне видання- особливий вид видань, створений у відповідній формі і покликаний допомогти широкому загалу конкретного користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним конкретним навчальним предметом. Зовнішньою ознакою навчального видання є зазначення на його вихідних даних рекомендаційного грифа відповідного освітнього міністерства, відомства, навчального чи наукового закладу, а також проходження визначеного порядку рецензування. На початку XXI ст. в Україні основними навчальними виданнями є конспект лекцій, посібник, підручник.

Навчальний посібник- видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий. До навчального посібника належать курс лекцій, зошит-посібник, прописи, розвивальні ігри тощо, що застосовуються в навчально - виховному процесі.

Навчально-методичний посібник– учбове видання, яке містить матеріали щодо методики викладання учбової дисципліни (її розділу, частини) або методики виховання.

Наукова бібліотека- бібліотека, яка забезпечує розвиток науки; задовольняє інформаційні потреби наукових установ та окремих осіб, пов'язані з дослідницькою діяльністю на основі відповідного фонду та інформаційно-пошукового апарату.

Наукове видання- видання, що містить результати теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів.

Науковий журнал- журнал, що містить статті та матеріали про теоретичні дослідження, а також статті і матеріали прикладного характеру, призначений для наукових працівників.

Науково-допоміжний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, націлений на допомогу науково-видавничій діяльності.

Науково-популярне видання- видання, що містить відомості про теоретичні і (чи) експериментальні дослідження в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалісту.

Науково-популярний журнал- журнал, що містить статті та матеріали про основи наук, про теоретичні і (чи) експериментальні дослідження в галузі науки, культури і практичної діяльності та служить поширенню знань і самоосвіті.

Науково-художнє видання- літературно-художнє видання, що містить твір (твори), в основу якого покладено науковий факт.

Неперіодичне видання- видання, що виходить одноразово, продовження якого не передбачається. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.

Нормативний бюлетень- бюлетень, який містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видається, як правило, будь-яким державним органом.

Нотне видання- видання, більшу частину обсягу якого займає нотний запис музичного твору (творів).

Об'єм документа– загальна кількість сторінок (аркушів) документ, включаючи окремі листи ілюстрацій, карти, додатки.

Об’єм фонду– кількість документів в бібліотечному фонду, які підраховані в прийнятих одиницях обліку фонду.

Обмін документами- передача документів за угодою в постійне користування із одних бібліотек, інформаційних центрів або різних організацій в інші.

Обмінний фонд- фонд, призначений для обміну документами, безоплатної передачі бібліотекам, інформаційним центрам та (або) продажу їх організаціям і приватним особам.

Обов'язковий примірник- примірники різних видів тиражованих документів, що підлягають передачі виробниками у відповідні установи та організації в порядку і кількості, встановлених законом.

Організація фонду- сукупність процесів прийому, обліку, технічної обробки, розміщення та зберігання документів.

Основний автор- автор, який зробив найбільший внесок в інтелектуальний і художній зміст документа, виділений серед інших авторів словесно чи поліграфічними засобами.

Основний заголовок- заголовок, розміщений першим або виділений поліграфічним способом на титульному аркуші.

Офіційне видання- видання, що публікується від імені державних органів, установ чи громадських організацій, що містить матеріали нормативного або директивного характеру.

Пагінація- порядкова нумерація сторінок, стовпців, таблиць, ілюстрацій, відрізків тексту документа цифрами (арабськими або римськими), іноді літерами.

Пам’ятка– виробничо-практичне видання, яке має невеликий об’єм та містить практичні відомості, корисні у виробничій діяльності чи повсякденному житті.

Пересувна бібліотека- бібліотека, розташована в спеціально обладнаному, укомплектованому транспортному засобі (наприклад, бібліобус) і змінює своє місцезнаходження з метою обслуговування територіально віддалених від стаціонарної бібліотеки груп населення.

Періодичне видання– це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т.д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.

Персональний бібліографічний посібник- біобібліографічний посібник, присвячений одній особі.

Підзаголовок предметної рубрики- другий і кожний наступний елемент найчисленнішої предметної рубрики. Підзаголовки предметної рубрики в залежності від змісту можуть бути тематичними, географічними, хронологічними і формальними, а в залежності від ступеня спільності і меж застосування загальними і специфічними.

Підручник– книга, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.

Плакат- листове видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з одного або двох сторін аркуша.

Повний індекс– класифікаційний індекс, що вказує всі ділення каталогу, в якому відображений даний документ. Повний індекс повністю розкриває зміст документа, що систематизується. Може складатися як із одного, так і з кількох індексів. В цьому випадку всі індекси, що входять до його складу, поєднуються знаком «плюс» (+). При цьому перший індекс називається основним, а всі інші – додатковими. Позначається в нижньому правому куті картки.

Повнотекстова база даних- текстова база даних, що містить повні тексти документів.

Позастаціонарне обслуговування– обслуговування читачів поза бібліотекою, яке забезпечує наближення бібліотечних послуг до місця роботи, навчання чи проживання населення в бібліотечних пунктах, пересувних бібліотеках засобами бригадного, заочного абонементу тощо.

Покажчик бібліографічний– див. Бібліографічний покажчик

Поличковий індекс– класифікаційний індекс, що вказує місце зберігання документа при систематичній розстановці фонду. Поличковий індекс вказує на місце документа на полиці. Це перший індекс повного індексу (основний). Він більш загальний. Позначається в верхньому лівому куті картки. Поличковий індекс на документі і картці повинен відповідати індексу поличкового роздільника.

Популярний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, призначений для задоволення пізнавальних інтересів широких кіл читачів.

Посилання- посилання у паперових і електронних документах — уривок, витяг з якого-небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Це запис, який пов’язує між собою частини документа, бібліографічні записи, класифікаційні ділення, предметні рубрики.

Посібник- видання, призначене для допомоги в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною.

Поточний бібліографічний посібник– періодичний бібліографічний посібник, випуски якого регулярно і оперативно відображають документи, що знову з’являються.

Пошук бібліографічний– див. Бібліографічний пошук

Пошукова система- онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи. Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина (пошуковий рушій) — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи.

Предметизація- визначення предметної рубрики для твору друку або іншого документа відповідно до його змісту.

Предметна рубрика- коротке формулювання предмета (факту, події, аспекту і т. п.), що розглядається в документі, призначене для пошуку документа.

Предметний каталог - бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються в алфавітному порядку предметних рубрик.

Пристатейний бібліографічний посібник– бібліографічний посібник, розміщений після статті, який відображає документи за її тематикою – використані, ті, які цитуються ті (або) рекомендуються.

Прикнижний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, вміщений у книзі і який, як правило, відображає документи за її тематикою: використані, цитовані і (або) рекомендовані.

Примітка- елемент бібліографічного опису, що містить додаткові відомості про документ, які стосуються окремих областей бібліографічного опису або документа в цілому.

Провідне слово предметної рубрики- перше слово предметної рубрики щодо її місцезнаходження в предметному каталозі.

Продовжуване видання– серійне видання, яке виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.

Псевдонім- вигадане ім'я, яким автор підписує твір.

Публікація- документ, доступний для масового використання.

Публічна бібліотека- загальнодоступна бібліотека, призначена для задоволення інформаційних потреб широких верств населення.

Путівник– довідник, який містить відомості про який-небудь географічний пункт чи культурно-освітній заклад (захід), розміщені в зручному для проходження або огляду порядку.

Ревалентність- міра відповідності отримуваного результату бажаному. В термінах пошуку — це міра відповідності результатів пошуку завданню поставленому в пошуковому запиті. Визначає, наскільки повно той або інший документ відповідає критеріям, вказаним в запиті користувача.

Регіональний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, виданий в певному регіоні, та (або) який відображає документи, пов'язані з регіоном за походженням, змістом та іншими ознаками.

Регіональний каталог- бібліотечний каталог, що відображає літературу, яка відноситься за своїм змістом до певного регіону, і організований в систематичному або предметному порядку.

Рекомендаційний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що рекомендується читачам та відображає документи, відібрані за відповідними змістовними і якісними критеріями.

Реставрація документа- відновлення та (або) поліпшення експлуатаційних властивостей, а також форми і зовнішнього вигляду.

Ретроспективний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що відображає масив документів будь-якого історичного періоду.

Реферат- скорочений об'єктивний виклад змісту документа з основними фактографічними даними та висновками.

Реферативне видання- інформаційне видання, яке містить впорядковану сукупність бібліографічних записів, що включають реферати.

Рубрикатор- друкований чи рукописний документ, текстом якого є перелік предметних рубрик.

Серіальне видання— це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків. Серіальне видання поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване.

Серія– серіальне видання що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим і читацьким призначенням, однотипно оформленні.

Систематизація- процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. Відображення з достатньою повнотою і точністю змістових і формальних ознак документів та присвоєння їх класифікаційних індексів у відповідності до правил обраної класифікаційної інформаційно-пошукової мови та згідно таблиць певної системи бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК).

Систематична картотека статей (СКС)- бібліографічна картотека, що відображає матеріали з періодичних і продовжуваних видань, збірників та організована відповідно до певної системи класифікації документів.

Систематичний каталог - бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за галузями знань у відповідності до певної системи класифікації документів.

Словник- довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними.

Спеціальна бібліотека– бібліотека, яка забезпечує професійні потреби користувачів та інші специфічні потреби особливих груп читачів (патентно-технічна, нотна, бібліотека для незрячих, бібліотека НДІ і т.п.).

Спеціальний бібліографічний посібник– бібліографічний посібник конкретного цільового і читацького призначення (рекомендаційний, науково-допоміжний, професійно – виробничий і т.п.).

Список бібліографічний– див. Бібліографічний список

Співавтор - особа або організація, що створили твір спільно з іншою особою (особами) або організацією (організаціями).

Суспільно-політичний журнал– журнал, який містить статті і матеріали на актуальну суспільно-політичну тематику, призначений для широких кіл населення.

Тематична картотека– бібліографічна картотека, яка відображає документи певної тематики, організована в систематичному або предметному порядку.

Тематичний бібліографічний посібник– бібліографічний посібник, який відображає документи певної тематики, проблеми.

Тираж- загальна кількість примірників видання, надрукованих протягом одного виробничого процесу.

Титульний лист- елемент документа, на якому поміщають заголовок видання, прізвище автора, назву видавництва, місце і дату видання.

Тлумачний словник- мовний словник, що роз'яснює значення слів якої-небудь мови, дає їм граматичну і стилістичну характеристики, приклади вживання та інші відомості.

Універсальна бібліотека- бібліотека, яка задовольняє різноманітні читацькі потреби на основі фондів, сформованих без тематичних і типологічних обмежень.

Універсальний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що відображає документи з усіх галузей знань.

Фактографічна база даних- інформаційно-пошукова система, призначена для пошуку фактів чи відомостей про них.

Фактографічна довідка– відповідь на запит, що має фактографічні відомості.

Фільмотека- організація або служба (відділ бібліотеки), в обов'язок якої входить збір, зберігання та надання в розпорядження користувачів кінематографічних документів і відео програм.

Фонотека- організація або служба (відділ бібліотеки), в обов'язок якої входить збір, зберігання та надання в розпорядження користувачів звукових документів.

Формат– спосіб розміщення і подачі даних на носії інформації.

Хронологічний каталог- бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються по роках видання або першої публікації документів.

Централізована бібліотечна система (ЦБС)— сукупність бібліотек, яка є структурно-цілісним закладом та функціонує на основі загального управління, єдиного штату, фонду, організаційної та технологічної єдності. ЦБС складається з центральної бібліотеки та бібліотек-філій.

Центральна бібліотека– бібліотека, яка є керівним центром і виконує централізовані функції по відношенню до бібліотек-філій. Центральна бібліотека забезпечує централізоване комплектування, обробку документів, довідково-бібліографічне обслуговування на основі єдиного довідково-бібліографічного апарату (ДБА).

Центральний каталог- бібліотечний каталог, що відображає фонди бібліотеки і всіх її філій.

Цільове призначення– характеристика видання з точки зору виконання ним суспільної функції.

Читаність– відносний (якісний) показник, що являє собою відношення книговидачі за певний період до кількості абонентів бібліотеки. Характеризує читацьку активність. Показує, яку кількість в середньому документів було видано одному користувачеві.

Шифр зберігання документа- умовне позначення місця зберігання документа у вигляді сполучення літер і (або) цифрових знаків. Складається з класифікаційного індексу та авторського знака. Зазначається на титульному аркуші, на обкладинці, на книжковому формулярі і в лівому верхньому куті всіх каталожних карток для всіх каталогів.