Панченко С.А. Монографія. РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: СТАН, ПОТЕНЦІАЛ, ПЕРСПЕКТИВИ
На сторінках монографії автор представила паломництво в структурі релігійного туризму, реконструювала його історичні, культурологічні, соціальні та сотеріологічні аспекти. Особлива увага приділялася аналізу традиційної прощі сакральними місцями, яка інтерпретується як стала традиція українського народу. Означено розширення культурного простору для прочан і свободу реалізації цієї духовної потреби в умовах незалежної української держави.
Як бачимо, феномен паломництва властивий усім конфесіям, проте кожна з них, по-перше, має свою специфіку й історико-культурні особливості, а по-друге, власний перелік святих і пошанованих місць в Україні та світі: Києво-Печерська та Почаївська лаври, Софійський собор, Умань, Мекка, Медина, Єрусалим... Така ситуація органічно інтерпретована в умовах українського соціуму й вимагає відповідних наукових підходів при дослідженні. Особливої теоретичної ваги в означеному контексті набувають такі феномени, як «істина», «свобода», «туристська революція», «вільний час», «вибір», «зняття соціальної напруги», «духовне навчання». Автор спробувала з’ясувати праксеологічне значення феномену конфесійного паломництва до святих місць як обрядової культової дії, яка має сакральне забарвлення.
Релігійний туризм завдяки спеціально розробленим турам здатний повністю враховувати цю внутрішню сутність паломництва та допомагає задовольняти і пізнавальний інтерес паломників, і естетико-емоційні почуття, і духовні потреби. Український досвід співпраці з паломниками різних конфесій будується на принципах взаємоповаги та толерантності, що, відповідно, відображається і в практиці туристичної діяльності. Охарактеризовано християнські (православні та католицькі), мусульманські, хасидські святині та вказано на наявність святих місць загальноконфесійного значення. Відтворено стан та наголошено на причинах й особливостях сучасного паломництва до святих місць. Особливої уваги в дослідженні приділено образу паломника, оскільки для успішного здійснення туристичної діяльності загалом і такої її специфічної сфери, як релігійний туризм зокрема, уявлення про суб’єкт паломництва вкрай важливе.
Зауважимо, що під час дослідження релігійного туризму важливе значення має історико-культурний аспект відтворення й історичної інтерпретації процесу формування кожної з конфесій, а також характеристика церковних діячів, їх духовність, подвижницька діяльність та усвідомлені ними гуманістичні цінності, що захоплювали уяву мільйонів людей, котрі ставали їхніми послідовниками. Підкреслено динамізм класичних релігій, очільники яких не заперечують нових форм духовно-просвітницького впливу на віруючих, підтримуючи їх, скеровуючи та гармонізуючи їхнє буття. Зазначено, що потенціал підтримки й гармонізації життя пересічної людини містить і релігійний туризм.
Ця наукова праця – це також свідчення глибокої поваги до українського народу, його святинь, історії, сакральних місць, які духовно наповнюють і звеличують Україну.