Глосарій


Абсолютна  сила  (від  лат. absolutus — необмежений,  довершений)  —

максимальна  сила,  яку  виявляє  людина у  будь-якому  русі  незалежно  від  маси  її

тіла. Абсолютна сила використовується для оцінки рівня розвитку власне силових

здібностей.

 

Адаптація  (лат.  adaptatio,  від  adapto — пристосовую)  — пристосування

організму або окремих його систем до змін навколишнього середовища, величини

і характеру фізичних навантажень.

 

Адаптивна  фізична  культура  — напрям  фізичної  культури,  об'єктом

пізнання, впливу й оздоровлення якого є хворі люди.

 

Адинамія (від  грец.  ά — префікса,  що  означає  заперечення,  відсутність  і

δύναμις — сила) — практично нульова рухова активність.

 

Аеробіка (від  грец.  άήρ — повітря  і  βίος — життя)    — система  вправ  у

циклічних видах спорту, пов'язаних з проявом витривалості (ходьба, біг, плавання і

т.  п.),  яка  спрямована  на  підвищення  функціональних  можливостей  серцево-

судинної  і  дихальної  систем;  комплекс  оздоровчих  фізичних  вправ,  що

виконуються  у  супроводі  музики.  Аеробіка належить  до  великих  форм  занять

фізичними вправами.

 

Аеробна витривалість — див. Загальна витривалість.

 

Аеробна  працездатність (від  грец. άήρ — повітря) — здатність  організму

тривалий  час  виконувати  фізичну  роботу  при  достатній  кількості  кисню,  що

поступає у внутрішнє середовище.

 

Аквааеробіка (від лат. aqua — вода і аеробіка)  — система фізичних вправ у

воді,  що  виконуються  під  музичний  супровід  і  поєднують  елементи  плавання,

гімнастики, стретчінгу та силових вправ.

 

Акселерація  (від  лат.  acceleratio  — прискорення)  — прискорений

індивідуальний розвиток, за якого середньофізичні та психофізіологічні константи

дитини або підлітка випереджають оптимальні.

 

Активна  гнучкість  (від  лат.  activus  — діяльний,  дійовий)  — здатність

людини  виконувати  рухи  з  великою  амплітудою  за  рахунок  власних  м'язових

зусиль

Будова  тіла  — розміри,  форми,  пропорції  та  особливості  взаємного розташування  частин  тіла  людини,  а  також  особливості  розвитку  кісткової, жирової і м'язової тканин

Гіперкінезія (від грец. ύπερ — префікса, що означає підвищення, надмірність і Ϟινησις — рух) — підвищена (надмірна) рухова активність.  Гіподинамія (від  грец.  ϋπο — префікса,  що  означає  зниження,  нестачу  і δύναμις — сила) — знижена рухливість внаслідок зменшення сили рухів.  Гіпокінезія (від грец. ϋπο і Ϟινησις — рух) — вимушене  зменшення обсягу рухів унаслідок малої рухливості (недостатня рухова активність

Загальна  фізична  підготовка  — процес  фізичного  виховання,  який спрямований  на  підвищення  рівня  фізичного  розвитку,  широкої  рухової підготовленості як передумов успіху в різних видах діяльності.

Кінестезія (від  грец.  Ϟίνησις,  від  Ϟίνημα — рух  і  αίσνηση — відчуття) — відчуття положення і переміщення свого тіла та окремих його частин у просторі.

Скелетно-м'язова система людини (синоніми: Опорно-рухова система, опорно-руховий апарат, кістково-м'язова система, локомоторна система) — комплекс структур який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування у просторі


Browse the glossary using this index

Special | A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | P | Q | R | S | T | U | V | W | X | Y | Z | ALL
No entries found in this section