Глосарій з дисципліни
Глосарій
(термінологічний словник)
Аналітико-синтетичне опрацювання документів – це інформаційний процес, який включає бібліографічний опис, класифікацію, предметизацію, анотування, реферування, науковий переклад, складання оглядів.
Бібліотечно-бібліографічне інформування - це процес накопичення та видачі споживачу документів в режимі “запит – відповідь”.
Вибіркове поширення інформації – це режим, в якому працює інформаційно-пошукова система дескрипторного типу, реалізована за допомогою обчислювальної техніки.
Вторинна наукова інформація – це інформація, що відповідає ознакам первинної наукової інформації, але на відміну від неї в якості свого об’єкту дослідження має не зовнішній світ, а первинну наукову інформацію.
Господарський розрахунок – це використання товарно-грошових відносин при умові відповідального способу виробництва.
Документ – це необхідний засіб для фіксації, збереження, передачі, упорядкування, систематизації і організації інформації, являє собою інформацію в вигляді тексту (упорядкованої множини знаків в тій чи іншій семіотичній системі), фотографії, перфокарти, перфострічки, магнітної стрічки, магнітного або оптичного диску тощо.
Економічна ефективність – це ступінь відповідності матеріальних, грошових і трудових витрат інформаційного органу отриманим результатам інформаційного обслуговування споживача, виражається в абсолютному і відносному економічному ефектах, таких як додаткові прибутки підприємства, зниження собівартості продукції, зменшення вартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.
Зберігання і пошук інформації – третій етап інформаційної діяльності, метою якого є передача інформації в часі.
Збирання інформації – це перший етап інформаційної роботи, головним завданням якого є забезпечення максимальної повноти отримання необхідних документів згідно з тематикою даної інформаційної служби.
Інформатика – це наука, що розглядається як галузь суспільно корисної діяльності, яка “охоплює дуже широку галузь опрацювання інформації, набагато ширшу, ніж створення обчислювальних машин і їхнє математичне забезпечення”.
Інформаційні процеси – це різні процеси, пов’язані зі збиранням, систематизацією, перетворенням, зберіганням, пошуком, відтворенням та поширенням наукової інформації, що являють собою основні етапи чи задачі НІД.
Інформаційний аналіз (аналітико-синтетичне опрацювання документальної інформації) – це другий етап інформаційної діяльності, основним завданням якого є впорядкування (систематизація) потоку документів і перетворення інформації на основі аналізу певного виду діяльності.
Інформативність – це сукупність найбільш істотної інформації, що міститься в поняттях, судженнях, концепціях, теоріях тощо, що адекватно відображають закономірності дійсності.
Інформаційні ресурси – це сукупність фундаментальних і прикладних наукових знань, інженерних і управлінських рішень, всього професійного, освітнього і творчого потенціалу суспільства.
Інформатизація суспільства – процес переходу індустріального суспільства до інформаційного.
Інформаційна потреба – це комплекс наукових відомостей, необхідних споживачу інформації для досягнення в певний час найбільш ефективних результатів діяльності.
Інформаційне обслуговування – це епізодичний процес видачі інформації споживачу на його приватне прохання, наприклад, видача в НТБ літератури на абонемент.
Інформаційне забезпечення – це організований науковий процес, який припускає постійну підготовку і видачу інформації споживачу в потрібні строки і в зручній для нього формі.
Інформаційний фонд – це вітчизняна та зарубіжна інформаційна література, опис винаходів та патентів, стандарти, технічні умови та інші видання опубліковані у відкритому друці, а також дуже цінні неопубліковані документи: інформаційні карти, науково-технічні звіти, вітчизняна документація на вироби та матеріали, номенклатура продукції, яку випускають, акти порівняння випробувань окремих агрегатів, супроводжуюча технічна документація для імпортного обладнання, рішення та акти для імпортних зразків, неопубліковані матеріали конференцій, семінарів, звіт про відрядження, дисертації, препринти тощо.
Науково-інформаційна діяльність – це дії, які виконують з метою збирання, аналітико-синтетичного опрацювання, зберігання, пошуку і поширення наукової інформації, яку отримують у процесі пізнання об’єктивного світу, це самостійна частина наукової роботи, яка виділилася у ході її суспільного поділу і метою якої є забезпечення зацікавлених спеціалістів необхідною для них інформацією про результати наукових досліджень і технічних розробок, про виробничий досвід.
Нуртезаурус – це тезаурус в певний момент часу t.
Організація промислового виробництва – це дія, напрямлена на з’єднання розрізнених елементів в стійку систему, що забезпечує досягнення поставлених цілей.
Первинна наукова інформація – це ті одиниці знання, які відповідають критерію науковості і, зокрема, визнаються в якості наукової інформації, отриманої з наукового джерела інформації членами наукових спілок; зафіксовані в формулюваннях наукових законів, теорій, описі методик, наукових фактів і використовуються для їх розробки чи практичного застосування; зафіксовані в офіційних письмових текстах і доступні в принципі всім зацікавленим вченим в даній галузі; поширюються за спеціальними каналами інформації.
Пертинетність – це явище відповідності документу, знайденого в результаті проведення інформаційного пошуку інформаційній потребі.
Планування – це основний важіль управління органами і системами науково-технічної інформації.
Поширення інформації – це заключний етап науково-інформаційної діяльності, пов’язаний з передачею інформації її споживачам, це не тільки пересилання інформаційних матеріалів споживачу, але і реклама науково-технічної літератури та інформаційних видань, а також самих досягнень науки і техніки методами і засобами науково-технічної пропаганди.
Релевантність – це явище відповідності документу, знайденого в результаті проведення інформаційного пошуку інформаційному запиту.
Ретроспективний пошук інформації – це послідовність операцій, виконаних з метою глибокого та повного пошуку відомостей за певний проміжок часу, що з достатньою достовірністю відповідає на питання: вирішується чи вже вирішена дана проблема і яким способом, яка нова інформація з даного питання існує в нашій країні та за її межами.
Система диференційованого поширення інформації – це система, яка забезпечує відбір інформації у зручній для споживача формі (огляд, аналітична довідка, реферат, таблиця), враховуючи при цьому інформаційні особливості споживача.
Соціальна ефективність – це підвищення кваліфікації споживачів інформації, розширення їхніх знань, що сприяють підвищенню темпів науково-технічного прогресу, цей вид ефективності пов’язаний головним чином з суспільними взаєминами в економіці.
Старіння публікацій полягає в тому, що вони застарівають з появою нових джерел наукової інформації, яка утримує більш повну, точну інформацію, втрачає свою цінність.
Тезаурус – це знання деякого приймача інформації, подані в вигляді словника (списку слів, словосполучень тощо), в якому задано змістові відношення, в якості елементів тезаурусу можуть виступати як слова мови, так і інші мовні одиниці.
Функціональна ефективність – це ступінь відповідності якості інформаційного обслуговування вимогам споживача з оперативності, повноти, точності, вартості обслуговування, вірогідності і вигляду доводжуваної інформації.