Практикум з соціальної роботи_Корабльова О.О._hm

процес активного пристосування організму до умов навколишнього (фізичного, соціального) середовища.

активний процес постійного пристосування до змін умов соціального середовища та його психологічних наслідків (пристосування індивіда до групи, групових норм і соціальної групи до індивіда у взаєминах під час діяльності).

 техніка інтерв’ю, спрямована на управління ходом бесіди, стимулювання розповіді клієнта, досягнення правильного розуміння його слів, узгодження позицій інтерв’юера та клієнта щодо проблем останнього. Включає прийоми безмовного слухання, уточнення, переказу, перефразування, продовження думки клієнта.

 провідна технологія соціально-педагогічної роботи з конкретною проблемною ситуацією, у якій об’єднано й певний моніторинг ситуації, і залучення інших інституцій, і здійснення координації дій з метою розв’язання психологічних, міжособистісних, соціальних проблем клієнта, його оточення. Реалізується шляхом встановлення безпосередньої взаємодії між спеціалістом (соціальним педагогом/соціальним працівником) і клієнтом. В. в. як процес дуже близький до управлінських моделей, тому даний метод деякою мірою можна розглядати як універсальний.

обґрунтоване припущення інтерв’юера (консультанта) щодо дійсних причин проблем клієнта.

  метод соціальної роботи, спрямований на надання психосоціальної допомоги групі осіб з подібними життєвими потребами та об’єднаних близькими інтересами, шляхом залучення членів групи в процес вирішення їхніх проблем, задоволення спільних інтересів; практичний метод соціальної роботи, який допомагає особистості розширювати своє соціальне функціонування та через цілеспрямований досвід групи більш ефективно вирішувати свої індивідуальні, групові чи проблеми в мікросоціумі.

переживання, в яких людина емоційно відгукується на неблагополуччя чи благополуччя іншого у формі радості за іншого, співчуття, співстраждання, жалю.

 властивість людини, що характеризує зміст, якість і динаміку її емоцій та почуттів. Одна з основних складових темпераменту. Властивості емоційності як однієї зі сфер прояву темпераменту – це вразливість, чутливість, імпульсивність та ін..

здатність емоційно відгукуватися на переживання іншої людини, що виявляється у співчутті, співпереживанні, співстражданні.