Моніторинг світового ринку туристичних послуг_Коротєєва А.В._ifmc ...

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Практична робота №1

Тема: Специфіка та склад суб’єктів туристичного ринку

 

Мета: вивчення особливостей становлення туризму як масового явища; з`ясувати складові індустрії туризму; виконати порівняльну характеристику теорії абсолютної переваги А.Сміта, теорії порівняльних переваг Д.Рікардо,

теореми "вирівнювання цін на чинники виробництва" Хекшера-Оліна.

Обладнання: інтернет-ресурси, довідкова література за темою, канцелярське приладдя

 

      Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму. Таким чином, внутрикомплексні вертикальні зв'язки лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму.

Функціонально-стадійні підсистеми, представлені сполученнями різнорідних функціонально-галузевих елементів, що виконують однорідні функції в сфері туризму. Відносно споживчо-ресурсної орієнтації їх можна розташувати наступним чином:

І - організаційно-інституційна;

II - фукціонально-господарська;

III - територіально-господарська підсистеми

Для безпосереднього функціонування індустрії туризму необхідна матеріально-технічна база, що створюється будіндустрією, продукти харчування, що постачаються АПК, транспортні засоби та транспортна мережа, ремонтна та будівельна база, трудові ресурси певної кваліфікації. Отже, з одного боку, господарський комплекс території сприяє розвиткові індустрії туризму, а з іншого, індустрія туризму впливає на розвиток господарського комплексу через створення попиту на певні товари та послуги.

Положення певного національного туристичного ринку на ринках вищого порядку з відповідним економічним ефектом від такого положення, забезпечується цілеспрямованою державною туристичною політикою, спрямованою на формування туристично привабливого іміджу. Туристична привабливість може розглядатися як основа регіональної туристичної ренти. Вона включає:

а) наявні туристичні ресурси, їх значення в культурній спадщині та стан;

б) екологічну ситуацію в країні в цілому на в туристсько-рекреаційних районах;

в) доступність пропонованих туристичних послуг: транспортну (наявність прямих рейсів, види транспорту, їх сполучення та взаємозамінність) та цінову (рівень цін на туристичні та інші послуги і товари, курс валют);

г) комфортність подорожування та якість обслуговування (різноманітна пропозиція послуг гостинності, споживчі характеристики яких відповідають співвідношенню ціна/якість).

     Таким чином, споживання туристичного продукту, створеного національною індустрією туризму, забезпечується суб'єктами ринкової діяльності, а його рівень характеризує ефективність діяльності національного туристичного ринку: чим різноманітніший продукт здатна створювати національна індустрія туризму, тим ефективнішою як в економічному, так і в соціальному плані є її діяльність, тим більшу роль відіграє країна в світовому туристичному процесі.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

· Теорія абсолютної переваги А.Сміта.

· Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.

· Теорема "вирівнювання цін на чинники виробництва" Хекшера-Оліна.

 

Завдання для аудиторної роботи:

 

1. Зробіть міні-конспект за темами:

· Рейтинг лідерів серед країн, що приймають туристів.

· Рейтинг лідерів серед країн-постачальників туристів.

 

2. Тести:

1. Глобальна система, що регулює співвідношення попиту й пропозиції, а регулятором виступають міжнародні економічні зв'язки – це:
а) міжнародний ринок
б) світовий ринок
в) туристичний ринок
г) ринок послуг

 

2. За характером діяльності ринку не виділяють:

а) національний
б) внутрішній
в) регіональний
г) міжнародний

 

3. Продукт праці, корисний ефект якого виступає не в формі речі, а в формі діяльності, що спрямована на річ або людину – це:

а) послуга
б) товар
в) пропозиція
г) немає вірної відповіді

 

4. Що можна віднести до специфічних ознак послуги?

а) невідчутність

б) нерозривність виробництва та споживання

в) неможливість накопичення та зберігання

г) усі відповіді вірні

 

5. Чинники, що стимулюють розвиток ринку послуг:

а) розвиток НТП
б) зростання прибутків населення
в) глобалізація
г) усі вищезазначені чинники

 

6. Підвищена ризикованість, різнорідність діяльності за характером і масштабами, мобільність суб'єктів ринкової діяльності, значна галузева та територіальна диференціація, динамізм та диверсифікація – це характерні ознаки:

а) ринку послуг

б) ринку товарів

в) туристичного ринку

г) міжнародного ринку

 

7. Туристичний ринок – це:

а) комплекс послуг з задоволення різноманітних потреб туриста

б) сфера задоволення потреб населення в послугах, пов'язаних із відпочинком та змістовним проведенням дозвілля

в) сфера реалізації туристичного продукту та товарів туристського призначення

г) всі відповіді вірні

 

8. Специфічні риси туристичної послуги:

а) комплексність, мобільність, ритмічність, роздільність процесу виробництва та споживання
б) нероздільність процесу обслуговування, комплексність
в) комплексність, мобільність, ритмічність, нероздільність процесу обслуговування
г) ритмічність, комплексність, мобільність

 

9. Туристичною послугою може вважатися:

а) надання туристу проживання, харчування або переміщення
б) комплекс послуг з задоволення різноманітних потреб туриста: у відпочинку, харчуванні, переміщенні та інших, які сприяють забезпеченню мети подорожі
в) задоволення різноманітних потреб туриста: у відпочинку, харчуванні, переміщенні та інших 
г) немає вірної відповіді

 

10. Туристичні послуги за значенням в процесі подорожування поділяються на:

а) основні та додаткові
б) основні та супутні
в) основні, додаткові та супутні
г) немає вірної відповіді

 

11. В'їзд туристів з інших країн (іноземний туризм) і споживання ними національного туристичного продукту є джерелом зростання національного прибутку і розглядається як:

а) імпорт
б) експорт
в) реекспорт

г) реімпорт

 

12. Виїзд туристів за кордон (зарубіжний туризм) і споживання ними туристичного продукту іншої країни є пасивним туризмом і розглядається як:

а) імпорт
б) експорт
в) реекспорт

г) реімпорт

 

13. Реалізація іноземним туристам на національному ринку турпослуг та товарів, споживання яких відбудеться в третій країні

а) імпорт
б) експорт
в) реекспорт

г) реімпорт

 

14. Первинним елементом ринку туристичних послуг як системи є:

а) виробник
б) посередник
в) споживач
г) турпродукт

 

15. Скільки виділяють основних структурних компонентів ринку?

а) 2
б) 3
в) 4
г) 5

 

16. На формування і розвиток туристичного ринку впливають такі чинники:

а) природно-кліматичні, культурно-історичні, етнічні
б) природно-кліматичні, політичні, соціально-економічні, культурно-історичні
в) політичні, соціально-економічні, географічні
г) соціально-економічні, культурно-історичні, психологічні, етнічні

 

17. Сучасні уявлення про напрями і структуру міжнародних торговельних потоків, базуються на роботах:

а) Д. Рикардо
б) А. Сміта
в) Э. Хекшера і Б. Оліна
г) А. Маршалла і Т. Джонса

 

18. Відповідно до масштабів діяльності з організації туристичного споживання можна виділити такі ієрархічні рівні геопросторової організації туризму:

а) глобальний рівень та мезорівень
б) макрорівень та мікрорівень
в) глобальний та місцевий рівні
г) правильні відповіді а) і б)

 

19. Сукупність місцевих ринків, що діють і взаємодіють в єдиному економічному та правовому просторі, утворюють:

а) глобальний ринок туристичних послуг
б) національний ринок туристичних послуг
в) регіональний ринок туристичних послуг
г) субринок туристичних послуг

 

20. Країни високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму імпортного спрямування, що є постачальниками туристів (наприклад, США, Німеччина, Велика Британія, Скандинавські країни), відносяться до такого типу національних туристичних ринків:

а) високоінтенсивні
б) стабілізовані
в) реформовані
г) акумулюючі

 

21. Країни планової економіки, які підтримують туризм як традиційну галузь господарства не розширюючи практично участі в світовому туристичному процесі (наприклад, Куба), відносяться до такого типу національних туристичних ринків:

а) високоінтенсивні
б) стабілізовані
в) реформовані
г) акумулюючі

 

22. Нові індустріальні країни, орієнтовані на розвиток іноземного туризму (наприклад, Мексика, Аргентина, Чилі, Гонконг, Таїланд, Малайзія), відносяться до такого типу національних туристичних ринків:

а) високоінтенсивні
б) стабілізовані
в) реформовані
г) акумулюючі

 

23. Країни перехідного типу, що формують ринкові структури і де переважає міжнародний туризм імпортного спрямування, які переважно постачають туристів (наприклад, Росія, Україна, Казахстан, Закавказькі країни), відносяться до такого типу національних туристичних ринків:

а) високоінтенсивні
б) стабілізовані
в) реформовані
г) акумулюючі

 

24. Країни, що розвиваються, з домінуванням іноземного туризму, які приймають туристів і де туризм є однією з провідних галузей економіки (наприклад, Танзанія, Барбадос), відносяться до такого типу національних туристичних ринків:

а) високоінтенсивні
б) стабілізовані
в) реформовані
г) акумулюючі

 

25. Нові індустріальнікраїни, орієнтовані на розвиток іноземного туризму (наприклад, Мексика, Аргентина, Чилі, Гонконг, Таїланд, Малайзія), відносяться до такого типу національних туристичних ринків:

а) високоінтенсивні
б) стабілізовані
в) реформовані
г) акумулюючі

 

26. Міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення – це:

а)туристичний комплекс
б)туристичний ринок
в) індустрія туризму
г) індустрія розваг

 

27. Правова, фінансово-економічна та кадрова структури відносяться до:

а)організаційно-інституційної підсистеми індустрії туризму

б) інституційно-господарської підсистеми індустрії туризму

в) територіально-господарської підсистеми індустрії туризму

г) фукціонально-господарської підсистеми індустрії туризму

 

28. Туристичні ресурси, соціально-демографічні та господарські структури відносяться до:

а)організаційно-інституційної підсистеми індустрії туризму

б) фукціонально-господарської підсистеми індустрії туризму

в) територіально-господарської підсистеми індустрії туризму

г) інституційно-господарської підсистеми індустрії туризму

 

29. Структури транспорту, гостинності, туристичної та оздоровчої діяльності відносяться до:

а)організаційно-інституційної підсистеми індустрії туризму

б) інституційно-господарської підсистеми індустрії туризму

в) територіально-господарської підсистеми індустрії туризму

г) фукціонально-господарської підсистеми індустрії туризму

 

30. Туристична привабливість може розглядатися як основа регіональної туристичної ренти. Вона включає:

а) наявні туристичні ресурси, їх значення в культурній спадщині та стан;

б) екологічну ситуацію в країні в цілому на в туристсько-рекреаційних районах;

в) транспортну та цінову доступність пропонованих туристичних послуг, комфортність подорожування та якість обслуговування

г) всі відповіді вірні

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота №2

Тема: Фактори формування туристичного ринку

    Мета: проаналізувати факторів, що формують туристичний ринок, а саме – ресурсного та демографічного фактору, впливу інвестиційної політики та значення в розвитку та формуванні туристичних ринків життєвого циклу.

    Обладнання: лекційний матеріал, політична та фізико-географічна карти світу, інтернет-ресурси, довідкова література за темою, канцелярське приладдя

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Формування національного туристичного ринку обумовлене дією внутрішніх та зовнішніх чинників.

До внутрішніх чинників відносяться наступні:

1. Рівень соціально-економічного розвитку:

- науково-технічний прогрес;

- історичні чинники формування економіки;

- рівень розвитку галузей виробництва;

- рівень розвитку транспорту та транспортної мережі;

- демографічна ситуація і структура населення;

- характер міграційних процесів;

- особливості зайнятості.

2. Якість життя населення:

- умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні);

- рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).

3. Соціально-політична ситуація

- суспільний устрій;

- правове забезпечення соціальних та економічних свобод;

- розвиток громадсько-політичного життя;

- рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.

До зовнішніх чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться:

- економічна та політична стабільність держави;

- участь держави в міжнародних організаціях;

- характер міжнародних відносин;

- ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

 

Ресурсна складова формування туристичного ринку

Туризм заснований на цільовому та розумному використанні туристичних ресурсів. Туристичні ресурси — специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил. Ресурсом є не лише пейзаж чи історична пам'ятка, а й тиша, чисте повітря, гостинність жителів, доступність розваг тощо. Там, де немає туристичних ресурсів, туризм розвиватись не може.

Сутність туристичних ресурсів полягає в тому, що вони слугують основою для формування туристичного продукту та його пропозиції. Загалом туристичними ресурсами вважається все, що можна використовувати в конкретному районі для організації туристичної діяльності та залучення туристів.

Основою використання туристичних ресурсів і туристичних об'єктів для цілей туризму є туристський інтерес і туристські враження.

Туристський інтерес — перспектива одержання туристом об'єктивної інформації, позитивних емоцій або потенційна можливість задовольнити заплановану потребу туриста в конкретній, на початку частково відомій, туристичній послузі, туристичному товарі й туристичному продукті, заснованих на певному комплексі туристичних ресурсів, що є об'єктами туристського інтересу.

Туристське враження — комплекс емоцій, здебільшого позитивних, духовний і фізичний стан туриста, що сформувалися під впливом споживання туристичних послуг, придбання туристичних товарів, споживання туристичного продукту.

У науковій літературі пропонується декілька підходів до класифікації туристичних ресурсів. Найбільшого поширення набули класифікації польського економіста М. Труаси (1963) і французького економіста П. Дефера (1972).

В основу класифікації М. Труаси покладено поділ туристичних ресурсів на створені й не створені працею людини. Він виокремлює такі три групи туристичних ресурсів:

1. Природні туристичні ресурси, що визначаються як "потенційний туристичний капітал"

2. Туристичні ресурси, створені працею людини

3. Додаткові туристичні ресурси, створені працею людини для надання послуг

П. Дефер поділяє всі туристичні ресурси на чотири групи: гідром, фітом, літом й антропом.

Гідром— усі туристичні ресурси, до складу яких входить вода.

Фітом— природні туристичні ресурси, до складу яких входить земля.

Літом— усе, що створено працею людини і викликає інтерес туристів.

Антропом - охоплює всі види людської діяльності, які можуть викликати інтерес туристів, незалежно від оточення.

За класифікацією П. Дефера, складові туристичних ресурсів не є взає-мовиключними, тобто один і той самий вид туристичних ресурсів може одночасно належати до декількох груп.

 

Рис. 2.1. Взаємозвязок груп туристичних ресурсів (за П.Дефером)

 

За характером використання туристичні ресурси можна поділити на безпосередні та непрямі.

Безпосередні ресурси — це природні та історико-культурні ресурси, які використовуються самими туристами.

Непрямі ресурси — це соціально-економічні ресурси (матеріальні, фінансові, трудові, інформаційні), які залучаються для освоєння і використання безпосередніх туристичних ресурсів.

Туристичні ресурси слугують основою для формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.

Туристичні ресурси мають такі основні властивості:

— привабливість;

— кліматичні умови;

— доступність;

— ступінь дослідженості;

— екскурсійна значущість;

— пейзажні и екологічні характеристики;

— соціально-демографічні характеристики;

— потенційний запас;

— спосіб використання та ін.

Ці ресурси застосовують з оздоровчою, туристичною, спортивною та пізнавальною метою.

                         Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте основи формування національного туристичного ринку.

2. Охарактеризуйте основні туристичні ресурси та їх використання в туризмі.

3. Якими факторами обумовлений туристський інтерес?

4. Завдяки чому формується туристське враження?

5. Надайте класифікацію туристичних ресурсів за дослідженням М. Труаси.

6. Визначте роль інформаційних туристичних ресурсів.

7. Виявіть роль та значення демографічних факторів в формуванні ринку туристичних послуг.

 

Завдання для аудиторної роботи:

1.Виконати розрахунок інвестиційної привабливості готельного господарства України за даними таблиці. В таблиці усього 50 міст України. Для розрахунку обираються 5 міст для кожного варіанту. Дані для визначення розрахункових даних за варіантами приводяться у таблиці.

*Визначення даних для варіантів розрахунків (згідно номеру залікової книжки від 1 до 10)

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1-5	6-10	11-15	16-20	21-25	26-30	31-35	36-40	41-15	46-50

Техніко-економічні показники готельного господарства найбільших міст України

 

 

2.2. Методичні вказівки до виконання практичного завдання №1

Для оцінки інвестиційної привабливості готелів використовуються такі показники:

Індекс кількості готельних місць (І_к)

Індекс завантаженості готелів (І_з)

Індекс прибутковості готелів (І_п).

Як інтегрований показник, визначається індекс інвестиційної привабливості І_іп.

Індекс кількості готельних місць (І_к) для кожного міста визначається як співвідношення теоретичної та фактичної чисельності місць у готелях:

де У_ф - фактична чисельність готельних місць у місті;

У_х – теоретична чисельність готельних місць у місті.

Теоретична чисельність готельних місць у місті розраховується за формулою:

У_х =6,3 + 3,3403Х – 0,0003473Х²

де Х – чисельність населення в місті.

Індекс завантаженості готелівІ_з для всіх міст України розраховується за формулою:

де З – рівень завантаженості готелів в місті;

- середній рівень завантаженості готелів по містах України.

Слід звернути увагу на те, що індекси кількості місць і завантаженості готелів доповнюють один одного. Готельних місць у місті може бути багато, але їх завантаженість низька, або навпаки.

Розрахунок індексу прибутковості готелів І_п розраховується за формулою:

де П – прибуток в розрахунку на одне готельне місце;

- середній рівень прибутку в розрахунку на одне готельне місце по містах України.

Індекс інвестиційної привабливості І_іп розраховується за формулою:

Якщо І_п >1, маркетингові можливості в готельній сфері міста є кращими, при І_п <1 - навпаки.

Результати розрахунків звести в таблицю.

Таблиця 2 - Індекси інвестиційної привабливості готельної діяльності по містах України

№ п/п	Місто	Індекс кількості готельних місць Ік	Індекс завантаженості готелів Із	Індекс прибутковості готелів Іп	Індекс інвестиційної привабливості Ііп
1
2
3
…

*Зробити висновки за результатами розрахунків.

Практична робота №3

Тема: Інформаційні туристичні ресурси

Мета: схарактеризувати інформаційні туристичні ресурси світу як сукупність форм і видів інформації про конкретну територію чи об`єкт

Обладнання: інформаційні буклети, демонстраційна  політична карта світу

Основні положення теми:

Інформаційні туристичні ресурси — сукупність форм і видів інформації про конкретну територію чи об'єкти, про історію території, про культуру, природу і населення, отримана туристами безпосередньо під час подорожі, у процесі підготовки до неї чи після подорожі.

Інформаційні ресурси потрібні як туристам, так і організаторам туризму.

Велике значення мають сучасні електронні засоби інформації, наприклад, мережа Інтернет, багато тисяч сайтів якої пропонують користувачам детальний опис туристичних центрів, пам'яток і навіть віртуальні подорожі, наприклад, музейними експозиціями.

Інформація є невід'ємною складовою функціонування ринку, його «зовнішнім» (за Ф. Котлером) колом. Кожен суб'єкт ринку, кожен окремий споживач є носієм інформації для решти.

Так утворюється певне інформаційне поле, стан якого дає уявлення про ринок турпослуг. Можна говорити про інформаційну насиченість ринку, що є результатом діяльності суб'єктів ринку. Види і форми інформації, розвиненість засобів комунікацій характеризують інформаційну щільність ринку. Щільне інформаційне поле стимулює ринкову діяльність, розріджене, навпаки, уповільнює, ускладнює процес задоволення попиту, подовжуючи часовий «лаг» відповідності попиту/пропозиції.

Сучасна діяльність на ринку туристичних послуг неможлива без використання Internet, де компанії створюють Web-сторінку, організують магазини, вікторини, конкурси та інші заходи стимулювання збуту. Це потребує значних коштів на комп'ютерне забезпечення, оренду телефонних ліній та інші технології. Крім економічних, виникають також проблеми безпеки, конфеденційності інформації і захисту. Хоча прибуток від використання інформаційних технологій важко визначати, але діяльність на ринку туристичних послуг без їх використання практично вже неможлива.

Демографічні фактори

До групи соціально-економічних туристичних ресурсів належать географічне положення, транспортна доступність, рівень економічного розвитку та добробуту суспільства, стандарти обслуговування, організація туристичного господарства, кількість зайнятих у галузі тощо.

Персонал підприємства формується і змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До внутрішніх відносяться: технологія і організація виробництва туристичного продукту, характер послуг і тому подібне. До зовнішніх – демографічні процеси, юридичні і моральні норми суспільства, характер ринку праці і тому подібне. Характеристика зовнішніх чинників свідчить про кількісні і якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка по своїх вікових, фізичними, освітніми даним відповідає діяльності туристичної сфери. Слід розрізняти трудові ресурси реальні (працівники, зайняті в туристичній індустрії) і потенційні (ті, що коли можуть бути залучені до роботи в туристичній сфері).

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку і (чи) що мають досвід практичної роботи.

Відповідно до характеру функцій, які виконуються, персонал підприємства ділиться на чотири категорії: керівники, фахівці, службовці, робітники.

Персонал туристичного підприємства можна класифікувати по професіях і спеціальностях, рівню кваліфікації працівників і так далі. Кожна галузь, у тому числі і туристична, має тільки їй властиві професії і спеціальності, наприклад, екскурсоводи, перекладачі, гіди. В той же час у сфері туризму близько половини персоналу працює по загальних професіях і спеціальностях. Це бухгалтери, економісти, механіки, водії і т.д.

Для готельного і ресторанного секторів, а також для індустрії туризму в цілому Міжнародна організація праці виділяє серіюзагальних характеристик, що стосуються зайнятості.

- Високий відсоток працівників, зайнятих неповний робочий день.

- Високий відсоток тимчасових працівників.

- Значну кількість жіночого персоналу мають контракти на неповний робочий день (більше 50% в готельному і ресторанному секторах в Бельгії, Франції, Швейцарії, Австралії).

- Невелика кількість жінок, що знаходяться на відповідальних посадах.

- Значна присутність (у країнах, що розвиваються) іноземного персоналу в основному на відповідальних посадах.

- Велика кількість малокваліфікованої молоді і студентів, що працюють по тимчасових контрактах.

    Слід виділити основні проблеми, що стоять на шляху до розвиненої освітньої системи у сфері туризму, :

- стихійне зростання туристської діяльності в більшості країн і його неузгодженість з іншими видами діяльності;

- велика кількість середніх, малих і сімейних підприємств;

- сезонність туристської діяльності, різноманітність послуг, що надаються, і ряд інших проблем.

      Принципова схема кадрового забезпечення туристичної сфери включає дві паралельні системи підготовки кадрів: а) спеціалізовану; б) масову.

Спеціалізована система націлена на підготовку кадрів для туристської галузі: в турбізнесі, готельному господарстві, на підприємствах, що надають додаткові послуги туристам.

Масова система готує кадри для всього національного господарства і підготовлені там спеціалісти залучаються в тому числі й в туризм (наприклад, економісти, бухгалтери, юристи, інженери тощо).

   В Україні підготовкою кадрів для сфери туризму займались з 70-х років XX ст., але підготовка ця була обмежена як за кількістю спеціалістів, так і за сферою прикладання праці.

Інвестиційна політика

    Інвестиції в туризм — це розміщення капіталу інвесторів у туристичному бізнесі з метою одержання прибутку. Оскільки капітал є одним із головних факторів виробництва, можливості туріндустрії виробляти продукти прямо залежать від обсягу капіталу, який інвестується.

    Інвестиційна активність в економіці туризму, своєю чергою, залежить від прибутку, який інвестори одержують від своїх капіталовкладень. Здійснюючи вкладення у туризм, інвестори враховують такі фактори:

1) ступінь новизни технологій;

2) вартість одержання і використання капіталовкладень в економіку туризму;

3) вартість грошового капіталу, необхідного для придбання матеріально-речових об'єктів;

4) державна політика, яка сприяє пожвавленню інвестиційної активності на ринку туризму.

     Досвід зарубіжних країн демонструє нам основні напрямки участі держави в інвестиційному процесі, націлені на розвиток туристичної сфери:

- зниження ціни інвестицій в туристичні проекти, що включає позики за вигідними процентними ставками (уряд відшкодовує різницю між фіксованою процентною ставкою і ринковою);

- продаж, оренду землі або інфраструктури за ціною нижче ринкової;

- податкові пільги, захист від подвійного оподаткування за допомогою укладення угод з іншими країнами, зниження мита;

- прямі субсидії або надання гарантій на інвестиції з метою залучення іноземних інвесторів.

    Світовий досвід дає нам приклади переважно ринкового регулювання інвестиційних процесів у туристичній сфері (США). Комбінування факторів виробництва в процесі інвестування здійснюють туристичні фірми. Але це можливо тільки у випадку, коли:

- доходи фірм від ринкової діяльності дозволяють їм сформувати необхідні нагромадження фінансових ресурсів або використати кредити;

- в країні зростає платоспроможний попит;

- затрати на будівництво об'єкту і поточні затрати на виробничу діяльність на об'єкті прийнятні для ринку;

- інвестиційний проект відрізняється від інших досить швидкою окупністю.

      При цьому податки на доходи підприємств індустрії туризму повинні бути економіки, не приймати участі у фінансуванні цієї діяльності.

     Отже, державна інвестиційна політика повинна формуватися, виходячи з вимог забезпечення економічної рентабельності туристичних компаній і створення сприятливих соціально-економічних умов (середовища) в конкретних регіонах, можливостей туризму в міжнародному обміні, забезпечення балансу зовнішньоекономічної діяльності держави, підвищення рівня і якості життя людини за рахунок повного задоволення потреб у пізнанні навколишнього світу.

     Всі проблеми сучасного розвитку туризму будуть вирішені при належній державній підтримці та наявності механізмів комплексного підходу до управління національним туристичним продуктом на внутрішньому і міжнародному ринках туристичних послуг.

 

Завдання практичного характеру:

1.     Виконати творчу роботу, метою якої є аналіз туристичної привабливості країни (Кенія, Туніс, Танзанія, Ангола, Конго, Мадагаскар, Ізраїль), з урахуванням забезпечення економічної рентабельності туристичних компаній і створення сприятливих соціально-економічних умов (середовища) в конкретних регіонах, можливостей туризму в міжнародному обміні, забезпечення балансу зовнішньоекономічної діяльності держави, підвищення рівня і якості життя людини за рахунок повного задоволення потреб у пізнанні навколишнього світу.

*Для виконання завдання виберіть одну з запропонованих країн.

 

 

 

 

 

Практична робота №4

Тема: Життєві цикли туристичних ринків

Мета: з`ясувати  особливості житєвого циклу туристичної території і необхідність такого дослідження

Обладнання:

 

Для того, щоб проаналізувати життєвий цикл туристичного напряму, ми звернулися до запропонованого Батлером гіпотетичному життєвому циклу туристичної території. Батлер розділяє теоретичний цикл розвитку туристичної території на 4 етапи:

1. Етап відкриття (фаза дослідження) :

2. Етап локального контролю (залучення)

3. На етапі інституціоналізму (розвитку і зміцнення)

4. Завершується життєвий цикл туристичної території по трьох можливих сценаріях: стагнація, занепад і пожвавлення.

Якщо спроектувати життєвий цикл туристичної території, запропонований Батлером, на туристичні напрями, то він буде трохи видозмінений - оскільки ми визначили туристичний напрям, як територію, туристичний продукт якої вже реалізується туроператорами на цьому ринку, то фази відкриття і локального контролю виключаються.

Тому для туристичного напряму ми виділяємо наступні фази життєвого циклу :

1. Фаза розвитку

2. Фаза процвітання - ділиться на 2 етапи. Перший етап характеризується високою популярністю регіону, стабільним зростанням туристичного потоку. Другий етап фази процвітання - це етап чартерних програм, коли попит досягає того рівня, при якому туроператори вважають за можливе інвестувати в напрям.

3. Третя фаза - стагнація, занепад або пожвавлення - розвивається за сценарієм життєвого циклу туристичної території і дуже сильно залежить від поведінки попиту і від ресурсів напряму.

Туристичні напрями дуже динамічні і керовані у своєму розвитку, їх життєвий цикл, на відміну від життєвого циклу товару, не уривається, а лише подовжується в нових формах. Тривалість етапів життєвого циклу залежить багато в чому від можливостей напряму. Усе має значення: транспортна доступність, державна політика в області туризму, наявність або відсутність напрямів-конкурентів.

Важливим етапом маркетингової стратегії туроператора є визначення типу туриста, який придбаває продукт цього напряму в той або інший момент його життєвого циклу. Американський психолог С. С. Плог встановив зв'язок стадії розвитку напряму з психографічними характеристиками основного контингенту відвідувачів, з яких найсильніший вплив на поведінку туристів чинять: схильність до змін, готовність до пригод і ризику, міра консерватизму, вимоги до комфорту в подорожі і інтелектуальний рівень туристських запитів. На основі цих ознак С. С. Плог виділив два крайні типи осіб, які розрізняються моделями туристської поведінки і вибирають різні місця для відпочинку – психоцентрик та аллоцентрик.

С. С. Плог припустив, що контингент туристів міняється з розвитком туристської території. На початковій стадії його відвідують аллоцентрики, але як тільки територія стає більш улаштованою і відомою, середньоцентрики витісняють аллоцентриків, змушуючи їх просуватися далі. Найбільшу кількість туристів територія приймає, коли напрям вже перестає бути екзотичним, але ще і не є традиційним (масовим). Одночасно починається згасання: напрям все більше коммерціалізується, втрачаючи минулу туристську привабливість. Одним з ознак вступу туристської території в завершуючу стадію еволюції служить поява психоцентриків. У цій стадії, як правило, ринкова пропозиція починає перевищувати попит.

Отже, розуміння циклічності розвитку туристичних напрямів повинне допомогти підприємству прогнозувати і планувати економічні інвестиційні процеси. Стадія життєвого циклу продукту впливає на вибір методів його просування, стадія життєвого циклу туристичного напряму впливає на рішення про методи і об'єми роботи з ним. Потрібно помітити, що, на відміну від життєвого циклу продукту, життєвий цикл напряму не уривається, ми можемо лише спостерігати підйоми і спади, а також процес модифікації і зміни продукту напряму.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

· Кадрового забезпечення туристичної сфери, основні положення та властивості.

· Інвестиційна політика для туристичної діяльності, рівень розвитку в Україні.

· Як взаємодія центрального і місцевих органів виконавчої влади в туризмі впливають на формування ринку туристичних послуг?

2.     Завдання 1. Розробити ваучер для туристичної подорожі.

3.     Завдання 2. Підготувати зразок оформлення пакетного туру (країну обрати самостійно).

 

Завдання для аудиторної роботи:

 

1. Зробіть огляд періодичної літератури за темами (письмово):

· Фактори розвитку туристичної сфери для різних країн (на вибір)

· Наведіть приклади світових стагнацій на туристичному ринку згідно з теорією життєвих циклів

· Наведіть приклади пожвавлення на туристичному ринку згідно з теорією життєвих циклів

· Наведіть приклади занепаду на туристичному ринку згідно з теорією життєвих циклів

 

2. Тести:

 

1. Туристичні ресурси - це

а) специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил.

б) перспектива одержання туристом об'єктивної інформації, позитивних емоцій або потенційна можливість задовольнити заплановану потребу туриста в конкретній, на початку частково відомій, туристичній послузі, туристичному товарі й туристичному продукті, заснованих на певному комплексі туристичних ресурсів, що є об'єктами туристського інтересу.

в) інфраструктура району, всі підприємства, призначені для прийому та обслуговування туристів.

г) немає правильної відповіді

 

2. До зовнішніх чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться:

а) інфраструктура району, всі підприємства, призначені для прийому та обслуговування туристів.

б) суспільний устрій; правове забезпечення соціальних та економічних свобод; розвиток громадсько-політичного життя; рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.

в) рівень розвитку галузей виробництва; рівень розвитку транспорту та транспортної мережі; демографічна ситуація і структура населення.

г) економічна та політична стабільність держави; участь держави в міжнародних організаціях; характер міжнародних відносин; ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

 

3. До внутрішніх чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться:

а) науково-технічний прогрес; історичні чинники формування економіки; рівень розвитку галузей виробництва;

б) умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні); рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).

в) правове забезпечення соціальних та економічних свобод; розвиток громадсько-політичного життя; рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.

г) всі відповіді вірні

 

4. Рівень соціально-економічного розвитку - це

а) науково-технічний прогрес; історичні чинники формування економіки; рівень розвитку галузей виробництва;

б) умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні); рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).

в) демографічна ситуація і структура населення; характер міграційних процесів; особливості зайнятості.

г) вірні відповіді а і в

 

5. Туристичні ресурси – це

а) визначні пам'ятки, природні об'єкти і природнокліматичні зони, соціально-культурні об'єкти показу тощо, спроможні задовольнити потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту.

б) перспектива одержання туристом об'єктивної інформації, позитивних емоцій або потенційна можливість задовольнити заплановану потребу туриста в конкретній, на початку частково відомій, туристичній послузі, туристичному товарі й туристичному продукті, заснованих на певному комплексі туристичних ресурсів, що є об'єктами туристського інтересу.

в) специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил.

г) Правильні відповіді а і б

 

6. Сутність туристичних ресурсів полягає в:

а) тому, що вони слугують основою для формування туристичного продукту та його пропозиції;

б) специфічних властивостях природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності;

в) правильні відповіді а і б

г) немає правильної відповіді

 

7. Туристський інтерес - це:

а) визначні пам'ятки, природні об'єкти і природнокліматичні зони, соціально-культурні об'єкти показу тощо, спроможні задовольнити потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту.

б) перспектива одержання туристом об'єктивної інформації, позитивних емоцій або потенційна можливість задовольнити заплановану потребу туриста в конкретній, на початку частково відомій, туристичній послузі, туристичному товарі й туристичному продукті, заснованих на певному комплексі туристичних ресурсів

в) комплекс емоцій, здебільшого позитивних, духовний і фізичний стан туриста, що сформувалися під впливом споживання туристичних послуг, придбання туристичних товарів, споживання туристичного продукту.

г) специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил.

 

8. Об'єкти туристського інтересу –це

а) визначні пам'ятки, природні об'єкти і природнокліматичні зони, соціально-культурні об'єкти показу тощо, спроможні задовольнити потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту

б) економічна та політична стабільність держави; участь держави в міжнародних організаціях; характер міжнародних відносин; ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

в) історичні чинники формування економіки; рівень розвитку галузей виробництва; рівень розвитку транспорту та транспортної мережі; демографічна ситуація і структура населення; характер міграційних процесів; особливості зайнятості.

г) умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні); рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).

 

9. Туристське враження – це

а) сукупність форм і видів інформації про конкретну територію чи об'єкти, про історію території, про культуру, природу і населення, отримана туристами безпосередньо під час подорожі, у процесі підготовки до неї чи після подорожі.

б) додаткові туристичні ресурси, створені працею людини для надання послуг

в) комплекс емоцій, здебільшого позитивних, духовний і фізичний стан туриста, що сформувалися під впливом споживання туристичних послуг, придбання туристичних товарів, споживання туристичного продукту.

г) визначні пам'ятки, природні об'єкти і природнокліматичні зони, соціально-культурні об'єкти показу тощо, спроможні задовольнити потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту.

 

10. Скільки груп туристичних ресурсів за М. Труаси:

а) 5

б) 3

в) 7

г) 12

 

11. П. Дефер поділяє всі туристичні ресурси на:

а) природні туристичні ресурси, туристичні ресурси, додаткові туристичні ресурси;

б) гідром, фітом, літом й антропом;

в) гідром, фітом, туристичні ресурси;

г) літом, гідром, фітом;

 

12. Гідром – це

а) усі туристичні ресурси, до складу яких входить вода

б) усі туристичні ресурси, до складу яких входить земля

в) усі туристичні ресурси, до складу яких входить пісок

г) усі туристичні ресурси, до складу яких входить рослини

 

13. Фітом – це

а) усі туристичні ресурси, до складу яких входить земля

б) усі туристичні ресурси, до складу яких входить вода

в) усі туристичні ресурси, до складу яких входить флора

г) усі туристичні ресурси, до складу яких входить фауна

 

14. Літом – це

а) усе, що створено працею людини і викликає інтерес туристів

б) усе, що створено працею тільки давніх людей і викликає інтерес туристів

в) усе, що створено працею сучасної людини і викликає інтерес туристів

г) усе, що створено працею людини і не викликає інтерес туристів

 

15. За характером використання туристичні ресурси можна поділити на:

а) кліматичні та історико-культурні

б) історико-культурні та соціально-економічні

в) безпосередні та непрямі

г) безпосередні та прямі

 

16. Інформаційні туристичні ресурси – це

а) сукупність форм і видів інформації про конкретну територію чи об'єкти, про історію території, про культуру, природу і населення, отримана туристами безпосередньо під час подорожі, у процесі підготовки до неї чи після подорожі.

б) туристичне підприємство спілкується зі своїми посередниками, споживачами, різними контактними аудиторіями; посередники також контактують зі своїми клієнтами та іншими споживачами; споживачі спілкуються між собою та з тими, хто не користується даними послугами.

в) сучасна діяльність на ринку туристичних послуг неможлива без використання Internet, де компанії створюють Web-сторінку, організують магазини, вікторини, конкурси та інші заходи стимулювання збуту.

г) немає правильної відповіді

 

17. До групи соціально-економічних туристичних ресурсів належать –

а) географічне положення, транспортна доступність,

б) рівень економічного розвитку та добробуту суспільства,

в) стандарти обслуговування, організація туристичного господарства, кількість зайнятих у галузі

г) всі відповіді вірні

18. Персонал підприємства формується і змінюється під впливом –

а) внутрішніх і зовнішніх чинників

б) тільки зовнішніх чинників

в) внутрішніх чинників

г) немає правильної відповіді

 

19. Трудові ресурси – це

а) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку і (чи) що мають досвід практичної роботи.

б) частина працездатного населення, яка по своїх вікових, фізичними, освітніми даним відповідає діяльності туристичної сфери.

в) вважаються працівники, які виконують спеціальні туристичні, інженерно-технічні, економічні і інші роботи;

г) персонал, безпосередньо причетний до створення і надання послуг, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів і т.д.

 

20. Персонал підприємства – це

а) це працівники, що обіймають керівні посади в підприємстві і структурних підрозділах.

б) працівники, які виконують спеціальні туристичні, інженерно-технічні, економічні і інші роботи

в) працівники, які здійснюють підготовку і оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування і тому подібне

г) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку і (чи) що мають досвід практичної роботи.

 

21. Фахівцями вважаються працівники, які

а) виконують спеціальні туристичні, інженерно-технічні, економічні і інші роботи

б) здійснюють підготовку і оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування і тому подібне

в) персонал, безпосередньо причетний до створення і надання послуг, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів і т.д.

г) обіймають керівні посади в підприємстві і структурних підрозділах.

 

22. Основні проблеми, що стоять на шляху до розвиненої освітньої системи у сфері туризму

а) стихійне зростання туристської діяльності в більшості країн і його неузгодженість з іншими видами діяльності; велика кількість середніх, малих і сімейних підприємств; сезонність туристської діяльності, різноманітність послуг, що надаються.

б) стихійне зростання туристської діяльності в більшості країн і його неузгодженість з іншими видами діяльності

в) стихійне зростання туристської діяльності в більшості країн і його неузгодженість з іншими видами діяльності; велика кількість середніх, малих і сімейних підприємств;

г) немає правильної відповіді

 

23. Інвестиції в туризм — це

а) грошові кошти, що отримує суб’єкт туристичної галузі від своєї діяльності.

б) розміщення капіталу інвесторів у туристичному бізнесі з метою одержання прибутку

в) економічна та політична діяльність держави; участь держави в міжнародних організаціях; характер міжнародних відносин; ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

г) немає правильної відповіді

 

24. Здійснюючи вкладення у туризм, інвестори враховують такі фактори –

а) державна політика, яка сприяє пожвавленню інвестиційної активності на ринку туризму; вартість одержання і використання капіталовкладень в економіку туризму, яка впливає на віддачу від зроблених інвестицій

б) вартість грошового капіталу, необхідного для придбання матеріально-речових об'єктів; державна політика, яка сприяє пожвавленню інвестиційної активності на ринку туризму

в) вартість одержання і використання капіталовкладень в економіку туризму, яка впливає на віддачу від зроблених інвестицій; ступінь новизни технологій

г) вартість одержання і використання капіталовкладень в економіку туризму, яка впливає на віддачу від зроблених інвестицій; ступінь новизни технологій; державна політика, яка сприяє пожвавленню інвестиційної активності на ринку туризму; державна політика, яка сприяє пожвавленню інвестиційної активності на ринку туризму

 

 

26. З 2006 року державне регулювання туристичної діяльності здійснює

а) Державна служба туризму і курортів

б) Міністерство культури і туризму України

в) Державна служба туризму

г) Міністерство культури, молоді і туризму України

 

27. Для етапу відкриття (фаза дослідження) характерно:

а) туристичний рух невеликий, транспортна доступність слабка, інфраструктура відсутня, не існує виробників продукту, ціни, форми продажу. Туристів притягає незаймана природа і культурні пам'ятки.

б) приплив туристів росте, формується і продається туристичний продукт; місцеве населення розглядає туризм як джерело прибутків, з'являється туристська інфраструктура.

в) прибутки від туризму ростуть, продукт динамічно розвивається, об'єм туристичного потоку виявляється найбільшим, формується маркетинговий образ території. Виникають під-території.

г) темпи зростання в'їзного потоку поступово сповільнюються, незважаючи на збільшення потоку туристів в абсолютному вираженні.

 

28. Для етапу інституціоналізму характерно

а) виведення продукту на ринок. Приплив туристів росте, формується і продається туристичний продукт; місцеве населення розглядає туризм як джерело прибутків, з'являється туристська інфраструктура

б) темпи зростання в'їзного потоку поступово сповільнюються, незважаючи на збільшення потоку туристів в абсолютному вираженні.

в) прибутки від туризму ростуть, продукт динамічно розвивається, об'єм туристичного потоку виявляється найбільшим, формується маркетинговий образ території.

г) завершується життєвий цикл туристичної території

 

29. Стагнація – це

а) темпи зростання в'їзного потоку поступово сповільнюються, незважаючи на збільшення потоку туристів в абсолютному вираженні.

б) коли інтерес до місцевості і її туристичного продукту не міняється, а усі дії учасників ринку спрямовані на утримання раніше завойованих позицій

в) інтерес туристів переміщається у бік молодших курортів

г) немає правильної відповіді

 

30. Аллоцентрик – це

а) шукач пригод з елементами ризику, самовпевнений і допитливий, в подорожі їм рухає бажання пізнати невідоме

б) замкнута людина, інтроверт, що не схильний до ризику, турбується по дрібницях

в) шукач пригод, що не схильний до ризику

г) замкнута людина, в подорожі їм рухає бажання пізнати невідоме

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота №5

Тема: Модель збалансованого функціонування туристичного ринку

Мета:

Обладнання:

    Місце національного ринку туристичних послуг у світовому туристичному процесі є результатом співвідношення факторів, представлених туристсько-рекреаційними, трудовими ресурсами та капіталом, що забезпечують абсолютні та порівняльні переваги країнам на світовому ринку туристичних послуг, визначаючи обсяги та напрямки турпотоків.

    Збалансованість національного ринку визначається швидкістю та характером руху капіталу, інтенсивністю обігу коштів та інформації. Розвинені ринкові структури прискорюють фінансові процеси, що робить діяльність індустрії туризму ефективнішою для економіки країни. Розвинений туристичний ринок характеризується щільним інформаційним полем з прискореним рухом інформації та зворотних комунікаційних реакцій. Сучасні технології, докорінно змінюючи, значно ущільнили інформаційне поле ринку, прискорили обіг інформації і зробили її адресною та безперервною.

   Маркетинг, що регулює функціонування національного ринку, є соціально-економічним процесом, спрямованим на врівноваження попиту/пропозиції в межах країни, підвищення та закріплення її конкурентноздатності на міжнародних ринках. Як елемент національної ринкової політики маркетинг є процесом творення певного стандарту життя, цілеспрямованим, активним впливом на функціонування туристичного ринку з метою формування відповідності потреб і пропозицій.

    Кінцевою метою функціонування ринку туристичних послуг є задоволення потреб туристів, зреалізоване в обсягах та структурі споживання. Туристичне споживання, згідно закону зростання потреб населення, є комплексним, відзначається динамізмом та диверсифікованістю, його обсяг залежить від ємності ринку пропозиції. Умови споживання визначаються станом певного національного ринку, ступенем його інтегрованості до світового туристичного процесу, тому різнорідні, що спричинює мінливість споживання за обсягами, якістю та структурою і обумовлює територіальну диференціацію споживання туристичних послуг.

Основний закон функціонування ринку - це закон відповідності попиту/пропозиції в часі і просторі за обсягом, номенклатурою, кількісними та якісними параметрами.

    Специфічна різноманітність турпродукту спонукає розвиток туристичного процесу в країні та регіоні.

   Розвиток туризму потребує інвестицій, особливо в розбудову сфери гостинності, на екологічні та реставраційні програми, спрямовані на збереження та посилення атрактивності ресурсів тощо, що вказує на зв'язок туризму з іншими галузями економіки, його залежність від загального рівня економічного розвитку країни. З іншого боку, розвиток туризму стимулює розвиток економіки, забезпечує мультиплікаційний ефект, особливо відчутний в сфері зайнятості.

    Створення турпродукту та його реалізація в туризмі є результатом праці як кваліфікованої, так і некваліфікованої. Таким чином, туризм забезпечує як загальну зайнятість, так і рух робочої сили.

   Таким чином, розвиток національного ринку туристичних послуг є результатом співвідношення факторів, представлених туристсько-рекреаційними, трудовими ресурсами та капіталом, що забезпечують абсолютні та відносні переваги країнам на світовому ринку туристичних послуг, визначаючи обсяг та напрямки потоків та характер участі в світовому туристичному процесі.

    Відповідно до процесу становлення туристичного ринку та умов ринкового середовища по-різному проходили процеси формування індустрії туризму, що є основою функціонування національного туристичного ринку

на глобальному рівні спостерігається сполучення двох напрямків в розвиткові туристичного процесу:

1) інтенсивний (розвиток індустрії туризму «вглиб»)

2) екстенсивний (розвиток індустрії туризму «вшир»)

    Національний туристичний ринок України є ринком країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури та індустрію туризму відповідно до регіональних (європейських) стандартів. Сучасний етап характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному обміні і переважанням експорту туристичних послуг. Але активна туристична політика, спрямована на стабілізацію споживчого ринку, комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму сприяє інтенсифікації внутрішнього туристичного ринку, посиленню участі країни в регіональному та світовому туристичному процесі. Основою туристичної політики країни повинна стати концентрація ресурсів (грошових, матеріальних, трудових) на створенні інноваційного конкурентноздатного турпродукту.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

· Які з детермінант туристичної активності належать до категорії стимуляторів / бар'єрів? Чому?

· Розкрийте сутність "традиційного" турпродукту. Які недоліки "традиційного" турпродукту виявляються на сучасному етапі?

2.Завдання 1. Розробити договір на туристичне обслуговування  між туристичною фірмою та клієнтом (без необхідності відкриття візи). 

  Завдання 2. Розробити договір на туристичне обслуговування  між туристичною фірмою та клієнтом для подорожі у країну, що вимагає відкриття візи. 

Завдання для аудиторної роботи:

1. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

· Туристична інфраструктура і туристична супраструктура та їх значення в функціонуванні туристичним ринком.

· Фактори впливу на розвиток національних туристичних ринків.

· Туризм, як суспільний феномен, підвладний дії суспільних законів

 

2. Тести:

 

1. До якого фактору туристичного попиту відноситься вік, стать та професія людини?

А) до культурних і суспільно-психологічних

Б) до економічних

В) до соціально-демографічних

Г) до особисто психологічних

 

2. До економічного фактору туристичного попиту відносять:

А) орієнтацію від насолоди до життя

Б) співвідношення робочого і вільного часу в суспільній структурі часу

В) майнове становище

Г) стиль життя

 

3. До особисто психологічного фактору туристичного попиту НЕ відносять:

А) психологію споживання

Б) індивідуальні риси та особливості

В) цільові настанови, мотиви поведінки особистості

Г) інтереси у вільний час

 

4. Що відносять до стимуляторів туристичної активності?

А) коливання економічної кон'юнктури

Б) коливання курсів валют

В) митні та візові обмеження

Г) підвищення рівня доходів населення

 

5. Що НЕ відносять до стимуляторів туристичної активності?

А) індустріалізацію й урбанізацію

Б) диференціацію рівня соціально-економічного розвитку регіонів

В) скорочення тривалості робочого часу й збільшення вільного часу

Г) поліпшення транспортної доступності

 

6. Що НЕ відносять до бар'єрів туристичної активності?

А) зростання цін на паливо

Б) екологічний тиск

В) технічну революцію засобів зв'язку

Г) збройні конфлікти

 

7. Туристична пропозиція у загальному вигляді є:

А) суб'єктом туризму

Б) методикою туризму

В) метою туризму

Г) об'єктом туризму

 

8. Сукупність послуг і продуктів, які подаються на розгляд клієнта, котрий бажає здійснити туристичну подорож – це:

А) туристична пропозиція

Б) туристичний договір

В) туристичний ваучер

Г) туристичний продукт

 

9. Об'єктом туристичної пропозиції є:

А) поїдка

Б) ваучер

В) турист

Г) турагент

 

10. Зі скількох пропозицій складається туристична пропозиція?

А) з двох

Б) з трьох

В) з чотирьох

Г) з шістьох

11. До потенційної пропозиції НЕ відносять:

А) природні особливості

Б) соціокультурні фактори

В) загальну інфраструктуру

Г) туристичну супраструктуру

 

12. До виробничої пропозиції НЕ відносять:

А) транспортні засоби

Б) природні особливості

В) підприємства гостинності

Г) туристичну інфраструктуру

 

13. Скільки існує етапів життєвого циклу туристичного продукту?

А) три

Б) чотири

В) п’ять

Г) шість

 

14. Етап зростання – це:

А) перший етап

Б) другий етап

В) третій етап

Г) четвертий етап

 

15. До якого типу туризму відносять літні табори, дачні ділянки та народні фестивалі і злети?

А) до сільського

Б) до спеціалізованого

В) до пізнавального

Г) до релігійного

 

16. Що є основою функціонування туристичного ринку?

А) знання

Б) люди

В) обмін

Г) спілкування

 

17. Який закон є основою динамічності та диверсифікації туристичного ринку та територіальної диференціації споживання туристичних послуг?

А) закон вартості

Б) закон зростання потреб населення

В) закон суспільного поділу праці

Г) закон неухильного росту продуктивності суспільної праці

 

18. Системою сполучення державних та бізнесових інтересів із задоволення туристичних потреб населення шляхом розвитку індустрії туризму і виконання туризмом його економічних, політичних, соціально-культурних, екологічних та просвітницьких функцій є:

А) туристичний ринок

Б) туристичні підприємства

В) туристичні оператори та туристичні агенти

Г) державна туристична політика

 

19. Що складає внутрішній механізм функціонування туристичного ринку?

А) туристи

Б) потреба у відпочинку

В) обіг грошей

Г) обіг інформації

 

20. Що складає зовнішнє функціонування туристичного ринку?

А) обіг грошей

Б) обіг інформації

В) потреба у відпочинку

Г) туристи

Практична робота №6

ТЕМА : УПРАВЛЯННЯ ТУРИСТИЧНИМ РИНКОМ

Мета: вивчити вплив держави на туристичний ринок. В якості суб’єктів туристичного ринку розглянуті туристські організації та туристичні підприємства; дослідити їх вплив на організацію, функціонування та розвиток ринку туристичних послуг різного рівня.

Обладнання:

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Держава регулює туристський сектор безпосередньо через Міністерство по туризму або національні туристські організації (НТО), а також побічно за допомогою правових важелів, підтримки своєї інфраструктури і міжнародної політики.

Система органів державного регулювання туристичної сфери має суттєві відмінності залежно від країни та ролі туризму в її економіці, зокрема наявності унікальних природних та культурних ресурсів, потенціалу національного туристичного ринку, доступності туристичних ресурсів для власних та іноземних туристів, ролі країни на міжнародному туристичному ринку, масштабів інвестицій в туристичну сферу. Сьогодні у світовій практиці державного регулювання туристичної сфери існує три основних моделі вирішення питання державного регулювання розвитку туризму (рис. 4.1):

Рис. 1. Моделі впливу держави на розвиток туристичної сфери

Держава впливає на туризм двома шляхами: керуючи попитом і доходами або керуючи пропозицією і цінами.

Для управління попитом держава використовує наступні інструменти: маркетинг і просування, ціноутворення й обмеження доступу.

Заходи щодо просуваннятуризму є складовою частиною маркетингу, проведеного державою, і мають на меті пробудження попиту у потенційних клієнтів. Ці заходи повинні бути спрямовані на створення якісного іміджу країни, заснованого на її привабливих символічних характеристиках. Існують різні способи створення якісного іміджу країни - це зустрічі фахівців з журналістами, запрошеними в країну, відрядження вітчизняних фахівців за кордон, виступи по телебаченню і радіо, безкоштовне розповсюдження брошур, слайдів і відеоматеріалів, а також участь у різних виставках-ярмарках.

Ефективність заходів щодо просування може збільшитися за допомогою міжнародних угод по кооперації між міністерствами з туризму або організаціями, відповідальними за туризм.

Існують різні засоби, за допомогою яких держава може регулювати цінина туристську продукцію. По-перше, багато визначних пам'яток у країні знаходяться в сфері впливу державного сектора, більшість авіакомпаній контролюється державою, а в багатьох країнах, що розвиваються, навіть готелі належать державі. Як правило, соціальна інфраструктура і транспортні мережі вважаються природними монополіями, і якщо вони не належать державі, то повинні принаймні їм контролюватися.

Побічно держава може вплинути на ціну за допомогою економічних важелів (наприклад, використовуючи валютний контроль, який може призвести до обмеження обміну валюти, в результаті чого туристи змушені будуть змінювати валюту за завищеною ціною і тим самим збільшувати реальну ціну подорожі); за допомогою податків від продажів , відкриття магазинів у митних зонах і т.д.

Держава, крім вищевказаних важелів, може вплинути на попит за допомогою ліцензування або градації по якостіобслуговування. Цей захід особливо часто застосовується в готельному бізнесі, коли кількість пропонованих номерів перевершує попит і за допомогою регулювання цін уряд не може усунути цей дисбаланс.

Регулювання цін є дуже непопулярною в ринковій економіці мірою, на яку уряду деяких країн усе-таки йдуть, щоб стримувати вітчизняні компанії від спокуси одержання негайної вигоди на шкоду довгостроковим інтересам туристського бізнесу країни. Крім того, уряд, контролюючи ціни, може захистити інтереси туристів, відгородити їх від надвитрати і, таким чином, підтримати репутацію країни.

Щоб регулювати попит, деякі держави вживають заходи для обмеження в'їзду туристів, наприклад зменшують кількість віз, які видаються в країні, звідки прибувають туристи, скорочують будівництво готелів поблизу природних визначних пам'яток або закривають останні від відвідувань з метою екологічного захисту і т.д.

На відміну від управління попитом, націленим на вибір туристів і регулювання цін, державне регулювання пропозиціїпов'язане з впливом на продавців туристських послуг. Для управління пропозицією держава використовує наступні методи: дослідження ринку і планування, регулювання ринку, планування і контроль за використанням землі, житлове регулювання, податки, інвестиції.

Держава може регулювати ринок, покладаючи на продавців зобов'язання по відношенню до споживачів не у вигляді юридичних норм, а у вигляді правил, що мають характер умов для членства в різних туристських організаціях. Для забезпечення конкурентної боротьби і захисту ринку від монополізації держава здійснює правове регулювання ринком.

Одним з ключових методів впливу держави на туризм є оподаткування туристів з тим, щоб перерозподілити витрати від туризму, які припадають на місцеве населення, що забезпечує комфортні умови і гідне обслуговування гостей, а також щоб збільшити дохідну частину бюджету. Це податки, стягнуті з туристів у готелях при розміщенні, в аеропортах при покупці квитків, у казино, де держава може забрати близько половини виручки, і т.д.

Інвестиції в туристський сектор можуть надходити або від приватного і державного секторів економіки, або від міжнародних організацій.

Фактичний розмір фінансової допомоги, наданої туризму з боку держави, визначається важливістю туристського сектора в економіці країни і специфічним відмінністю цього сектора від інших.

Державні дотації виявляються в різних формах, починаючи від заходів щодо просування позитивного іміджу країни до надання податкових пільг на туристську діяльність. Серед основних видів державних інвестицій можна виділити:

o зниження ціни інвестицій у туристські проекти, що включає вигідні позики за вигідними відсотковими ставками (уряд відшкодовує різницю між фіксованою процентною ставкою і ринкової),

o продаж або оренду землі або інфраструктури за ціною нижче ринкової,

o податкові пільги,

o захист від подвійного оподаткування з допомогою укладання угод з іншими країнами,

o зниження мита,

o прямі субсидії або надання гарантій на інвестиції з метою залучення зарубіжних інвесторів та ін.

Уряд повинен стежити за тим, щоб вищеназвані види заохочень були використані за призначенням та проекти відповідали цілям, на які були виділені гроші.

Отже, основними важелями державного втручання в туристичній сфері є:

— розробка законодавчої бази, яка регламентує основні питання розвитку туристичної сфери, включаючи економічне стимулювання розвитку перспективних видів туризму;

— розробка антикризових програм, які дають змогу пом'якшити не- і сприятливі наслідки нерівномірного розвитку світових економічних процесів;

— створення умов, які сприяють залученню інвестицій у туристичну сферу. Стабільна державна економічна політика й розробка стратегії розвитку туристичної галузі на перспективу — найвагоміші серед них;

— вирівнювання економічного розвитку регіонів за допомогою визначення пріоритетів і розмірів державної підтримки;

— координація темпів розвитку туристичної галузі й суміжних галузей;

— регулювання туристичних потоків шляхом формування попиту й розширення пропозиції у сфері туристичних послуг.

Завдання для самостійної роботи:

 Завдання 1. Розробити заявку на бронювання туристичних послуг в межах України або у безвізові країни.

Завдання 2. Розробити заявку на бронювання туристичних послуг для подорожі  у країну, що вимагає відкриття візи.

Завдання для аудиторної роботи:

 

1. Відповісти на наступні запитання:

1. Які заходи вживають держави, щоб регулювати попит?

2. Що є ключовим методом впливу держави на туризм?

3. Назвіть види основних державних інвестицій?

4. Ким забезпечуються міжнародні інвестиції в туристичний сектор?

5. Що таке СОТ і яку роль вона грає в формуванні туристичного ринку?

  

 

 

 

Практична робота №7

 

Тема: Процеси глобалізації у світовому туризмі

Мета:

Обладнання:

За останні два десятиліття значно змінилася промислова організація індустрії міжнародного туризму. Глобалізація економічної сфери супроводжувалася зростанням рівня концентрації виробництва серед декількох глобально інтегрованих ТНК. Розмір та організаційна структура транснаціональних капіталовкладень в туристичну сферу варіюються в залежності від конкретного сегменту туристичної індустрії та історичних умов, під впливом яких певні напрямки ставали компонентами окремих туристичних ринків. Серед основних напрямків впливу глобалізаційних процесів на розвиток туристичного ринку можна відзначити збереження в майбутньому тенденцій розширення глобального туризму через відкриття нових туристичних напрямків .

Глобалізація (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

Глобалізацію світового господарства зумовили такі взаємопов’язані фактори:

· міжнародний поділ праці

· інтернаціоналізація фінансів

· нові інформаційні і технологічні системи

· посилення конкурентної боротьби між новими індустріальними країнами і провідними промислово розвиненими державами

· гомогенізація міжнародного споживчого ринку

Глобалізація в туристичній галузі проявляється в двох основних формах: зростанні кількості туристичних напрямків та збільшенні дальності туристських поїздок. Збільшення торговельних та інвестиційних потоків між країнами і поступова лібералізація та інтеграція виступають основними чинниками, що сприяють розширенню туризму. Глобалізація туристичної сфери безпосередньо пов’язана із фінансовою глобалізацією, що може мати і негативні сторони. З одного боку, різкі короткострокові коливання обмінних курсів традиційно значно впливають на обсяг і напрям потоків активного і пасивного туризму, з іншого боку, фінансові кризи призводять до скорочення як внутрішньо регіональних, так і міжрегіональних потоків туристів.

Глобалізація і регіоналізація – складові єдиного процесу розвитку міжнародного туризму, що робить його унікальним економічним інструментом, здатним формувати виробничі системи інтернаціонального характеру і зберігати локальну значущість.

Укладання глобальних союзів – поширена в різних секторах індустрії туризму практика. Яскравим прикладом діяльності подібних союзів є глобальні комп’ютерні системи бронювання широкого спектра туристичних товарів і послуг – від авіаційних перельотів, переїздів залізницею і придбання пакет-турів, до оренди автомобілів, попереднього замовлення місця в готелі чи квитків на футбольний матч або концерт. Найбільш відомими серед таких систем є «Амадеус» та «Галілео», які присутні і на українському ринку транспортних і туристичних послуг.

Окрім глобальних союзів, яким притаманна зміна відносин власності, виникають стратегічні альянси, що формуються лише на домовленостях сторін і не зачіпають майнових питань.

Найбільшою мірою глобалізація торкнулася цивільної авіації. Провідні авіакомпанії світу надають перевагу створенню стратегічних альянсів із конкурентами свого рівня, аби обмежити ринкові можливості дрібніших перевізників.

Глобалізація туризму має і негативні наслідки, які прямо чи опосередковано впливають на розвиток індустрії туризму. Йдеться про:

· екологічні проблеми,

· спалахи захворювань і епідемії у різних куточках світу

· загрозу терористичних актів.

Більшість із перелічених проблем має регіональний характер, але глобалізація «примушує» реагувати на них всю світову індустрію туризму.

Взаємопов’язаність екології та туризму є одним із визначальних моментів глобального розвитку туристичної індустрії і, власне, глобалізації. З одного боку, ТНК освоюють країни із сприятливою екологічною ситуацією та унікальними природними ресурсами, залучаючи їх до туристичного використання. З іншого – численні техногенні аварії і катастрофи в районах традиційного відпочинку, інтегрованих у світову індустрію туризму, виводять їх з рангу популярних і створюють низку проблем для розвитку.

Пандемії інфекційних захворювань разом із несприятливими природними умовами та соціально-економічною відсталістю унеможливлює інтенсифікацію розвитку міжнародного туризму у багатьох країнах Африканського континенту.

Нових форм і можливостей, пов’язаних з процесами глобалізації, розвитком світових інформаційних, економічних і фінансових зв’язків, набуває міжнародний тероризм.

Міжнародний тероризм ставить під загрозу розвиток туризму, що змушує урядовців, менеджерів і маркетологів шукати вихід із загрозливої ситуації. Посилення заходів безпеки – логічний і традиційний крок. Поширеним явищем є рекламні акції, в яких проглядається спроба завуалювати потенційні проблеми чи намагання переорієнтуватися на новий споживчий ринок.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення (письмво):

· Які найвідоміші транснаціональні компанії в туристичному бізнесі ви можете назвати?

· Прогнози та перспективи змін у світовій економіці з допомогою туристичного бізнесу.

· Які негативні фактори впливають на туристичну глобалізацію?

· Як ви вважаєте, які заходи треба робити для того, щоб туристична діяльність не лише мала розвиток, а і не зазнавала туристичного спаду?

1.  Підготувати відповіді на запитання для роботи в аудиторії (усно):

-  Чинники, що впливають на формування туристського продукту;

-  Організація туристських послуг теплохідних круїзів;

-  Організація туристських послуг чартерних авіарейсів;

-  Етичні проблеми організації гостинності;

-  Основні умови організації благоустрою території готельного підприємства;

-  Чинники, що впливають на комфортні умови організації готельних послуг;

-   Розвиток і удосконалення послуг харчування для туристів;

-  Туристські категорії організації послуг харчування;

-  Структура сучасного відпочинку населення України;

-  Перспективи і проблеми розвитку сільського (зеленого) туризму в Україні;

-  Перспективи розвитку інформаційно-пізнавальних послуг;

-   Проблеми раціональної організації рекреаційних послуг;

-  Сучасний стан і перспективи розвитку спортивно-оздоровчих послуг в урбанізованому середовищі;

-  Закордонний досвід в організації розважальних послуг;

-  Інформаційні системи туроперейтингу

Завдання для аудиторної роботи:

1. Зробіть огляд періодичної літератури за темами (письмово):

· Вплив туристичної сфери на світову економіку.

· Характеристика загальних змін у мотивах, тривалості та характері туристських подорожей.

 

2.Обговорення відповідей на запитання (завдання 2 самостійної роботи).

 

3. Тести:

1. Транснаціоналізація це - ….

А) процес посилення світової інтеграції у результаті глобальних операцій ТНК.

Б) це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створення транснаціонального капіталу.

В) переміщення капіталу з країн з його відносним надмірною кількістю в країни, де він знаходиться в дефіциті, але в надлишку є інші фактори виробництва (праця, земля, корисні копалини), які не можуть бути раціонально використані в відтворювальних процесах через брак капіталу.

Г) всі відповіді вірні

2. Що є характерною особливістю сучасного етапу розвитку туристичної індустрії

а) проникнення в туристичний бізнес як компаній, що мають безпосереднє відношення до туристичного сектора, так і підприємств інших галузей економіки (банків, промислових, торговельних, страхових компаній).

б) зайняття монопольних позицій компаніями в різних сферах туризму

в) підписання спеціальних угод між державами

г) правильні відповіді б) і в)

 

3. Глобалізація це - ….

а) процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації

б) послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком.

в) будь-яка діяльність, що має вхідний продукт, додає вартість до нього, та забезпечує вихідний продукт для внутрішнього або зовнішнього споживача.

г) правильні відповіді а і б

 

4. У скількох основних формах проявляється глобалізація в туристичній діяльності:

а) у 3х

б) у 2х

в) в 1й

г) немає правильної відповіді

 

5. Глобалізація туристичної сфери безпосередньо пов’язана із

а) соціальною глобалізацією

б) фінансовою глобалізацією

в) демографічною глобалізацією

г) правильні відповіді а і б

 

6. Аналіз загальносвітових тенденцій розвитку міжнародного туризму показав безпосередній зв’язок між

а) показниками динаміки світового ринку туристичних послуг та рівнем добробуту населення

б) політичною та економічною стабільністю

в) дружніми стосунками сусідніх держав та їх політичним станом

г) всі відповіді вірні

 

7.Що відбувалось з попитом під час економічного спаду

а) залишався незмінним

б) стрімко падав, а потім зростав

в) або залишався незмінним, або одразу після подолання економічної кризи повертався на попередній рівень.

г) зростав, бо зростало бажання людей відпочити від кризових явищ

 

8.Який фактор спричинив зникнення туристичних центрів в процесі глобалізації

а) зміни потреб та вподобань споживачів

б) фінансова криза самих туристичних центрів

б) демографічний фактор

г) немає правильної відповіді

 

9. Розвиток світового ринку туристичних послуг на сучасному етапі відбувається відповідно до….

а) форм міжнародної торгівлі послугами, що розвивається найбільш динамічно

б) заохочення розвитку туризму будуть базуватися на міжнародній кооперації.

в) загальносвітових тенденцій розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин

г) правильні відповіді а і в

 

10. До тріади глобальних проблем, що перешкоджають розвитку туризму, не відносять:

а) загрозу терористичних актів

б) спалахи захворювань та епідемій

в) бідність країн

г) загрозу терористичних актів

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Базова

1. Виноградова О.В., Перебийніс М.Г. Світові ринки рекреаційних послуг: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання, напрямок підготовки „туризм”. – Донецьк: Дон НУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2011.- 62 с. 2. Смикова М.О. Моніторинг світового ринку туристичних послуг: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання, напрямок підготовки „туризм”. – Донецьк: Дон НУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2013.- 92 с.  3. Ревинский, И. А. Поведение фирмы на рынке услуг. Туризм и путешествия [ Текст ] / И. А. Ревинский, Л. С. Романова . ─ Новосибирск : Сиб. унив. изд-во, 2001 . ─ 304 с.  4. Гонтаржевська Л.І. Ринок туристичних послуг в Україні: Навчальний посібник. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – 180 с.  5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг. - К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.  6. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навч. посіб. / Л.П. Дядечко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.  7. Дмитриев, М. Н. Экономика туристского рынка [ Текст ]: учеб. для студ. высш. учеб. заведений, обучающихся по направлениям сервиса и туризма / М. Н. Дмитриев, М. Н. Забаева, Е. Н. Малыгина . ─ М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2010 . ─ 311 с.

Допоміжна:

1. Бутко И.И. Туристический бизнес: основы организации / И.И. Бутко, Е.А.Ситников, Д.С.Ушаков – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 384 с.  2. Экономика и организация туризма: международный туризм [ Текст ] : учеб. пособие для студ., обучающихся по спец. "Экономика и упр. на предприятии (по отраслям)" / Моск. акад. туристич. и гостинич.-ресторан. бизнеса ; [Е. Л. Драчева [и др.]], под ред. И. А. Рябовой, Ю. В. Забаевой, Е. Л. Драчевой . ─ 4-е изд., испр. и доп. ─ М. : КНОРУС, 2010 . ─ 568 с.  3. Скобкин, С. С. Экономика предприятия в индустрии гостеприимства и туризма [ Текст] : учеб. пособие / С. С. Скобкин . ─ М. : Магистр, 2009 . ─ 431 с. 4. Дмитриев, М. Н. Экономика и предпринимательство в социально-культурном сервисе и туризме [ Текст ] : учеб. для студ. высш. учеб. заведений / М. Н. Дмитриев, М. Н. Забаева . ─ М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2009 . ─ 399 с. 5. Балабанов, И. Т. Экономика туризма . ─ М. : Финансы и статистика, 2000 . ─ 176с.  6. Дарчук, В. Г. Аналіз факторів, які впливають на ринок туристичних послуг України / В. Г. Дарчук, А. Д. Філоненко // Розвиток туристичного бізнесу : матеріали 1 міжнар. наук.-практ. конф., 17-19 берез. 2011 р., м. Донецьк . 2011 . 215 с. ─ С. 47-49.  7. Азарян, О. М. Ринок туристичних послуг: моніторинг і розвиток комплексу маркетингу [ Текст ] : монографія / О. М. Азарян, Н. Л. Жукова ; М-во образования и науки Украины, Донец. держ. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського . ─ Донецьк : [ДонДУЕТ], 2002 . ─ 241 с. ─ 966-7634-55-8.  8. Азарян, Е.М. Рынок гостиничных услуг [ Текст ] : метод. рек. по орг. самост. работы студ. ФМТТД днев. и заоч. форм обучения / Е.М. Азарян, Н.Л. Жукова, Э.А. Репина ; ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, каф. маркетинга и коммер. дела . ─ Донецк, 2006 . ─ 35с.  9. Крапива С. Здоровые инстинкты: Как Украине стать меккой оздоровительного туризма: Рынок туруслуг // Бизнес : Знамя юной укр. буржуазии.- К., 1999- .- Газ. выходит 52 раза в год. 2006. № 49. ─ С.122-123. 10. Шабарина, Т. А. Медвежий рынок, или Инвестиции в туризм в условиях совершенной конкуренции / Т. А. Шабарина // Финансовый менеджмент. 2011. № 5. ─ С.11-20.

Інформаційні ресурси:

1. Офіційний сайт Міністерства культури і туризму України – www.mincult.gov.ua 2. Офіційний сайт Державного Комітету статистики України http://www.ukrstat.gov.ua  3. Офіційний сайт Організації економічного співробітництва і розвитку - http://www.oecd.org; Статистична інформація - http://oberon.sourceoecd.org  4. Офіційний сайт Світового економічного форуму - http://www.weforum.org 5. Офіційний сайт Світової Організації торгівлі - http://www.wto.org  6. Офіційний статистичний сайт Євросоюзу - http://www.europa.eu.int/comm/eurostat 7. Офіційний статистичний сайт Державного агентства по туризму і курортам – http://www.tourism.gov.ua