Українська мова (за професійним спрямуванням)_Мильніченко Н.О._kd ...

Тема. Документація з кадрово-контрактних питань

Мета. Формування умінь і навичок складання та оформлення документів з кадрово-контрактних питань; виховання точності, почуття відповідальності; розвиток мовних здібностей.

Вступ. Реалії сучасного соціально-економічного й гуманітарно-культурного аспектів розвитку суспільства, впровадження новітніх інформаційних технологій у всі галузі суспільної діяльності зумовлюють особливе значення документа як форми фіксації та підтвердження професійних відносин. Будь-яка виробничо-професійна сфери, не можуть відмежуватися від документообігу, а отже, потребують висококваліфікованих фахівців, професіограма яких вміщує знання та вміння граматично і юридично правильного оформлення документації.

План.

1.  Заява. Види заяв.

2.  Автобіографія. Резюме.

3.  Характеристика.

4.  Особовий листок з обліку кадрів.

5.  Рекомендаційний лист.

Зміст лекції.

1. Заява. Види заяв

Заява – це  публічне офіційне повідомлення в усній (доповідь) або письмовій (документ) формі, в якому викладається певне прохання.

Існують заяви від організацій і установ та особисті заяви. Розрізняють заяви прості та складні (вмотивовані). У складній заяві вказують документи, які додаються до неї, та причину (мотив) того, про що йдеться в заяві.

Заяву  про прийняття на роботу оформляють на папері формату А4 від руки або на трафаретному бланку. Реквізити розміщуються в такій послідовності:

1) праворуч на останній третині рядка пишуть назву організації або установи, куди подається заява; прізвище, ініціали керівної особи – адресат;

2) нижче викладають відомості про того, хто подає заяву: посада, місце роботи, прізвище, ім’я, по батькові, домашня адреса – адресант;

3) ще нижче, посередині рядка, пишеться слово ЗАЯВА – назва документа;

4) через один рядок з абзацу й великої літери починається текст заяви, в якому чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням – текст документа;

5) під текстом з нового рядка пишуть перелік додатків із зазначенням кількості сторінок;

6) ліворуч ставиться дата, праворуч – підпис особи, котра писала заяву.

Важливо!

У заяві не прийнято вживати прийменник „від” (від кого заява), а також канцеляризми („завчасно вдячний”, „прошу не відмовити” і т.п.).

Заяви про прийняття на роботу адресують керівникові підприємства, тому завчасно треба дізнатися про прізвище та ініціали керівника. Обов'язково залишати ліве поле для підшивання заяви у справу.

Серед даних про освіту особи, котра звертається із заявою, номер і серія паспорта ставляться лише тоді, коли у заяві йдеться про виплату грошей.

Зразок

Ректору

Прикарпатського національного

університету ім. В. Стефаника

проф. Цепенді І.Є.

Солов'яненко О.І.

(домашня адреса: 252714, Київ -

714, вул. Озерна, 17, кв.192:

тел. 611-11-13)

 

ЗАЯВА

Прошу прийняти мене на роботу на посаду лаборанта кафедри філології та методики початкової освіти.

До заяви додаю:

1) трудову книжку;

2) копію диплома;

3) автобіографію.

 

06.09.2013                                                                       підпис

 

2. Автобіографія. Резюме

Автобіографія – документ з незначним рівнем стандартизації, тому основні вимоги до його написання полягають насамперед у вичерпності потрібних відомостей і в лаконізмі викладу. Це життєпис особи, складений нею самою. Існують такі види автобіографій: автобіографія-розповідь, яку складають в описовій формі; автобіографія-документ, в якій точно викладають факти.

Автобіографія повинна відбивати найвагоміші моменти життя особи, її трудової діяльності. Заголовок документа може складатися з 1-го слова „Автобіографія”, яке записується посередині рядка. Тоді автобіографія розпочинається словами: „Я, Козаченко Петро Васильович, народився...”. Рідше зустрічається такий варіант: „Автобіографія Радченко Олени Миколаївни”. Перший рядок тоді починається так: „Я народився...”.

В автобіографії наводяться такі відомості:

1) назва виду документа (автобіографія);

2) прізвище, ім’я, по батькові автора (теперішні та колишні, якщо були зміни);

3) число, місяць, рік народження;

4) місце народження;

5) соціальне походження;

6) освіта й спеціальність за дипломом;

7) трудова діяльність;

8) останнє місце роботи чи навчання, посада;

9) нагороди й заохочення;

10) участь у громадському житті;

11) сімейний стан і склад сім'ї;

12) паспортні дані, домашня адреса і номер телефону.

Якщо автобіографію пишуть на трафаретному бланку, то висвітлюють додаткові питання: судимість, участь у воєнних діях.

Ліворуч ставиться дата, праворуч – підпис.

Кожне нове повідомлення  пишеться з абзацу.

Автобіографія – один з небагатьох документів, який складається від першої особи. Але не слід зловживати займенником „Я”. Не слід використовувати прикметники, що виражають оцінку.

Зразок

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Торос Олександра Олександрівна, народилася 24 січня 1988 року в місті Тлумач Івано-Франківської області в родині вчителів.

У 1994 році пішла в перший клас загальноосвітньої школи №1 міста Тлумача. Після закінчення чотирьох класів, у 1998 році вступила у гімназію міста Тлумача. Після закінчення п'яти класів гімназії, в 2003 році поступила в сільськогосподарський технікум міста Тлумача. З 2004 року навчаюся в Інституті менеджменту та економіки „Галицька академія” міста Івано-Франківська за спеціальністю „Екологія”.

Неодружена.

Батько, Торос Олександр Анатолійович, 1960 року народження, підприємець.

Мати, Торос (Шатковська) Галина Олексіївна, 1964 року народження, директор ТзОВ „Амарант”.

Сестра, Шатковська (Чуйко) Людмила Олександрівна, 1984 року народження, навчається в Харківському національному університеті внутрішніх справ на факультеті юридичної психології, одружена.

 Сестра, Торос Тетяна Олександрівна, 1986 року народження, працює в Київському університеті економіки і права „КРОК” на кафедрі менеджменту.

Домашня адреса: вул. Вільна, 19/3, м. Тлумач, Івано-Франківська область.

Паспортні дані: СС № 232323, виданий Тлумацьким РВ УМВС в Івано-Франківській обл. 14 лютого 2004 року.

 

12.05.2012                                                                    Підпис

Резюме – це поширений документ про прийом на роботу до комерційних підприємств. Особливістю резюме є виклад відомостей про освіту в зворотньому хронологічному порядку. У графі „Додаткові відомості” вказують: володіння іноземними мовами, наявність друкованих праць, професійні навики та інше.

Реквізити резюме:

1) назва документа, дата, прізвище, ім’я, по батькові, спеціальність, контактна адреса, номер телефону (у стовпчик ліворуч);

2) дата і місце народження, постійне місце проживання, сімейний стан;

3) відомості про освіту у зворотньому хронологічному порядку;

4) досвід роботи;

5) додаткові відомості;                                                           

6) підпис.

Зразок резюме

 

РЕЗЮМЕ

01.02.2000

Орленко Василь Григорович

Інженер-математик

000 000, Київ,

т. 240-65-11

Орленко В. Г., 1960 р. н., постійно проживаю в місті Києві, одружений, маю сина.

У 1994 році пройшов професійну підготовку з курсу „Комп'ютерний дизайн” і одержав сертифікат в Міжнародному Союзі ОРТ.

У 1982 році закінчив факультет  АСУ КДУ ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю „інженер-системотехнік”.

З 1982 по 1995 рр. працював у фірмі „Каскад”, де як програміст розробляв прикладні програми цільового призначення.

З 1993 по 1995 рр. працював на підприємстві „Еліт”, де займався виготовленням комп’ютерної та відеореклами, постачанням обчислювальної техніки.

Я хотів би запропонувати свої послуги як провідного спеціаліста зі створення комп’ютерної та відеореклами, організації роботи з реалізації нових ідей в галузі комп’ютерної графіки та монтажу.

Маю досвід в управлінні розробками програм, добре спілкуюся з людьми.

Вільно володію англійською мовою.

 

                                                                                      Орленко В.Г.

3. Характеристика

Характеристика – документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника.

Якщо працівник (студент) просить видати йому характеристику, адміністрація зобов’язана це зробити.

Характеристика пред’являється під час вступу до вузів, технікумів, коледжів, ліцеїв, при призначенні на керівні посади, а також для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади. Характеристика складається з чотирьох частин:

1. Анкетні дані (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь і звання, освіта) – у стовпчик праворуч.

2. Відомості про трудову діяльність (фах, тривалість роботи, просування по службі, рівень професійної майстерності та інше).

3. Власне характеристика, в якій розглядаються ставлення до виконання своїх посадових обов’язків, підвищення професійного і наукового рівня, стосунки у трудовому колективі, відомості про нагороди або заохочення.

4. Призначення характеристики („Характеристику видано для...”).

Характеристика видається працівникові на руки або з його відома пересилається до підприємства, установи, які надіслали запит на неї.

Текст викладається від третьої особи. Підписи засвідчуються круглою гербовою печаткою.

 

Зразок

 

ХАРАКТЕРИСТИКА

 

Шатковської Л.О., 1984 р. н.,

студентки психологічного факультету

Київського інституту внутрішніх справ,

група 21-П, українки

 

         Л.О. Шатковська навчається на 2 курсі психологічного факультету Київського інституту внутрішніх справ.

До навчання ставиться сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання в інституті Л.О. Шатковська зарекомендувала себе як хороший організатор під час підготовки свята осені. З першого курсу працювала над науковою темою з дисципліни „Психологія пізнавальних процесів”, з якою виступала на звітно-науковій конференції студентів.

Л.О. Шатковська виконувала громадські доручення, була заступником старости групи 21-П. Вимоглива до себе, користується повагою серед студентів і викладачів факультету.

        

 

Характеристику видано для подання у Харківський національний університет внутрішніх справ.

15.10.2012

 

Декан психологічного факультету                                С.С. Герелюк

Куратор                                                                              В.А. Сигидин

4. Особовий листок з обліку кадрів

Особовий листок з обліку кадрів – це обов’язковий документ, який заповнює особа під час зарахування її на посаду, навчання, для участі у певному конкурсі тощо. Він узагальнює автобіографічні відомості працівника шляхом фіксації їх у таблицях.

Відповідати на запитання анкети треба чітко, розбірливо. Одним словом „так” або „ні” відповідають тільки тоді, коли цього вимагає анкета. Не дозволяється робити прочерки в разі негативної відповіді.

Відомості про зміни, що сталися після заповнення особового листка, фіксують у доповненнях до особового листка з обліку кадрів. Записи в „Доповнення до особового листка з обліку кадрів” робляться вперше при оформленні особової справи, згодом – при наступних змінах в облікових даних працівника (після заповнення особового листка з обліку кадрів) на підставі відповідних наказів (розпоряджень) та документів, наданих працівником.

Особовий листок з обліку кадрів заповнюється особисто працівником чорнилами або кульковою ручкою, розбірливо, без підчисток та виправлень.

Правильність заповнення особового листка з обліку кадрів, а також дати, найменування підприємств, установ, організацій, посад, робіт, кваліфікації, населених пунктів обов’язково звіряються із записом у паспорті, трудовій книжці, документі про освіту, військовому квитку тощо.

Послідовність заповнення особового листка з обліку кадрів:

- у рядку 1 зазначається прізвище, ім’я, по батькові (у називному відмінку): Овчаренко Ігор Вікторович;

- у рядку 2 заповнюється: «чол.» чи «жін.»;

- у рядку 3 вказується рік, число (арабськими), місяць (літерами) народження: 1949, 26 травня;

- у рядку 4 записується повна назва населеного пункту (у називному відмінку), району, області (у родовому відмінку) відповідно до записів у паспорті: селище Рогань Харківського району Харківської області;

- у рядку 5 зазначається освіта (на підставі документів):

o    вища (для осіб, які закінчили вищі навчальні заклади третього або четвертого рівня акредитації: інститут, консерваторія, академія, університет);

o    неповна вища, базова вища (для осіб, які закінчили вищі навчальні заклади першого або другого рівня акредитації: технікум, коледж, інші прирівняні до них навчальні заклади);

o    середня (для осіб, які отримали атестат зрілості);

o    початкова (для осіб, які закінчили 3–4-й класи).

Форма заповнюється лише особами, які мають вищу, неповну вищу, базову вищу освіту. При цьому найменування навчального закладу та його місце розташування, найменування факультету чи відділення, спеціальності записується відповідно до запису в документі про освіту.

- у рядку 6 вказується мова (в орудному відмінку) та рівень володіння нею: російською, українською – вільно, німецькою – читаю зі словником;

- у рядку 7 перелічуються назви опублікованих праць, зареєстрованих в установленому порядку винаходів із зазначенням року опублікування праць та зареєстрованих винаходів. Якщо таких нема, робиться запис: «не маю»;

- у рядок 8 вносяться такі відомості (за записами у трудовій книжці):

o    місяць і рік (арабськими цифрами): 01.1981–03.1993;

o    посада (робота) (у називному відмінку), повне найменування підприємства, установи, організації (у родовому відмінку): Оглядач з економічних питань редакції журналу «Перспектива».

У графі „Місцезнаходження підприємства, установи, організації” вказується повна назва населеного пункту (у називному відмінку), району, області (у родовому відмінку), така, яку він мав у зазначений час: м. Вишневе Київської області.

- у рядку 9 запис повинен відповідати запису у військовому квитку: військовозобов’язаний, капітан, технічний, війська ППО; Військова служба записується із зазначенням посади та номера військової частини: командир роти військової частини № 2118.

- у рядку 10 вказується: одружений (не одружений), заміжня (не заміжня), розлучена (-ий), а також прізвища, імена, по батькові, дата народження членів сім’ї, які проживають разом з працівником: дружина – Овчаренко Світлана Олегівна, 01.04.1964 р.; дочка – Овчаренко Ольга Ігорівна, 03.07.1998 р.;

- у рядку 11 вказується поштовий індекс, назва населеного пункту (у називному відмінку), району, області (у родовому відмінку), вулиці, номер будинку, квартири, домашнього телефону: 04205, пр-т Оболонський, 90, кв. 78, м. Київ-205, тел. 412-1727.

Потім записується серія та номер паспорта, назва органу, що його видав, дата видачі: СН № 563132, Мінське РУ ГУ МВС України в м. Києві, 27.11.1996 р.

Особовий листок підписується працівником і зазначається дата його заповнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок особового листка

Особовий листок з обліку кадрів

1.	Прізвище								Місце для фотокартки
	ім’я					по батькові
2.	Стать				3. Рік, число і місяць народження
4.	Місце народження
				(село, місто, район, область)

 

5.

Освіта

 

Найменування навчального закладу, його місцезнаходження	Факультет або відділення	Рік всту­пу	Рік закін­чення або вибут­тя	Якщо не за­кінчив, то з якого кур­су вибув	Яку спеціальність одержав в резуль­таті закінчення навчаль­ного закладу, вказати номер дипло­ма або посвідчення

 

6.	Якими іноземними мовами володієте і якою мірою

(читаєте і перекладаєте зі словником, читаєте і можете розмовляти, володієте вільно)

 

8.	Виконувана робота з початку трудової діяльності (включаючи навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, військову службу, роботу за сумісництвом).

При заповненні цього пункту установи, організації та підприємства необхідно іменувати так, як вони називалися у свій час, дані про військову службу записувати із зазначенням посади

 

 

 

9.	Відношення до військового обов’язку і військове звання
Склад			Рід військ
		(командний, адміністративний, технічний та ін.)

 

10.	Родинний стан на момент заповнення особового листка
		(перелічити членів сім’ї із зазначенням
дати народження)

 

11.	Домашня адреса, тел., робочий тел.

 

(дата заповнення)

Працівник, який заповнює особовий листок, повинен про всі наступні зміни повідомляти за місцем роботи для внесення відповідних даних у його особову справу

5. Рекомендаційний лист

Рекомендація (від лат. recomendatio – доручення) – письмовий або усний відгук про роботу, діяльність якої-небудь особи, а також вказівка або порада.

Структура рекомендаційного листа

Рекомендаційні листи складаються з різних приводів: клопотання про підвищення на посаді або одержання гранту, влаштування на нову роботу або збирання інформації про ділових партнерів.

Може скластися помилкове враження, що рекомендація і характеристика виконують одну й ту саму функцію. Втім, це не так, оскільки рекомендаційний лист має кілька істотних відмінностей від характеристики або відгуку.

Рекомендація не завжди дається за місцем роботи. Отримати рекомендацію можна від людини, яка добре знає рекомендованого, його професійні та особистісні якості, коло інтересів, наукові досягнення тощо. Той, хто дає рекомендацію, повинен мати досить високий авторитет і визнання у своїй сфері діяльності, репутацію моральної людини. Це необхідні умови, оскільки йдеться про об’єктивність оцінки. А будь-яка організація зацікавлена у кваліфікованих і лояльних співробітниках.

Рекомендації використовуються і в комерційному листуванні. На початку співробітництва з будь-якою компанією бажано зібрати інформацію про стабільність можливого партнера, його платоспроможність, репутацію керівництва тощо. Багато фірм, вперше звертаючись із замовленням до продавця, висилають йому назви і адреси кількох компаній, з якими співпрацюють, а також назву банку, в якому відкрито розрахунковий рахунок. Якщо виникають якісь сумніви щодо потенційного покупця, фірма-продавець робить запит на рекомендацію. У такому листі варто зазначити назву фірми, про яку хочете здобути інформацію, вартість замовлення, зробленого фірмою, і попросити поради. При цьому необхідно згадати, що вся отримана інформація залишиться конфіденційною. У бізнес-середовищі існує непорушне правило – на листи-запити про платоспроможність відповідають завжди. Відомості даються правдиві й точні, наскільки це можливо. Керівник будь-якої компанії розуміє, що він також може опинитися в такій ситуації, тому цих правил дотримуються всі учасники бізнес-процесу.

Діловий етикет передбачає, що за рекомендацією зверта­ються до тих, хто справді добре знає особу, про яку йдеться в рекомендації (її професійні та людські якості, коло зацікавлень, наукові праці тощо), має певний авторитет та визнання у своїй галузі й готовий поручитися за неї своїм авторитетом. При цьому в рекомендації можуть вказувати­ся не тільки позитивні якості претендента. Об’єктивність і правдивість рекомендації – це справа ділової честі, і за успіхами чи помилками рекомендованих осіб стоятиме авторитет і добре ім’я того, хто рекомендував цю особу.

Рекомендаційні листи складаються, як правило, з двох частин:

1. У першій частині вказуються мінімальні відомості про рекомендованого: скільки часу, звідки, з якого боку його знаєте, з якими його працями чи досягненнями знайомі та ін.

2. У другій частині має бути чітко сформульоване те, заради чого, власне, й пишеться рекомендація: рекомен­дую чи не рекомендую. Врешті-решт висловлюється го­товність нести певну відповідальність за рекомендовану особу.

Рекомендації не обов’язково мають бути позитивни­ми. В них можуть вказуватися вади претендента, які мо­жуть стати перешкодою на шляху до успіху й про які можна делікатно зазначити в рекомендаційному листі, попереджуючи тим самим можливі ускладнення чи не­порозуміння.

Рекомендації можуть бути також негативними (так звані „закриті рекомендації”). Така рекомендація даєть­ся, якщо автор вважає, що претендент не зовсім відповідає посаді, про яку клопочеться (не зможе виконувати покладених на нього обов’язків, програма наукового дослідження не входить у коло його інтересів тощо).

Дуже часто рекомендацій потребують претенденти на отримання дотацій, стипендій, премій, грантів тощо. Оскільки учасників конкурсу може бути дуже багато, то для полегшення роботи й охоплення всіх рис, які, на думку спонсорів, необхідні переможцю, до аплікаційної форми інколи додають формуляри рекомендацій. Той, хто рекомендує, повинен лише чітко заповнити відповід­ні пункти.

Якщо рекомендація потрібна вам, зверніться до людини, яка вас добре знає й готова поручитися за вас своїм авторитетом і репутацією. Не варто просити рекомендацію в малознайомої людини, хоч би яку високу посаду вона обіймала, оскільки в цьому разі ви ставите в незручне становище і себе, і цю людину.

У тому разі, коли вам доводиться писати комусь рекомендаційного листа, то передусім зважте всі «за» і «проти». Якщо ви давно і добре знаєте людину і вважаєте її гідною вашої підтримки, то сміливо рекомендуйте. Якщо ж про рекомендацію вас просить людина, у професійних і особистісних якостях якої ви не впевнені, то не погоджуйтесь на цей крок. Пам’ятайте: ви ставите на карту своє добре ім’я.

Наприкінці рекомендаційного листа зазвичай вказуються контактні дані: телефон, адреса електронної пошти тощо.

 

Зразок „закритої” рекомендації

 

Шановний Володимире Степановичу!

Я одержав Вашого листа з проханням надати об’єктивну рекомендацію Іванюк Ірині Іванівні – кандидатові на посаду менеджера з персоналу у Вашій компанії. Ірину Іванівну я знаю з 2000 року, відтоді, коли вона почала працювати в нашій фірмі. Безперечно, вона має авторитет, її поважають колеги. На нинішній посаді діловода вона досягла високих результатів. Ірину Іванюк можна характеризувати як відповідального й старанного працівника. На жаль, незважаючи на те, що вона є відкритою й доброзичливою людиною, я не можу взяти на себе відповідальність рекомендувати її на посаду менеджера з персоналу. Вважаю, що, пройшовши курси підвищення кваліфікації (перекваліфікацію), вона змогла б упоратися з відповідними посадовими обов’язками. Однак нині вона, швидше за все, не готова до виконання завдань, передбачених цією посадою.

Мені щиро шкода, якщо цим листом я розчарував Вас. Однак, беручи до уваги наше тривале знайомство й багаторічне співробітництво й розуміючи важливість вибору кандидатури на посаду менеджера з персоналу, вважаю своїм обов’язком надати Вам об’єктивну інформацію.

 

 

З повагою фінансовий директор ТОВ «Дельта-плюс»

(особистий підпис)

М.Д. Вакул

Зразок „відкритої” рекомендації

Шановний Володимире Степановичу!

Під час нашої останньої зустрічі Ви говорили про комплектацію штату співробітників відділу зі зв’язків з громадськістю. Хочу порекомендувати Вам Кравченко Наталію Василівну, яку я добре знаю.

Наталія Василівна проходила переддипломну практику в центральному офісі нашої фірми і виявила себе як цілеспрямований і наполегливий працівник. Має творче й нестандартне мислення, уміє працювати в команді.

Брала активну участь в організації презентацій та прес-конференцій, що проводилися нашим PR-відділом. Розробила чудовий сценарій корпоративного свята, присвяченого п’ятиріччю фірми.

З відзнакою захистила дипломну роботу на ступінь магістра на тему: «PR-інструменти формування іміджу сучасної компанії» у Київському національному університеті культури і мистецтв.
        Об’єктивно оцінюючи її теоретичну підготовку, прагнення до професійного зростання та ентузіазм, можу з упевненістю сказати, що посада менеджера зі зв’язків з громадськістю – це оптимальний варіант як для реалізації її потенціалу, так і для розв’язання завдань, які стоять перед PR-департаментом Вашої компанії.

 

 

З повагою й найкращими побажаннями
Директор з управління
персоналом ТОВ «Вектра»               (особистий підпис)                     А.К. Ребет

 

Висновки.

Розглянуті нами види документів необхідні під час пошуку місця роботи чи працевлаштування, вміння правильно їх оформлювати є важливим елементом професійних умінь фахівця педагогічної та інших сфер діяльності.

Література.

Гуменюк І.М. Українська мова (за професійним спрямуванням): Робочий навчально-методичний посібник. Змістовий модуль 2. – Вид. 2-ге, випр. і доп. / І.М. Гуменюк, Г.В. Білавич. – Івано-Франківськ: ПП „ТУР-ІНТЕЛЕКТ”, 2013. – 204 с.

Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упорядник В.Л. Кулініченко. – К.: Укр. Центр духовної культури. – 1996. – 144 с.

Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2010. – 696 с.

Запитання.

1. Які ділові папери належать до документів з кадрово-контрактних питань?

2. Які реквізити характерні для заяви?

3. Які існують види заяв?

4. Поясніть різницю між простою та складною заявами.

5. Які відомості викладаються в автобіографії?

6. У яких випадках може бути потрібною характеристика?

7. Поясніть різницю між закритим та відкритим рекомендаційними листами.