МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕРИСТИКА. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ»

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕРИСТИКА.

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ»

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ЖУРНАЛІСТИКА»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ

2017

УДК 808.5

 

 

 

 

Степанова О.А.

Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Еристика. Теорія та практика аргументації» за спеціальністю «Журналістика» – Київ: ВМУРЛ «Україна», 2017. – 48 с.

 

 

У посібнику вміщено плани для підготовки до практичних занять,  рекомендовані до виконання завдання з дисципліни «Еристика. Теорія та практика аргументації». Запропоновані питання до обговорення та завдання дозволяють виявити уміння студентів знаходити порушення законів і правил логіки, уміння застосовувати певні хитрощі (навмисні порушення) у суперечці; показують знання студентів з основ та норм аргументованого аналізу мови, вчать грамотно і переконливо будувати власну аргументацію, ефективно критикувати точку зору опонента, не допускати помилок у своїх міркуваннях тощо.

Посібник призначено для студентів спеціальності «Журналістика».

 

 

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології та масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвиту людини «Україна» (протокол № 11 від 18.12.2017 р.)

 

 

 

 

 

Рецензенти:

 

Барна Н.В., член-кореспондент Міжнародної академії іміджелогії, доктор філософських наук, професор кафедри журналістики

 

Дроботенко В.Ю., кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики

 

 

 

 

 

© ВМУРЛ «Україна», 2017

© Степанова О.А., 2017

 

 

 

                                                      ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК-МІНІМУМ

 

ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

МОДУЛЬ 1

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

 

ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

 

МОДУЛЬ 2

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

 

ПІДСУМКОВЕ МОДУЛЬНЕ ТЕСТУВАННЯ

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ «ЕРИСТИКА. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ»

 

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ НА ІСПИТІ

 

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

У сучасних умовах суттєво змінюється ставлення до комунікації. Новий   комунікативний простір потребує рівноцінних співрозмовників, які не залежать один від одного, і можуть відстоювати в комунікативних процесах власну позицію.

Запропоновані питання для обговорення та завдання мають за мету ознайомити студентів-журналістів з основами та нормами аргументованого аналізу мови, з’ясувати роль еристики у професійній діяльності журналіста, навчити особливостей використання в доказовому міркуванні журналіста фактологічних, оціночних і нормативних аргументів, сформувати у студентів:

-         грамотне і переконливе будування власної аргументації,

-         ефективно критикувати точку зору опонента,

-         не допускати помилок у своїх міркуваннях,

-         розпізнавати помилки в міркуваннях супротивників по суперечці,

-         ефективно застосовувати різноманітні прийоми впливу на співрозмовників.

Курс «Еристика. Теорія та практика аргументації» для підготовки журналіста-практика, якому теорія аргументації потрібна перш за все для самокорекції в процесі професійної діяльності, носить прикладний характер. Запропонований матеріал має узагальнюючий і практичний характер, оскільки розкриває основні положення лекційних тем і розглядаються вони стосовно типових моментів нашого повсякденного життя; також на практичних заняттях викладач дає рекомендації, як правильно діяти в тій чи іншій ситуації або чого не слід допускати у полеміці та інтелектуальній діяльності загалом. Знання з логіки в таких випадках є великою допомогою для кожної людини, оскільки вони додають впевненості і сміливості у відстоюванні власної думки, сприяють набуттю звички мислити самостійно і неупереджено, не піддаючись оманам позірного красномовства. Доктор філософії Раймонд Моуді, автор книги «Життя після життя», який захоплювався логікою, відзначає: «Як логік, я не визнаю шляху до істини, що закликає до бездумного поклоніння авторитетам». Володіючи прийомами доведення і спростування, вміючи аргументувати свою думку, він зумів свої відкриття у новій ділянці психології навколосмертних станів донести до великого кола людей і започаткувати новий напрям наукового дослідження.

Після вивчення запропонованих матеріалів студент знатиме:

  • основні положення логічної теорії доведення;
  • головні засади теорії аргументації;
  • найбільш загальні принципи еристики.

Зможе використовувати правила доведення і спростування в інтелектуальній діяльності. Розумітиме доцільність оволодіння основними знаннями з теорії аргументації; розумітиме, в яких ситуаціях слід практично використовувати прийоми  доведення і спростування і як це робити.

Структура практичного заняття: тема, мета, питання для обговорення, завдання, підсумковий тест, література. Після опрацювання перших чотирьох тем першого модулю студенти пишуть контрольну роботу, питання до якої подано у розділі «Питання підсумкового модульного контролю». Після опрацювання останніх трьох тем з другого модулю студенти пишуть «Підсумкове модульне тестування». Обидва види підсумкового модульного контролю оцінюються по 25 балів.


ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК-МІНІМУМ

*аналогія  * «коло у доведенні»

*антитеза *міркування

*аргументації теорія * непряме доведення (спростування)

*аргумент * «не випливає»

*аргумент до жалості * «основна помилка»

*аргумент до людини * підміна тези

*аргумент до публіки *спосіб доведення (спростування)

*аргумент до насилля *спростування

*дедуктивне доведення *пряме доведення (спростування)

*доведення *форма доведення (спростування)

*еристика *теза

*зведення до абсурду *ухиляння від тези

 

 

ТемАТИКА практичних занять

 

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Вступ. Суперечка як предмет еристики. Учасники суперечки. Типи, стадії суперечки.

8

2

Складники та контекст аргументації. Алгоритм аналізу аргументації.

10

3

Дедуктивна, правдоподібна, індуктивна аргументація.

8

4

Аргументація в журналістиці.

10

5

Правила та помилки в суперечці.

8

6

Прийоми впливу в суперечках

10

7

Вербальний та невербальний прийоми впливу в журналістиці

8

 

Разом

62

 

 

МОДУЛЬ 1

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

 

ТЕМА: Вступ. Суперечка як предмет еристики. Учасники суперечки. Типи та стадії суперечок.

Мета: ознайомити студентів з еристикою як наукою, розкрити зв’язок науки з іншими дисциплінами, з’ясувати роль еристики у професійній діяльності журналіста. Визначити учасників суперечки. Проаналізувати типи та стадії суперечок.

         

Питання для обговорення

 

1.     Теоретичне обґрунтування поняття суперечки.

2.     Вправи на визначення типів суперечки.

3.     Аналіз текстів та розпізнавання різних типів суперечки.

4.     Складання текстів та вправи на ведення суперечок на подану тему. 

Завдання

 1. Проаналізуйте вислови. Чи підтримуєте ви їх? Обґрунтуйте свою відповідь.

1. «Не висловлювайте нічого, що не можна довести простими та рішучими дослідами... Шануйте дух кри­тики, сам по собі він не пробуджує нових ідей, не під­штовхує до великих справ. Але без нього все хитке. За ним завжди останнє слово. Те, що я вимагаю від вас і що ви, в свою чергу, вимагатимете від ваших учнів, є найскладнішим для дослідника» (Л. Паскаль).

2. «Якщо ви сперечаєтеся і заперечуєте, ви іноді мо­жете домогтися перемоги, але це буде безглузда пере­мога, тому що ви ніколи не досягнете за допомогою цього доброго ставлення до себе з боку вашого супро­тивника» (Б. Франклін).

3. «Жодна людина, яка вирішила справді чогось до­сягти в житті, не повинна витрачати час на особисті суперечки, не говорячи вже про те, що вона не повинна дозволяти собі втрачати самовладання. Поступайтеся у великих питаннях, якщо ви відчуваєте, що і ви, і ваш співрозмовник по-своєму маєте рацію, і поступайтеся в більш дрібних речах, навіть добре усвідомлюючи, що маєте рацію лише ви. Краще звільнити шлях собаці, ніж дозволити, щоб він вкусив вас. Навіть убивство собаки не вилікує укусу» (А. Лінкольн).

4. «Супротивник, який викриває ваші помилки, більш корисний, ніж друг, який бажає їх сховати» (Леонардо да Вінчі).

5. «Коли визнаєш власні помилки, маєш шанс їх ви­правити» (Роберт Бернс).

6. «Якщо бажаєте сперечатися не марно і переконати співрозмовника, насамперед з'ясуйте, з якого боку він підходить до предмета суперечки, позаяк цей бік він звичайно бачить правильно. Визнайте, що він має ра­цію, і одразу покажіть, що якщо підійти з іншого боку, він виявиться не таким. Ваш співрозмовник залюбки погодиться з вами, але ж він не допустив жодної помил­ки, просто чогось не розгледів, а люди сердяться не тоді, коли все бачать, а коли допускають помилки» (Б. Паскаль).

7. «Існує думка, що між крайніми точками зору ле­жить істина. Ні в якому разі. Між ними лежить про­блема» (І. Гете).

8. «На їхню думку (думку софістів  – авт.) для того, хто збирається стати добрим оратором, зовсім не по­трібно мати істинне уявлення про справедливі і добрі справи або про людей справедливих і добрих за приро­дою або вихованням... У судах рішуче не має ніякого діла до істини, важлива лише переконаність. А вона полягає у правдоподібності, на чому й повинен зосере­джувати свою увагу той, хто бажає проголосити про­мову. Іноді в захисній та обвинувальній промові на­віть необхідно промовчати про те, що було в дійс­ності, якщо це неправдоподібно, і говорити лише про правдоподібне; оратор з усіх сил повинен гнатися за правдоподібним, нерідко розпрощавшися з істиною» (Сократ).

9. «В одному випадку зі ста те чи інше питання посилено обговорюється тому, що воно справді темне; в останніх дев'яноста дев'яти воно стає темним тому, що посилено обговорюється» (Е. По).

10. «Сперечатися значно легше, ніж розуміти» (Г. Флобер).

2. Проаналізуйте наведений текст. Чи підтримуєте ви автора? Знайдіть фрагменти в тексті, в яких ав­тор описує різні стадії критичної дискусії.

«У житті доводиться дуже багато сперечатися, запе­речувати, спростовувати думки інших, не погоджу­ватися.

Краще за все виявляє свою вихованість людина, коли вона веде дискусію, сперечається, відстоюючи свої пе­реконання.

У спорі відразу ж виявляється інтелігентність, логіч­ність мислення, ввічливість, вміння поважати людей і ... самоповага.

Якщо в суперечці людина піклується не стільки про іс­тину, скільки про перемогу над своїм супротивником, не вміє вислухати свого супротивника, намагається су­противника «перекричати», залякати обвинувачення­ми, – це пуста людина, і суперечка його пуста. Як же веде суперечку розумний і ввічливий сперечаль­ник? Насамперед, він уважно вислухає свого супроти­вника – людину, яка не погоджується з його думкою. Більше того, якщо йому щось не зрозуміло в позиціях його супротивника, він задасть додаткові запитання. І ще: якщо навіть усі позиції зрозумілі, він обере найс-лабкіші пункти в твердженнях супротивника і запитає, чи саме це стверджує супротивник. Уважно вислухавши свого супротивника і поставивши йому запитання, сперечальник досягає трьох цілей: 1) супротивник не зможе заперечити тим, що його «не­правильно зрозуміли», що він «цього не стверджував»; 2) сперечальник своїм уважним ставленням до думки супротивника відразу отримує симпатії серед тих, хто спостерігає за суперечкою; 3) сперечальник, слухаючи й задаючи запитання, виграє час для того, щоб обдума­ти свої власні зауваження (а це також важливо), уточ­нити свої позиції в суперечці.

У подальшому, заперечуючи, ніколи не треба застосову­вати недозволені прийоми. На мій погляд, у спорі необ­хідно дотримуватися таких правил: 1) заперечувати, але не звинувачувати; 2) не «читати в серцях», не намагатися проникнути в мотиви переконань супротивника («ви під­тримуєте ту точку, тому що вона вам вигідна», «ви так говорите, тому що ви самі такі» тощо); 3) не відволікати­ся в сторону від теми суперечки; суперечку треба вміти доводити до кінця, тобто або до спростування тези су­противника, або до визнання правоти супротивника. На останньому твердженні я хотів би зупинитися особливо.

Якщо ви з самого початку ведете суперечку ввічливо і спокійно, без зарозумілості, то тим самим ви забезпе­чуєте собі спокійний відступ з гідністю. Запам'ятайте: немає нічого красивішого в суперечці, як спокійно, у випадку необхідності, визнати повну або часткову правоту супротивника. Цим ви здобуваєте повагу оточуючих. Цим ви немов би закликаєте до по­ступливості і свого супротивника, примушуєте його пом'якшити крайності своєї позиції. Звичайно, визнавати правоту супротивника можна тільки тоді, коли справа торкається не ваших переко­нань, не ваших моральних принципів (вони завжди по­винні бути найвищими).

Людина не повинна бути флюгером, не поступатися опоненту тільки тому, щоб йому сподобатися, або, Боже борони, через боягузтво, через кар'єрні міркування тощо. Але поступитися з гідністю в питанні, яке не приму­шує вас відмовитися від своїх загальних переконань (сподіваюсь, високих), або з гідністю прийняти свою перемогу, не зловтішаючись над переможеними в су­перечці, не святкуючи, не ображаючи самолюбства опонента, – як це красиво!» [Лихачев Д. С. Письма о добром и прекрасном. – М., 1985].

Підсумковий тест

1. Термін  «еристика» означає:

A. Мистецтво комунікації.

Б. Мистецтво суперечки.

B. Мистецтво красномовства.

2. Як можна визначити еристику:

A. Еристика – це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) комунікативних процесів.

Б. Еристика – це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка.

B. Еристика – це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) публічних виступів?

3. Як можна визначити поняття «суперечка»:

A. Суперечка – це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення одного з учасників до позиції іншого, що виражається в її критичному оцінюванні.

Б. Суперечка – це комунікативний процес, у якому наявне активне ставлення до точки зору співрозмовника, що виражається в її критичному оцінюванні.

B. Суперечка – це комунікативний процес, у якому одна сторона переконує іншу?

4. Хто є учасниками суперечки:

A. Пропонент, опонент, аудиторія.

Б. Пропонент, опонент.

B. Промовець, слухачі?

5. Які бувають точки зору:

A. Позитивні, негативні.

Б. Позитивні, негативні, нейтральні.

B. Повні, неповні?

6. Критична дискусія має:

A. 3 стадії.

Б. 4 стадії.

B. 5 стадій.

7. Як можна визначити термін «аргументація»:

А. Аргументація – це діяльність учасника суперечки, метою якої є захист своєї точки зору шляхом переконання співрозмовника в її прийнятності.

Б. Аргументація – це процес доведення істинності певного положення.

В. Аргументація – це процес впливу на співрозмовника?

8. Які складники аргументації:

А. Аргументи, точка зору.

Б. Вступ, головна частина, висновок.

В. Засновки, висновок?

9. Які складники точки зору:

A. Пропозиція, яка містить певне твердження; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

Б. Твердження, яке містить певну пропозицію; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

B. Твердження, пропозиція?

10. Що таке аргументи:

A. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують точку зору.

Б. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують або критикують точку зору.

B. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких доводять або спростовують точку зору,

11. Що таке форма аргументації:

A. Це логічна форма (схема) твердження, на якому ґрунтується точка зору.

Б. Це логічна форма (схема) міркування, на якому ґрунтується аргументація.

B. Це логічна форма (схема) аргументів?

12. За формою аргументація може бути:

A. Дедуктивною аргументацією.

Б. Правдоподібною аргументацією.

B. Дедуктивною або правдоподібною аргументаціями.

13. Характерною ознакою дедуктивної аргументації є те, що істинність аргументів:

A. Надає точці зору статусу істинності.

Б. Надає точці зору статусу ймовірності.

B. Надає точці зору при одних обставинах статусу істинності, а при інших - статусу ймовірності.

14. Чи можуть у правдоподібній аргументації бути істинні аргументи:

А. Так.

Б. Ні?

15. За кількістю аргументів аргументацію поділяють на:

A. Просту, складну.

Б. Підрядну, сурядну.

B. Підрядну, сурядну, множинну.

16. Які типи структур аргументації ви знаєте:?

A. Підрядна, множинна, зв'язана.

Б. Конвергентна, послідовна, підрядна.

B. Підрядна, сурядна, множинна?

17. Скільки існує правил проведення суперечки:

A. 6.

Б. 7.

B. 10?

18. Установіть відповідність між латинськими та українськими назвами помилок:

A. «Тu quoque». 1. «Аргумент до жалю».

Б. «Аrgumentum ad baculum». 2. «Аргумент до людини».

B. «Argumentum ad misericordiam». 3. «Аргумент до палки»                                                                                                                                 

Г. «Argumentum ad hominen» 4. «Ти також».

Ґ. «Petitio principii». 5. «Звертання до думки»

Д. «Аrgumentum ad populum». 6. «Більшості».

19. Установіть відповідність між назвами помилок:

A. «Непряма атака». 1. «Солом'яне опудало».

Б. «Фіктивний супротивник». 2. «Отруєння джерела».

B. «Коло в аргументації». 3. «Суб'єктивний аргумент».

Г. «Провокаційні запитання». 4. «Прийняття без доказів».

Д. «Патетична помилка».  5. «Помилка багатьох за питань».

Є. «Аргумент до аудиторії».

Література

1.     Важнейшие концепции теории аргументации. – СПб, 2006.

2.     Грифцова И. Н. Логика как теоретическая и практическая дисциплина. К вопросу о соотношении формальной и неформальной логики. – М., 1998.

3.     Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р., Хенкенмас Ф. С. Аргументация: анализ, проверка, представление. Учебное пособие. – СПб, 2002.

4.     Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргументативных дискуссиях. – СПб, 1994.

5.     Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997.

6.     Мысль и искусство аргументации. – М., 2003.

7.     Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора. – СПб, 1996.

8.      Рузавин Г. И. Логика и аргументация. – М., 1997. 

9.     Хоменко I. В. Еристика. – К., 2001.

10. Шопенгауэр А. Еристика, или искусство спорить. – СПб, 1900.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

 

ТЕМА: Поняття про аргументацію. Складники та контекст аргументації.

Мета: ознайомити студентів з поняттям аргументації. Контекст аргументації.  Що таке точка зору та її складники. З’ясувати алгоритм аналізу аргументації.

 

Питання для обговорення

 

1. Практичне обґрунтування поняття аргументації.

2. Вправи на визначення алгоритму аналізу аргументації .

3. Аналіз текстів та розпізнавання в них точки зору та аргументи .

4. Складання текстів та вправ на подану тему. 

Завдання

   1. З'ясуйте, які з наведених аргументацій теоретич­ні, а які емпіричні. Знайдіть у них точки зору та ар­гументи.

Психолог Рональд Фридман з Університету Міссу­рі (США) дійшов висновку, що навіть думки про вино, мартіні або пиво (навіяні рекламою або розповіддю ко­леги чи друга) можуть приводити до сп'яніння і збу­джено впливати на людину! Не секрет, що алкоголь примушує нас одягати рожеві окуляри (цей ефект ще називають beer goggles – «пивні окуляри»).

Для експерименту були залучені студенти. 80 юнаків розділили на дві групи і посадили перед екранами. На моніторах першої групи спалахували репліки та слова, пов'язані з пивом, віскі, мартіні та вином. Друга група бачила набір нейтральних слів («чай», «кава», «сік»). Після перегляду молодих людей попросили оцінити привабливість жінок на 20-ти фото. Для більшості сту­дентів першої групи знімки здалися милішими, ніж для студентів другої групи.

2. Палити, звичайно, шкідливо, хто б сперечався! Го­ловне – для здоров'я. Проте шотландські вчені, впро­довж десятиліть вивчали інтелект тих, хто палить, і тих, хто не палить. На підставі цього вони виявили ще один зв'язок: пристрасть до тютюну знижує інтелект приблизно на 1\%. Багато це чи ні — вирішувати тобі.

3. Певні компанії мобільного зв'язку зараховують в актив усіх абонентів, які зробили хоча б один дзвінок упродовж трьох місяців, інші – впродовж шести або дванадцяти місяців. Тому оцінювати операційні показ­ники компанії за кількістю абонентів, на мій погляд, не зовсім коректно.

4. Люди, які вживають рибу два рази на тиждень і уникають шкідливих жирів, ризикують очима у два ра­зи менше, стверджують учені з Гарвардської військо-во-медицинської школи. Риба багата на жирні кислоти, які допомагають захистити чутливі до світла клітини, і знижують небезпечність розвитку катаракти.

5. «Те, що змінюється, руйнується. Те, що руйнується, гине. Отже, те, що змінюється, гине» (Лукрецій Кар).

2. У наведених прикладах знайдіть висловлювання, які виражають точку зору, а які – сумнів. Визнач­те, чи є точка зору позитивною або негативною. Ви­явіть, якщо це можливо, вирази-індикатори у ви­словлюваннях, які є показниками точки зору та сумніву.

1. По-моєму, діти – це надія майбутнього.

2. Батьки повинні навчити дітей дисципліні.

3. Ось як я це розумію: навіть якщо це не принесе ко­ристі, але хоча б це не нанесе шкоди.

4. Я не зовсім впевнений, що він не міг цього зробити.

5. У такому випадку це твердження хибне.

6. Він помилково стверджує, що відпочинок узимку її не влаштовує.

7. Беручи все до уваги, навряд чи це може бути пра­вильним.

8. Отже, бідні стають ще біднішими, а багаті – ще багатшими.

9. Насправді я все ще не можу до кінця зрозуміти, чому абстракціонізм вважають мистецтвом.

10. Невже не може бути такого, що в наш час існує справжня любов.

 3. Проведіть аналіз наведених аргументацій

1. Щоб зберегти гостроту зору на належному рівні, потрібні вітаміни, які добре засвоює печінка. Тому го­ворять, що очі – показник роботи цього органа.

2. Студентам під час сесії треба голодувати, оскільки під впливом голоду активізується відділ мозку, який відповідає за пам'ять.

3. Японія займає одне з перших місць у світовому списку за тривалістю життя. І цьому чимало сприя­ють національні кулінарні традиції. Зокрема, особ­ливістю японської кухні є маленькі порції, які запо­бігають переїданню. «Один суп і два овочі» – одне з головних правил харчування самураїв. Крім того, японська кухня містить багато морепродуктів і ово­чів. Кухарі використовують у своїх рецептах до 9 тис. різних видів риби, молюсків і тварин, які живуть у морях. Блюда японської кухні допомагають надов­го зберегти молодість та красу завдяки йоду, фосфо­ру, калію, фтору та іншим мікроелементам, які міс­тяться в морепродуктах.

4. Посміхайтеся та ви схуднете! Цей висновок був зроблений на підставі досліджень учених з Універси­тету Вандербілт, які підрахували, скільки калорій спа­лює людина, коли посміхається. За 10–15 хвилин по­вноцінного сміху людина втрачає понад 50 калорій. Стільки ж – коли дивиться веселу комедію або гуляє в парку 13 хвилин.

5. Багато людей підтримують думку, що мінеральна вода є найчистішою та лікувальною. Проте це не зав­жди так. Датські вчені вирішили перевірити це переко­нання та дослідили воду 68 різних марок з 16 країн сві­ту. Приблизно 40\% зразків містили бактерії та гриби. Для здорової людини вони, в принципі, не страшні, а ось для хворих з послабленим імунітетом це може бути небезпечним.

Підсумковий тест

       1. Як можна визначити термін «аргументація»:

А. Аргументація – це діяльність учасника суперечки, мета якої захистити свою точку зору, переконавши співрозмо­вника в її прийнятності.

Б. Аргументація – це процес доведення істинності певного положення.

В. Аргументація – це процес впливу на співрозмовника?

 2. Які складники аргументації:

А. Аргументи, точка зору.

Б. Вступ, головна частина, висновок.

В. Засновки, висновок?

3. Яка аргументація потребує безпосереднього звер­нення до дійсності:

А.  Теоретична.

Б. Емпірична.

В. Теоретична та емпірична?

4. Яке твердження правильне:

А. Прикладом критики є спростування.

Б. Прикладом спростування є критика?

5. Чи може доведення бути спростуванням:

А. Так.

Б. Ні?

6. Які складники точки зору:

А. Пропозиція, яка містить певне твердження; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

Б. Твердження, яке містить певну пропозицію; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження?

7. Що таке аргументи:

А. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких об­ґрунтовують точку зору.

Б. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких об­ґрунтовують або критикують точку зору.

В. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких до- водять або спростовують точку зору?

8. Чи може критика бути прогресивною:

А. Так.

Б. Ні?

9. Чи може аргументація одночасно бути прогреси­вною та регресивною:

А. Так.

Б. Ні?

10. Які види контексту аргументації ви знаєте:

А. Вербальний, невербальний.

Б. Культурний, фоновий?

Література

1.     Важнейшие концепции теории аргументации. – СПб, 2006.

2.     Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. – М., 2003.

3.     Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р., Хенкенмас Ф. С. Аргументация: анализ, проверка, представление. Учебное пособие. – СПб, 2002.

4.     Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргументативных дискуссиях. – СПб, 1994.

5.     Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997.

6.     Мысль и искусство аргументации. – М., 2003.

7.     Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора. – СПб, 1996.

8.     Рузавин Г.И. Логика и аргументация. – М., 1997.

9.     Хоменко I. В. Логіка. – К., 2004.

10. Хоменко I. В. Логіка. – К., 2007.

11.  Хоменко I. В. Еристика: мистецтво племіки. – К., 2001. 

12. Barth E. M., Krabbe E. C. From Axiom to Dialog. – Berlin: Walter de Gruyter, 1982.

13. Аристотель. Топика. – Соч.: В 4-х т. – Т. 2. – М., 1978. – С. 533-593.

 

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

 

ТЕМА: Поняття про форму аргументації. Дедуктивна, правдоподібна, індуктивна аргументація.

Мета: ознайомити студентів з формою аргументації. Поняття про дедуктивне міркування, дедуктивна аргументація.  Поняття про правдоподібне міркування, правдоподібна аргументація. Розглянути форми індуктивних міркувань.

Питання для обговорення:

1.     Поняття про форму аргументації.

2.     Форми дедуктивних міркувань.

     3. Правдоподібне міркування, правдоподібна аргументація.

     4. Правила побудови індуктивних міркувань.

Завдання

1. Проаналізуйте наведені аргументації. Визначте, чи є вони дедуктивними або правдоподібними. За формами яких міркувань вони побудовані?

1. «Оскільки живі організми проходять у своєму роз­витку ступені народження, розквіту, занепаду та заги­белі, то й суспільство в своєму розвитку проходить са­ме ці ступені» (Шпенглер).

2. «Ти кажеш, ми повинні вважати себе щасливими, оскільки ми не знаємо цього брехливого, мерзотного світу з його брехливими, мерзотними людьми. Мабуть, я одна з нещасних, оскільки я ж то знаю цей брехли­вий, мерзотний світ з його брехливими, мерзотними людьми»» (Шолом Алейхем, «Мой первый роман»).

3. «Намагатися за допомогою війни вирішувати полі­тичні суперечки між державами, намагатися досягти сили і слави – це все одно, що змусити всіх людей країни пити одні й ті самі ліки для лікування різних хвороб, бо користь від цього, можливо, буде лише чо-тирьом-п'яти людям» (Мо-цзи).

4. Накресліть на піску коло. Воно не є досконалим і, звичайно, відрізняється від ідеального кола. Але ж так легко, дивлячись на нього, уявити собі ідеальне коло і побудувати щодо нього точну науку. Чому ж цей метод, який є досить простим, не застосувати до людського суспільства. Злочинцю треба сказати, що він злочинець, і показати, що це дуже погано. Він одразу ж перестане бути злочинцем і на перший план вийде його ідеальна людська поведінка. (аргумента­ція Платона).

5. Запах ванілі обмежує потяг до солодкого і допомагає схуднути. Це відкрили британські вчені, які впродовж мі­сяця споглядали за групою пацієнтів, до долонь яких був наліплений спеціальний ароматизований пластир.

6. Завдяки серйозним навантаженням катаракта по­молодшала. Виявити її на ранніх стадіях непросто. До того ж ми звикли списувати дискомфорт на втомле­ність очей. Але якщо з'явився остеохондроз, є привід задуматися У кришталика та кісткового хряща є багато спільного. Тільки головна властивість першого – про­зорість, другого – пружність. Якщо збій в одному, ав­томатично проблеми в іншому.

7. Лазерна корекція зору – новий маловивчений ме­тод. Він з'явився недавно, отже, відсутні дослідження віддалених результатів операції, які підтвердили б її повну безпеку. Адже щоб зробити кінцевий висновок, треба спостерігати за пацієнтами, які перенесли лазер­ну корекцію впродовж всього життя. А з моменту пер­шої корекції не пройшло ще і 20 років! Отже, ми не можемо спрогнозувати, як буде поводите себе проопе­роване око через 25 – 40 років!

8. Клімат Японії субтропічний. У Примор'ї, що зна­ходиться на тих самих широтах, неподалік від Японії, клімат значно суворіший. Біля берегів Японії прохо­дить тепла течія. Біля берегів Примор'я немає теплої течії. Отже, причиною відмінностей у кліматі При­мор'я та Японії є вплив морських течій.

9. «Віслюк знаходиться між двома однаковими обе­ремками сіна однакової якості та однакового розміру.

 Якщо б він не мав свободи волі, то помер би з голоду, тому що немає ніяких підстав для того, щоб він надав перевагу якомусь одному оберемку. Позаяк на практи­ці в таких випадках віслюки не помирають, то можна стверджувати, що вони мають свободу волі. Отже, сво­бода волі існує» (Бурідан).

10. Історія зберегла оповідання Плутарха з приводу несподіваного розлучення консула Павла Емілія: «Ри­млянин, розлучаючися з дружиною і чуючи осуд дру­зів, які твердили йому: «Хіба вона не цнотлива? Чи не гарна вона собою? Чи вона безплідна?» – виставив вперед ногу, взуту в черевик, і сказав: «Хіба він не гар­ний? Або стоптаний? Але хто з вас знає, де він мені ти­сне ногу?».

 

Підсумковий тест

 

1.     Що таке форма аргументації:

А. Це логічна форма (схема) твердження, на якому ґрунтується точка зору.

Б. Це логічна форма (схема) міркування, на якому аргументація грунтується.

В. Це логічна форма (схема) аргументів?

2. За формою аргументація може бути:

А. Дедуктивною.

Б. Правдоподібною.

В. Дедуктивною або правдоподібною.

3. У дедуктивному міркуванні:

А. З істиних засновків випливає істинний висновок.

Б. З істиних засновків може випливати хибний висновок.

В.  З істиних засновків випливає ймовірний висновок.

4. Характерною ознакою дедуктивної аргументації є те, що істинність аргументів:

А. Надає точці зору статусу істинності.

Б. Надає точці зору статусу ймовірності.

В. . Надає точці зору при одних обставинах статусу ймовірності, а при інших – статусу істинності.

5. У правдоподібному міркуванні:

А. З істинних засновків випливає істинний висновок.

Б. З істинних засновків випливає ймовірний висновок.

В. З істинних засновків може випливати як істинний так і хибний висновок.

6. Чи можуть у правдоподібній аргументації бути істинні аргументи:

А.Так?

Б. Ні?

7. Чи можна побудувати дедуктивну аргументацію за формою «доведення від протилежного»:

А.Так?

Б. Ні?

8. Чи можна побудувати індуктивну аргументацію за формою умовно-категоричного міркування:

А.Так?

Б. Ні?

9. Знайдіть зайве поняття в кожному з наведених переліках:

А. Повна індукція, неповна індукція, звичайна індукція.

Б. Аналогія властивостей, аналогія відношень, аналогія ознак.

В. Популярна індукція, наукова індукція, ненаукова індукція.

10. Знайдіть відповідність між видами аргументації і видами міркувань за формами яких можуть будуватися аргументації:

     А. Дедуктивна аргументація.                        1. Умовно-категоричне

                                                                                Міркування.

                                                                              2. Повна індукція.  

     Б. Правдоподібна аргументація                   3. Аналогія властивостей.

                                                                              4. Зведення до абсурду.

Література

1.     Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. – М., 2003.

2.      Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997. 

3.      Конверський А. Є. Логіка. – К., 2004. 

4.     Хоменко І. В. Логіка. - К., 2004. Хоменко І. В. Логіка. – К., 2007.

5.      Хоменко І. В. Еристика: мистецтво полеміки. – К., 2001. 

6.     Рузавин Г. И. Логика и аргументация. – М., 1997.

7.     Хоменко I. В. Логіка. – К., 2004.

8.     Хоменко I. В. Логіка. – К., 2007.

9.     Рузавин Г.И. Логика и аргументация. – М., 1997.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

 

ТЕМА: Аргументація в журналістиці, загальна характеристика

 

Мета: навчити особливості використання  в доказовому міркуванні журналіста фактологічних, оціночних і нормативних аргументів.

 

Питання для обговорення

1.     Проаналізувати особливості використання фактологічних аргументів у конкретних публікаціях.

2.     Проаналізувати особливості використання оціночних аргументів у конкретних публікаціях.

3.     Проаналізувати особливості використання риторичних прийомів та методів аргументації в конкретних публікаціях.

 

Завдання

1. У всі часи перли використовували не тільки як прикраси, а й як ліки. Вважалося, що вони укріплюють серце, особливо якщо перли потримати декілька хви­лин у роті. Дітям, які страждали на анемію, давали по­рошок перлів, розведений у воді. Для укріплення іму­нітету рекомендували випити воду, в якій вночі тримали декілька перлів. Багато хто вірить, що перли можуть розповісти про здоров'я свого хазяїна: якщо він захворів, вони тускніють.

2. Не тільки Європа налаштувалася проти тих, хто палить. На американському ринку праці також існують подібні обмеження. У зв'язку з тим, що ціна здоров'я зростає і роботодавці змушені сплачувати тим, хто па­лить, великі медичні страховки, підприємства США відмовляються наймати на роботу тютюнозалежних людей, а також звільняють з роботи тих, хто не може кинути палити. Так, у 2005 р. транспортна компанія Union Pacific Согр. (США) припинила наймати тих, хто палить, у семи штатах країни.

3. Оливкову олію вважають однією з найцінніших олій. Косметологи використовують цей продукт у своїй практиці. Оливкова олія сприяє регенерації клі­тинок шкіри, підтримує оптимальний рівень вологості. Крім того, завдяки високому вмісту вітаміну Е оливко­ва олія виявляє міцну антиоксидантну спроможність: запобігає появі ранніх зморшок і бореться з фотоста-рінням. Оливкова олія настільки гіпоалегренна, що її рекомендують для зовнішнього застосування навіть хворим на дерматит!

4. Ваш надійний захист від кишкових розладів – Смекта. Цей французький апарат для лікування усіх кишкових розладів був створений на природній основі. Тому він не має ніяких протипоказань і застосовується для лікування навіть наймолодших. Смекта має уніка­льний подвійний механізм дії — вона не тільки лікує діарею, усуваючи всі її симптоми, але й ліквідує при­чину захворювання, виводячи з організму до 90\% віру­сів, бактерій та їхніх токсинів. Важливо також те, що Смекта усуває діарею вже в перший день після прийо­му. (З реклами)

Література

1.     Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. – М., 2003.

2.      Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997. 

3.      Конверський А. Є. Логіка. – К., 2004. 

4.     Хоменко І. В. Логіка. – К., 2004.

5.     Хоменко І. В. Логіка. – К., 2007.

6.      Хоменко І. В. Еристика: мистецтво полеміки. – К., 2001. 

7.     Рузавин Г. И. Логика и аргументация. – М., 1997.

8.     Хоменко I. В. Логіка. – К., 2004.

9.     Хоменко I. В. Логіка. – К., 2007.

10. Рузавин Г.И. Логика и аргументация. – М., 1997.

11. Тертычный А.А. Психология публицестического убеждения. – М.,1989.

12. Тертычный А.А. Аргументация в журналистике. – М.,1989.

 

питання ПідсумковОГО модульнОГО контролЮ

1. Що ви знаєте про мистецтво суперечки?

2. Як можна визначити поняття суперечки?

3. Як співвідносяться поняття «суперечка» і «комунікація»?

4. Наведіть приклади комунікативних процесів, які можна  назвати суперечками і які такими назвати не можна

5. Назвіть основних учасників суперечки . Які функції вони виконують.

6. Назвіть види суперечок.

7. Чи може полеміка виступати суперечкою заради істини?

8. Чи може дискусія виступати суперечкою заради перемоги?

9. Чому суперечку заради істини називають суперечкою про описи?

10. Чому суперечку заради перемоги називають суперечкою про цінності?

11. У чому схожі і чим відрізняються диспут і дебати?

12. Як можна визначити термін аргументація?

13. Яка структура аргументації?

14. Яке міркування називають дедуктивним , які його види існують?

15. Дайте визначення не дедуктивного міркування ,назвіть його види.

16. Яка аргументація є доказовою?

17. Які види недоказової аргументації  ви  знаєте?

18. Що таке пряма і непряма аргументація , наведіть приклади.

19. Аргументація в журналістиці.

20. Форма вираження тезисів в журналістському тексті.

21. Аргументи в журналістському тексті їх місце та роль в доказовому міркуванні.

22. Форма виразності аргументів в різних типах журналістського тексту.

23. Історичний метод в журналістській аргументації.

 

МОДУЛЬ 2

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

 

ТЕМА: Правила та помилки в суперечці

 

Мета: навчити студентів не допускати помилок у своїх міркуваннях, розпізнавати помилки в міркуваннях супротивників по суперечці. Ефективно розпізнавати «уловки » в суперечці.

 

Питання для обговорення

 

     1. Навчитись виявляти помилки в аргументації та критиці.

2. Правила і помилки щодо тези .

3. Типові помилки щодо аргументів .

     4. Правила і помилки щодо форми.

     5. Правило завершення суперечки. Типові помилки.

Завдання

 

1. Проаналізуйте наведені приклади. З'ясуйте, які правила в них порушені, які помилки допущені.

1. Вільнодумець стверджує, що Земля обертається навколо Сонця; супротивник заперечує: «А ось у псал­мах написано: ти поставив Землю на тверді основи, не зрушиться вона ніколи. Як ви думаєте, – запитує він, – може Святе Писання помилятися чи ні?» Віль­нодумець згадує інквізицію і припиняє сперечатися. Він навіть для більшої безпеки, як правило, «перекону­ється».

 2. Останній аргумент королів – ultima ratio regum. Цей напис латиною робили на французьких гарматах за часів Людовіка XIV за наказом кардинала Ришельє. Пізніше такий самий напис за наказом Фрідріха II був зроблений і на прусських гарматах.

3. Сперечальник доводить опоненту, що заробітна платня у викладачів американських університетів зна­чно вища, ніж у викладачів українських вузів. Опонент у відповідь промовляє: «Що ж ви ще й досі не виїхали до Америки?».

4. Приклад німецького філософа Гегеля з твору «Хто мислить абстрактно?». «Агов, стара, ти торгуєш тухлими яйцями! – гово­рить покупниця торгівці. – Що? – кричить та. – Мої яйця тухлі? Сама ти тухла! Ти мені смієш говори­ти таке про мій товар! Ти! Та чи не твого батька воши в канаві заїли, чи не твоя мати з французами крутила, чи не твоя бабка здохла в богодільні! Бач, ціле прос­тирадло на хустку перевела! Знаємо, мабуть, звідки це ганчір'я! Якби не офіцери, не красуватися тобі у цьо­му вбранні! Порядні-то за своєю оселею слідкують, а таким – саме місце в каталажці! Дірки б на панчохах заштопала!».

5. У давнину судили вивертку людину, яка на запи­тання відповідала туманно, плутано, чим дуже нерву­вала суддю.

- На просте запитання відповідай однозначно «так» або «ні», інакше твоє словесне шахрайство буде розці­нене як образа суду та доведення твоєї вини.

- Ваша честь, ви дійсно впевнені, що на прості запи­тання завжди можна відповісти чітко «так» чи «ні»?

- Ти вже задав таке запитання, і я покажу тобі, як по­винна відповідати чесна людина. Я даю відповідь: «Так». На просте запитання завжди можна відповісти одним словом.

- Навчіть цьому й мене, Ваша честь. Ще раз дайте відповідь на моє запитання. Якщо Ви зможете це зро­бити, присягаюся, я все життя буду робити, як Ви ка­жете. Суддя, відповідайте точно і ясно, одним словом: «Чи перестали Ви брати хабарі?».

 6. З Марка Твена: «Дівчина, яку дорікнули народженням позашлюбної дитини, сказала у виправдання:

- Але ж вона така маленька!».

 7. – Ти ніколи не повинен бити дітей, оскільки во­ни втратять довіру до суспільства і через деякий час самі почнуть бити когось.

– Ще ніхто не довів, що тілесне покарання дітей обов'язково у майбутньому призводить до насильства. Добрий ляпанець час від часу, якщо на це є причина, не може принести шкоди.

8. Я не хочу вас примушувати це робити, оскільки саме я буду оцінювати ваш проект.

9. – Ви впевнені, що ця установа встигне це зроби­ти за п'ять днів?

 А чому ви сумніваєтеся?

10. Уніфіковані закони про шлюб – хороші закони, оскільки законодавство, що вносить єдність у норми щодо шлюбу, знижує кількість розлучень... А знижує воно кількість розлучень тому, що уніфіковане шлюб­не законодавство стандартизує норми, які стосуються одруження.

11. Британський письменник та священик Чарльз Кін-гслі, виступаючи проти знаменитого католицького ми­слителя кардинала Джона Генрі Ньюмана, заявив таке: твердженням кардинала Ньюмана не можна довіряти, оскільки він служить Римський католицький церкві і насамперед лояльний до неї, а не до істини. Ньюман відповів, що така атака робить неможливим для нього, як і для всіх католиків, висувати якісь аргументи, оскі­льки все, що б вони не сказали на свій захист, буде зу­стрінуте заявою, що істина для них не має першочер­гового значення.

2. Про які правила та помилки в суперечці йдеться в наведених цитатах?

1. «Публіка, як суддя неупереджений і розсудливий, завжди погоджується з тим, хто останнім пожаліється їй» (О. С. Пушкін).

2. «Ті, хто має намір взяти участь у розмові один з одним, повинні скільки-небудь розуміти один одного. Якщо цього не відбувається, то про можливість якого спілкування можна говорити? Тому кожне з імен по­винне бути зрозумілим і говорити про що-небудь, при цьому – не про декілька речей, а тільки про одну; як­що ж у нього декілька значень, то потрібно пояснити про яке з них йдеться» (Аристотель).

3. «Не так кажіть, щоб міг зрозуміти, а так, щоб не міг вас не зрозуміти суддя» (П. Сергеїч).

3. Про яку неясність може йтися в наведених виразах?

1. Ви можете легко вислухати мене і погодитися з доводами розуму.

2. Я не знаю, що мені сказати проти брехливості їхніх заяв і ваших висновків.

3. Відповідь комісії буде надана до 1 вересня.

4. Він вміє примусити себе слухати.

5. Ірина віддала ключі від авто Світлані, оскільки на­ступного дня вона від'їжджала до Санкт-Петербурга. 

4. Проаналізуйте уривок з оповідання А. П. Чехова «Випадок з судової практики». Які помилки в ар­гументації тут допускають?

«Коли товариш прокурора зміг довести, що підсудний винний і не заслуговує на поблажливість; коли він з'ясував, переконав і сказав: «Я закінчив», – піднявся захисник. Усі нашорошили вуха. Запанувала тиша. Ад­вокат заговорив, і пішли танцювати нерви ...ської пуб­ліки!

Ми – люди, панове присяжні засідателі, будемо ж і судити по-людськи! – сказав, між іншим, захисник. – Перш ніж з'явитися між вами, ця людина вистраждала шість місяців ув'язнення. Впродовж цього часу дру­жина була без чоловіка, якого палко любить, очі дітей не висихали від сліз при думці, що поруч немає доро­гого батька! О, якщо б ви подивилися на цих дітей! Вони голодні, бо їх нема кому нагодувати, вони пла­чуть, бо вони глибоко нещасні. Подивіться! Вони простягають до вас свої ручки, заклинаючи вас повер­нути їм батька!..

Серед публіки почулися схлипування.. Захисник говорив і говорив... Факти він упустив, а на­лягав більше на психологію.

Знати свою душу – означає знати особливий, окремий світ, повний рухів. Я вивчив цей світ. Ви­вчаючи його, я, визнаю, вперше вивчив людину. Я зро­зумів людину. Кожний рух його душі говорив про те, що мій клієнт є ідеальною людиною.

Судовий пристав перестав дивитися загрозливо і поліз до кишені за хусточкою. Прокурор, цей камінь, цей лід, найбездушніший з організмів, тривожно закрутив­ся в кріслі, почервонів і став дивитися під стіл. Сльози заблищали крізь його окуляри.

«Треба мені відмовитися від обвинувачення! – поду­мав він. – Це ж якого фіаско можна зазнати. А?»

Подивіться на його очі! – вів далі захисник (під­боріддя його дрижало і крізь очі дивилася душа, що страждала).

Невже ці лагідні, ніжні очі можуть байдуже диви­тися на злочин? О, ні! Вони, ці очі, плачуть! Під цими калмицькими вилицями приховані тонкі нерви! Під цими грубими, потворними грудьми б'ється далеко не злочинне серце! І ви, люди, наважитеся сказати, що він є винним?

Тут не витримав і сам підсудний. Настала і його черга заплакати. Він заблимав очима, заплакав і стурбовано почав соватись.

– Винний! – заговорив він, перебиваючи захисни­ка, – Винний! Визнаю свою провину! Украв і шахра­ював! Окаянна я людина! Гроші я зі скрині взяв, а шу­бу, що вкрав, наказав своячці своїй сховати... Каюся! У всьому винний!»

Підсумковий тест

 

1.     Скільки існує правил суперечки:

А. 6.

Б. 7.

В. 10.

 

2. При порушені якого правила має місце помилка «об»явлення точко зору священною»:

А. Правила свободи.

Б. Правила тягаря доведення.

В. Правила обґрунтування точки зору.

 

3. При порушені якого правила має місце помилка «поспішне узагальнення»:

А. Правило логічності.

Б. Правило заборони неправдивих аргументів.

В. Правило релевантності аргументації.

 

4. При порушені якого правила має місце помилка «аргумент до скромності»:

     А. Правило логічності.

Б. Правило релевантності аргументації.

В. Правило подання аргументації.

 

5. При порушені якого правила має місце помилка «аргумент до мас»:

А. Правило свободи.

Б. Правило релевантності аргументації.

В. Правило подання аргументації.

 

6. Помилка «втрата точки зору» є різновидом помилки:

А. «Ignoratio elenchi».

Б. «Фіктивний супротивник».

В. «Отруєне джерело».

 

7. Помилка «пряма атака» є різновидом помилки:

А. «Tu quoque».

Б. «Аргумент до людини».

В. «Аргумент до жалю».

 

8. Помилка «подвійна бухгалтерія» є різновидом помилки:

А. «Хибний аргумент».

Б. «Суб»активний аргумент».

В. «Необґрунтований аргумент».

 

9. Помилки «хибний аргумент» і «брехливий аргумент» - це:

А. Одна й таж сама помилка.

Б. Різні помилки.

 

   

Література

1.     Адлер Д. НЛП: современные психотехнологии. – СПб, 2000.

2.     Акишина А. А., Кано X., Акишина Т. Е. Жесты и мимика в русской речи. Лингво-страноведческий словарь. – М., 1991.

3.     Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

4.     Горелов И. Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвный мысли знак: рассказы о невербальной коммуникации. –   М., 1991.

5.     Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов – М., 2001.

6.     О'Коннор Дж., Сеймор Дж.  Введение в нейро-лингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.

7.     Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород, 1992.

8.     Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. – М., 1996.

9.      Тумаракин П. С. Жесты и мимика в общении японцев. Лингво-страноведческий словарь-справочник. – М., 2001. 

10.  Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.

11. Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

 

ТЕМА: Прийоми впливу в суперечках

 

Мета: навчити майбутніх журналістів розпізнавати прийоми впливу  в суперечках. Розглянути технології впливу на співрозмовника, а саме, мовну, тактичну, психологічну.

 

Завдання

 

Провести дискусійну гру зі студентами, в якій використати технології впливу на співрозмовника (мовну, тактичну, психологічну).

 

Можливі теми для обговорення

1.     Смертна кара: за і проти.

2.     Телевізійна реклама: за і проти.

3.     Комп»ютерні ігри: за і проти.

4.     Чи можна успішно поєднати роботу та навчання у ВНЗ?

5.     Чи буває брехня благом?

6.     Що краще: домашнє відео чи сучасний кінотеатр?

7.     Гостьовий брак: за і проти.

8.     Єдина помісна церква в Україні: конфесійна утопія чи церковна реальність?

9.     Чи потрібний людині само менеджмент?

10. Дієтоманія: факти і помилкові уявлення.

 

Гравці команд повинні дотримуватися правил встановлених в аудиторії між ними.

 

Література

1.     Адлер Д. НЛП: современные психотехнологии. – СПб, 2000.

2.     Акишина А. А., Кано X., Акишина Т. Е. Жесты и мимика в русской речи. Лингво-страноведческий словарь. – М., 1991.

3.     Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

4.     Горелов И. Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвный мысли знак: рассказы о невербальной коммуникации. – М., 1991.

5.     Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов – М., 2001.

6.     О'Коннор Дж., Сеймор Дж. Введение в нейро-лингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.

7.     Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород, 1992.

8.     Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. – М., 1996.

9.      Тумаракин П. С. Жесты и мимика в общении японцев. Лингво-страноведческий словарь-справочник. – М., 2001. 

10.  Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.

11. Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

 

ТЕМА: Вербальний та невербальний прийоми впливу в журналістиці

 

Мета: виробити навички і вміння у журналіста розпізнавати техніки, які пов’язані з вербальними та невербальними аспектами комунікації.

 

Питання для обговорення

 

1. Підготувати повідомлення про види невербальної комунікації.

 

2. Підготувати доповідь про етнічні особливості використання міміки і жестів.

Завдання

  Про застосування яких прийомів впливу йдеться у наведених прикладах?

1. «Ще одним джерелом уявлення нібито категорії «справедливий» та «несправедливий» можна реально застосовувати до винагород, зумовлених ринком, є ідея нібито різні послуги мають «визначену цінність для суспільства», яку можна з'ясувати, й нібито реальна винагорода нерідко відрізняється від цієї цінності. Од­нак попри те, що концепція «цінності для суспільства» іноді легковажно використовується навіть економіста­ми, такої речі, строго кажучи, не існує, і під цим ви­словом приховується такий самий тип антроморфізму чи персоніфікації суспільства, що й під терміном «со­ціальна несправедливість». Послуги можуть мати цін­ність лише для окремих людей (або якоїсь організації), і цінність кожної конкретної послуги буде дуже різною для різних членів одного й того самого суспільства. Дивитися на це інакше – значить ставитися до суспі­льства не як до спонтанного устрою вільних людей, а як до організації, усіх членів якої примушують слугу­вати єдиній ієрархії цілей. А це, безумовно, буде тота­літарна система, в якій відсутня особиста свобода. (Хайєк Ф. А. «Право, законодавство та свобода»).

2. У нацистській Німеччині спеціальним розпоря­дженням міністерства пропаганди від 22 серпня 1936 р. було наказано іменувати загиблих німецьких солдат не «gefallenen» («ті, хто полягли в бою»), а «ermordeten» («ті, кого було вбито в бою»), для того щоб підкресли­ти, що націонал-соціалістичні бійці не загинули в бою з чесним ворогом, а були підступно вбиті.

3. У 70-ті роки ЦРУ було пред'явлене обвинувачення у підкупі журналістів однієї газети. Тогочасний дирек­тор ЦРУ (У. Колбі) відповів на це, що ніхто зі штатних співробітників газети ніяких грошей від відомства, яке він очолює, не отримав. Це було щирою правдою – підкуплені були позаштатними співробітниками.

4. 4 травня 1970 року під час масової акції протесту студентів Кентського університету національні гвар­дійці вбили чотирьох і поранили дев'ятьох студентів. Більшість засобів масової інформації засудили цю по­дію, однак визначили її як «трагедію». Очевидно, що та сама подія могла бути визначена і як «злочин», що потягнуло б за собою питання про її винуватців, які повинні бути покарані; у трагедії ж винуватців немає (принаймні таких, які несли б повну відповідальність за дії гвардійців).

5. У 1925 році відбулася дискусія між А. Луначарським і митрополітом Введенським. Мітрополіт Введенський: «Я зовсім не наполягаю на тій точці зору, що ми всі не походимо від мавп. Ви, ма­теріалісти, краще знаєте своїх родичів». А. Луначарський: «Але я не знаю, хто краще – чи той, хто походить з низів, походить від тварин, але піднявся зусиллями свого генія до сучасної людини, або той, яко­го височайший Бог створив за своїм взірцем і подобою і який опустився до того, що, як говорить гр. Введенсь-кий, прикро за тварин, коли людей порівнюють з ними».

2. Охарактеризуйте психологічні стани людей, які проявляються в таких невербальних формах.

1. розслаблена посадка голови, часто з відхиленням назад або вбік;

відкритий, прямий погляд в очі, закриття очей на кі­лька секунд з ледве позначеним кивком голови;

відкрита посмішка;

широка зручна посадка, іноді нога на ногу.

2. різкий нахил, підняття голови;

тулуб, раніше зручно відкинутий на спинку, перехо­дить у пряму посадку на краю стільця;

опора на стіл широко розставленими руками.

     3.вертикальні зморшки на лобі;

звужений, замкнений ріт;

твердий погляд;

4. горизонтальні зморшки на лобі;

дуже широко розплющені, уважні очі;

ледве позначений кивок голови;

5. підняття і опущення пліч;

нахил голови з боку на бік;

зчеплені руки.

6. ритмічні рухи пальців, рук, ступнів, часто з невели­кою амплітудою;

неритмічні рухи (крутити пачку сигарет, змінювати позу на стільці, стукати олівцем по столу тощо); зіщулювання;

покашлювання, прочищення горла; лікті на столі, руки зчеплені; смикання вуха.

7. слабке напруження; схилена голова;

повільні рухи рук ззовні-донизу долонями до себе;

опущені очі;

трохи відкритий ріт;

зменшення швидкості промовляння і жестикуляції.

 8.опора на що-небудь руками;

 закрита посадка, готовність підскочити;

 рука закриває обличчя або його частину, руки в ки­шенях, прямий вказівний палець торкається краю губ;

почервоніння.

9. «порожній» спрямований у простір погляд;

схилена голова, слабке напруження;

високо підняті плечі, притиснуті до тіла лікті;

морщення носу, «страждальні» зморшки на лобі;

дуже широко відкриті очі;

палець, що впирається в рот.

10. горизонтальні зморшки на лобі;

 дуже широко відкриті очі, на сильнішій стадії – відкритий ріт і бліде обличчя.

Підсумковий тест

1. Як ви вважаєте:

А. Вплив на супротивника в суперечці – це окремий випа­док маніпулювання.

Б. Маніпулювання – це окремий випадок випливу на су­противника в суперечці?

2. З наведених прийомів визначте мовні прийоми впливу:

А. «Синтаксичне перетворення». Б. «Ставка на хибний сором».

 В. «Помноження аргументів».

Г. «Плавна зміна смислового значення виразу».

3. Що таке евфемізм:

 А. Використання більш «м'якого», «прийнятного» мовного виразу для позначення певного предмету.

Б. Використання негативної оцінки для позначення певного предмету.

В. Нейтральний вираз для позначення певного предмету?

4. Як називають прийом, де говорять про застосу­вання «лозунгових слів» і «пустих фраз»:

А. «Розмивання смислового значення виразу».

 Б. «Плавна зміна смислового значення виразу»?

5. Як можна визначити софізм:

А. Навмисна помилка в аргументації сперечальника.

Б. Ненавмисна помилка в аргументації сперечальника?

6. Які з наведених прийомів є тактичними прийо­мами:

А. «Помноження аргументів».

Б. «Контрзапитання».

В. «Відтягування заперечення»?

7. Як називається прийом, який полягає в розхвалю­ванні супротивника:

А.«Аргумент до людини».

Б. «Аргумент до пихи».

В. «Аргумент до особи»?

 8. Сутність якого прийому можна передати сло­вами Аристотеля: «Сказане проти нас самих ми обернемо проти того, хто це сказав»:

А. «Контрприклад».

Б. «Контрзапитання».

В. «Зворотний удар»?

 9. Які психотипи людей виділяють за репрезен­тативними системами:

А. Холерики, сангвініки, меланхоліки, флегматики.

Б. Візуали, аудіали, кінестетики?

 12. Які складники невербальної комунікації ви знаєте:

А. Мова поз і жестів, мова міміки, мова текстури, парамов-леннєві характеристики тощо.

Б. Мова емоцій, мова почуттів, мова міміки, мова жестів, мова простору тощо.

В. Парамовленнєві характеристики, мова поз і жестів, мова простору, мова міміки тощо?

Література

1.     Адлер Д. НЛП: современные психотехнологии. – СПб, 2000.

2.     Акишина А. А., Кано X., Акишина Т. Е. Жесты и мимика в русской речи. Лингво-страноведческий словарь. – М., 1991.

3.     Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

4.     Горелов И. Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвный мысли знак: рассказы о невербальной коммуникации. – М., 1991.

5.     Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов – М., 2001.

6.     О'Коннор Дж., Сеймор Дж.  Введение в нейро-лингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.

7.     Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород, 1992.

8.     Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. – М., 1996.

9.     Тумаракин П. С. Жесты и мимика в общении японцев. Лин-гво-страноведческий словарь-справочник. – М., 2001.

10.  Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.

11. Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.

 

 Підсумковий модульний тест

1. Термін «еристика» означає:

A. Мистецтво комунікації.

Б. Мистецтво суперечки.

B. Мистецтво красномовства.

2. Як можна визначити еристику:

A. Еристика – це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) комунікативних процесів.

Б. Еристика – це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка.

B. Еристика – це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) публічних виступів?

3. Як можна визначити поняття «суперечка»:

A. Суперечка – це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення одного з учасників до позиції іншого, що виражається в її критичному оцінюванні.

Б. Суперечка – це комунікативний процес, у якому наявне активне ставлення до точки зору співрозмовника, що виражається в її критичному оцінюванні.

B. Суперечка – це комунікативний процес, у якому одна сторона переконує іншу?

4. Хто є учасниками суперечки:

A. Пропонент, опонент, аудиторія.

Б. Пропонент, опонент.

B. Промовець, слухачі?

5. Які бувають точки зору:

A. Позитивні, негативні.

Б. Позитивні, негативні, нейтральні.

B. Повні, неповні?

6. Критична дискусія має:

A. 3 стадії.

Б. 4 стадії.

B. 5 стадій.

7. Як можна визначити термін «аргументація»:

А. Аргументація – це діяльність учасника суперечки, метою якої є захист своєї точки зору шляхом переконання співрозмовника в її прийнятності.

Б. Аргументація – це процес доведення істинності певного положення.

В. Аргументація – це процес впливу на співрозмовника?

8. Які складники аргументації:

А. Аргументи, точка зору.

Б. Вступ, головна частина, висновок.

В.Засновки, висновок?

9. Які складники точки зору:

A. Пропозиція, яка містить певне твердження; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

Б. Твердження, яке містить певну пропозицію; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

B. Твердження, пропозиція?

10. Що таке аргументи:

A. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують точку зору.

Б. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують або критикують точку зору.

B. Аргументи – це висловлювання, за допомогою яких доводять або спростовують точку зору,

11. Що таке форма аргументації:

A. Це логічна форма (схема) твердження, на якому ґрунтується точка зору.

Б. Це логічна форма (схема) міркування, на якому ґрунтується аргументація.

B. Це логічна форма (схема) аргументів?

12. За формою аргументація може бути:

A. Дедуктивною аргументацією.

Б. Правдоподібною аргументацією.

B. Дедуктивною або правдоподібною аргументаціями.

13. Характерною ознакою дедуктивної аргументації є те, що істинність аргументів:

A. Надає точці зору статусу істинності.

Б. Надає точці зору статусу ймовірності.

B. Надає точці зору при одних обставинах статусу істинності, а при інших - статусу ймовірності.

14. Чи можуть у правдоподібній аргументації бути істинні аргументи:

А. Так.

Б. Ні?

15. За кількістю аргументів аргументацію поділяють на:

A. Просту, складну.

Б. Підрядну, сурядну.

B. Підрядну, сурядну, множинну.

16. Які типи структур аргументації ви знаєте:?

A. Підрядна, множинна, зв'язана.

Б. Конвергентна, послідовна, підрядна.

B. Підрядна, сурядна, множинна?

17. Скільки існує правил проведення суперечки:

A. 6.

Б. 7.

B. 10?

18. Встановіть відповідність між латинськими та українськими назвами помилок:

A. "Тu quoque". 1. "Аргумент до жалю".

Б. "Аrgumentum ad baculum". 2. "Аргумент до людини".

B. "Argumentum ad misericordiam". 3. "Аргумент до палки".

Г. "Argumentum ad hominen" 4. "Ти також".

Ґ. "Petitio principii". 5. "Звертання до думки

Д. "Аrgumentum ad populum". більшості".

19. Установіть відповідність між назвами помилок:

A. "Непряма атака". 1. "Солом'яне опудало".

Б. "Фіктивний супротивник". 2. "Отруєння джерела".

B. "Коло в аргументації". 3. "Суб'єктивний аргумент".

Г. "Провокаційні запитання". 4. "Прийняття без

Д. "Патетична помилка". доведення". 5. "Помилка багатьох за питань".

6. "Аргумент до аудиторії".

20. З наведених прийомів визначте мовні прийоми

впливу:

A. "Синтаксичне перетворення".

Б. "Ставка на хибний сором".

B. "Помноження аргументів".

Г. "Плавна зміна смислового значення виразу".

21. Як можна визначити софізм:

А. Навмисна помилка в аргументації сперечальника.

Б. Ненавмисна помилка в аргументації сперечальника?

22. Які з наведених прийомів є софізмами:

A. "Бездоказова оцінка аргументів супротивника".

Б. "Набір фраз, що не мають смислу".

B. "Відтягування заперечення"?

23. Які з наведених прийомів є тактичними прийомами:

A. "Помноження аргументів".

Б. "Контрзапитання".

B. "Відтягування заперечення"?

24. Які психотипи людей виділяють за репрезентативними системами:

А. Холерики, сангвініки, меланхоліки, флегматики.

Б. Візуали, аудіали, кінестетики?

25. Які складники невербальної комунікації ви знаєте:

A. Мова поз і жестів, мова міміки, мова текстури, парамовленнєві характеристики тощо.

Б. Мова емоцій, мова почуттів, мова міміки, мова жестів, мова простору тощо.

B. Парамовленнєві характеристики, мова поз і жестів, мова простору, мова міміки тощо?

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ

«ЕРИСТИКА. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ»

 

1. Що вивчає еристика? Яке її місце в журналістиці?

2. Виникнення та основні етапи розвитку еристики?

3. Як можна визначити поняття суперечки?

4. Як співвідносяться поняття „суперечка” і „комунікація”?

5.Наведіть приклади комунікативних процесів, які можна назвати суперечками і які такими назвати не можна

6. Назвіть основних учасників суперечки . Які функції вони виконують.

7. Назвіть види суперечок.

8. Чи може полеміка виступати суперечкою заради істини?

9. Чи може дискусія виступати суперечкою заради перемоги?

10. Чому суперечку заради істини називають суперечкою про описи?

11. Чому суперечку заради перемоги називають суперечкою про цінності?

12. У чому схожі і чим відрізняються диспут і дебати?

13. Як можна визначити термін аргументація?

14. Яка структура аргументації?

15. Загальні тактичні прийоми ериста?

16. Яке міркування називають дедуктивним , які його види існують?

17. Дайте визначення не дедуктивного міркування, назвіть його види.

18. Яка аргументація є доказовою?

19. Які види недоказової аргументації  ви  знаєте?

20. Що таке пряма і непряма аргументація, наведіть приклади.

21. Сформулюйте основні правила щодо тези.

22. Етичні норми суперечки?

23. Естетичні норми суперечки?

24. Мистецтво відповідати на запитання.Види відповідей. Помилки та хитрощі.

25. Мистецтво ставити питання. Види запитань. Помилки та хитрощі.

26. Сформулюйте основні правила щодо аргументів.

27. Сформулюйте основні правила щодо форми.

28. Що таке маніпулювання?

29.За якими характеристиками прийоми впливу на співрозмовника у   суперечці, поділяються на коректні та некоректні?

30. Аргументація в журналістиці.

31. Методи доказового роздуму в тексті.

32. Форми вираження аргументів різних типів в журналістському тексті.

33. Документальні аргументи та їх типи.

34. Вербальний та невербальний прийоми впливу в журналістиці.

35. Особливості життєвих суперечок? Наведіть приклад.

36. Особливості ділових суперечок? Наведіть приклад.

37. Особливості філософських суперечок? Наведіть приклад.

38. Особливості наукових суперечок? Наведіть приклад.

39. Особливості парламентської еристики? Наведіть приклад.

40. Особливості журналістської еристики? Наведіть приклад.

41. Універсальна модель суперечки? Наведіть приклад.

42. Чому люди сперечаються? Їх цілі та мотиви.

На екзамен виноситься тільки той матеріал, який був предметом вивчення  на лекціях і практичних заняттях, а також при самостійному вивченні.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

 

Основна література

1.     Адлер Д. НЛП: современные психотехнологии. – СПб, 2000.

2.     Горелов И. Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвный мысли знак: рассказы о невербальной коммуникации. – М., 1991.

3.     Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов – М., 2001.

4.     Важнейшие концепции теории аргументации. – СПб, 2006.

5.     Грифцова И. Н. Логика как теоретическая и практическая дисциплина. К вопросу о соотношении формальной и неформальной логики. – М., 1998.

6.     Акишина А. А., Кано X., Акишина Т. Е. Жесты и мимика в русской речи. Лингво-страноведческий словарь. – М., 1991.

7.     Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

8.     Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. – М., 2003.

9.     Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р., Хенкенмас Ф. С. Аргументация: анализ, проверка, представление. Учебное пособие. – СПб, 2002.

10. Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргументативных дискуссиях. – СПб, 1994.

11. Ивин А. А.  Основы теории аргументации. – М., 1997.

12. Мысль и искусство аргументации. – М., 2003.

13. Поварнин С. И.  Спор. О теории и практике спора. – СПб, 1996.

14. Шопенгауэр А. Еристика, или искусство спорить. – СПб, 1900.

15. Важнейшие концепции теории аргументации. – СПб, 2006.

16. Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. – М., 2003.

17. Рузавин Г.И. Логика и аргументация. – М., 1997.

18. Хоменко I. В. Логіка. – К., 2004.

19. Хоменко I. В. Логіка. – К., 2007.

20.  Хоменко I. В. Еристика: мистецтво племіки. – К., 2001. 

21. Barth E. M., Krabbe E. C. From Axiom to Dialog. – Berlin: Walter de Gruyter, 1982.

22. Тертычный А.А. Психология публицестического убеждения. – М.,1989.

23. Тертычный А.А. Аргументация в журналистике. – М.,1989.

24. О'Коннор Дж., Сеймор Дж.  Введение в нейро-лингвистическое программирование. – Челябинск, 1998.

25. Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород, 1992.

26. Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. – М., 1996.

27. Тумаракин П. С. Жесты и мимика в общении японцев. Лингво-страноведческий словарь-справочник. – М., 2001.

28.  Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.

29.  Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.

30.  Аристотель.  О софистических опровержениях. – Соч.: В 4-х т. -Т. 2. – М., 1978. – С. 533-593.

31.  Аристотель Топика. – Соч.: В 4-х т. – Т. 2. – М., 1978. – С. 533-593.

 

Додаткова література

 

1.     Акофф Р. Искусство решения проблем. – М., 1982.

2.     Алексеев А.П. Аргументация. Познания. Общение. – М., 1991.

3.     Блаженов Е.А. Паблик рилейшинз. – М., 1994.

4.     Бондаренко П.С. Судова промова. – Львів, 1972.

5.     Брутян Г.А. Аргументация. – Ереван, 1984.

6.     Брутян Г.А. Новая волна интереса к философской аргументации//

7.     Философия и культура.– М., 1987.

8.     Давыдов Г.Д. Искусство спорить й острить. – М., 1923.

9.     Кирсанов А.В. Полемика служит убеждению. – М., 1980.

10. Рузавин Г.Й. Логика й аргументация. – М., 1997.

11. Тимченко Н.Й. Искусство делового общения. – Харьков, 1992.

12. ЯскевичЯ. С. Аргументация в науке. – Минск, 1991.

 

 Інформаційні ресурси
 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :http://filosof.historic.ru//books. ;

 Аристотель. Риторика [Электронный ресурс] / Аристотель ; пер. Н. Платоновой // Античные риторики. – М., 1978. – Режим доступа : www.ritorika.igro.ru.

 Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве [Электронный ресурс] / М. Т. Цицерон ; пер. с лат. Ф. А. Петовского, И. П. Стрельниковой, М. Л. Гаспарова / под ред. М. Л. Гаспарова. – М.: Науч.-издат. центр “Ладомир”, 1999. – 75 с. – Режим доступа : www.ritorika.igro.ru.

 Аверкий. Руководство по гомилетике [Электронный ресурс] / Аверкий. – М., 2001. – 17 с. – Режим доступа : http:// www.klikovo.ru/db/book/head/87.

 Конспект по гомилетике [Электронный ресурс]. – Загорск : Лавра-семинария, 1970. – Режим доступа : http://www.sedmica.ortodoxy.ru/kdais/kds-gomilet.htm.

 Волков А. А. Курс русской риторики [Электронный ресурс]  А. А. Волков. – Режим доступа : http://www.klikovo.ru/db/ sect/51.

 Вопросы теории и практики обучения профессиональной речи в современных публикациях и исследованиях [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://www.seun. ru/books/Books/KafFiP/Metod/orlov02/1.2.htm.

 Корнилова Е. Н. Риторика – искусство убеждать. Своеобразие публицистики античной эпохи [Электронный ресурс] / Е. Н. Корнилова. – М. : Изд-во УРАО, 1998. – 208 с. – Режим доступа : http://media.utmn.ru/library_view_book.php?chapter_num=1 &bid= 07.

 Миртов. Живое слово [Электронный ресурс] / Миртов. – Режим доступа : http://www.orator.biz/?full=1&s= 8&d_id=1 211.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

критерії оцінювання знань на іспиті

 

Екзаменаційний білет містить три запитання, з-поміж яких одне питання − теоретичне, два − практичні. Знання теорії оцінюється 10 балами, набуття практичних умінь та навичок – по 15 та 10 балів. Загальна сума балів на іспиті − 35.

Підсумкова оцінка за вивчення дисципліни складається з балів за результатами модульних контролів та балів, отриманих на іспиті.

 

загальні критерії оцінювання знань з дисципліни

 

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в університеті

Оцінка за національною шкалою

А

90 − 100

5 (відмінно)

B

80 − 89

4 (добре)

С

70 − 79

4 (добре)

D

60 − 69

3 (задовільно)

Е

50 − 59

3 (задовільно)

FX

30 − 49

2 (незадовільно)

з можливістю

повторного складання

F

0 − 29

2 (незадовільно)

з обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

 

 

 

 

 


Paskutinį kartą keista: Sekmadienis, 2020 balandžio 26, 18:15