Структура за темами

  • АНОТАЦІЯ

                     Професійна підготовка юриста забезпечується вивченням, перш за все, комплексу навчальних дисциплін, у тому числі кримінального права (частин Загальної та Особливої), засвоєння якого утворює фундамент для успішної професійної діяльності, як співробітників більшості правоохоронних органів так і фахівців-юристів. Вимога найсуворішого дотримання законності і забезпечення правопорядку, що набуває особливої актуальності у зв’язку з будівництвом у незалежній Україні правової держави, передбачає оволодіння на професійному рівні теорією кримінального права, знанням чинного кримінального законодавства і практики його застосування.

                     Дисципліна розрахована на студентів 2 курсу соціально-гуманітарного факультету. Спеціальності «Право». Дисципліна «Кримінальне право України» складається з  навчальних модулів

     

     МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

    Метою вивчення навчальної дисципліни «Кримінальне право» є підготовка висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців, які відповідають світовим стандартам і спроможні ефективно виконувати сучасні завдання, покладені на правозастосовчі органи, демонструючи глибокі знання кримінального права України та вміння правильно використовувати її положення у подальшій своїй практичної діяльності. Робота студентів із вивчення навчального курсу складається з таких основних елементів:

    а) лекційний курс - один з важливих видів навчальних занять, який дає основи наукових знань з вивченої дисципліни, формує науковий світогляд, розкриває найбільш складні питання навчального матеріалу. Студенти зобов’язані на лекціях активно і уважно засвоювати матеріал, старанно і докладно конспектувати основний зміст лекцій;

    б) самостійна робота є основним методом глибокого і творчого засвоєння студентами навчальної програми. Студенти зобов’язані вивчити всю рекомендовану літературу, законспектувати основні положення навчальної програми і законодавчих актів;

    в) семінарські заняття здійснюються з основних найбільш складних тем. їх мета — закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, які вони набули на лекціях і в ході самостійної роботи над навчальним матеріалом, придбання практичних навичок;

    г) іспит - один із видів семестрового контролю. Головна мета іспиту — перевірка знань студентів, навичок застосування придбаних знань на практиці, вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою. Іспит проводиться по білетах. У білети входять основні питання з вивченого матеріалу курсу.

    Завдання курсу складається, насамперед, у оволодінні особами, які навчаються, поняттям про кримінальне право, злочин, склад злочину, його елементи та ознаки, співучасть, повторність, сукупність, рецидив, кримінальну відповідальність і покарання, навичками наукового та практичного застосування норм та інститутів Особливої частин при розгляді конкретних ситуацій, аналізу складу злочину, тощо. Викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті та юридичного змісту кримінального закону, взаємозв’язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосування.

     

    Після вивчення курсу студенти повинні

    знати:

    ·           особливості Загальної та Особливої частин кримінального права України;

    ·           положення, що стосуються злочину; складу злочину; кримінальної відповідальності; обставин, що виключають злочинність діяння;

    ·           питання, що стосуються звільнення від кримінальної відповідальності, судимості, а також примусових заходів медичного характеру;

    ·           особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх;

    ·           характеристику окремих складів злочинів, основи кваліфікації злочинів;

    ·           основні положення кримінального права іноземних держав.

    уміти:

    ·        здійснювати пошук та систематизацію норм кримінального права України;

    ·        здійснювати кримінально-правову кваліфікацію за ознаками складів злочинів, що закріплені в кримінальному законодавстві, при розв’язанні практичних завдань;

    ·        розмежовувати один злочин від іншого, а також злочинне діяння від незлочинного;

    ·        проводити аналіз судової та слідчої практики та використовувати її при вирішенні практичних завдань.


  • Тема 1

    Тема 1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права. Наука кримінального права. Закон про кримінальну відповідальність. Кримінальна відповідальність. Злочин і його види.
     Поняття кримінального права як самостійної галузі права. Ознаки кримінального права та його соціальна обумовленість. Предмет, завдання та принципи кримінального права України. Система кримінального права України. Загальна і Особлива частини, їх єдність і взаємозв’язок. Поняття і система Загальної частини. Наука кримінального права. Кримінальне право в системі права України. Кримінальне право і суміжні галузі права (кримінально-процесуальне право, кримінально-виконавче право, адміністративне право). Кримінальне право; система галузі права; Загальна частина кримінального права; Особлива частина кримінального права; предмет кримінального права; загально правові принципи; галузеві принципи кримінального права; невідворотність кримінальної відповідальності; відповідальність за наявності вини; особиста відповідальність; диференціація кримінальної відповідальності; економія кримінальної репресії; методи кримінального права; охоронна функція кримінального права; методологія науки кримінального права; кримінальна політика; криміналізація; декриміналізація; пеналізація; депеналізація.

     

    Тема 2. Склад злочину.

     

    Склад злочину; елементи складу злочину; об’єкт злочину; об’єктивна сторона складу злочину; суб’єкт злочину; суб’єктивна сторона складу злочину; обов’язкові ознаки складу злочину; факультативні ознаки складу злочину; види складів злочинів. Формула кваліфікації злочину та юридичне формулювання звинувачення. Значення складу злочину для кваліфікації. Елементи складу злочину. Їх взаємозв’язок та органічна єдність

     
    Тема 3. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона складу злочину.

     

    Концептуальні підходи до визначення поняття об’єкта злочину: основна характеристика. Структура об’єкта злочину. Класифікація об’єктів злочину: Характеристика загального, родового, видового та безпосереднього об’єкта. Багатооб’єктні злочини. Основний, додатковий і факультативний об’єкти. Поняття предмета злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину. Потерпілий від злочину. Об’єкт злочину; суспільні відносини; цінності; блага; структура суспільних відносин: суб’єкти, предмет, зміст; структура цінностей: потерпілі, блага, права та законні інтереси; загальний, родовий, видовий, безпосередній об’єкт; основний та додатковий об’єкт; предмет злочину; потерпілий від злочину.

    Об’єктивна сторона складу злочину; діяння: дія та бездіяльність; фізичні та енергетичні дії; суспільно небезпечні наслідки; реальна шкода; делікт створення небезпеки; матеріальна (майнова, фізична) та нематеріальна шкода; формальні, матеріальні та усічені склади злочинів; причинний зв’язок; прямий та опосередкований причинний зв’язок; необхідний та випадковий причинний зв’язок; особливі умови на боці потерпілого; спосіб вчинення злочину; місце вчинення злочину; час вчинення злочину; обстановка (ситуація) вчинення злочину; знаряддя і засоби вчинення злочину.

     

     

     

    Тема 4. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона складу злочину.

     

    Суб’єкт злочину; фізична особа; юридична особа; осудність; обмежена осудність; неосудність; медичний (біологічний) критерій осудності (обмеженої осудності, неосудності); хронічна психічна хвороба; тимчасовий розлад психічної діяльності; недоумство; інший хворобливий стан психіки; юридичний (психічний) критерій (обмеженої осудності, неосудності); здатність до усвідомлення діяння; здатність керувати своїми діями; вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність; знижений вік; підвищений вік; спеціальний суб’єкт злочину; стан сп’яніння; примусові заходи медичного характеру; небезпечні хвороби; примусове лікування.

    Суб’єктивна сторона складу злочину; принцип суб’єктивного ставлення; вина; зміст вини; сутність вини; форми вини; умисел; прямий умисел; непрямий умисел; спеціальні види умислу: визначений, невизначений, альтернативний, заздалегідь обдуманий, раптовий, афектований; необережність; злочинна самовпевненість; злочинна недбалість; подвійна (складна, змішана) форма вини; юридична та фактична помилки; невинне заподіяння шкоди (казус); мотив; мета; емоційний стан; фізіологічний афект.

     

    Тема 5. Стадії вчинення злочину

             Стадії умисного злочину; закінчений злочин; момент закінчення злочину; продовжуваний злочин; триваючий злочин; складений злочин; формальні, матеріальні, усічені склади злочинів; готування до злочину; підшукування засобів і знарядь, співучасників; пристосування засобів і знарядь, змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину; замах на злочин; закінчений замах; незакінчений замах; непридатний замах; добровільна відмова; дійове каяття.

     
    Тема 6.

    Поняття суб’єкта злочину, ознаки, поняття вини в кримінальному праві; додаткові ознаки об’єктивної сторони; поняття стадії вчинення злочину, готування до злочину.


    • Тема 2

      Тема 7. Співучасть у злочині. Множинність злочинів.

       

      Співучасть у злочині; об’єктивні ознаки співучасті; суб’єктивні ознаки співучасті; форми співучасті; проста форма співучасті; складна форма співучасті; види співучасників; виконавець та співвиконавець злочину; організатор злочину; підбурювач; пособник злочину; вчинення злочину групою осіб; вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб; вчинення злочину організованою групою; вчинення злочину злочинною організацією; співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом; причетність до злочину; потурання злочину; ексцес виконавця.

      Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів. Поняття , ознаки та види повторності злочинів за КК України. Види повторності. Сукупність злочинів та її види. Поняття, ознаки, види рецидиву злочинів за КК України та його кримінально-правове значення. Множинність злочинів; одиничний злочин; повторність тотожних злочинів; повторність однорідних злочинів; ідеальна сукупність злочинів; реальна сукупність злочинів; рецидив злочинів.

       

       

      Тема 8. Обставини, що виключають злочинність діяння.
      Обставини, що виключають злочинність діяння; суспільна небезпечність; соціальна корисність (нейтральність); протиправність; правомірність; необхідна оборона; самозахист; уявна оборона; затримання особи, що вчинила злочин; застосування вогнепальної зброї; крайня необхідність; перевищення меж необхідної оборони, меж заподіяння шкоди злочинцю при його при затриманні, меж крайньої необхідності; фізичний примус; психічний примус; згода потерпілого на заподіяння шкоди; евтаназія; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик); виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

       

      Тема 9. Звільнення від кримінальної відповідальності.

       

      Звільнення від кримінальної відповідальності; види звільнення від кримінальної відповідальності: імперативні та факультативні, умовні та безумовні, загальні та спеціальні; злочин невеликої тяжкості; злочин середньої тяжкості; злочин, вчинений вперше; дійове каяття; щире каяття; відшкодування збитків; усунення шкоди; сприяння розкриттю злочину; примирення винного з потерпілим; передача особи на поруки; зміна обстановки; закінчення строків давності; зупинення та переривання перебігу строків давності; спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.

       

      Тема 10. Покарання та його види.

       

      Кримінальне покарання; концепції цілей покарання; кара; виправлення засуджених; загальна превенція; спеціальна превенція; система покарань; види покарань; основні та додаткові покарання; штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження військовослужбовців; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; арешт; обмеження волі; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі; конфіскація майна; загальні засади призначення покарання; обставини, які пом’якшують покарання; обставини, які обтяжують покарання; більш м’яке покарання; складання покарань; остаточне покарання; обчислення строків покарання.

       

      Тема 11. Призначення покарання. Судимість.

      Захід державного примусу; обвинувальний вирок суду; обмеження прав і свобод засудженого; мета покарання;судимість; погашення судимості; зняття судимості.

       
      Тема 12. Звільнення від покарання та його відбування.

      Звільнення від кримінального покарання та його відбування; втрата особою суспільної небезпечності; випробування; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення; амністія і помилування; судимість; погашення судимості; зняття судимості.

       

      Тема 13. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.

      Поняття, цілі та підстави застосування примусових заходів медичного характеру; види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення; порядок застосування примусових заходів медичного характеру; примусове лікування

       

      Тема 14. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

      Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності; види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення; особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування; погашення і зняття судимості неповнолітніх.

       


    • Тема 3