Цивільний процес_Жила О.В._kd

Лекція 18.

Тема: Цивільні процесуальні права іноземних осіб. Провадження у справах за участю іноземних осіб. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні

 

Навчальна мета: визначення процесуального правового статусу іноземців та провадження в цивільних справах обтяжених іноземним елементом

Метод: лекція

Місце: навчальна аудиторія  306

Джерела і література:

1. Цивільний процесуальний кодекс України: у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 р.

2. Курс цивільного процесу: підручник / В.В. Комаров, В.А. Бігун, В.В. Баранков та ін.; за ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 2011 р. – 1352 с.

3. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України/ За заг. ред.. Короєда С.О. – Київ.: Видавничий дім “Професіонал”, 2018. – 496 с. 

4. Практикум з цивільного процесуального права України: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за заг. ред. І.С. Ярошенко. – К. : ВД Дакор, 2016. – 348 с.        

4. Цивільний процес України : Підручник / За ред Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.Ю. Голубєвої. — К.: Істина, 2012. — 536 с.

5. Цивільний процес України: Підручник; [за загальною ред. д.ю.н., доцента М. М. Ясинка]. - К.: Алерта, 2014. - 744 с.

6. Цивільне процесуальне право: підручник/ І.С. Ярошенко,  І.О.Ізарова, О.М. Єфімов та ін.; за заг. ред. І.С. Ярошенко. – К.: КНЕУ, 2014. – 519 с.

7. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник/ за заг. ред. С.С. Бичкової. – К. : Атіка, 2006. – 384 с.

8. Цивільний процес: Навч. посіб. /А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І. Угриновська та ін. За ред. Ю. В. Білоусова. - К: Прецедент, 2005. - 293 с. (є в бібліотеці)

9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес України: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 308 с. (є в бібліотеці)

 

ПЛАН

1. Процесуальні права та обов'язки іноземних осіб.

2. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.

3. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів. Угоди про правову допомогу в цивільних справах.

 

1.Процесуальні права та обов'язки іноземних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземні громадяни - це особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, а особи без громадянства - це особи, які не належать до громадянства будь-якої держави. Іноземними юридичними особами є підприємства та організації, створені за межами України.

Згідно зі ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами. Відповідно до ст. 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток положень Конституції України ст. 496 ЦПК встановлює, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України для захисту своїх інтересів. На них поширюються норми статей  ЦПК, що дозволяють знайомитися з матеріалами справи, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання і відводи, наводити свої доводи, оскаржувати рішення і ухвали суду, змінити підставу і предмет позову, пред'явити зустрічний позов та ін.; норми статей ЦПК, що визначають цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність - здатність мати і здійснювати цивільні процесуальні права, а також мати і виконувати обов'язки.

Особливість має інститут представництва у справах за участю іноземних осіб. На підставі міжнародних договорів (консульських конвенцій, договорів про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах), у випадках, передбачених такими договорами, консул може представляти перед судом без довіреності громадян країни, що призначила консула.

Законодавче закріплення процесуальних прав і обов'язків іноземних осіб означає надання їм національного правового режиму в сфері цивільного судочинства, але з урахуванням особливостей норм, встановлених Конституцією, законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, застосування національного правового режиму дозволяє зробити висновок, що цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність іноземних осіб визначається Цивільним процесуальним кодексом України. Відповідно іноземні особи можуть брати участь у цивільному процесі як сторін, третіх осіб, заявників та заінтересованих осіб і мати ті ж права і обов'язки, як і фізичні та юридичні особи України.

 

2.Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.

У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому ЦПК або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України

Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.

Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;

2) не належить до юрисдикції цього суду;

3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Виконання судового доручення здійснюється відповідно до норм ЦПК. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.

У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.

Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.

Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.

Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.

У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.

У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.

У разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.

Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про дату, день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду, - у день такого судового засідання.

Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

 

3. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів. Угоди про правову допомогу в цивільних справах.

Порядок визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражних судів визначається відповідними міжнародними договорами України. Таким міжнародним договором є Конвенція держав — членів СНД, укладена 22 січня 1993 p. у м.Мінську, якою встановлено єдиний порядок визнання і виконання рішень її учасницями і яка стала нормативною базою для його відтворення у двосторонніх договорах між Україною і Республікою Грузія, Республікою Молдова, Республікою Польща, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Монголією, Китайською Народною Республікою. У зв'язку з цим на практиці виникло питання про можливість визнання і виконання на території України рішень загальних судів держав, з якими ці питання не врегульовано міжнародними договорами з участю України, зокрема, США, Ізраїлю, Франції, Іспанії та ін.

 Відповідно до ст. 83 Конвенції  про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, вона набула чинності 8 серпня 1993 року, ратифікована Верховною Радою України 10 листопада 1994 року і набула чинності 14 квітня 1995 року. Цей документ спрямований на забезпечення належного захисту прав і законних інтересів осіб, що проживають на територіях країн СНД.

Отже, міжнародні договори про правову допомогу поширюються лише на учасників даного договору, а при наявності між учасниками багатостороннього і двостороннього договорів мають застосовуватися, насамперед, двосторонні договори, а багатосторонні — при вирішенні лише тих питань, які не охоплені цими двосторонніми договорами.

Кожна з договірних сторін на умовах, передбачених Конвенцією держав — членів СНД, визнає і виконує рішення, винесені на території інших договірних сторін, а саме: 1) рішення судів у цивільних і сімейних справах, в тому числі й мирові угоди у таких справах майнового характеру, затверджені судом; 2) рішення судів у кримінальних справах в частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 ЦПК для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;

3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд у п’ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.