Лекція 14. ТЕМА: Апеляційне провадження 24.04.2024
ТЕМА: Апеляційне провадження
Навчальна мета: визначити основні поняття, етапи та процедуру апеляційного оскарження судових рішень
Метод: лекція
Місце: навчальна аудиторія 303
Джерела і література:
1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. (зі змінами)
2. Курс цивільного процесу: підручник / В.В. Комаров, В.А. Бігун, В.В. Баранков та ін.; за ред. В.В. Комарова. Х.: Право, 2011 р. 1352 с.
3. Практикум з цивільного процесуального права України: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за заг. ред. І.С. Ярошенко. К. : ВД Дакор, 2016. 348 с.
4. Цивільний процес України : Підручник / За ред Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.Ю. Голубєвої. К.: Істина, 2012. 536 с.
5. Цивільний процес України: Підручник; [за загальною ред. д.ю.н., доцента М. М. Ясинка]. К.: Алерта, 2014. 744 с.
6. Цивільне процесуальне право: підручник/ І.С. Ярошенко, І.О.Ізарова, О.М. Єфімов та ін.; за заг. ред. І.С. Ярошенко. К.: КНЕУ, 2014. 519 с.
7. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник/ за заг. ред. С.С. Бичкової. К. : Атіка, 2006. 384 с.
8. Цивільний процес: Навч. посіб. /А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І. Угриновська та ін. За ред. Ю. В. Білоусова. К: Прецедент, 2005. 293 с. (є в бібліотеці)
9. Цивільний процес: навч. посіб./ К.В. Гусаров, М.В. Жушман, С.О. Кравцов та ін. Харків: Право, 2018. 362 с.
10. Чорнооченко С.І. Цивільний процес України: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 308 с. (є в бібліотеці)
ПЛАН
Питання теми:
1. Право на апеляційне оскарження судових рішень та порядок його реалізації.
2. Відкриття апеляційного провадження. Відмова у відкритті апеляційного провадження
та залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги
3. Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції.
4. Повноваження суду апеляційної інстанції.
Доповіді: Загальна характеристика змісту апеляційної скарги.
Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 р. №12
1. Право на апеляційне оскарження судових рішень та порядок його реалізації.
Перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється в межах самостійного провадження цивільного судочинства - апеляційного й передбачає перегляд рішень судів першої інстанції, які не набрали законної сили, на предмет відповідності їх вимогам законності та обґрунтованості.
Під правом апеляційного оскарження слід розуміти передбачену цивільним процесуальним законодавством можливість для певних суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин оскаржити в апеляційному порядку судове рішення або ухвалу повністю або частково в передбачений для цього строк.
Суб'єктами права на апеляційне оскарження є учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи інтереси та (або) обов'язки. Учасниками справи в позовному провадженні є, відповідно до ст. 42 ЦПК України, сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. При розгляді цивільних справ судом можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Правове положення останніх регламентується ст.ст. 56 та 57 ЦПК України. Органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, в тому числі і право апеляційного оскарження судового рішення. Виняток складає право укладати мирову угоду. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наділені ч.5 ст. 57 ЦПК України правом ініціювати перегляд судових рішень по справам, розглянутих без їх участі. З цією метою зазначені суб'єкти мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії. Право на апеляційне оскарження судового рішення вправі реалізувати і представник за умови відсутності юридично-закріпленої заборони на реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Об'єктом перегляду в апеляційному порядку виступають рішення суду першої інстанції, які не набрали законної сили, а також ухвали суду першої інстанції. Перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, визначені ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
В той же час об'єктом перегляду в апеляційному порядку можуть виступати і рішення апеляційного суду за умови розгляду ним справ в якості суду першої інстанції (ч.ч. 2 та 3 ст. 23 ЦПК України). В такому випадку в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалених ними як судами першої інстанції, переглядає Верховний Суд.
Умовою оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції є подання апеляційної скарги, в порядку та строки, визначені законом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. В той же час, відповідно до ч.2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційна скарга разом із доданими документами подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені у ст. 356 ЦПК України. Зокрема, в апеляційній скарзі має бути обов'язково зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
2. Відкриття апеляційного провадження. Відмова у відкритті апеляційного провадження
та залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги
Провадження в суді апеляційної інстанції відбувається у декілька стадій:
1) відкриття апеляційного провадження;
2) підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції;
3) розгляд справи у суді апеляційної інстанції та прийняття постанови.
Відкриття апеляційного провадження знаменує початок руху цивільних процесуальних правовідносин в суді апеляційної інстанції. Як правило, наслідками відкриття провадження по справі є підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції та розгляд справи у вказаному суді.
Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків у випадку залишення апеляційної скарги без руху або повернення апеляційної скарги. Умови вчинення таких процесуальних дій передбачаються статтею 357 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо наданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено законодавством. У випадку поновлення строку на апеляційне оскарження при подачі апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, суд зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи. Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Відзив на апеляційну скаргу має містити: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; 5) перелік матеріалів, що додаються. Відсутність вказаного відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у випадку відсутності позитивних правових підстав для початку руху цивільних процесуальних правовідносин в апеляційному суді. Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження постановляється у справі, якщо:
1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
3) є по станова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляцій не оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи в порядку, визначеному ст. 272 ЦПК України. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог форми і змісту апеляційної скарги, застосовуються положення статті 185 ІЦПК України стосовно залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:
1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;
4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
3. Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції
Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
1) з'ясовує питання про склад учасників судового процесу;
2) визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 попереднього абзацу, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи висловити свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено нормами ЦПК України (ч.2 ст. 365 ЦПК України). Якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про приєднання до апеляційної скарги. Разом з тим, з дотриманням певних умов апеляційна скарга може бути доповнена, змінена або відкликана. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Стаття 362 ЦПК України передбачає наявність випадків закриття апеляційного провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкритій апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Порядок розгляду справи апеляційним судом. Постанова суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках, перелік яких цивільне процесуальне законодавство не містить, за наявності клопотання сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу
Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суд першої інстанції. Це означає, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В той же час суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції передбачений у ст. 368 ЦПК України. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші учасники справи.
Після закінчення з'ясування обставин і перевірки їх доказами, апеляційний суд надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. При цьому, на початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення постанови.
Стаття 369 ЦПК України містить правову регламентацію особливостей розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ. Так, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Однак з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути вищевказані апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Разом з тим, цивільне процесуальне законодавство містить регулювання особливостей порядку розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду і справи. Нижче вказана процедура є виключенням із загального правила, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, не в змозі його скасувати. Згідно із ст. 370 ЦПК України, за умови надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами апеляційного провадження у порядку цивільного судочинства. Суд апеляційної інстанції розглядає вказану вище скаргу, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Приймаючи постанову за результатами перегляду власного рішення, апеляційний суд за наявності під-1 став може скасувати раніше прийняту власну постанову.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III ЦПК України з особливостями, зазначеними у статті 382 вказаного нормативного акту відносно змісту постанови суду апеляційної інстанції. Проте процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цивільним процесуальним законодавством, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановления ухвал в порядку постановления ухвал суду першої інстанції. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач це згодний з постановою/ухвалою) і підписується, як правило, всім складом суду, який розглядав справу.
Постанова суду апеляційної інстанції складається з:
1. вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її прийняття, номера справи; б) найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; в) імен (найменувань) сторін і особи, яка подала скаргу; г) найменування суду першої інстанції, рішення якого оскаржується, дати ухвалення рішення, прізвища судді (суддів); часу і місця його ухвалення, дати складання повного тексту рішення;
2. описової частини із зазначенням: а) короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; б) короткого змісту вимог апеляційної скарги; в) узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; г) узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
3. мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
4. резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку з урахуванням кола об'єктів касаційного оскарження. Вказаний процесуальний документ набирає законної сили з дня її прийняття. Постанови апеляційного суду вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому ст. 272 ЦПК України. Копії судових рішень суду апеляційної інстанції повторно видаються судом, який розглядав таку справу як суд першої інстанції. Після закінчення апеляційного провадження справа у п'ятиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.
4. Повноваження суду апеляційної інстанції
Предметом діяльності суду апеляційної інстанції є перевірка судових рішень судів першої інстанції з точки зору їх відповідності вимогам законності та обґрунтованості. Результатом діяльності суду апеляційної інстанції та оцінки його ефективності є надання належного висновку щодо законності (обґрунтованості) рішення суду першої інстанції, яке оскаржується. Водночас результатом такого висновку є застосування апеляційним судом наданих йому законом повноважень.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені у ст. 374 ЦПК України та диференційовані залежно від об'єкту перегляду.
За результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Разом з тим, при перегляді ухвал суду першої інстанції, котрі є самостійними об'єктами апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції вправі залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
При скасуванні власної постанови повністю або частково суд апеляційної інстанції може прийняти одне з рішень, що ухвалюється при перегляді судових рішень.
Скасування судового рішення й ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення відбувається за умови порушення вимог законності й обґрунтованості судового рішення. Скасування судового рішення за чинним цивільним процесуальним законодавством тягне настанні різних процесуально-правових наслідків. В залежності від характеру допущених порушень, суд апеляційної інстанції уповноважений, при скасуванні судового рішення, змінити правозастосовний акт суду першої інстанції, ухвалити нове рішення замість скасованого; закрити провадження по справі або залишити позову без розгляду; скасувати судове рішення і направлення справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Стаття 376 ЦПК України в якості підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення встановлює:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення : призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення і; нового судового рішення, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;
3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув в порядку ї спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду і за правилами загального позовного провадження.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково і з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 ЦПК України, котрі містять правову регламентацію вчинення зазначених процесуальних дій в суді першої інстанції. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, то смерті, фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування визначених у ст.ст. 255 та 257 ЦПК України підстав.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ста тями 19-22 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасували рішення суду першої інстанції незалежно від доводів апеляцій и скарги.
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). В той же час справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Питання для самоперевірки
1. Завдання і значення апеляційного провадження.
2. Право апеляційного оскарження рішення.
3. Строки і порядок подання апеляційної скарги.
4. Суди апеляційної інстанції у цивільних справах.
5. Розгляд справи судом апеляційної інстанції.
6. Межі розгляду справи апеляційним судом.
7. Повноваження суду апеляційної інстанції.
8. Ухвали та постанови суду апеляційної інстанції.